Анонси подій

Перейти до розділу
20 квітня 14:21
Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики проведе 24 травня 2017 року слухання на тему «Реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації, досвід, перешкоди, рішення» докладніше
12 квітня 17:44
Чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики відбудеться 17.05.2017 р. докладніше
14 квітня 11:09
Роз’яснення Комітету щодо застосування окремих положень законодавства України стосовно права народних депутатів України на безкоштовні виступи в ефірі ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та його регіональних філіях докладніше
14 квітня 10:24
Відбулося позачергове засідання Комітету докладніше
12 квітня 18:08
Комітет визначився з проведенням комітетських слухань і виїзного засідання та обговорив проблемні аспекти взаємовідносин парламентаріїв із засобами масової інформації докладніше
06 квітня 13:24
Комітет закликав наглядову раду Національної суспільної телерадіокомпанії провести прозорий, об’єктивний конкурс з обрання голови правління НСТУ, а також рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації докладніше
22 березня 19:15
Комітет розглянув законодавчі ініціативи щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушенням слуху докладніше
16 березня 12:48
Рада прийняла за основу законопроект про мовні квоти на телебаченні докладніше
15 березня 18:45
Прийнято низку рішень щодо представництва Комітету у важливих суспільних проектах докладніше
15 березня 17:06
Засідання Комітету 15.03.2017 (онлайн трансляція) посилання...
Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS

Засідання Комітету 05.04.2017

1 Фото

Засідання Комітету 22.03.2017

8 Фото

Засідання Комітету 15.03.2017

16 Фото

Засідання Комітету 22.02.2017

9 Фото

01 лютого 2017, 17:16

Комітет продовжує працювати над законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»

Порівняльна таблиця до законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»

 

Чинна редакція законопроекту

Пропозиції

Узгоджена редакція законопроекту

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до

Закону України “Про телебачення і радіомовлення”

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 18, ст. 155) зміни, виклавши його в такій редакції:

 

“ЗАКОН УКРАЇНИ

Про аудіовізуальні послуги

 

Цей Закон спрямований на реалізацію права на свободу вираження поглядів і на отримання різнобічної, достовірної та оперативної аудіовізуальної інформації, на забезпечення плюралізму думок та вільного поширення інформації, на захист прав споживачів аудіовізуальних послуг.

 

Приведення термінології до Директиви про аудіовізуальні медіа послуги

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до

Закону України “Про телебачення і радіомовлення”

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 18, ст. 155) зміни, виклавши його в такій редакції:

 

“ЗАКОН УКРАЇНИ

Про аудіовізуальні медіа послуги

 

Цей Закон спрямований на реалізацію права на свободу вираження поглядів і на отримання різнобічної, достовірної та оперативної аудіовізуальної інформації, на забезпечення плюралізму думок та вільного поширення інформації, на захист прав споживачів аудіовізуальних медіа послуг.

 

Розділ I.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Визначення термінів

1.       У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

 

абонент – особа, яка замовляє аудіовізуальну послугу відповідно до договору, укладеного з постачальником аудіовізуальної послуги для власних потреб безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

 

 

Потребує вилучення, оскільки термін «абонент», оскільки це поняття в цьому законі не несе змістовного навантаження, а його визначення міститься у спеціальному законодавстві, зокрема, телекомунікаційному

 

Вилучити

 

 

аудіовізуальна інформація – аудіоінформація, візуальна інформація або їх будь-яке поєднання;

 

 

аудіовізуальна інформація – аудіоінформація, візуальна інформація або їх будь-яке поєднання;

 

аудіовізуальна послуга – господарська діяльність з поширення за допомогою засобів телекомунікацій аудіовізуальної інформації шляхом мовлення або на замовлення для масового приймання населенням;

 

Приведення термінології до Директиви про аудіовізуальні медіа послуги.  

Використовується термін « аудіовізуальна медіа послуга»

 

 

аудіовізуальна медіа послуга – господарська діяльність з поширення за допомогою засобів телекомунікацій аудіовізуальної інформації шляхом лінійної або  нелінійної аудіовізуальна медіа послуга для масового приймання населенням;

 

аудіовізуальна послуга на замовлення – надання для перегляду (прослуховування) передач в обраний користувачем час за його бажанням на підставі каталогу передач зі здійсненням редакційного контролю;

 

 

 

Приведення термінології до Директиви про аудіовізуальні медіа послуги.  

 

 

Нелінійна аудіовізуальна медіа послуга – надання можливості споживачу перегляду (прослуховування) передач у довільно обраний час, та за його замовленням з каталогу передач зі здійсненням редакційного контролю;

 

 

аудіовізуальний (аудіо) твір – сукупність аудіовізуальної інформації, що є об’єктом авторського права та/або суміжних прав;

 

видалити

Визначення терміну є в ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права». Застосування двох визначень призведе до колізій.

 

Вилучити

афілійована особа - будь-яка юридична особа, що має істотну участь у суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;

 

Вилучити

Оскільки поняття повязана особа більш широке

Вилучити

 

багатопрограмна телемережа – телекомунікаційна мережа загального користування, здатна забезпечити одночасне передавання більше ніж однієї програми з використанням радіочастотного ресурсу або без його використання;

 

 

багатопрограмна телемережа – телекомунікаційна мережа загального користування, здатна забезпечити одночасне передавання більше ніж однієї програми з використанням радіочастотного ресурсу або без його використання;

 

вихідні дані (логотип, позивні) - будь-яка комбінація позначень (слів, літер, цифр, графічних елементів, звуків тощо), яка призначена вирізнити одну програму від іншої;

Редакційні правки

вихідні дані (логотип, позивні) - будь-яка комбінація позначень (слів, літер, цифр, графічних елементів, звуків тощо), яка надає можливість відрізнити одну програму від іншої;

власний продукт – аудіовізуальні твори або їх частини (крім реклами та телепродажу), які створені суб’єктом надання аудіовізуальної послуги або створені іншою особою за замовленням цього суб’єкта та оплачені ним. У разі спільного фінансування створення такого продукту (твору) двома і більше суб’єктами надання аудіовізуальної послуги власним продуктом кожного з таких суб’єктів вважається його частка у загальному фінансуванні,  що визначається відповідним договором;

доцільно використовувати поняття лише національний продукт

 

Вилучити

європейські твори – аудіовізуальні твори, виробництво чи спільне виробництво яких контролюється фізичними або юридичними особами з держав-членів Європейського Союзу або держав, які є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення, і які відповідають одній з таких умов:

 

Використовувати поняття ратифікації, оскільки є більший правовий зміст застосування такого поняття

Визначення потребує додаткового обговорення та доопрацювання

європейські твори – аудіовізуальні твори, виробництво чи спільне виробництво яких контролюється фізичними або юридичними особами з держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, і які відповідають одній з таких умов:

 

- вони виробляються одним чи кількома виробниками, які засновані (проживають – для фізичних осіб) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення;

Використовувати поняття ратифікації, оскільки є більше правовий зміст застосування такого поняття

- вони виробляються одним чи кількома виробниками, які засновані (проживають – для фізичних осіб) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення;

 

- їх виробництво контролюється одним чи більше продюсерами, які засновані (проживають) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення;

 

- більше половини фінансування спільного виробництва здійснюється за рахунок продюсера, який зареєстрований (проживає) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення, і жодна з частин виробництва не контролюється продюсером, який зареєстрований (проживає) в іншій державі;

 

 

 

Використовувати поняття ратифікації, оскільки є більше правовий зміст застосування такого поняття

- їх виробництво контролюється одним чи більше продюсерами, які засновані (проживають) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення;

 

- більше половини фінансування спільного виробництва здійснюється за рахунок продюсера, який зареєстрований (проживає) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, і жодна з частин виробництва не контролюється продюсером, який зареєстрований (проживає) в іншій державі;

 

власник суб’єкта надання аудіовізуальної послуги – фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує фізичних осіб, яка володіє прямою або опосередкованою істотною участю суб’єкта надання аудіовізуальної послуги (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

 

Виключено слова «стосовно якої існує фізична особо», оскільки редакційно не узгоджуються відмінки.

 

власник суб’єкта надання аудіовізуальної  медіа послуги – фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує фізичних осіб, що володіють прямою або опосередкованою істотною участю суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги;

 

іноземна програма – програма, країною походження якої не є  країна-учасник Європейської Конвенції про транскордонне телебачення;

 

Виключити, оскільки не узгоджується з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

іноземна програма, та яка належить іноземному суб’єкту господарювання. Визначення останнього наведено в Законі "Про зовнішньоекономічну діяльність". Таке визначення тягне можливість неоднозначного трактування у ЗЄД

 

 

Виключити

істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління таким суб’єктом надання аудіовізуальної послуги. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

 

 

Редакційно доопрацьовано – перенесено друге речення у визначення опосердкованої участі

істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління таким суб’єктом надання та/або постачання аудіовізуальної медіа послуги

канал мовлення – сукупність технічних засобів мовлення, призначених для розповсюдження програми на територію, що визначається параметрами цих засобів;

 

До визначення додано радіочастотний ресурс як складову каналу мовлення з метою вирішення проблеми чинної редакції ЗУ Про телебачення.

 

 

канал мовлення – радіочастота та/або частина радіочастотного ресурсу телемережі, інша характеристика сукупності технічних засобів мовлення, призначених для розповсюдження однієї програми на територію, що визначається параметрами цих засобів;

каталог передач на замовлення – перелік програм, передач та аудіовізуальних (аудіо) творів або їх частин, які пропонуються суб’єктом надання аудіовізуальної послуги на замовлення;

 

 

Приведення термінології у відповіднсть до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги.

 

 

каталог передач на замовлення – сукупність передач та/або аудіовізуальних (аудіо) творів (їх частин), які пропонуються суб’єктом надання аудіовізуальної послуги на замовлення зі здійсненням редакційного контролю;

 

кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб’єкта надання аудіовізуальної послуги безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

 

 

 

 

кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб’єкта надання та/або постачання аудіовізуальної послуги безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб’єкті надання аудіовізуальної медіа послуги;

контроль - володіння часткою статутного капіталу юридичної особи у розмірі більш як 50 відсотків, крім привілейованих акцій, або правомна більш як 50 відсотків голосів у вищому органі управління юридичною особою, або можливість здійснювати вирішальний вплив на управління юридичною особою на основі правочину;

 

Доповнено положенням, що містилася у тілі проекту ЗУ

контроль - володіння часткою статутного капіталу юридичної особи у розмірі більш як 50 відсотків, крім привілейованих акцій, або правомна більш як 50 відсотків голосів у вищому органі управління юридичною особою, або можливість здійснювати вирішальний вплив на управління юридичною особою на основі правочину, зокрема, шляхом здійснення господарьскої операції із 

студією-виробником, з якою суб’єктом надання аудіовізуальної послуги протягом календарного року здійснено господарських операції на загальну суму, що перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість);

ланцюг володіння корпоративними правами -  інформація про склад засновників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, що включає дані про засновників, учасників, акціонерів першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

 

Виключено дані про засновників

ланцюг володіння корпоративними правами -  інформація про склад учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, що включає дані про учасників, акціонерів першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги;

 

ліцензіат – суб’єкт господарювання, який отримав у встановленому цим Законом порядку ліцензію у сфері аудіовізуальних послуг;

 

 

ліцензіат – суб’єкт господарювання, який отримав у встановленому цим Законом порядку ліцензію у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

мовлення – здійснення редакційного контролю і розповсюдження програм шляхом трансляції для одночасного масового приймання за допомогою будь-яких побутових пристроїв;

 

приведення термінології до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги

 

 

лінійна аудіовізуальна медіа послуга -  здійснення редакційного контролю і розповсюдження програми для одночасного перегляду згідно з розкладом передач (мовлення);

 

 

національний продукт - аудіовізуальні твори або їх частини (крім реклами та телепродажу), які створені українськими авторами (продюсерами, виконавцями, постановниками) та суб'єктами культурно-мистецької діяльності України та авторські права на який належать громадянам України чи іншим українським суб'єктам авторського права.

 

редакційне доопрацювання

 

національний продукт – передачі, аудіовізуальні твори або їх частини (крім реклами та телепродажу), які створені українськими авторами, зокрема, продюсерами, виконавцями, постановниками та суб'єктами культурно-мистецької діяльності України, авторські права на який належать українським суб'єктам авторського та суміжного права.

 

опосередковане володіння істотною участю – володіння особою самостійно або спільно з іншими особами принаймні одним з наведених нижче прав і правомочностей:

здійснення контролю прямого власника істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

здійснення контролю групи прямих власників юридичних осіб, які є прямими власниками істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

право голосу на загальних зборах учасників (акціонерів) суб’єктів надання аудіовізуальної послуги з часткою (акціями, паями тощо) в розмірі 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу, яке ґрунтується на будь-якій не забороненій законом підставі (крім випадків, коли за дорученням право голосу 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу суб’єкта надання аудіовізуальної послуги надається довірителем особі, яка перебуває у трудових відносинах з довірителем, або коли в довіреності визначено перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати);

 

Без змін

опосередковане володіння істотною участю – володіння особою самостійно або спільно з іншими особами принаймні одним з наведених нижче прав і правомочностей:

здійснення контролю прямого власника істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

здійснення контролю групи прямих власників юридичних осіб, які є прямими власниками істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

право голосу на загальних зборах учасників (акціонерів) суб’єктів надання аудіовізуальної послуги з часткою (акціями, паями тощо) в розмірі 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу, яке ґрунтується на будь-якій не забороненій законом підставі (крім випадків, коли за дорученням право голосу 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу суб’єкта надання аудіовізуальної послуги надається довірителем особі, яка перебуває у трудових відносинах з довірителем, або коли в довіреності визначено перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати);

 

наявність у особи (групи осіб) незалежно від формального володіння можливості вирішального впливу на керівництво чи діяльність суб’єкта інформаційної діяльності чи будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб;

 

вилучити

 

здійснення контролю групи осіб, яка здійснює контроль будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб»;

 

редакційно перенесено з визначення істотної участі

 

 

здійснення контролю групи осіб, яка здійснює контроль будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб

Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного власника істотної участі суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

офшорна зона - зона, внесена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України або розташована в країнах (територіях), де інформація про власника юридичної особи не є загальнодоступною;

Офшорна зона-це виключно пільговий режим оподаткування. До прозорості власності це не має відношення

Виключити -

Не є предметом ЗУ про аудіовізуальні меіа послуги

виключити

 

пакет програм – перелік програм, які постачальник аудіовізуальної послуги пропонує абонентам на договірних засадах як цілісну інформаційну послугу;

 

Виключити, оскільки досвід свідчить про можливість вибору програм абонентами без створення пакету, отже  у визначенні терміну не має нагальної необхідності

 

Виключити

передача – сукупність аудіовізуальної інформації, що становить змістовно завершену частину програми або каталогу та має відповідну назву, обсяг трансляції та може бути використана незалежно від інших частин програми або каталогу і розглядається як цілісний  аудіовізуальний (аудіо) твір;

 

Реакційне доопрацювання

 

передача – сукупність аудіовізуальної інформації, що становить змістовно завершену частину програми або каталогу передач на замовлення та має відповідну назву, обсяг трансляції та може бути використана незалежно від інших частин програми або каталогу передач на замовлення і розглядається як цілісний  аудіовізуальний (аудіо) твір;

 

пов’язані особи з суб’єктом надання аудіовізуальної послуги – особи, які мають істотну участь у суб’єкті надання аудіовізуальної послуги; керівники, афілійовані особи суб’єкта надання аудіовізуальної послуги; особи, які мають істотну участь в афілійованих особах суб’єкта надання аудіовізуальної послуги; члени сім'ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки і дружини) власників суб’єкта надання аудіовізуальної послуги; юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені вище, є керівниками або власниками істотної участі; студія-виробник, з якою суб’єктом надання аудіовізуальної послуги протягом календарного року здійснено господарських операції на загальну суму, що перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість);

Скоротити перелік, у звязку з необхіднстю подання надмірної інформації

Щодо студії-виробика, то перенесено до визначення контроль (п.50 таблиці)

 

 

пов’язані особи з суб’єктом надання аудіовізуальної медіа послуги – особи, які мають істотну участь у суб’єкті надання аудіовізуальної послуги; керівники, афілійовані особи суб’єкта надання аудіовізуальної послуги; особи, які мають істотну участь в афілійованих особах суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги; члени сім'ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри) власників суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги;

програма – сукупність передач, яка має постійну назву, вихідні дані і транслюється суб’єктом надання аудіовізуальної послуги за певним розкладом. Програма може також включати іншу аудіовізуальну інформацію, зокрема, але не виключно, рекламу, телепродаж, анонси, елементи оформлення ефіру;

 

Вимоги до змісту програм мають бути визначені в тексті закону, а не в глосарії, крім того, програми кабельних каналів можуть містити виключно телепродаж, якщо це відповідає ліцензії.

 

 

програма – сукупність передач, яка має постійну назву, вихідні дані і транслюється за певним розкладом передач. Програма може також включати іншу аудіовізуальну інформацію, зокрема, рекламу, телепродаж, анонси, елементи оформлення ефіру;

 

постачальник аудіовізуальної послуги без використання радіочастотного ресурсу – суб’єкт господарювання, який здійснює відбір та поширення програм незалежно від технології розповсюдження та застосування системи умовного доступу;

 

 

пропонуємо доповнивши терімн словосполученням «без здійснення редакційного контролю», оскільки постачальник АВП не робить «вибір передач та компонування їх у програму (в хронологічному порядку) або у каталог передач (на замовлення), а «програма» в цій редакції Закону включає  рекламу.

 

суб’єкт постачання аудіовізуальної медіа послуги – суб’єкт господарювання, який здійснює поширення програм без здійснення редакційного контролю»;

 

постачальник аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу– суб’єкт господарювання, який здійснює  поширення програм в ефірній цифровій телемережі  без здійснення редакційного контролю та внесення будь-яких змін в зміст програм;

 

Наявність такого зайвого посередника між ефірними цифровими медіа та глядачем потребує прийняття виваженого політичного рішення.

 

 

постачальник аудіовізуальної  медіа послуги з використанням радіочастотного ресурсу– суб’єкт господарювання, який здійснює  поширення програм в ефірній цифровій телемережі  без здійснення редакційного контролю та внесення будь-яких змін в зміст програм;

програмна концепція мовлення – опис структури наповнення програми, включаючи творчий формат мовлення (надалі формат мовлення). Формат мовлення визначається з змістовного наповнення передач та відповідає основній змістовній направленості програми. Види  форматів визначаються Національною радою.

 

Виключити.

Формат мовлення може бути визначений виключно через жанрове наповнення, отже це положення  передбачає, що Національна рада продовжить практику жорсткого регулювання програмних концепцій. Наразі, це призводить до постійних змін до ліцензій або порушень їх умов. Концепція цього законопроекту передбачала дерегулювання мовлення та обмежувалась визначенням у конкурсних умовах та  ліцензіях лише мінімальних часток суспільно важливих передач.

 

Визначення форматів в цілому є безпідставним обмеженням свободи творчості. 

Виключити

У звязку із заміною на суспільно важливі (значущі) передачі, визначені Національною радою.

редакційний контроль – вибір передач та компонування їх у програму в хронологічному порядку або у каталог передач на замовлення;

 

Приведення у відповіднсть до Дирекива ЄС про аудіовізуальні послуги:

(c) “редакційна відповідальність» означає здійснення ефективного контролю за відбором програм та за організацією у вигляді хронологічного розкладу для телевізійного мовлення, або у вигляді каталогу для аудіовізуальних медіа послуг на замовлення. Редакційна відповідальність не обов’язково передбачає будь-яку юридичну відповідальність за зміст послуг, що надаються, згідно з національним законодавством;

 

редакційний контроль – вибір передач та компонування їх у програму в хронологічному порядку або формування каталогу передач на замовлення; Редакційний контроль не обов’язково передбачає будь-яку юридичну відповідальність за зміст послуг, що надаються, згідно з законодавством;

 

 

ретрансляція – прийом і одночасне розповсюдження незалежно від способу розповсюдження повної і незмінної програми та/або програм або істотних (20 і більше відсотків) частин програми, що транслюється суб’єктом надання аудіовізуальної послуги або постачальником аудіовізуальної послуги без будь-якого втручання та/або внесення змін в зміст програм;

 

Редакційне доопрацювання

ретрансляція – прийом і одночасне поширення (незалежно від його способу) повної і незмінної програми та/або програм або істотних (20 і більше відсотків) частин програми, що здійснюється суб’єктом надання аудіовізуальної послуги або постачальником аудіовізуальної медіа послуги без втручання та/або внесення змін в зміст програм;

 

система умовного доступу – сукупність спеціальних програмних, апаратних або технічних засобів, що дозволяють контролювати доступ осіб до певної аудіовізуальної інформації;

 

 

система умовного доступу – сукупність спеціальних програмних, апаратних або технічних засобів, що дозволяють контролювати доступ осіб до певної аудіовізуальної інформації;

 

суб’єкт надання аудіовізуальної послуги – суб’єкт господарювання, що здійснює редакційний контроль при наданні аудіовізуальної послуги

Приведення у відповіднсть до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги:

 

 

суб’єкт надання аудіовізуальної медіа  послуги - суб’єкт господарювання, що здійснює редакційний контроль при наданні аудіовізуальної медіа послуги

Відстуній

Термін «суспільно-важливі передачі» включити до глосарію. Визначення буде надано НАМ.

 

трансляція – первинне розповсюдження програми незалежно від способу розповсюдження програми для масового приймання населенням;

 

 

трансляція – первинне розповсюдження програми незалежно від способу розповсюдження програми для масового приймання населенням;

 

 

універсальна програмна послуга – перелік програм, який постачальники аудіовізуальної послуги повинні забезпечити для перегляду всім без винятку абонентам;

 

Приведення у відповіднсть до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги.

 

 

Універсальна аудіовізуальна медіа послуга -  перелік програм, який субєкти постачання аудіовізуальної послуги повинні забезпечити для перегляду всім абонентам;

 

формат мовлення – жанровий зміст та стиль подання матеріалу суб’єктом надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення

 

Досвід застосування вимог до форматів свідчить про неможливість їх чіткого визначення у нормативних документах та, відповідно, доведення факту порушення цих вимог у суді.

Виключити

2. Інші терміни, що застосовуються в цьому Законі, вживаються у значенні, встановленому законами України “Про радіочастотний ресурс України”, “Про телекомунікації”, “Про авторське право і суміжні права” та в інших законах України.

 

Оскільки з урахуванням значної кількості законодавчих колізій, передбачається формування неоднозначної і перманентно конфліктної правозастосовчої практики. Перелік законодавчих актів, на яких будуть базуватися поняття даного закону, має бути вичерпним:

 

2. Інші терміни, що застосовуються в цьому Законі, вживаються у значенні, встановленому законами України “Про радіочастотний ресурс України”, “Про телекомунікації”, “Про авторське право і суміжні права”,Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, законодавства, що регулює надання адміністративних послуг.

 

 

Терміни “конфлікт інтересів”, “члени сім’ї” у цьому Законі застосовуються у значенні, визначеному Законом України “Про запобігання корупції”.

 

Вилучити, оскільки ці терміни визначені в самому законі “Про запобігання корупції”.

 

виключити

3. Терміни, визначення яких не надано цим Законом, застосовуються у значені визначеному актами Національної ради.

Вилучити, оскільки Національна рада не уповноважена надавати офіційне тлумачення норм закону.

виключити

 

НАМ: додати визначення «радіо»?

 

 

Стаття 2. Сфера дії Закону

 

1. Дія цього Закону поширюється на надання аудіовізуальних послуг для населення шляхом мовлення, надання аудіовізуальних послуг на замовлення, на розповсюдженням програм без здійснення редакційного контролю, а також на державне управління, регулювання та нагляд у сфері аудіовізуальних послуг.

До сфери дії цього Закону відноситься поширення як виключно аудіоінформації, так і поєднання аудіо та візуальної інформації.

 

Редакційне доопрацювання

 

1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини щодо надання аудіовізуальних послуг та розповсюдження програм без здійснення редакційного контролю, а також, у сфері державного управління, регулювання та нагляду аудіовізуальними медіа послугами.

 

2. Цей Закон поширюється на суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, постачальників аудіовізуальної послуги без використання радіочастотного ресурсу, постачальників аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу, що належать до юрисдикції України, а також на розповсюдження програм і передач інших суб’єктів на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 

Редакційна правка

 

2. Цей Закон поширюється на суб’єктів надання та постачання аудіовізуальної медіа послуги,  що належать до юрисдикції України, а також на розповсюдження програм інших суб’єктів на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 

 

3. До сфери дії цього Закону не відноситься поширення аудіовізуальної інформації:

1) на веб-сайтах, на яких інформація створюється користувачами, якщо поширення такої інформації не є господарською діяльністю користувача з метою отримання прибутку;

2) у вигляді електронних версій матеріалів друкованих засобів масової інформації чи інформаційних агентств, що розміщуються на їхніх веб-сайтах;

 

 

3) на веб-сайтах, що інформують про поточні події, якщо розповсюдження у поєднанні аудіо- та візуальної інформації не є їх основною інформаційною продукцією;

 

4) шляхом ретрансляції на власному веб-сайті суб’єктом надання аудіовізуальної послуги його програм, передач;

 

5) у вигляді кореспонденції, що надсилається з використанням телекомунікацій;

 

6) у вигляді он-лайн ігор в мережі Інтернет;

 

7) поширення аудіовізуальної інформації для прийому в межах одного житлового будинку без права наступного розповсюдження та отримання оплати;

8) на веб-сайтах державних органів, органів місцевого самоврядування;

9) в технологічних телемережах і проводових мережах закритого типу та спеціального призначення, не розрахованих на масове приймання їхніх передач, зокрема в системі, в якій обладнання для поширення та прийому інформації належить одному суб’єкту господарювання, а зміст інформації безпосередньо стосується господарської діяльності такого суб’єкта і спрямований на працівників або інших осіб, пов’язаних з таким суб’єктом;

10) іншим чином, якщо така діяльність не є аудіовізуальною послугою відповідно до цього Закону.

 

На сьогодні є такі будівлі, в яких є сотні домогосподарств і таке виключення може стати приводом для ухилення від регулювання (на практиці були такі випадки)

Електронні версії друкованих ЗМІ не можуть містити АУ інформації,

3. До сфери дії цього Закону не відноситься поширення аудіовізуальної інформації:

1) на веб-сайтах, на яких інформація створюється користувачами, якщо поширення такої інформації не є господарською діяльністю користувача з метою отримання прибутку;

«2) на веб-сайтах друкованих засобів масової інформації чи інформаційних агентств та веб-сайтах, що інформують про поточні події, якщо розповсюдження у поєднанні аудіо- та візуальної інформації не є їх основною інформаційною продукцією»;

3) шляхом ретрансляції на власному веб-сайті суб’єктом надання аудіовізуальної послуги його програм, передач;

4) у вигляді кореспонденції, що надсилається з використанням телекомунікацій;

5) у вигляді он-лайн ігор в мережі Інтернет;

6) на веб-сайтах державних органів, органів місцевого самоврядування;

 

7) іншим чином, якщо така діяльність не є аудіовізуальною послугою відповідно до цього Закону.

 

4. Відносини, пов’язані з рекламною діяльністю, телепродажем та спонсорством у сфері аудіовізуальних послуг, а також трансляцією анонсів передач регулюються Законом України “Про рекламу”.

 

Анонси передач не є рекламою (ч.6 ст.13 Закону про рекламу)

 

4. Відносини, пов’язані з рекламною діяльністю, телепродажем та спонсорством у сфері аудіовізуальних медіа послуг регулюються Законом України “Про рекламу”.

 

5. Особливості діяльності суб’єктів надання аудіовізуальної послуги у період проведення виборів та референдумів регулюються законодавством про вибори та референдуми з урахуванням положень цього Закону.

 

 

5. Особливості діяльності суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги у період проведення виборів та референдумів регулюються законодавством про вибори та референдуми з урахуванням положень цього Закону.

 

6. Правові основи створення та діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення України визначаються Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” з урахуванням положень цього Закону.

 

 

6. Правові основи створення та діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення України визначаються Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” з урахуванням положень цього Закону.

 

Стаття 3. Законодавство про аудіовізуальні послуги та його застосування

 

1. Законодавство України про аудіовізуальні послуги складається з відповідних положень Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейської конвенції про транскордонне телебачення, інших міжнародних договорів України, цього Закону, законів України “Про телекомунікації”, “Про радіочастотний ресурс”, “Про кінематографію” та інших законів України.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

 

З огляду на постійні спроби Національної ради не дотримуватись вимог Законів України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” доцільно зробити пряме посилання на них у галузевому законі.

 

1. Законодавство України про аудіовізуальні медіа послуги складається з відповідних положень Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейської конвенції про транскордонне телебачення, інших міжнародних договорів України, цього Закону, законів України “Про телекомунікації”, “Про радіочастотний ресурс”, “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, законодавства, що регулює надання адміністративних послуг  та інших законів України.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

 

Стаття 4. Суб’єкти, що належать до юрисдикції України

 

1. Суб’єктами надання аудіовізуальної послуги, що належать до юрисдикції України, вважаються:

1) суб’єкти з місцезнаходженням на території України, незалежно від місця здійснення редакційного контролю;

2) суб’єкти, у яких не менше 30 відсотків працівників, що забезпечують надання ними аудіовізуальної послуги, працюють на території України, і якщо при цьому такі суб’єкти мають головний офіс на території країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, або редакційний контроль здійснюється ними на території країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу;

3) суб’єкти, які були зареєстровані на території України та підтримують стабільні і тісні економічні зв’язки в Україні, якщо вони мають головний офіс на території країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, або редакційний контроль здійснюється ними на території країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, але при цьому на території жодної з країн, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, не працює більше 30 відсотків працівників, що забезпечують надання такими суб’єктами аудіовізуальної послуги;

4) суб’єкти надання аудіовізуальної послуги за наявності однієї або декількох з таких ознак:

а) користування радіочастотним ресурсом України на підставі рішення державного органу України;

б) використання розташованої на території України станції передачі сигналу на супутник;

в) система технічних засобів, призначених для відтворення попередньо записаних аудіовізуальних творів або трансляції програм у реальному часі, а також вторинних подій (графіків, титрів) з метою формування каналу мовлення розташованого на території України.

 

Логіка цієї статті повністю втрачена внаслідок редагування, пропонується відновити редакцію робочої групи:

Термін «головний офіс» та його чітке визначення містяться у Директиві про АУ, і є тотожним терміну  «місцезнаходження», яка вже передбачена пунктом 3 цієї частини статті 4, тому пропонується відновити редакцію робочої групи:

1) суб’єкти з головним офісом на території України, якщо редакційний контроль здійснюється ними на території України;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 4. Суб’єкти, що належать до юрисдикції України

 

1. Суб’єктами надання аудіовізуальної медіа послуги, що належать до юрисдикції України, вважаються:

1) суб’єкти з гловним офісом на території України, незалежно від місця здійснення редакційного контролю;

2) суб’єкти, у яких не менше 30 відсотків працівників, що забезпечують надання ними аудіовізуальної медіа послуги, працюють на території України, і якщо при цьому такі суб’єкти мають головний офіс на території країни, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу, або редакційний контроль здійснюється ними на території країни, що ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу;

3) суб’єкти, які були зареєстровані на території України та підтримують стабільні і тісні економічні зв’язки в Україні, якщо вони мають головний офіс на території країни, що ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу, або редакційний контроль здійснюється ними на території країни, що ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу, але при цьому на території жодної з країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу, не працює більше 30 відсотків працівників, що забезпечують надання такими суб’єктами аудіовізуальної послуги;

4) суб’єкти надання аудіовізуальної медіа послуги за наявності однієї або декількох з таких ознак:

а) користування радіочастотним ресурсом України на підставі рішення державного органу України;

б) використання розташованої на території України станції передачі сигналу на супутник;

в) система технічних засобів, призначених для відтворення попередньо записаних аудіовізуальних творів або трансляції програм у реальному часі, а також вторинних подій (графіків, титрів) з метою формування каналу мовлення розташованого на території України.

 

2. Головний офіс суб’єкта надання аудіовізуальної послуги знаходиться в тій країні, де розташовано офіс, з якого здійснюється щоденне керування діяльністю юридичної особи, або де знаходиться місце державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

 

 

2. Головний офіс суб’єкта надання аудіовізуальної послуги знаходиться в тій країні, де розташовано офіс, з якого здійснюється щоденне керування діяльністю юридичної особи, або де знаходиться місце державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

 

3. Постачальниками аудіовізуальної послуги, що належать до юрисдикції України, вважаються суб’єкти господарювання, які зареєстровані на території України в порядку, визначеному законодавством України про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

 

Приведення до точної назви відповідного Закону

3.Суб’єктами постачання аудіовізуальної медіа послуги, що належать до юрисдикції України, вважаються суб’єкти господарювання, які зареєстровані на території України в порядку, визначеному законодавством України  державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

 

Стаття 5. Свобода діяльності у сфері аудіовізуальних послуг

 

1. Діяльність у сфері аудіовізуальних послуг ґрунтується на принципах свободи поширення та отримання інформації, свободи діяльності засобів масової інформації, у тому числі вільного визначення змісту аудіовізуальної інформації, та свободи підприємницької діяльності.

Будь-які обмеження зазначених свобод можуть бути встановлені та застосовані лише на підставі закону, якщо це є необхідним у демократичному суспільстві, а відповідне обмеження є пропорційним (ненадмірним) відносно мети, яка переслідується. Обмеження зазначених свобод може здійснюватися лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

 

Редакційно в частині термінології

Стаття 5. Свобода діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг

1. Діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг ґрунтується на принципах свободи поширення та отримання інформації, свободи діяльності засобів масової інформації, у тому числі вільного визначення змісту аудіовізуальної інформації, та свободи підприємницької діяльності.

Будь-які обмеження зазначених свобод можуть бути встановлені та застосовані лише на підставі закону, якщо це є необхідним у демократичному суспільстві, а відповідне обмеження є пропорційним (ненадмірним) відносно мети, яка переслідується. Обмеження зазначених свобод може здійснюватися лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

 

2. Цензура інформаційної діяльності у сфері аудіовізуальних послуг забороняється.

Не допускається незаконне втручання у діяльність суб’єктів надання аудіовізуальної послуги та постачальників аудіовізуальної послуги з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, власників відповідних суб’єктів, будь-яких інших фізичних та юридичних осіб.

 

редакційно

2. Цензура інформаційної діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг забороняється.

Не допускається незаконне втручання у діяльність суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги та постачальників аудіовізуальної медіа послуги з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, власників відповідних суб’єктів, будь-яких інших фізичних та юридичних осіб.

 

3. На території України не обмежується приймання чи ретрансляція програм і передач, які походять з країн, що є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, а також інших програм і передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення або Директиви 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги, крім випадків та в порядку, передбаченими цим Законом.

У разі порушення законодавства України у програмах, передачах, які походять з-поза меж України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) здійснює заходи, передбачені Європейською конвенцією про транскордонне телебачення, іншими міжнародними договорами України та цим Законом.

 

Редакційне доопрацювання

 

3. На території України не обмежується надання аудіовізуальних медіа послуг, які походять з країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державами-членами Європейського Союзу, а також інших аудіовізуальних медіа послуг, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення або Директиви 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги.

 

У разі порушення законодавства України в таких аудіовізуальних медіа послугах,  Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) здійснює заходи, передбачені Європейською конвенцією про транскордонне телебачення, іншими міжнародними договорами України та цим Законом

 

4. Реєстрацію програм, які походять з країн, що не є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, які плануються до ретрансляції на території України, Національна рада проводить у порядку, визначеному цим Законом.

Розповсюдження програм, передач на території України може бути заборонене тільки у випадках та в порядку, передбачених цим Законом.

 

 

редакційна конкретизація повноважень регулятора

 

 

4. Реєстрацію надання аудіовізуальних медіа  послуг, які знаходяться під юрисдикцією країн, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи не є державами-членами Європейського Союзу, та які планується надавати на території України, Національна рада проводить у порядку, визначеному цим Законом.

Надання таких аудіовізуальних медіа послуг на території України може бути заборонене Національною радою тільки у випадках порушення частини першої-сьомої статті 32 цього Закону та в порядку, який передбачено цим Законом.

Стаття 6. Основні принципи державної політики у сфері аудіовізуальних послуг

 

Основними принципами державної політики у сфері аудіовізуальних послуг є:

1) забезпечення збалансованості подачі інформації, її джерел та точок зору у сфері аудіовізуальних послуг, гарантування вільного і відкритого обговорення суспільно важливих проблем, політичний плюралізм, а також забезпечення свободи діяльності у сфері аудіовізуальних послуг;

2) створення умов для забезпечення засобами аудіовізуальних послуг культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України;

3) захист споживачів аудіовізуальних послуг, особливо дітей, від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації у порядку, визначеному цим Законом;

4) сприяння розвитку суспільного мовлення та мовлення громад;

5) стимулювання виробництва національних аудіовізуальних творів шляхом запровадження вимог щодо обсягу виробництва власного продукту;

6) надання підтримки об'єднанню у самоврядні організації суб'єктів надання аудіовізуальної послуги та суб’єктів постачання аудіовізуальних послуг, а також сприяння у роботі таких об’єднань, їх залучення до прийняття рішень державними органами;

7) запобігання монополізації у сфері аудіовізуальних послуг;

8) забезпечення прозорості і доступності інформації про структуру власності та контролю ліцензіатів;

9) забезпечення прозорості, незалежності та справедливості діяльності державних органів у сфері аудіовізуальних послуг, зокрема, під час здійснення регулювання і нагляду (контролю);

10) уникнення тотожних або дублюючих повноважень державних органів щодо регулювання у сфері аудіовізуальних послуг;

11) відсутність подвійного ліцензування одного й того ж виду діяльності у сфері аудіовізуальних послуг;

12) державне регулювання сфери аудіовізуальних послуг з урахуванням природи аудіовізуальних послуг, що надаються, незалежно від способу поширення аудіовізуальної інформації (технологічна нейтральність).

 

 

Пункт 1 статті визначає принципи державної політики, яка не може забезпечити «збалансованість інформації», оскільки це буде втручання у свободу творчої діяльності,

У пункті 7 редакційне доопрацювання.

Доповнено положенням  запровадження правил професійної етики у сфері аудівізуальних медіа послуг

 

 

 

Стаття 6. Основні принципи державної політики у сфері аудіовізуальних медіа послуг

Основними принципами державної політики у сфері аудіовізуальних послуг є:

1) забезпечення плюралізму інформації, її джерел та точок зору у сфері аудіовізуальних послуг, гарантування вільного і відкритого обговорення суспільно важливих проблем, політичний плюралізм, а також забезпечення свободи діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг

2) створення умов для забезпечення засобами аудіовізуальних медіа послуг культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України;

3) захист споживачів аудіовізуальних медіа послуг, особливо дітей, від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації у порядку, визначеному цим Законом;

4) сприяння розвитку суспільного мовлення та мовлення громад;

5) стимулювання виробництва національних аудіовізуальних творів шляхом запровадження вимог щодо обсягу виробництва власного продукту;

6) надання підтримки об'єднанню у самоврядні організації суб'єктів надання аудіовізуальної медіа послуги та суб’єктів постачання аудіовізуальних послуг, а також сприяння у роботі таких об’єднань, їх залучення до прийняття рішень державними органами;

7) запобігання монополізму у сфері аудіовізуальних медіа  послуг;

8) забезпечення прозорості і доступності інформації про структуру власності та контролю ліцензіатів;

9) забезпечення прозорості, незалежності та справедливості діяльності державних органів у сфері аудіовізуальних медіа послуг, зокрема, під час здійснення регулювання і нагляду (контролю);

10) уникнення тотожних або дублюючих повноважень державних органів щодо регулювання у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

11) відсутність подвійного ліцензування одного й того ж виду діяльності у сфері аудіовізуальних медіа  послуг;

12) державне регулювання сфери аудіовізуальних медіа послуг з урахуванням природи аудіовізуальних медіа послуг, що надаються, незалежно від способу поширення аудіовізуальної інформації (технологічна нейтральність).

13) сприяє запровадженню правил професійної етики у сфері аудівізуальних медіа послуг

 

 

Стаття 7. Вимоги до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги

 

1. Суб’єктом надання аудіовізуальної послуги може бути юридична особа або фізична особа, крім винятків, передбачених цим Законом.

Суб’єктом надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади не може бути суб’єкт господарювання, метою діяльності якого є одержання прибутку або ведення підприємницької діяльності.

Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги шляхом суспільного мовлення визначаються та регулюються Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”.

 

редакційно

 

 

 

1. Суб’єктом надання та постачання аудіовізуальної медіа послуги  може бути юридична особа або фізична особа, крім винятків, передбачених цим Законом.

Суб’єктом надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади не може бути суб’єкт господарювання, метою діяльності якого є одержання прибутку або ведення підприємницької діяльності.

Суб’єкти надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом суспільного мовлення визначаються та регулюються Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”.

 

2. Забороняється створення суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, якщо:

 

Перенести у розділ щодо видачі ліценцзії

 

Перенесено

1) його структура власності та/або контролю є непрозорою відповідно до цього Закону;

 

 

Перенести у розділ щодо видачі ліценцзії

 

Перенесено

 

 

2) до його структури власності та/або контролю входить політична партія або заснована нею прямо або опосередковано юридична особа;

 

 

2) до його структури власності та/або контролю входить політична партія або заснована нею прямо або опосередковано юридична особа;

 

3) до його структури власності та/або контролю входить громадське та/або релігійне об’єднання або заснована ним прямо або опосередковано юридична особа, крім надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади;

 

 

 

4) до його структури власності та/або контролю входить особа, яка є громадянином держави-агресора або суб’єктом господарювання, зареєстрованим в такій державі.

 

 

3) до його структури власності та/або контролю входить громадське та/або релігійне об’єднання або заснована ним прямо або опосередковано юридична особа, крім надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади та суспільне мовлення.

4) до його структури власності та/або контролю входить особа, яка є громадянином держави-агресора або суб’єктом господарювання, зареєстрованим в такій державі.

 

Під державою-агресором розуміється держава, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

 

 

Під державою-агресором розуміється держава, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

 

5) до його структури власності та/або контролю входить громадське об’єднання або заснована ним прямо або опосередковано юридична особа, зареєстрована в офшорній зоні, або в країнах (територіях), законодавство яких не дозволяє розкривати інформацію про структуру власності зареєстрованих в них юридичних осіб.

 

Виключити 5 пункт, оскільки пункт перший охоплює загальну вимогу щодо прозорості структури власності.

Виключити

 

6) він не належить до юрисдикції України.

 

 

 

 

6) він не належить до юрисдикції України.

Стаття 8. Вимоги до прозорості структури власності та контролю

 

1. Структура власності та контролю суб’єкта надання аудіовізуальної послуги та/або постачальника аудіовізуальної послуги або суб’єкта господарювання, який претендує на отримання ліцензії або на здійснення реєстрації в якості суб’єкта надання аудіовізуальної послуги та/або постачальника аудіовізуальної послуги, передбаченої цим Законом, повинна відповідати таким вимогам:

Поширено вимоги лише на ліцензіатів – потребує прийняття рішення

Стаття 8. Вимоги до прозорості структури власності та контролю

 

1. Структура власності юридичної особи, яка претендує на отримання ліцензії є такою, що дає змогу визначити:

1) містить інформацію про всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, у тому числі бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності – всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної послуги і всіх фізичних осіб та власників, учасників, акціонерів юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами суб’єкта надання аудіовізуальної послуги ;

редакційно

 

 

1) всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, у тому числі бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності – всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної медіа  послуги.

 

2) дозволяє встановити всіх осіб, які мають пряму або опосередковану істотну участь у суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

 

редакційно

 

2) всіх осіб, які мають пряму або опосередковану істотну участь у суб’єкті надання аудіовізуальної медіа послуги;

 

3) дозволяє встановити всіх ключових учасників кожної юридичної особи, яка присутня в ланцюгу володіння корпоративними правами такого суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

 

 Поняття «ключовий учасник» є дублюючим до поняття «істотна участь», отже необхідно залишити одне із них.

 

 

Виключити

4) серед осіб, які мають істотну участь у суб’єкті господарювання, відсутні трастові конструкції володіння;

 

 

Потребує прийняття рішення

4) серед осіб, які мають істотну участь у суб’єкті господарювання, відсутні трастові конструкції володіння;

 

5) серед осіб, які мають істотну участь у суб’єкті господарювання, відсутні юридичні та/або фізичні особи, зареєстровані в офшорних зонах;

 

Виключити

 

Виключити

 6) інформація, зазначена в пунктах 1-3 цієї частини, розміщена на веб-сайті суб’єкта господарювання в мережі Інтернет (у разі його наявності).

виключити

 

Виключити

2. Структура власності та контролю суб’єкта господарювання, яка не відповідає хоча б одному пункту частини першої цієї статті, вважається непрозорою.

Національна рада на підставі поданої суб’єктом господарювання та іншої наявної інформації, зокрема отриманої за запитом Національної ради, приймає рішення про непрозору структуру власності, якщо вона не дозволяє повною мірою встановити відповідність вимогам, передбаченим цієї статтею. У цьому випадку Національна рада письмово повідомляє про це суб’єкта господарювання та пропонує йому привести свою структуру власності та контролю у відповідність з вимогами цього Закону у тримісячний строк.

У випадку, якщо у вказаний строк структура власності такого суб’єкта господарювання не буде приведена у відповідність з вимогами цього Закону, Національна рада анулює всі ліцензії, які видані нею такому суб’єкту та/або скасовує всі реєстрації, які здійснені нею такому суб’єкту.

 

Пропонуємо викласти в іншій редакції

2. Структура власності та контролю суб’єкта господарювання, яка не відповідає хоча б одному пункту частини першої цієї статті, вважається непрозорою.

Національна рада на підставі поданої суб’єктом господарювання та іншої наявної документально підтвердженої інформації, зокрема отриманої за запитом Національної ради, приймає рішення про непрозору структуру власності, якщо вона не дозволяє повною мірою встановити відповідність вимогам, передбаченим цієї статтею. У цьому випадку Національна рада письмово повідомляє про це суб’єкта господарювання та пропонує йому привести свою структуру власності та контролю у відповідність з вимогами цього Закону у тримісячний строк.

У разі, якщо порушення вимог закону щодо прозорості структури власності та контролю пов’язане із процедурами банкрутства, примусового продажу або оформлення спадщини Національна рада визначає тримісячний строк, наданий для приведення структури власності та контролю у відповідність з вимогами цього Закону, після завершення цих процедур».

У випадку, якщо у вказаний строк структура власності та контролю такого суб’єкта господарювання не буде приведена у відповідність з вимогами цього Закону, Національна рада звертається до суду з позовом про анулювання усіх ліцензій, які видані нею такому суб’єкту та/або про скасування реєстрації, які здійснені нею щодо такого суб’єкта .

У разі, якщо порушення вимог закону щодо прозорості структури власності та контролю пов’язане із процедурами банкрутства, примусового продажу або оформлення спадщини Національна рада визначає тримісячний строк, наданий для приведення структури власності та контролю у відповідність з вимогами цього Закону, після завершення цих процедур».

 

3. Суб'єкт надання аудіовізуальної та/або постачальник аудіовізуальної послуги послуги  щороку , до 31 березня, подає до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності, в якому зазначаються

Редакційно. Виключення поняття постачальник АВП з використанням РЧР. Норма має стосуватись виключно ліцензіатів. Норми щодо прозорості власності запроваджуються для забезпечення неупередженості та плюралізму. В той же час, постачальник АВП, який дотримується норм законодавства не впливає жодним чином на формування інформаційного ландашафту. Звітність постачальників АВП – це додатковий тягар як для підприємців, так і держави.

 

Суб'єкт надання аудіовізуальної медіа послуги  (крім публічних компаній) щороку, до 31 березня, подає до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності, в якому зазначаються

«3. Кожен Ліцензіат до 31 березня, подає до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності, в якому зазначаються:

відомості про структуру власності станом на 31 грудня звітного року;

 

відомості про структуру власності станом на 31 грудня звітного року;

відомості про зміни у структурі власності, що відбувалися впродовж звітного року

виключити:

Подання такої інформації є надмірним, на момент подання звіту інформація про колишніх власників вже є застарілою і не виправдана суспільним інтересом.

 

Виключити

відомості про всіх осіб, які володіють або володіли впродовж звітного року прямою або опосередкованою істотною участю, із зазначенням підстав такого володіння (дата укладення відповідних правочинів або настання інших юридичних фактів), включаючи відомості про осіб, які діяли на підставі відповідних доручень, а також відомості про всіх пов’язаних осіб (для кожної з осіб - прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса).

 

Доопрацьовано редакцію

відомості про всіх осіб, які володіють прямою або опосередкованою істотною участю, із зазначенням підстав такого володіння (дата укладення відповідних правочинів або настання інших юридичних фактів),

Форма звіту, порядок його складання та розгляду затверджуються Національною радою;

Неподання, несвоєчасне подання такої інформації або подання інформації, що не відповідає дійсності, є підставою для застосування Національною радою санкцій відповідно до цього Закону.

У разі виявлення технічної помилки в інформації про структуру власності, поданій Національній раді, суб’єкт надання аудіовізуальної послуги та/або постачальника аудіовізуальної послуги повинен упродовж двох тижнів її виправити.

 

Форма звіту, порядок його складання та розгляду затверджуються Національною радою;

Неподання, несвоєчасне подання такої інформації або подання інформації, що не відповідає дійсності, є підставою для застосування Національною радою санкцій відповідно до цього Закону.

У разі виявлення технічної помилки в інформації про структуру власності, поданій Національній раді, суб’єкт надання аудіовізуальної послуги та/або постачальника аудіовізуальної послуги повинен упродовж двох тижнів її виправити.

 

4. Національна рада визначає порядок подання структури власності та контролю, вимоги до відповідних документів та форми подання такої інформації.

 

 

 

4. Національна рада визначає порядок подання структури власності та контролю, вимоги до відповідних документів та форми подання такої інформації

Відсутня стаття

Стаття 9. Тематичне мовлення.

1.                   Тематичним мовленням є надання аудіовізуальної послуги шляхом ефірного, супутникового, кабельного мовлення з метою задоволення потреб обмеженої частки аудиторії (та має на меті одержання прибутку?).

2.                   Тематичне мовлення здійснюється на підставі ліцензії, що видається в порядку, визначеному цим Законом

3.                   Програми тематичних телеканалів та/або радіостанцій мають відповідати таким вимогам:

1)                  Для тематичного телевізійного мовлення, що спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за віковою ознакою, або за певною вузькою тематикою, частка передач такої відповідної тематики не може бути нижчою за 80% від загального обсягу мовлення.

2)                  Для тематичного телевізійного мовлення, що спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за мовними ознаками, частка передач відповідною мовою не може бути нижчою за 70% від загального обсягу мовлення. До цього типу (виду?) мовлення належить мовлення мовами меншин, які компактно проживають на території України, а такі мови не є загальновживаними за межами таких територій, та/або офіційними і робочими мовами Європейського Союзу.

3)                  Для тематичного радіомовлення частка передач або їх складових за обраною ознакою (музичним жанром для музичних радіостанцій, тематикою для розмовних радіостанцій, мовою для радіостанцій, які ведуть мовлення мовами національних меншин, які компактно проживають на території України, а такі мови не є загальновживаними за межами таких територій) має складати не менше 80% від загального обсягу мовлення.

4.                   Національна рада визначає критерії віднесення аудіовізуальної послуги до тематичного мовлення (можливо, це – до статті 67 про повноваження Національної ради).

В цілому підтримати. Взяти за основу з подальшим доопрацюванням.

 

 

Стаття 9. Тематичне мовлення.

1.            Тематичним мовленням є надання аудіовізуальної медіа  послуги шляхом ефірного, супутникового, кабельного мовлення з метою задоволення потреб обмеженої частки аудиторії (та має на меті одержання прибутку).

2.            Тематичне мовлення здійснюється на підставі ліцензії, що видається в порядку, визначеному цим Законом

3.            Програми тематичних телеканалів та/або радіостанцій мають відповідати таким вимогам:

1)            Для тематичного телевізійного мовлення, що спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за віковою ознакою, або за певною вузькою тематикою, частка передач такої відповідної тематики не може бути нижчою за 80% від загального обсягу мовлення.

2)            Для тематичного телевізійного мовлення, що спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за мовними ознаками, частка передач відповідною мовою не може бути нижчою за 70% від загального обсягу мовлення. До цього типу (виду?) мовлення належить мовлення мовами меншин, які компактно проживають на території України, а такі мови не є загальновживаними за межами таких територій, та/або офіційними і робочими мовами Європейського Союзу.

3)            Для тематичного радіомовлення частка передач або їх складових за обраною ознакою (музичним жанром для музичних радіостанцій, тематикою для розмовних радіостанцій, мовою для радіостанцій, які ведуть мовлення мовами національних меншин, які компактно проживають на території України, а такі мови не є загальновживаними за межами таких територій) має складати не менше 80% від загального обсягу мовлення.

4.            Національна рада визначає критерії віднесення аудіовізуальної послуги до тематичного мовлення

 

Стаття 9. Мовлення громади

 

1. Мовленням громади є надання аудіовізуальної послуги  шляхом ефірного мовлення з місцевою чи регіональною категорією мовлення, яке здійснюється з метою задоволення інформаційних, культурних, просвітницьких, мовних потреб територіальної громади (громад), національної меншини та не має на меті одержання прибутку чи здійснення підприємницької діяльності та 100% статутного капіталу яких належить відповідній громаді.

 

 

 

 

Стаття 9. Мовлення громади

 

1. Мовленням громади є надання аудіовізуальної послуги  шляхом мовлення з місцевою категорією мовлення, яке здійснюється з метою задоволення інформаційних, культурних, просвітницьких, мовних потреб територіальної громади (громад), національної меншини та не має на меті одержання прибутку чи здійснення підприємницької діяльності та 100% статутного капіталу яких належить відповідній громаді.

2. Мовлення громади здійснюється на підставі ліцензії, що видається в порядку, визначеному цим Законом.

 

2. Мовлення громади здійснюється на підставі ліцензії, що видається в порядку, визначеному цим Законом.

 

 

3. Програми мовлення громад повинні відповідати таким вимогам:

1) власний продукт повинен становити не менше 50 відсотків загального обсягу мовлення;

2) розважальні передачі повинні становити не більше 20 відсотків загального обсягу мовлення;

 

 

 

Потребує детального обговорення

3. Програми мовлення громад повинні відповідати таким вимогам:

1) власний продукт повинен становити не менше 50 відсотків загального обсягу мовлення;

2) розважальні передачі повинні становити не більше 20 відсотків загального обсягу мовлення;

 

3) не менше 2 годин добового мовлення у проміжках часу між 07.00 та 22.00 повинні становити передачі з інформацією місцевого та/або регіонального значення.

 

 

 

3) не менше 2 годин добового мовлення у проміжках часу між 07.00 та 22.00 повинні становити передачі з інформацією місцевого та/або регіонального значення.

Національна рада визначає критерії  віднесення передач до розважальних, передач з інформацією місцевого або регіонального значення.

 

Уточнення

Національна рада визначає критерії  віднесення передач до власних, розважальних, передач з інформацією місцевого або регіонального значення для мовлення громад

 

Стаття 10. Державні та комунальні суб’єкти надання аудіовізуальної послуги

 

пропонуємо перенести до перехідних положень

 

перенести «статтю 10. Державні та комунальні суб’єкти надання аудіовізуальної послуги» в перехідні положення, оскільки вказані суб'єкти повинні реформуватися

1. Державними суб’єктами надання аудіовізуальної послуги є юридичні особи, що засновані державними органами відповідно до їхніх повноважень у встановленому законом порядку.

Комунальними суб’єктами надання аудіовізуальної послуги є юридичні особи, створені у встановленому законом порядку органами місцевого самоврядування, якщо 50 і більше відсотків статутного капіталу такої особи знаходиться у комунальній власності.

Порядок діяльності державних та комунальних суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, порядок призначення їх керівників, формування виконавчих, контрольних та наглядових органів визначаються законами України та іншими нормативно-правовими актами України, виданими на їх підставі, а також статутними документами таких суб’єктів.

 

пропонуємо перенести до перехідних положень

 

 

 

2. Існуючі комунальні суб’єкти надання аудіовізуальної послуги можуть функціонувати до їх перетворення на суб’єкти, що здійснюють мовлення громади, або припинення. Ліцензії, видані таким суб’єктам, у випадку не перетворення  не підлягають продовженню.

3. Державним органам та органам місцевого самоврядування, а також заснованим (співзаснованим) ними юридичним особам забороняється створювати, виступати засновником (співзасновником) нових суб’єктів надання аудіовізуальної послуги або набувати у пряме чи опосередковане володіння частки статутного капіталу чи права голосу в суб’єктах надання аудіовізуальної послуги.

Ці обмеження, заборони і наслідки не поширюється на створення та діяльність суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, що перебувають у власності держави, шляхом мовлення на іноземну аудиторію відповідно до спеціального закону.

 

пропонуємо перенести до перехідних положень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Основними завданнями державних та комунальних суб’єктів надання аудіовізуальної послуги є:

1) оперативне та збалансоване інформування глядачів і слухачів про суспільно-політичні та інші події в Україні і за кордоном, про події місцевого та регіонального значення, про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров'ю населення;

2) створення та розповсюдження економічних, публіцистичних, культурно-мистецьких, освітніх, художніх,  спортивних передач, а також передач для дітей.

 

пропонуємо перенести до перехідних положень

 

 

Стаття 11. Державна політика та регулювання у сфері аудіовізуальних послуг

 

1. Верховна Рада України визначає державну політику у сфері аудіовізуальних послуг та діяльності відповідних засобів масової інформації, законодавчі основи її реалізації.

2. Кабінет Міністрів України, центральні та інші органи виконавчої влади забезпечують здійснення державної політики у сфері аудіовізуальних послуг та діяльності відповідних засобів масової інформації.

 

Редакційно в частині термінології

Стаття 11. Державна політика та регулювання у сфері аудіовізуальних медіа послуг

 

1. Верховна Рада України визначає державну політику у сфері аудіовізуальних медіа послуг та діяльності відповідних засобів масової інформації, законодавчі основи її реалізації.

2. Кабінет Міністрів України, центральні та інші органи виконавчої влади забезпечують здійснення державної політики у сфері аудіовізуальних медіа послуг та діяльності відповідних засобів масової інформації.

 

3. Органом державного регулювання діяльності у сфері аудіовізуальних послуг незалежно від способу розповсюдження та країни походження програм і передач, а також органом нагляду (контролю) у цій сфері є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

4. Повноваження інших державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері аудіовізуальних послуг визначаються відповідно до законів України.

 

 

3. Органом державного регулювання діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг незалежно від способу розповсюдження та країни походження програм і передач, а також органом нагляду (контролю) у цій сфері є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

4. Повноваження інших державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері аудіовізуальних медіа послуг визначаються відповідно до законів України.

 

5. Засади та напрями реалізації державної політики у сфері аудіовізуальних послуг визначаються у Стратегії розвитку сфери аудіовізуальних послуг (далі – Стратегія розвитку), яку розробляє та затверджує Національна рада, після процедури відкритого публічного обговорення з громадськістю.

Пропонуємо, щоб Стратегію розвитку сфери аудіовізуальних послуг затверджує Верховна рада, а не регулятор.      Цілком логічним є те, що ключовий та базовий галузевий документ, розрахований на багато років затверджує найвищий орган влади. Це відповідає практиці інших індустрій.

Потребує прийняття політичного рішення

5. Засади та напрями реалізації державної політики у сфері аудіовізуальних медіа послуг визначаються у Стратегії розвитку сфери аудіовізуальних послуг (далі – Стратегія розвитку), яку розробляє Національна рада та затверджує Верховна рада України, після процедури відкритого публічного обговорення з громадськістю.»

 

6. Стратегія розвитку спрямовується на забезпечення плюралізму думок, задоволення інформаційних потреб споживачів шляхом трансляції та ретрансляції різнобічних програм та передач, створення сприятливого підприємницького середовища (в межах своєї компетенції), дотримання інших принципів, визначених цим Законом.

 

 

6. Стратегія розвитку спрямовується на забезпечення плюралізму думок, задоволення інформаційних потреб споживачів шляхом трансляції та ретрансляції різнобічних програм та передач, створення сприятливого підприємницького середовища (в межах своєї компетенції), дотримання інших принципів, визначених цим Законом.

 

7. Стратегія розвитку підлягає регулярному перегляду, але не рідше одного разу на п'ять років.

 

7. Стратегія розвитку підлягає регулярному перегляду, але не рідше одного разу на п'ять років.

8. Державне регулювання національного телерадіоінформаційного простору здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який щорічно розробляє та затверджує Національна рада  та який ґрунтується на Стратегії розвитку.

 

Викласти в іншій редакції

 

8. Державне регулювання у сфері аудіовізуальних медіа послуг здійснюється відповідно до Плану розвитку сфери аудіовізуальних медіа послуг, який щорічно розробляє та затверджує Національна рада та який ґрунтується на Стратегії розвитку.

 

9. Відповідно до Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення (в разі потреби форматів мовлення) та багатопрограмних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, відображає сучасний стан ринку та основні тенденції розвитку, визначає пріоритетні умови ліцензій та проводить конкурси на отримання ліцензій у передбачених цим Законом випадках. У своєму щорічному звіті Національна рада дає аналіз стану виконання Плану розвитку, вносить пропозиції щодо внесення змін до Стратегії розвитку.

редакційно

9. Відповідно до Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення та багатопрограмних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, відображає сучасний стан ринку та основні тенденції розвитку, визначає пріоритетні умови ліцензій та проводить конкурси на отримання ліцензій у передбачених цим Законом випадках. У своєму щорічному звіті Національна рада дає аналіз стану виконання Плану розвитку, вносить пропозиції щодо внесення змін до Стратегії розвитку.

План розвитку включає як додаток план використання радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб надання аудіовізуальних послуг, перелік каналів мовлення із зазначенням вимог до програмної концепції щодо кожного з таких каналів та перелік ефірних багатопрограмних телемереж, щодо яких планується оголосити конкурс упродовж наступних двох років окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці (місту, району, області тощо) або на всю територію України.

Якщо не конкретизувати, то доведеться писати вимоги до програмної концепції супутникових, кабельних і інтернет каналів.

 

План розвитку включає як додаток план використання радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб надання аудіовізуальних послуг, перелік ефірних каналів мовлення із зазначенням вимог до обсягів поширення суспільно важливих передач щодо кожного з таких каналів та перелік ефірних багатопрограмних телемереж, щодо яких планується оголосити конкурс упродовж наступних двох років окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці (місту, району, області тощо) або на всю територію України.

Стаття 12. Створення і розвиток каналів мовлення та ефірних багатопрограмних телемереж

 

редакційно

«Стаття 12.  Порядок викристання радіочастотного ресурсу для надання та постачання аудіовізуальних медіа послуг

 

 

1. Канали мовлення та багатопрограмні телемережі, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, створюються або територіально змінюються за рішенням Національної ради відповідно до Плану розвитку.

Передбачаються такі територіальні категорії ефірного мовлення або ефірних багатопрограмних телемереж:

1) загальнонаціональна категорія – охоплення мовленням не менше ніж у двох третинах областей України;

2) регіональна категорія – охоплення мовленням більше ніж на половину території області, а також мовлення на територію, на якій знаходиться населений пункт з чисельністю населення понад один мільйон осіб;

3) місцева категорія – охоплення мовленням на один чи кілька суміжних населених пунктів (крім населених пунктів з чисельністю населення понад один мільйон осіб), але не більше ніж на половину території області.

 

 

Редакційно

1.Національна Рада визначачє порядок використання радіочастотного ресурсу для надання та постачння аудіовізуальних медіа послуг відповідно до Плану розвитку та Стратегії

Передбачаються такі територіальні категорії ефірного мовлення або ефірних багатопрограмних телемереж:

1) загальнонаціональна категорія – охоплення мовленням не менше ніж у двох третинах областей України;

2) регіональна категорія – охоплення мовленням більше ніж на половину території області, а також мовлення на територію, на якій знаходиться населений пункт з чисельністю населення понад один мільйон осіб;

3) місцева категорія – охоплення мовленням на один чи кілька суміжних населених пунктів (крім населених пунктів з чисельністю населення понад один мільйон осіб), але не більше ніж на половину території області.

2. Розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб надання аудіовізуальних послуг здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про радіочастотний ресурс України», "Про  телекомунікації", за замовленням Національної ради.

 

2. Розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб надання аудіовізуальних послуг здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про радіочастотний ресурс України», "Про  телекомунікації", за замовленням Національної ради.

Оплата розробки висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб надання аудіовізуальних послуг здійснюється за рахунок суб’єктів господарювання, визначених Національною радою переможцями конкурсу на мовлення або на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі, що має намір надавати аудіовізуальну послугу з використанням радіочастотного ресурсу України.

 

Передбачити використання Нац радою коштів конкурсної гарантії

Для оплати за розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення, необхідних для передбаченого Планом розвитку створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та багатоканальних телемереж, Національна рада використовує кошти, які надійшли від переможців конкурсів як грошові внески під конкурсну гарантію

 

3. Перехід від аналогового до цифрового наземного ефірного мовлення, а також інші зміни технології наземного ефірного мовлення, що підлягає ліцензуванню, здійснюються відповідно до Стратегії розвитку та планів її реалізації із забезпеченням права споживачів на отримання аудіовізуальних послуг, які вони отримували до такого переходу (змін).

Рішення про припинення аналогового наземного ефірного мовлення або про інші зміни технології наземного ефірного мовлення, у тому числі щодо етапності такого припинення або змін, приймає Кабінет Міністрів України за поданням Національної ради.

 

 

 

 

редакційно

3. Перехід від аналогового до цифрового наземного ефірного мовлення, а також інші зміни технології наземного ефірного мовлення, що підлягає ліцензуванню, здійснюються відповідно до Стратегії розвитку та планів її реалізації із забезпеченням права споживачів на отримання аудіовізуальних медіа послуг, які вони отримували до такого переходу (змін).

Рішення про припинення аналогового наземного ефірного мовлення або про інші зміни технології наземного ефірного мовлення, у тому числі щодо етапності такого припинення або змін, приймає Кабінет Міністрів України за поданням Національної ради.

 

Зазначений перехід та припинення використання (відключення) попередньої технології мовлення дозволяється за умови отримання не менше 50% населення відповідної території аудіовізуальних послуг шляхом мовлення за допомогою нової технології та відповідно до встановленого стандарту якості такої технології, але не пізніше термінів, визначених міжнародними договорами України. Стандарт якості технології мовлення встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку.

 

Потребує прийняття політичного рішення

Зазначений перехід та припинення використання (відключення) попередньої технології мовлення дозволяється за умови отримання не менше 50% населення відповідної території аудіовізуальних послуг шляхом мовлення за допомогою нової технології та відповідно до встановленого стандарту якості такої технології, але не пізніше термінів, визначених міжнародними договорами України. Стандарт якості технології мовлення встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку.

4. Ліцензіатам, що мають право здійснювати аналогове наземне ефірне мовлення, при переході на цифрове наземне ефірне мовлення або при інших змінах технології мовлення, що були ініційовані державою, забезпечується можливість трансляції програми на таку ж територію поширення та без погіршення якості передавання сигналу. При переході на цифрове наземне ефірне мовлення така можливість забезпечується шляхом виділення ліцензіату одного з каналів мовлення нової ефірної цифрової багатоканальної телемережі.

 

 

4. Ліцензіатам, що мають право здійснювати аналогове наземне ефірне мовлення, при переході на цифрове наземне ефірне мовлення або при інших змінах технології мовлення, що були ініційовані державою, забезпечується можливість трансляції програми на таку ж територію поширення та без погіршення якості передавання сигналу. При переході на цифрове наземне ефірне мовлення така можливість забезпечується шляхом виділення ліцензіату одного з каналів мовлення нової ефірної цифрової багатоканальної телемережі.

 

Внесення змін до ліцензії у зв’язку з таким переходом чи змінами технології здійснюється шляхом її переоформлення в порядку, визначеному цим Законом.

 

 

Внесення змін до ліцензії у зв’язку з таким переходом чи змінами технології здійснюється шляхом її переоформлення в порядку, визначеному цим Законом.

 

Національна рада письмово повідомляє ліцензіата про майбутній перехід чи зміну технології мовлення на каналі ліцензіата упродовж одного місяця з дня прийняття відповідного рішення, а також письмово повідомляє ліцензіата про введення в експлуатацію нового каналу мовлення.

 

 

Національна рада письмово повідомляє ліцензіата про майбутній перехід чи зміну технології мовлення на каналі ліцензіата упродовж одного місяця з дня прийняття відповідного рішення, а також письмово повідомляє ліцензіата про введення в експлуатацію нового каналу мовлення.

 

У разі, якщо два чи більше ліцензіатів мають прав здійснювати аналогове наземне ефірне мовлення з використанням одного каналу мовлення, то їм надається аналогічне право мовлення на каналі нової ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

 

 

 

У разі, якщо два чи більше ліцензіатів мають прав здійснювати аналогове наземне ефірне мовлення з використанням одного каналу мовлення, то їм надається аналогічне право мовлення на каналі нової ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

 

Стаття 13. Розповсюдження програм в ефірних багатопрограмних телемережах

 

 

Стаття 13. Розповсюдження програм в ефірних багатопрограмних телемережах

 

1. Розповсюдження програм в ефірних багатопрограмних телемережах здійснює постачальник аудіовізуальної послуги із використанням радіочастотного ресурсу, який отримав відповідну ліцензію, згідно з цим Законом, без кодування (шифрування) сигналу (без використання систем умовного доступу), якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

 

 

 Виключити

 

 

Потребує прийнняття політичного рішення

1. Розповсюдження програм в ефірних багатопрограмних телемережах здійснює суб’єкт постачання  аудіовізуальної медіа послуги із використанням радіочастотного ресурсу, який отримав відповідну ліцензію, згідно з цим Законом, без кодування (шифрування) сигналу (без використання систем умовного доступу), якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

 

2. Максимально граничні тарифи на послуги суб’єктів, які отримали ліцензію на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі, затверджуються Національною радою після отримання висновку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, щодо відповідності запропонованих такими суб’єктами рівнів тарифів принципам економічної обґрунтованості, об’єктивності, недискримінації.

 

Додаткові гарантії для мовників

 

2. Граничні нормативи рентабельності на послуги суб’єктів, які отримали ліцензію на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі, встановлюються Національною радою після отримання висновків Антимонопольного комітету України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації  у відповідності з принципами економічної обґрунтованості, об’єктивності, недискримінації.

 

Національна рада, за погодженням з Антимонопольним комітетом України та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, визначає порядок затвердження зазначених тарифів.

 

 

 

Перенесено у ч. 2 цієї статті.

Стаття 14. Захист економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг

 

 

 

1. Норми цього  Закону, а також правових актів,  виданих на його виконання, не можуть трактуватися як обмеження вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції". Зокрема, жодна  фізична  або  юридична  особа одноособово та/або спільно з групою  пов’язаних  осіб не має права  контролювати у будь-який спосіб, у тому числі  через  вплив  на формування управлінських та/або наглядових органів суб’єктів надання аудіовізуальної послуги та постачальників аудіовізуальної послуги або  шляхом здійснення контролю власника  суб’єктів надання аудіовізуальної послуги та постачальників аудіовізуальної послуги, більше 35 відсотків загального обсягу  відповідного територіального телерадіоінформаційного ринку - загальнонаціонального, регіонального або місцевого.

 

 

Не можемо погодитися з такою редацією. Оскільки потребує напрацювання критеріїв. Скоріше видалити з цієї статті постачальників або напрацювати критерії.

В тому, що в Україні будуть працювати великі, потужні постачальники АВП/оператори нема нічого поганого, більше того, загальновідомо, що великі оператори можуть забезпечити кращий сервіс для абонентів та надавати послуги за більш привабливими цінами. Монополізм не несе у собі загроз, загрози є, якщо монополіст зловживає своїм монопольним становищем.                          

Вилучити

 

2. Контроль за дотриманням обмежень, встановлених в частині першій цієї статті, здійснює Національна рада.

 

Вилучити, оскільки ця норма містить порушення правил розмежування повноважень регуляторних органів. Регуляторні повноваження органів, встановлюються антимонопольним законодавством.

Виключити

3.Контроль за дотриманням інших вимог законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення недобросовісної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг здійснюють відповідно до своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України.

редакційно

1.Контроль за дотриманням інших вимог законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення недобросовісної конкуренції у сфері аудіовізуальних медіа послуг здійснюють відповідно до своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України.

Відсутній

доповнити

4. З метою захисту економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг забороняється:

1) безоплатне надання аудіовізуальних послуг;

2) встановлення демпінгових або дискримінаційних цін та нульових акцій;

3) перехресне субсидування одних послуг за рахунок інших;

4) надання послуг за тарифами значно нижчими, ніж індикативні по ринку.

 

Доповнити - Концептуцально підтримано – доопрацювати ред.

3. З метою захисту економічної конкуренції серед постачальників аудіовізуальних медіа послуг заборонити:

1) встановлення демпінгових або дискримінаційних цін;

2) перехресне субсидування надання доступу до аудіовізуальних медіа послуг за рахунок інших послуг суб'єктів господарювання, в тому числі телекомунікаційних у розумінні Закону України «Про телекомунікації».

Стаття 15. Універсальна аудіовізуальна послуга

 

1. З метою забезпечення споживачів різноманітною аудіовізуальною інформацією, постачальники аудіовізуальної послуги у кабельній багатопрограмній телемережі зобов’язані забезпечувати абонентам можливість  гарантованого доступу до програм універсальної аудіовізуальної послуги у такому складі і послідовності:

1) Національної суспільної  телерадіокомпанії України;

2) місцевої та регіональної категорій мовлення, які технічно приймаються на території розташування відповідної мережі, програми мовлення громад;

3) Парламентського телеканалу «Рада»;

4) програми суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, які відповідно до ліцензій здійснюють аналогове наземне ефірне мовлення, за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів, систем, або випадків надходження від суб’єкта надання аудіовізуальної послуги до Національної ради заяви про виключення її програми (програм) зі складу універсальної аудіовізуальної послуги на певній території.

Виключення суб’єкта надання аудіовізуальної послуги з універсальної аудіовізуальної послуги за заявою суб’єкта надання аудіовізуальної послуги можливе лише для міст, населення яких становить 50 000 і більше осіб.

Для міст населення яких становить менше 50 000 осіб виключення  приватної телерадіоорганізації з універсальної аудіовізуальної послуги за заявою приватної телерадіоорганізації забороняється.»

 

 

Стаття 15. Універсальна аудіовізуальна медіа послуга

 

1. З метою забезпечення споживачів різноманітною аудіовізуальною інформацією, постачальники аудіовізуальної медіа послуги, які не використовують радіочастотний ресурс зобов’язані забезпечувати абонентам можливість  гарантованого доступу до ефірних програм, що входять до універсальної аудіовізуальної медіа послуги, а саме:

1) місцевої та регіональної категорій мовлення, які здійснюють мовлення (для кабельних  багатопрограмній телемереж);

2) програм суспільного телемовлення;

3) програм, створення яких забезпечується державою

 Для розповсюдження програм універсальної  аудіовізуальної медіа послуги
субєкт постачання аудіовізуальної медіа послуги  не  зобов'язаний  укладати  договори  з відповідними суб’єктами надання аудіовізуальної медіа послуги.

 

 

2. У випадку надходження від суб’єкта надання аудіовізуальної послуги до Національної ради заяви про виключення її програми (програм) зі складу універсальної програмної послуги на певній території, Національна рада протягом 15 робочих днів з дати надходження такої заяви приймає рішення про виключення такої програми зі складу універсальної аудіовізуальної послуги на території, зазначеній заявником, розміщує відповідну інформацію на власному веб-сайті та повідомляє постачальників аудіовізуальної послуги , які здійснюють свою діяльність на такій території, про виключення програми (програм) зазначеної телерадіоорганізації зі складу універсальної аудіовізуальної послуги.

 

2. У випадку надходження від суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги до Національної ради заяви про виключення її програми (програм) зі складу універсальної програмної послуги на певній території, Національна рада протягом 15 робочих днів з дати надходження такої заяви приймає рішення про виключення такої програми зі складу універсальної аудіовізуальної послуги на території, зазначеній заявником, розміщує відповідну інформацію на власному веб-сайті та повідомляє постачальників аудіовізуальної послуги, які здійснюють свою діяльність на такій території, про виключення програми (програм) зазначеної телерадіоорганізації зі складу універсальної аудіовізуальної послуги.

3.Постачальник аудіовізуальної послуги протягом 10 робочих днів з дати направлення Національною радою відповідного повідомлення (розміщення відповідної інформації на веб-сайті Національної ради) зобов’язаний виключити програму (програми) зазначеної у повідомленні Національної ради суб’єкта надання аудіовізуальної послуги із пакету програм універсальної аудіовізуальної послуги.

 

 

3.Постачальник аудіовізуальної медіа послуги протягом 10 робочих днів з дати направлення Національною радою відповідного повідомлення (розміщення відповідної інформації на веб-сайті Національної ради) зобов’язаний виключити програму (програми) зазначеної у повідомленні Національної ради суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги із переліку програм універсальної аудіовізуальної медіа послуги.

 

4. Здійснення постачальником аудіовізуальної послуги після закінчення строку, визначеного цим Законом, для виключення відповідних програм (програми) зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, ретрансляції програм (програми) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, виключеного зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, є порушенням вимог цього Закону, яке має наслідком застосування положень, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Продовження постачальником аудіовізуальної послуги ретрансляції програм (програми) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, виключеної зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, після закінчення строку, визначеного цим Законом для виключення відповідних програм (програми) зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, без наявності законної підстави (зокрема, укладання відповідного ліцензійного договору (договорів), є порушенням вимог цього Закону, яке має наслідком застосування положень, передбачених частиною сьомою цієї статті.

У зв’язку із виключенням програми (програм) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, при щорічній перереєстрації обов’язкових  додатків до ліцензії (які визначені частиною четвертою статті 40 цього Закону) до них вносяться відповідні зміни.

 

редакційно

4. Здійснення постачальником аудіовізуальної медіа послуги після закінчення строку, визначеного цим Законом, для виключення відповідних програм (програми) зі складу універсальної аудіовізуальної медіа послуги, ретрансляції програм (програми) суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, виключеного зі складу універсальної аудіовізуальної медіа послуги, є порушенням вимог цього Закону, яке має наслідком застосування положень, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Продовження постачальником аудіовізуальної медіа послуги ретрансляції програм (програми) суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, виключеної зі складу універсальної аудіовізуальної медіа послуги, після закінчення строку, визначеного цим Законом для виключення відповідних програм (програми) зі складу універсальної аудіовізуальної медіа послуги, без наявності законної підстави (зокрема, укладання відповідного ліцензійного договору (договорів), є порушенням вимог цього Закону, яке має наслідком застосування положень, передбачених частиною сьомою цієї статті.

У зв’язку із виключенням програми (програм) суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, при щорічній перереєстрації обов’язкових  додатків до ліцензії (які визначені частиною четвертою статті 40 цього Закону) до них вносяться відповідні зміни.

 

Розділ II.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЯ У СФЕРІ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ПОСЛУГ

 

Стаття 16. Ліцензування у сфері аудіовізуальних послуг

 

Редакційно – приведення термінології

Розділ II.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЯ У СФЕРІ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ МЕДІА ПОСЛУГ

 

Стаття 16. Ліцензування у сфері аудіовізуальних медіа послуг

 

 

1. Ліцензуванню підлягає надання аудіовізуальної послуги шляхом наземного (аналогового або цифрового) ефірного мовлення та розповсюдження програм постачальником аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі.

 

Потребує прийнняття рішення щодо виключення поняття постачальник АВП з використанням РЧР

Редакційна правки

1. Ліцензуванню підлягає надання та постачання аудіовізуальної медіа послуги з використанням радіочастотного ресурсу України.

 

 

2. Ліцензія на надання аудіовізуальної послуги шляхом наземного ефірного мовлення (далі – ліцензія на ефірне мовлення) видається Національною радою на конкурсних засадах, крім ліцензій на надання аудіовізуальної послуги шляхом суспільного мовлення.

 

Ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом суспільного мовлення видаються в порядку, визначеному Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”.

 

 

редакційно

 

2. Ліцензія на надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом наземного аналогового або цифрового ефірного мовлення з використанням радіочастотного ресурсу (далі – ліцензія на ефірне мовлення) видається Національною радою на конкурсних засадах, крім ліцензій на надання аудіовізуальної послуги шляхом суспільного мовлення.

Ліцензії на надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом суспільного мовлення видаються в порядку, визначеному Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України

3. Ліцензія на ефірне мовлення надає ліцензіату право мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України, а також на обслуговування і експлуатацію технічних засобів мовлення за умови отримання дозвільних документів відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

Суб’єкт господарювання набуває права, які надає ліцензія, з моменту видачі йому бланка ліцензії в порядку, визначеному цим Законом, за умови сплати ліцензійного збору та плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом.

4. Строк дії ліцензії, що видається згідно з цим Законом, становить 10 років.

 

ДП «УДЦР» надає послуги Національній раді, отже суб’єкт не зможе їх оплатити, оскільки це буде оплатою за третю особу без договору, що суперечить законодавству України, тому така оплата має здійснюватись виключно через Національну раду:

 

перенести частину 9 статті 17 до цього пункту

 «Ліцензія на розповсюдження програм надає ліцензіату право на використання радіочастотного ресурсу України та експлуатацію ефірної цифрової багатоканальної телемережі за умови отримання дозвільних документів відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

 

 

3. Ліцензія на ефірне мовлення надає ліцензіату право мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України, а також на обслуговування і експлуатацію технічних засобів мовлення за умови отримання дозвільних документів відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

Суб’єкт господарювання набуває права, які надає ліцензія, з моменту видачі йому бланка ліцензії в порядку, визначеному цим Законом».

4.Ліцензія на розповсюдження програм надає ліцензіату право на використання радіочастотного ресурсу України та експлуатацію ефірної цифрової багатоканальної телемережі за умови отримання дозвільних документів відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

5.Строк дії ліцензії, що видається згідно з цим Законом, становить 10 років.

 

5. У межах строку дії ліцензії дозволяється передача прав, які надає відповідна ліцензія, іншому суб’єкту господарювання не раніше, ніж через три роки після початку ведення відповідної діяльності та не частіше, ніж раз на три роки, за умови виконання ним умов ліцензії та за наявності висновку Національної ради про відповідність цього суб’єкта, який має намір отримати права, які надає ліцензія, вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, визначених цим Законом. Порядок видання, форма висновку та порядок проведення перевірки суб’єкта на відповідність вимогам цього Закону визначаються та затверджуються Національною радою.

При зверненні за отриманням висновку суб’єкт господарювання, якому передаються права, подає до Національної ради інформацію, передбачену частиною другою статті 26 цього Закону.

У випадку переоформлення ліцензії суб’єкт господарювання набуває права, які надає ліцензія, з моменту видачі йому бланка переоформленої ліцензії в порядку, визначеному цим Законом.

 

Цим положенням пропонується врегулювати невизначену на сьогоднішній день процедуру продажу ліцензії, яка наразі здійснюється шляхом зміни власників без обмежень у строках та кількості, тому немає необхідності встановлювати такі обмеження і для продажу. Пропонується відновити у редакції робочої групи:

 

«5. У межах строку дії ліцензії дозволяється передача прав, які надає відповідна ліцензія, іншому суб’єкту господарювання за умови виконання ним ліцензійних умов та за наявності висновку Національної ради про відповідність цього суб’єкта вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, визначених цим Законом. Порядок видання та форма висновку затверджуються Національною радою».

При зверненні за отриманням висновку суб’єкт господарювання, якому передаються права, подає до Національної ради інформацію, передбачену частиною другою статті 26 цього Закону.

У випадку переоформлення ліцензії суб’єкт господарювання набуває права, які надає ліцензія, з моменту видачі йому бланка переоформленої ліцензії в порядку, визначеному цим Законом.

6. Суб’єкт надання аудіовізуальних послуг, що здійснює надання аудіовізуальних послуг, що не підлягає ліцензуванню відповідно до цього Закону, повинен зареєструвати відповідну діяльність в порядку, встановленому цим Законом.

 

 

6. Суб’єкт надання аудіовізуальних медіа послуг, що здійснює надання аудіовізуальних послуг, що не підлягає ліцензуванню відповідно до цього Закону, повинен зареєструвати відповідну діяльність в порядку, встановленому цим Законом.

 

Відстуня

ДОПОВНИТИ

7. Якщо територія розповсюдження каналу мовлення, зазначеного в ліцензії на мовлення, яка підлягає видачі, зокрема місцезнаходження передавача (передавачів) та територія розповсюдження програм, повністю або частково знаходиться на території, на якій ведення мовлення є неможливим, а саме: частині території України, що є тимчасово окупованою (визначається Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII) або знаходиться на території, на якій проводяться заходи антитерористичної операції (визначається згідно з актами органів державної влади або за відсутності таких, згідно з довідкою Торгово-промислової палати України, яка визначає настання, припинення та тривалість дії обставин непереборної сили на відповідній території), канал мовлення зазначається в ліцензії у повному обсязі, при цьому ліцензія в частині мовлення на зазначеній території починає діяти після закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території, що зазначається у ліцензії, та після сплати ліцензіатом донарахованого ліцензійного збору.

 

7. Якщо територія розповсюдження каналу мовлення, зазначеного в ліцензії на мовлення, яка підлягає видачі, зокрема місцезнаходження передавача (передавачів) та територія розповсюдження програм, повністю або частково знаходиться на території, на якій ведення мовлення є неможливим, а саме: частині території України, що є тимчасово окупованою (визначається Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII) або знаходиться на території, на якій проводяться заходи антитерористичної операції (визначається згідно з актами органів державної влади або за відсутності таких, згідно з довідкою Торгово-промислової палати України, яка визначає настання, припинення та тривалість дії обставин непереборної сили на відповідній території), канал мовлення зазначається в ліцензії у повному обсязі, при цьому ліцензія в частині мовлення на зазначеній території починає діяти після закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території, що зазначається у ліцензії, та після сплати ліцензіатом донарахованого ліцензійного збору.

 

Стаття 17. Умови та порядок організації конкурсу на мовлення

1. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії за наявності вільних каналів мовлення (в т.ч. у багатопрограмних телемережах), вільного часу на каналах мовлення, якщо це передбачено планом реалізації Стратегії розвитку, у таких випадках:

 

 

 

 

редакційно

 

Редакційно доопрацювати

Стаття 17. Умови та порядок організації конкурсу на отримання ліцензії

 

1. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії за наявності вільних каналів мовлення , вільного часу на каналах мовлення, якщо це передбачено Стратегією розвитку та Планом реалізації Стратегії розвитку, у таких випадках:

 

а) отримано висновки про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом для надання аудіовізуальних послуг у відповідних смугах радіочастот, на яких ще не відбувалося мовлення;

б) звільнився канал/канали ефірної цифрової багатопрограмної телемережі;

в) строк дії ліцензії попереднього ліцензіата закінчився і строк її дії не продовжено у встановленому цим Законом порядку;

г) ліцензія попереднього ліцензіата була анульована відповідно до цього Закону;

ґ) рішення про переможця попереднього конкурсу було скасовано у зв'язку з несплатою переможцем конкурсу у визначений строк ліцензійного збору відповідно до цього Закону;

д) рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу було скасовано у судовому порядку.

 

а) отримано висновки про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом для надання аудіовізуальних послуг у відповідних смугах радіочастот, на яких ще не відбувалося мовлення;

б) звільнився канал/канали ефірної цифрової багатопрограмної телемережі;

в) строк дії ліцензії попереднього ліцензіата закінчився і строк її дії не продовжено у встановленому цим Законом порядку;

г) ліцензія попереднього ліцензіата була анульована відповідно до цього Закону;

ґ) рішення про переможця попереднього конкурсу було скасовано у зв'язку з несплатою переможцем конкурсу у визначений строк ліцензійного збору відповідно до цього Закону;

д) рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу було скасовано у судовому порядку.

 

2. Конкурс на отримання ліцензії оголошується рішенням Національної ради, яке повинно містити:

а) інформацію про предмет конкурсу, що включає технічні характеристики та територію розповсюдження каналу мовлення або багатопрограмної телемережі, на каналі (каналах) якої передбачається здійснювати мовлення чи розповсюдження програм, обсяг мовлення;

 

Визначати територію розповсюдження каналу повинні органи частотного регулювання, а не Національна рада, оскільки остання не проводить і не може проводити замірів рівня сигналу и не має відповідної технічної та інформаційної бази. Дані каналу повинні міститись у  висновку після прорахунку каналу, що має бути закріплено законодавчо.

 

а) інформацію про предмет конкурсу, що включає технічні характеристики та орієнтовну територію розповсюдження каналу мовлення або багатопрограмної телемережі, на каналі (каналах) якої передбачається здійснювати мовлення чи розповсюдження програм, обсяг мовлення;

б) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

в) максимальний розмір ліцензійного збору;

г) розмір конкурсної гарантії;

ґ) умови ліцензії.

 

б) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

в) максимальний розмір ліцензійного збору;

г) розмір конкурсної гарантії;

ґ) умови ліцензії.

3. Умови ліцензії визначаються Національною радою відповідно до Стратегії та  Плану розвитку і передбачають вимоги щодо кожного окремого каналу мовлення:

 

3. Умови ліцензії визначаються Національною радою відповідно до Стратегії та  Плану розвитку і передбачають вимоги щодо кожного окремого каналу мовлення:

4. Для ліцензії на ефірне мовлення – вимоги до програмної концепції, а саме зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення власного продукту, мови ведення передач, а також передач, які спрямовані на досягнення однієї чи кількох з таких цілей:

а) освіта і культурний розвиток дітей;

б) забезпечення інформаційних потреб територіальної громади;

в) забезпечення мовних та інформаційних потреб національних меншин;

г) висвітлення поточних суспільно-політичних подій (крім новин спорту, розважальних передач);

ґ) пропагування здорового способу життя;

 

Надмірна деталізація програмної концепції перешкоджає вільному розвитку мовників, містить елементи цензури та суперечить принципам як діючого ЗУ «Про телебачення і радіомовлення», так і тим, що  пропонуються в даному проекті (ст.5).  У зв’язку з цим пропонується залишити в повноваженнях Національної ради тільки контроль за дотриманням одного основного напрямку програмної концепції. Напрямки іншого програмного наповнення мають вільно обиратись мовниками. 

 

4. Умови для ліцензії на ефірне мовлення - зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення національного продукту, мови ведення передач, а також мінімальний обсяг передач, які становлять основну частину програмного наповнення відповідно до обраного ліцензіатом формату мовлення».

а) освіта і культурний розвиток дітей;

б) забезпечення інформаційних потреб територіальної громади;

в) забезпечення мовних та інформаційних потреб національних меншин;

г) висвітлення поточних суспільно-політичних подій (крім новин спорту, розважальних передач);

ґ) пропагування здорового способу життя;

5. Вимоги до програмної концепції для ліцензії на ефірне мовлення у вигляді аудіоінформації додатково включають:

а) формат мовлення (розмовний, музичний або комбінований);

 

 

5. Вимоги до програмної концепції для ліцензії на ефірне мовлення у вигляді аудіоінформації додатково включають:

а) формат мовлення (розмовний, музичний або комбінований);

 

б) музичний формат (джаз, рок, класика тощо).

редакційно

 

б) музичний формат (джаз, рок, класика або комбінований тощо).

 

в) зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення передач, які спрямовані на досягнення однієї чи кількох із цілей, визначених у пункті 4 цієї статті;

 

виключити

виключити

г) зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення передач українською мовою у розмірі 15 відсотків загального обсягу мовлення.

 

 

г) зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення передач українською мовою у розмірі 15 відсотків загального обсягу мовлення.

 

6. Повідомлення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку подачі заяв на участь в конкурсі.

 

6. Повідомлення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку подачі заяв на участь в конкурсі.

7. У повідомленні зазначається:

а) інформація про предмет конкурсу, яка вказана в рішенні про проведення конкурсу;

б) умови ліцензії;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

ґ) максимальний розмір ліцензійного збору

 

7. У повідомленні зазначається:

а) інформація про предмет конкурсу, яка вказана в рішенні про проведення конкурсу;

б) умови ліцензії;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

ґ) максимальний розмір ліцензійного збору

д) перелік документів, що повинні додаватися до заяви, та вимоги до їх оформлення (якщо їх перелік більший та/або інший, ніж передбачено ст. 19 цього Закону);

 

Вилучити, оскільки загальний перелік документів, що подається, має бути вичерпним і визначається цим законом. Документи, яки Національна рада індивідуально витребує для перевірки структури власності, визначаються пізніше, отже не можуть включатися до повідомлення.

Виключити

 

е) граничний термін подачі заяв на участь в конкурсі;

є) адреса, за якою мають подаватися заяви на участь в конкурсі, та години їх прийому;

 

 

е) граничний термін подачі заяв на участь в конкурсі;

є) адреса, за якою мають подаватися заяви на участь в конкурсі, та години їх прийому;

 

ж) банківські реквізити рахунку для внесення гарантії.

з) граничний термін розгляду заяв на участь в конкурсі.

 

 

ж) банківські реквізити рахунку для внесення гарантії.

з) граничний термін розгляду заяв на участь в конкурсі.

 

8.Ліцензії на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі (далі – ліцензія на розповсюдження програм) видаються Національною радою на конкурсних засадах.

 

виключити (поняття постачальник АВМП з використанням РЧР.)

 

8.Ліцензії на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі (далі – ліцензія на розповсюдження програм) видаються Національною радою на конкурсних засадах.

 

9. Ліцензія на розповсюдження програм надає ліцензіату право на використання радіочастотного ресурсу України та експлуатацію ефірної цифрової багатопрограмної телемережі за умови отримання  дозвільних документів відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

 

перенести в ст.16 (див. вище), замість цього пропонується доповнити:

9. Конкурс на отримання ліцензії на розповсюдження програм оголошується рішенням Національної ради, яке повинно містити:

а) інформацію про предмет конкурсу, що включає технічні характеристики та територію розповсюдження багатопрограмної телемережі, на каналі (каналах) якої передбачається здійснювати розповсюдження програм;

б) максимальний розмір ліцензійного збору;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) умови ліцензії.

 

Умови ліцензії на розповсюдження програм передбачають вимоги щодо строків введення в експлуатацію та технічних параметрів ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

 

 

9. Конкурс на отримання ліцензії на розповсюдження програм оголошується рішенням Національної ради, яке повинно містити:

а) інформацію про предмет конкурсу, що включає технічні характеристики та територію розповсюдження багатопрограмної телемережі, на каналі (каналах) якої передбачається здійснювати розповсюдження програм;

б) максимальний розмір ліцензійного збору;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) умови ліцензії.

 

Умови ліцензії на розповсюдження програм передбачають вимоги щодо строків введення в експлуатацію та технічних параметрів ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

 

10. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії на розповсюдження програм у таких випадках:

а) отримано висновки про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом для надання аудіовізуальних послуг у відповідних смугах радіочастот, на яких ще не здійснювалася трансляція/ретрансляція;

б) прийнято рішення про створення ефірної цифрової багатопрограмної телемережі;

в) строк дії ліцензії попереднього ліцензіата закінчився і строк її дії не продовжено у встановленому цим Законом порядку;

 

виключити (поняття постачальник АВП з використанням РЧР.)

 

10. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії на розповсюдження програм у таких випадках:

а) отримано висновки про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом для надання аудіовізуальних послуг у відповідних смугах радіочастот, на яких ще не здійснювалася трансляція/ретрансляція;

б) прийнято рішення про створення ефірної цифрової багатопрограмної телемережі;

в) строк дії ліцензії попереднього ліцензіата закінчився і строк її дії не продовжено у встановленому цим Законом порядку;

 

г) ліцензія попереднього ліцензіата була анульована відповідно до цього Закону;

ґ) рішення про переможця попереднього конкурсу було скасовано у зв'язку з несплатою переможцем конкурсу у визначений строк ліцензійного збору відповідно до цього Закону;

 

 

г) ліцензія попереднього ліцензіата була анульована відповідно до цього Закону;

ґ) рішення про переможця попереднього конкурсу було скасовано у зв'язку з несплатою переможцем конкурсу у визначений строк ліцензійного збору відповідно до цього Закону;

 

відсутній

доповнити

д) рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу було скасовано у судовому порядку.

 

д) рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу було скасовано у судовому порядку.

 

11. Повідомлення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку подачі заяв на участь в конкурсі.

 

 

11. Повідомлення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку подачі заяв на участь в конкурсі.

 

12.У повідомленні зазначається:

а) інформація про предмет конкурсу, яка вказана в рішенні про проведення конкурсу;

б) умови ліцензії;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

ґ) максимальний розмір ліцензійного збору;

д) перелік документів, що повинні додаватися до заяви, та вимоги до їх оформлення (якщо їх перелік більший та/або інший, ніж передбачено ст. 19 цього Закону);

е) граничний термін подачі заяв на участь в конкурсі;

є) вимоги щодо строків введення в експлуатацію та технічних параметрів ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

ж) граничний термін розгляду заяв на участь в конкурсі.

 

Пункт д) виключити та доовнити новими пунктами

12.У повідомленні зазначається:

а) інформація про предмет конкурсу, яка вказана в рішенні про проведення конкурсу;

б) умови ліцензії;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

ґ) максимальний розмір ліцензійного збору;

д) граничний термін подачі заяв на участь в конкурсі;

е) вимоги щодо строків введення в експлуатацію та технічних параметрів ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

є) граничний термін розгляду заяв на участь в конкурсі.

ж) адреса, за якою мають подаватися заяви на участь в конкурсі, та години їх прийому

з) банківські реквізити рахунку для внесення гарантії

13. Особливості конкурсу для постачальника аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу визначаються конкурсними умовами, затвердженими окремим рішенням Національної ради.

 

диключити, див. п.9

Виключити

Стаття 18. Визначення розміру ліцензійного збору

 

 

Стаття 18. Визначення розміру ліцензійного збору

 

 

1. Національна рада розраховує розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне аналогове мовлення розраховується за такою формулою (окремо для кожного канала/частоти):

Аналогове = Z x T/24 x k, де

Аналогове - розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне аналогове мовлення (у гривнях);

Z - розмір мінімальної заробітної плати, гривень;

T - середньодобовий обсяг мовлення, годин;

k - коефіцієнт, який враховує територіальні особливості розповсюдження програм:

Територія розповсюдження програм визначається у порядку, визначеному Національною радою, згідно із зоною впевненого прийому, що вказується у висновку щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом для потреб аудіовізуальних послуг.

 

За своєю природою ліцензійний збір є компенсацією витрат держави на здійснення ліцензійних процедур і не повинен дублювати функції податків чи збору за використання радіочастотного ресурсу

 

 

«1. Національна рада розраховує розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне аналогове мовлення як компенсацію фактичних витрат на видачу таких ліцензій, що включають витрати на отримання висновків щодо використання радіочастотного ресурсу, розміщення повідомлення про оголошення конкурсу та провадження конкурсних процедур».

 

 

З метою підвищення якості програмного продукту ліцензіатів, стимулювання використання  програм українською мовою, дитячих програм за результатами попереднього аналізу програмної концепції мовлення розмір ліцензійного збору зменшується на 30 відсотків, якщо телерадіоорганізація у програмному наповненні використовує 100 відсотків загального обсягу мовлення українською мовою та/або дитячі програми вітчизняного виробництва обсягом не менш як  3 години на добу, (або не менш як 15 відсотків загального обсягу мовлення, якщо останній становить менш як 24 години на добу), у розрахунок ліцензійного збору враховується тільки одна знижка. Знижка надається  за умови наявності підстав для усієї програмної концепції мовлення, а не її частини.

 

 

 

 

 

З метою підвищення якості програмного продукту ліцензіатів, стимулювання використання  програм українською мовою, дитячих програм за результатами попереднього аналізу програмної концепції мовлення розмір ліцензійного збору зменшується на 30 відсотків, якщо телерадіоорганізація у програмному наповненні використовує 100 відсотків загального обсягу мовлення українською мовою чи принаймні 50  відсотків загального обсягу мовлення кримськотатарською мовою та/або дитячі програми вітчизняного виробництва обсягом не менш як  3 години на добу, (або не менш як 15 відсотків загального обсягу мовлення, якщо останній становить менш як 24 години на добу), у розрахунок ліцензійного збору враховується тільки одна знижка. Знижка надається  за умови наявності підстав для усієї програмної концепції мовлення, а не її частини.

 

2. Національна рада розраховує розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне цифрове мовлення за такою формулою:

P цифрове = P аналогове х M, де:

P цифрове - розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне цифрове мовлення (у гривнях);

P аналогове - розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне аналогове мовлення з такою ж саме територією розповсюдження програм;

M - частка у загальному ресурсі ефірної цифрової багатоканальної телемережі, що надається за відповідною ліцензією, %.

 

виключити

Виключити

3. Національна рада розраховує розмір ліцензійного збору для ліцензії на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатоканальній телемережі розраховується за такою формулою:

P = Z х k, де:

P - розмір ліцензійного збору для ліцензії на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатоканальній телемережі (у гривнях);

Z - розмір мінімальної заробітної плати, гривень;

k - коефіцієнт, який враховує територіальні особливості розповсюдження програм

 

Загальна територія розповсюдження програм, до якої входять всі населені пункти з чисельністю населення, тис. осіб

Значення коефіцієнта k

До 50

10

50—100

20

100—300

30

300—500

50

500—1000

100

1000 і більше

200

для м. Києва

300

Україна

5000

 Для передавачів аналогового ефірного радіомовлення ДХ, СХ, КХ діапазонів та діапазону (65,9–74,0) МГц

10

виключити

 

Виключити

4. Максимальний розмір ліцензійного збору, що включається в повідомлення про проведення конкурсу, визначається відповідно до передбачених в умовах ліцензії мінімальних обсягів поширення власного продукту та визначених в умовах ліцензії передач.

 

 виключити

виключити

5. Розмір ліцензійного збору, що сплачується переможцем конкурсу на підставі рішення Національної ради, визначається відповідно до обсягів поширення національного продукту та визначених в умовах ліцензії передач, які були заявлені переможцем конкурсу при поданні ним заяви на участь у конкурсі.

 

 

виключити

виключити

Стаття 19. Подання документів на участь в конкурсі та визначення його учасників

 

1. Для участі в конкурсі з дня опублікування повідомлення про проведення конкурсу претендент подає заяву, у якій повинні бути зазначені такі відомості про нього:

 

редакційне уточнення

 

 

Стаття 19. Подання документів на участь в конкурсі та визначення його учасників

1. Для участі в конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з дня опублікування повідомлення про проведення конкурсу претендент подає заяву, у якій повинні бути зазначені такі відомості про нього:

 

1) для юридичної особи:

- повне найменування;

- місцезнаходження та адреса головного офісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

- код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- банківські реквізити;

 

1) для юридичної особи:

- повне найменування;

- місцезнаходження та адреса головного офісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

- код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- банківські реквізити;

- інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник є юридичною особою, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), відомості відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;

Пропонується виключити, оскільки дублюючи вимоги

 

Виключити

або

- інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник є юридичною особою, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності),

- інформацію про структуру власності заявника, його афілійованих та пов’язаних осіб за формою, встановленою Національною радою, яка має містити вичерпний перелік інформації про структуру власності суб’єкта надання аудіовізуальної послуги.

 

Вилучити, оскільки з точки зору принципів, закладених у даний проект, юридично значущими є громадянство (країна реєстрації юридичної особи) засновника, власника, пов’язаної особи, суб’єкта виконавчих повноважень, а також його ім’я (найменування юридичної особи) для його ідентифікації. Більшість також має індивідуальний податковий номер Такі дані як точна адреса проживання, дата народження і т.п. мають виключно інформаційний характер. Інформація, що не має відношення до дотримання обмежень, встановлених законодавством (ст.4 даного проекту), не повинна зазначатись в ліцензії або заяві про її видачу/участь в конкурсі, а зміни такої інформації не повинні бути підставою для переоформлення ліцензії.

Крім того, персональні дані повинні надаватись і зберігатись в тому вигляді, який виключає несанкціонований доступ до них. Обробка даних у вигляді, наприклад, домашніх адрес в цьому контексті явно не є виправданою:

 

Виключити

2) для фізичної особи-підприємця:
- прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

- місце проживання, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

 

 

2) для фізичної особи-підприємця:
- прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

- місце проживання, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

 

- інформація про пов’язаних осіб претендента (повне найменування, місцезнаходження, адреса головного офісу для юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, місце проживання для фізичних осіб).

- вихідні дані.

 

Доповнено відповідно до законодавствта

інформація про пов’язаних осіб претендента (повне найменування, місцезнаходження; прізвище, ім’я, по батькові, громадянство серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Національна рада визначає форму подання передбаченої цією частиною інформації.

 

 

Національна рада визначає форму подання передбаченої цією частиною інформації.

 

Національна рада повинна вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах, про що вона надсилає заявнику відповідний запит не пізніш як на десятий день після отримання заяви про видачу (продовження) ліцензії. Для виправлення недоліків заявникові надається розумний строк, який не може бути меншим за 14 календарних днів з дня отримання заявником відповідного запиту. Цей строк може бути подовжений Національною радою за мотивованим клопотанням заявника, але не більше ніж на 30 календарних днів. На час, наданий заявникові для виправлення недоліків, обчислення строків розгляду заяви про видачу ліцензії зупиняється, крім випадків розгляду заяв на конкурсних засадах";

 

 

 

Національна рада повинна вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах, про що вона надсилає заявнику відповідний запит не пізніш як на десятий день після отримання заяви про видачу (продовження) ліцензії. Для виправлення недоліків заявникові надається розумний строк, який не може бути меншим за 14 календарних днів з дня отримання заявником відповідного запиту. Цей строк може бути подовжений Національною радою за мотивованим клопотанням заявника, але не більше ніж на 30 календарних днів. Виключно в межах строку розгляду.

2. До заяви додаються:

 

1) для юридичної особи - нотаріально посвідчені копії установчих (засновницьких) та статутних документів претендента;

 

Редакційно доопрацьовавно з урахуванням переспективного законодавства

 

 

1) для юридичної особи - нотаріально посвідчені копії установчих (засновницьких);

 

2) документ, що підтверджує внесення гарантії (крім конкурсу на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади);



2) документ, що підтверджує внесення гарантії (крім конкурсу на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади);

3) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на ефірне мовлення - програмна концепція, а саме запропоновані обсяги поширення національного продукту та визначених в умовах ліцензії передач, а також план фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії;

 

оскільки фінансово-господарська діяльність підприємств не може бути предметом регулювання та контролю з боку Національної ради. В даному випадку повинно бути достатньо письмового зобов’язання заявника про те, що він в змозі забезпечити нормальне функціонування и та своєчасний початок мовлення.

 

для участі в конкурсі на отримання ліцензії на ефірне мовлення - обсяги поширення національного продукту та обсяги поширення передач відповідно до части четвертї статті 17 визначених в умовах ліцензії передач.

4) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на розповсюдження програм - план побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі, у тому числі запропоновані етапи та строки введення в експлуатацію багатопрограмної телемережі, згідно з визначеними в умовах ліцензії технічними параметрами, план фінансового та матеріально-технічного забезпечення введення в експлуатацію ефірної цифрової багатопрограмної телемережі та її обслуговування впродовж строку дії ліцензії;

 

4) виключити - Виключення поняття постачальник АВМП з використанням РЧР

 

 

 

 

 

 

 

4) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на розповсюдження програм - план побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі, у тому числі запропоновані етапи та строки введення в експлуатацію багатопрограмної телемережі, згідно з визначеними в умовах ліцензії технічними параметрами, план фінансового та матеріально-технічного забезпечення введення в експлуатацію ефірної цифрової багатопрограмної телемережі та її обслуговування впродовж строку дії ліцензії;

 

5) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади - програмна концепція, а саме запропоновані обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення, а також план фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

 

 

5) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади - програмна концепція, а саме запропоновані обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення, а також.

 

3. Подання  ліцензійних  відомостей/інформації Національній раді може здійснюватися в електронній формі виключно на добровільних засадах. 

 

 

3. Подання  ліцензійних  відомостей/інформації Національній раді може здійснюватися в електронній формі виключно на добровільних засадах. 

 

                    Суб’єкт інформаційної діяльності,  який  виявив  бажання  подавати  ліцензійні відомості/інформацію в електронній формі керується цим Законом,  у  тому  числі  у  частині  дотримання  строків  подання.

 

Уточнення редакційне

 

Суб’єкт,  який виявив бажання подавати  ліцензійні відомості/інформацію в електронній формі керується цим Законом та законодавством про електронний документообіг.

 

Інформація та документи, що подаються претендентом відповідно до цієї статті, є відкритими, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення конкурсу, крім відомостей про місце проживання, серію і номер паспорту, номер облікової картки платника податків фізичних осіб, банківських реквізитів.

Доповнено відповідно вимог

Інформація та документи, що подаються претендентом,  а також декларації   про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, відповідно до цієї статті, є відкритими, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення конкурсу, крім відомостей про місце проживання, серію і номер паспорту, номер облікової картки платника податків фізичних осіб, банківських реквізитів.                                                   

4. Для підтвердження наміру взяти участь в конкурсі (крім конкурсу на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади) та оплатити в разі перемоги ліцензійний збір, претендент повинен внести гарантію у розмірі 10 відсотків максимального розміру ліцензійного збору.

У разі перемоги в конкурсі внесена таким учасником гарантія зараховується в суму оплати ліцензійного збору. У разі якщо переможець конкурсу не сплатив ліцензійний збір у встановлений цим Законом строк, гарантія такого учасника конкурсу зараховується до Державного бюджету України, а рішення Національної ради про видачу ліцензії втрачає силу.

Гарантії, внесені претендентами, яким було відмовлено в допуску до конкурсу, а також учасниками, які не перемогли в конкурсі, повертаються їм упродовж 30 днів після прийняття рішення про визначення переможця конкурсу або про відмову в допуску до конкурсу, з моменту подання ними відповідної заяви.

 

 

 

 

4. Для підтвердження намірів та зобов'язань щодо власних пропозицій до конкурсу на отримання ліцензії претендент здійснює грошовий внесок під конкурсну гарантію.

Конкурсна гарантія є обов’язковою умовою для участі в конкурсі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Розмір грошового внеску під конкурсну гарантію встановлюється рішенням Національної ради і дорівнює розміру оплати за висновок ДП «Український центр радіочастот» про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення за відповідною конкурсною позицією. У випадку, коли по конкурсній позиції Національна рада отримала висновок щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення до оголошення конкурсу, претенденти на цю конкурсну позицію не здійснюють по ній грошові внески під конкурсну гарантію.  

Грошовий внесок під конкурсну гарантію зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються Національною радою для оплати послуг ДП «Український центр радіочастот», яка здійснюється в порядку відстрочення платежу протягом 30 банківських днів після прийняття рішення про визначення переможця конкурсу.

Грошові внески інших учасників, які не стали переможцями конкурсу, повертаються їм протягом 30 банківських днів після прийняття рішення про визначення переможця конкурс.

 

5. У разі подання неповної інформації, неподання окремих документів (інформації), передбачених у частинах першій-другій цієї статті, подані матеріали повертаються претенденту, який може повторно подати їх до Національної ради впродовж п’яти робочих днів з дня повернення йому матеріалів, але не пізніше граничного терміну для подання заяв на конкурс.

 

 

 

 

5. У разі подання неповної інформації, неподання окремих документів (інформації), передбачених у частинах першій-другій цієї статті, подані матеріали повертаються претенденту, який може повторно подати їх до Національної ради впродовж п’яти робочих днів з дня повернення йому матеріалів, але не пізніше граничного терміну для подання заяв на конкурс.

 

6. Для забезпечення дотримання визначених  законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно  частки  іноземних власників  у  статутному капіталі суб’єкта надання аудіовізуальної послуги Національна рада має право:

 

виключити

     додатково запитати і отримати від суб’єкта надання аудіовізуальної послуги інформацію щодо розподілу часток статутних капіталів юридичних осіб, які є її засновниками або власниками, зокрема акціонерами, а також  юридичних осіб, що входять до структури власності заявника, у  тому  числі  копії  правочинів та інших документів, на підставі яких   будь-який   із   власників   заявника   набув   прямої  або опосередкованої  істотної  участі  у  юридичній  особі, яка подала відповідну  заяву  про  видачу (продовження) ліцензії, а також, за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності наданої заявником інформації,  на  підставі  мотивованого запиту Національної ради - копії  документів,  що  дають  змогу зробити висновок про майновийстан  будь-якого  із  власників  заявника: декларація про майновий стан  і  доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність  податкових  зобов’язань  з  такого  податку)  (у разі подання  такої  декларації)  за  рік,  що  передує  року,  в якому направлено  відповідний  запит,  за  встановленою  формою  (у разі наявності   доходів,   отриманих   в   Україні)   та/або   довідка уповноваженого  органу держави проживання іноземця про його доходи та  про  стан  виконання  ним  зобов’язань  як  платника податків;

 

Виключити, оскільки не створює реальних механізмів для досягнення задекларованиої мети .

 

 

Виключити

запитати висновок органів Антимонопольного комітету України щодо монополізації  чи  суттєвого обмеження конкуренції в інформаційній сфері

виключити, осільки охоплюється структурою власності. Крім того, запит Нацради може бути сприйнятий АМКУ як допомога у визначенні меж ринку, що неприпустимо

 

 

Виключити

7. Рішенням Національної ради до конкурсу допускаються претенденти, що подали заяву та документи (інформацію), визначені в частинах першій-другій цієї статті.

Рішення про допуск чи відмову в допуску до конкурсу приймається упродовж не більш як 60 днів з дня подання претендентом повного набору документів (інформації), передбачених цією статтею.

Рішення про допуск чи відмову в допуску до конкурсу повідомляється письмово претенденту впродовж трьох робочих днів після прийняття такого рішення.

 

 

7. Рішенням Національної ради до конкурсу допускаються претенденти, що подали заяву та документи (інформацію), визначені в частинах першій-другій цієї статті.

Рішення про допуск чи відмову в допуску до конкурсу приймається упродовж не більш як 30 днів з дня подання претендентом набору документів (інформації), передбачених цією статтею.

Рішення про допуск чи відмову в допуску до конкурсу повідомляється письмово претенденту впродовж трьох робочих днів після прийняття такого рішення.

 

8. Претендент не допускається до конкурсу, якщо:

1) заяву подано пізніше граничного терміну, визначеного в повідомленні про проведення конкурсу;

 

 

8. Претендент не допускається до конкурсу, якщо:

1) заяву подано пізніше граничного терміну, визначеного в повідомленні про проведення конкурсу;

 

2) він не відповідає визначеним цим Законом вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги;

 

чіткий перелік

 

2) він не відповідає визначеним статті 7 цього Закону вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги;

 

3) він не відповідає визначеним цим Законом вимогам щодо захисту економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг;

 

виключити

Виключити

4) зазначені у заяві та документах, поданих для участі в конкурсі, відомості не відповідають дійсності або вимогам до їх оформлення, встановлених цим Законом або умовами конкурсу. або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності  заявника,

 

 

редакційно

4) зазначені у заяві та документах, поданих для участі в конкурсі, відомості не відповідають дійсності або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності  заявника.

 

 

9. Рішення про повернення документів, поданих претендентом, або рішення про відмову в допуску до конкурсу повинно містити його детальне обґрунтування і вказувати на встановлені факти, що підтверджують наявність передбачених цією статтею підстав для прийняття відповідного рішення. Зазначені рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Вимагання інших  документів  для   видачі   ліцензії не допускається.

уточнення

9. Рішення про повернення документів, поданих претендентом, або рішення про відмову в допуску до конкурсу повинно містити його детальне обґрунтування і вказувати на встановлені факти, що підтверджують наявність передбачених цією статтею підстав для прийняття відповідного рішення. Зазначені рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Вимагання інших  документів  для участі у конкурсі не допускається.

10.   Національна   рада   у  разі  подання  неповного  пакета документів    тому числі невиконання або несвоєчасного виконання заявником запиту, передбаченого абзацом другим частини п’ятої цієї статті)  чи  їх  невідповідності  вимогам  цього  Закону, або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності  заявника,  ухвалює  рішення  про  повернення документів заявникові без розгляду.

     Відповідне рішення Національної ради має містити посилання на підстави,  передбачені  цією  частиною,  з  яких  Національна рада прийняла   рішення повернути  подані  документи  заявникові  без розгляду, і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після усунення зазначених у рішенні Національної ради причин, що  стали  підставою  для  повернення  документів  заявникові  без розгляду,  заявник  вправі  повторно  подати до Національної ради виправлені документи протягом 10 календарних днів, при цьому датою подання заяви вважається дата першого її подання.

Тому що ця процедура передбачена для видачі ліцензії на позаконкурсних засадах і не може бути застосована при проведенні конкурсу

 

Виключити

 

 

 

 

Стаття 20. Призначення та проведення конкурсу

 

Потребує обговорення

Пропозиції щодо строків проведення конкурсу (через вимоги до прозорості власності, на мою думку, скоротити неможливо):
1. Оголошення конкурсу.
2. 60 днів на подання документів (від дати оголошення).
3. 60 днів на перевірку документів.
4. 30 днів на виправлення недоліків (від дати подання запиту).
5. Рішення про попередній допуск до конкурсу (за умови сплати конкурсної гарантії).
6. 5 робочих днів на оплату конкурсної гарантії.
7. Рішення про допуск до конкурсу і конкурс.

 

Стаття 20. Призначення та проведення конкурсу на надання лінійної медіа послуги

 

 

1. Якщо у визначений строк для подачі заяв не надійшло жодної заяви на участь в конкурсі або якщо за результатами розгляду заяв на участь в конкурсі Національна рада не допустила до участі жодного претендента, Національна рада може продовжити граничний термін прийому заяв, відкласти проведення конкурсу на певний строк, скасувати конкурс.

Національна рада повідомляє про прийняте рішення в порядку, установленому для оголошення конкурсу.

 

1. Якщо у визначений строк для подачі заяв не надійшло жодної заяви на участь в конкурсі або якщо за результатами розгляду заяв на участь в конкурсі Національна рада не допустила до участі жодного претендента, Національна рада може продовжити граничний термін прийому заяв, відкласти проведення конкурсу на певний строк, скасувати конкурс.

Національна рада повідомляє про прийняте рішення в порядку, установленому для оголошення конкурсу.

2. У разі допуску до конкурсу принаймні одного претендента Національна рада приймає рішення про проведення конкурсу.

Конкурс проводиться не пізніше ніж через дев’яносто днів після закінчення строку подачі заяв на участь в конкурсі, але не раніше ніж через п’ятнадцять днів після закінчення строку подачі заяв.

Учасникам конкурсу на адресу електронної пошти, яка була зазначена в заяві на участь у конкурсі, надсилається повідомлення  про день, час, місце проведення конкурсу впродовж п’яти робочих днів після прийняття рішення Національною радою про призначення конкурсу, але не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня його проведення.

Інформація про день, час, місце проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня проведення конкурсу.

 

2. У разі допуску до конкурсу принаймні одного претендента Національна рада приймає рішення про проведення конкурсу.

Конкурс проводиться не пізніше ніж через дев’яносто днів після закінчення строку подачі заяв на участь в конкурсі, але не раніше ніж через п’ятнадцять днів після закінчення строку подачі заяв.

Учасникам конкурсу на адресу електронної пошти, яка була зазначена в заяві на участь у конкурсі, надсилається повідомлення  про день, час, місце проведення конкурсу впродовж п’яти робочих днів після прийняття рішення Національною радою про призначення конкурсу, але не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня його проведення.

Інформація про день, час, місце проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня проведення конкурсу.

3. Учасник конкурсу до його проведення може повідомити про відмову від участі в конкурсі. У разі відмови від участі всіх учасників конкурсу Національна рада скасовує такий конкурс та може оголосити про проведення нового конкурсу.

 

 

3. Учасник конкурсу до його проведення може повідомити про відмову від участі в конкурсі. У разі відмови від участі всіх учасників конкурсу Національна рада скасовує такий конкурс та може оголосити про проведення нового конкурсу

4. Конкурс проводиться під час засідань Національної ради для розгляду та прийняття рішення щодо поданих на конкурс заяв, визначення переможця конкурсу.

Під час проведення зазначених засідань Національної ради мають право бути присутніми та здійснювати звукозапис і відеозйомку, пряму трансляцію засідань учасники конкурсу та/або їх уповноважені представники, журналісти, представники засобів масової інформації, громадських об’єднань.

Національна рада забезпечує пряму трансляцію таких засідань в мережі Інтернет.

 

 

4. Конкурс проводиться під час засідань Національної ради для розгляду та прийняття рішення щодо поданих на конкурс заяв, визначення переможця конкурсу.

Під час проведення зазначених засідань Національної ради мають право бути присутніми та здійснювати звукозапис і відеозйомку, пряму трансляцію засідань учасники конкурсу та/або їх уповноважені представники, журналісти, представники засобів масової інформації, громадських об’єднань.

Національна рада забезпечує пряму трансляцію таких засідань в мережі Інтернет.

 

5. Присутнім на засіданні Національної ради учасникам конкурсу чи їх уповноваженим представникам надаються рівні можливості для виступу та представлення своїх заяв на участь у конкурсі.

Відсутність учасників конкурсу чи їх уповноважених представників під час розгляду та прийняття рішення щодо поданих на конкурс заяв, визначення переможця конкурсу не є перешкодою для розгляду та прийняття відповідних рішень Національною радою.

 

5. Присутнім на засіданні Національної ради учасникам конкурсу чи їх уповноваженим представникам надаються рівні можливості для виступу та представлення своїх заяв на участь у конкурсі.

Відсутність учасників конкурсу чи їх уповноважених представників під час розгляду та прийняття рішення щодо поданих на конкурс заяв, визначення переможця конкурсу не є перешкодою для розгляду та прийняття відповідних рішень Національною радою.

Стаття 21. Встановлення результатів конкурсу

 

 

Стаття 21. Встановлення результатів конкурсу

 

 

1. Розгляд, обговорення поданих на конкурс заяв та прийняття рішення про переможця конкурсу проводиться на засіданні Національної ради. Після підготовки проекту рішення щодо розглянутих заяв, які було подано на конкурс, та про визначення переможця конкурсу проводиться додаткове засідання Національної ради для обговорення та затвердження цього рішення.

 

Приведення термінології

 

1. Розгляд, обговорення поданих на конкурс заяв з отримання ліцензії на надання лінійної аудіовізуальної послуги  проводиться на засіданні Національної ради. Після підготовки проекту рішення щодо розглянутих заяв, які було подано на конкурс, та про визначення переможця конкурсу проводиться додаткове засідання Національної ради для обговорення та затвердження цього рішення.

 

2. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на ефірне мовлення визначається за такими критеріями:

1) запропоновані обсяги поширення власного продукту та визначених в запропонованих претендентом умовах ліцензії передач, їх відповідність конкурсним умовам ліцензії;

 

 

2. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на надання лінійної аудіовізуальної послуги  визначається за такими критеріями:

1) запропоновані обсяги поширення національного продукту та визначених в запропонованих претендентом умовах ліцензії передач, їх відповідність конкурсним умовам ліцензії;

 

2) план фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

 

Вилучити, оскільки немає критеріїв, за якими може бути оцінений фінансово-інвестиційний план.

Крім того, досвід застосування подібних вимог під час конкурсів свідчить про те, що Національна рада не здатна визначити критерії оцінки фінансових планів та застосовує їх виключно для надання безпідставних переваг певним учасникам. Виключити норму, як таку, що створює загрозу корупції.

Виключити

Перевага надається учаснику конкурсу, який запропонував найбільші обсяги поширення власного продукту, мовлення українською мовою, визначених в умовах ліцензії передач, та за умови їх відповідності поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

 

 

Перевага надається учаснику конкурсу, який запропонував найбільші обсяги поширення національного продукту; мовлення українською мовою;  визначених в умовах ліцензії суспільно – важливих передач.

У разі участі в конкурсі лише одного учасника він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованих обсягів поширення власного продукту, мовлення українською мовою та визначених в умовах ліцензії передач поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

 

У разі участі в конкурсі лише одного учасника він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованих обсягів поширення власного продукту, мовлення українською мовою та визначених в умовах ліцензії передач конкурсним умовам

 

3. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на розповсюдження програм визначається за такими критеріями:

 

Виключення поняття постачальник АВП з використанням РЧР

 

Виключити

1) план побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі, у тому числі запропоновані етапи та строки введення в експлуатацію багатопрограмної телемережі, згідно з визначеними в ліцензійних умовах технічними параметрами;

2) за умови надання найвигідніших для споживачів послуг тарифів на розповсюдження програм;

3) наявність можливостей для надання додаткових послуг;

4) охоплення більшої території розповсюдження програм;

 

 

1) план побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі, у тому числі запропоновані етапи та строки введення в експлуатацію багатопрограмної телемережі, згідно з визначеними в ліцензійних умовах технічними параметрами;

2) за умови надання найвигідніших для споживачів послуг тарифів на розповсюдження програм;

3) наявність можливостей для надання додаткових послуг;

4) охоплення більшої території розповсюдження програм;

 

5) план фінансового та матеріально-технічного забезпечення введення в експлуатацію ефірної цифрової багатопрограмної телемережі та її обслуговування впродовж строку дії ліцензії.

 

 виключити

Виключити

У разі участі в конкурсі лише одного учасника він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованого плану побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення введення в експлуатацію ефірної цифрової багатопрограмної телемережі та її обслуговування впродовж строку дії ліцензії.

 

У разі участі в конкурсі лише одного учасника він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованого плану побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі конкурсним умовам

У разі участі в конкурсі лише одного учасника він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованого плану побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі конкурсним умовам

4. Національна рада у своєму рішенні щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу наводить обґрунтування щодо ступеня відповідності зазначеним у цій статті критеріям стосовно кожного з учасників конкурсу, а також причин визначення учасника переможцем конкурсу, зокрема підстав визнання його таким, що найкраще порівняно з іншими учасниками відповідає зазначеним критеріям. Одночасно з рішенням про визначення переможця конкурсу приймається рішення про видачу переможцю конкурсу ліцензії.

 

 

 

 

4. Національна рада у своєму рішенні щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу наводить обґрунтування щодо ступеня відповідності зазначеним у цій статті критеріям стосовно кожного з учасників конкурсу, а також причин визначення учасника переможцем конкурсу, зокрема підстав визнання його таким, що найкраще порівняно з іншими учасниками відповідає зазначеним критеріям. Одночасно з рішенням про визначення переможця конкурсу приймається рішення про видачу переможцю конкурсу ліцензії.

 

5. Рішення Національної ради щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу надсилається учасникам конкурсу на адреси їх електронної пошти упродовж трьох робочих днів з дня його підписання, а також оприлюднюється у цей же строк на офіційному веб-сайті Національної ради.

 

5. Рішення Національної ради щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу надсилається учасникам конкурсу на адреси їх електронної пошти упродовж трьох робочих днів з дня його підписання, а також оприлюднюється у цей же строк на офіційному веб-сайті Національної ради.

6. Рішення Національної ради щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу, у тому числі його обґрунтованість, може бути оскаржено до адміністративного суду впродовж тридцяти днів з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної ради.

 

 

6. Рішення Національної ради щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу, у тому числі його обґрунтованість, може бути оскаржено до адміністративного суду впродовж тридцяти днів з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної ради.

 

Стаття 22. Сплата ліцензійного збору та видача ліцензії

 

1. Ліцензійний збір, що визначається відповідно до цього Закону, сплачується переможцем конкурсу у порядку, визначеному Національною радою, протягом тридцяти днів з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної ради рішення про визначення переможця конкурсу.

 

 

Стаття 22. Сплата ліцензійного збору та видача ліцензії

 

1. Ліцензійний збір, що визначається відповідно до цього Закону, сплачується переможцем конкурсу у порядку, визначеному Національною радою, протягом тридцяти днів з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної ради рішення про визначення переможця конкурсу.

 

2. Ліцензія видається переможцю конкурсу протягом десяти днів після сплати ним ліцензійного збору та оплати висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб надання аудіовізуальних послуг.

 

 

 

2. Якщо територія розповсюдження каналу мовлення, зазначеного в ліцензії на мовлення, зокрема місцезнаходження передавача (передавачів) та територія розповсюдження програм, повністю або частково знаходиться на території, визначеній частиною 7 статті 16 цього Закону, розмір ліцензійного збору за видачу або продовження дії ліцензії підлягає зменшенню, виходячи з показників, що впливають на розмір ліцензійного збору в частині мовлення на території, мовлення на якій є тимчасово неможливим. Після закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території та відновлення можливості ліцензіата здійснювати мовлення на цій території, Національна рада здійснює додаткове нарахування розміру ліцензійного збору з урахуванням строку дії ліцензії, що залишився. Після сплати ліцензіатом додатково нарахованого ліцензійного збору Національна рада здійснює переоформлення ліцензії в частині території мовлення. Плата за переоформлення ліцензії при цьому не стягується.

Національна рада приймає рішення про додаткове нарахування розміру ліцензійного збору протягом двох місяців після  закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території.

 

3. У ліцензії зазначаються:

1) повне найменування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

2) вид діяльності, право на здійснення якої надає ліцензія, та технічні параметри каналу мовлення або багатопрограмної телемережі (територія та технологія мовлення або розповсюдження програм);

3) найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця;

4) код ліцензіата за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб за наявності або відмітка про відмову від отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків);

5) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця;

6) дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії (переоформлення ліцензії);

7) серія та номер ліцензії, дата видачі ліцензії, строк її дії;

8) підписи уповноважених посадових осіб Національної ради, скріплені печаткою Національної ради;

9) інформація про наявність додатку до ліцензії.

10) вихідні дані.

 

 

3. У ліцензії зазначаються:

1) повне найменування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

2) вид діяльності, право на здійснення якої надає ліцензія, та технічні параметри каналу мовлення або багатопрограмної телемережі (територія та технологія мовлення або розповсюдження програм);

3) найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця;

4) код ліцензіата за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб за наявності або відмітка про відмову від отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків);

5) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця;

6) дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії (переоформлення ліцензії);

7) серія та номер ліцензії, дата видачі ліцензії, строк її дії;

8) підписи уповноважених посадових осіб Національної ради, скріплені печаткою Національної ради;

9) інформація про наявність додатку до ліцензії.

10) вихідні дані для ефірного мовлення

 

 

4.У додатку до ліцензії зазначаються зобов’язання ліцензіата відповідно до його заяви на участь у конкурсі, а саме:

1) обсяги поширення національного продукту та визначених в умовах ліцензії передач, технічні параметри каналу мовлення (місцезнаходження РЕЗ, потужність передавача, територія розповсюдження), організаційно-технічні та фінансові зобов’язання – для ліцензії на ефірне мовлення;

2) технічні параметри багатопрограмної телемережі (місцезнаходження РЕЗ, кількість каналів/мультиплексів, частотна сітка, кількість програм в одному каналі/мультиплексі, територія охоплення багатопрограмної телемережі), організаційно-технічні та фінансові зобов’язання – для ліцензії на розповсюдження програм.

 

 

 

Потребує прийняття рішення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.У додатку до ліцензії зазначаються зобов’язання ліцензіата відповідно до його заяви на участь у конкурсі, а саме:

1) обсяги поширення національного продукту та визначених в умовах ліцензії передач, (місцезнаходження РЕЗ,), організаційно- зобов’язання – для ліцензії на ефірне мовлення;

2) план побудови цифрової мережі, етапи та строки ввеження в експлуатацію мережі, технічні параметри багатопрограмної телемережі – для ліцензії на розповсюдження програм.

5.Зразок бланка ліцензії та його опис визначаються Національною радою відповідно до вимог цього Закону

 

«5.Зразок бланка ліцензії та його опис визначаються Національною радою відповідно до вимог цього Закону Вичерпний перелік даних, що зазначаються в ліцензії, визначено цим Законом».

 

Стаття 23. Особливості проведення конкурсу на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади

 

1. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади визначається за такими критеріями:

1) запропоновані обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення;

 

 

Стаття 23. Особливості проведення конкурсу на отримання ліцензії на надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади

 

1. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на надання лінійної аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади визначається за такими критеріями:

1) запропоновані обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення;

 

2) план фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

 

 виключити

 

Виключити

Перевага надається учаснику конкурсу, який запропонував найбільші обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення, за умови їх відповідності поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

 

Перевага надається учаснику конкурсу, який запропонував найбільші обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення конкурсним умовам.

Перевага надається учаснику конкурсу, який запропонував найбільші обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення конкурсним умовам.

У разі участі в конкурсі лише одного учасника, він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованих обсягів поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

 

 

У разі участі в конкурсі лише одного учасника, він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованих обсягів поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення

2. Ліцензія на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади видається без сплати ліцензійного збору переможцю конкурсу упродовж десяти днів після підписання рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу.

3. Ліцензія на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади не може бути передана іншій особі.

 

 

2. Ліцензія на надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади видається без сплати ліцензійного збору переможцю конкурсу упродовж десяти днів після підписання рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу.

 

Стаття 24. Продовження строку дії ліцензії

 

1. Для продовження строку дії ліцензії ліцензіат не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подає до Національної ради заяву про продовження строку дії ліцензії. Заява про продовження строку дії ліцензії, подана раніше ніж за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії, повертається Національною радою ліцензіату без розгляду.

2. Заява про продовження строку дії ліцензії розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії ліцензії.

 

 

Стаття 24. Продовження строку дії ліцензії

 

1. Для продовження строку дії ліцензії ліцензіат не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подає до Національної ради заяву про продовження строку дії ліцензії. Заява про продовження строку дії ліцензії, подана раніше ніж за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії, повертається Національною радою ліцензіату без розгляду.

2. Заява про продовження строку дії ліцензії розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії ліцензії.

 

 

3. Національна рада приймає рішення про відмову ліцензіату в продовженні строку дії ліцензії у випадку, якщо:

1) заява про продовження строку дії ліцензії була подана пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії;

 

уточнення

3. Національна рада має право прийняти рішення про відмову ліцензіату в продовженні строку дії ліцензії у випадку, якщо

1) заява про продовження строку дії ліцензії була подана пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії;»:

 

2) протягом дії ліцензії до ліцензіата за рішенням Національної ради двічі застосовувалися санкції у вигляді стягнення штрафу .

 

 

Потребує ред доопрацювання – ІТК

2) протягом дії ліцензії до ліцензіата за рішенням Національної ради двічі застосовувалися санкції у вигляді стягнення штрафу .

 

4. При прийнятті рішення про продовження дії ліцензії Національна рада не може змінювати ліцензійні умови, крім випадків, коли:

1) по закінченні строку дії ліцензії відбувається перехід від аналогового до цифрового мовлення;

2) необхідність зміни технічних характеристик мовлення зумовлена внесенням відповідних змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України;

3) умови ліцензії не відповідають вимогам закону;

 

 

4. При прийнятті рішення про продовження дії ліцензії Національна рада не може змінювати ліцензійні умови, крім випадків, коли:

1) по закінченні строку дії ліцензії відбувається перехід від аналогового до цифрового мовлення чи інша зміна технологія мовлення; 

2) необхідність зміни технічних характеристик мовлення зумовлена внесенням відповідних змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України;

3) умови ліцензії не відповідають вимогам закону;

 

5. Зміни умов ліцензії, запропоновані ліцензіатом, не повинні суперечити Стратегії та Плану розвитку.

 

 

 

Перенести до переоформлення ліцензії

6. За продовження строку дії ліцензії сплачується ліцензійний збір, що розраховується відповідно до цього Закону.

7. Ліцензія з продовженим строком дії вручається ліцензіату Національною радою не раніше ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору. Строк дії продовженої ліцензії становить 10 років.

8. Особа, якій відмовлено в продовженні строку дії ліцензії відповідно до цього Закону, має право брати участь в конкурсі на отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до вимог цього Закону.

 

 

6. За продовження строку дії ліцензії сплачується ліцензійний збір, що розраховується відповідно до цього Закону.

7. Ліцензія з продовженим строком дії вручається ліцензіату Національною радою не раніше ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору. Строк дії продовженої ліцензії становить 10 років.

8. Особа, якій відмовлено в продовженні строку дії ліцензії відповідно до цього Закону, має право брати участь в конкурсі на отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до вимог цього Закону

 

Ліцензійний збір за продовження строку дії ліцензій на мовлення в порядку, передбаченому частиною 6 статті 24 цього Закону, не стягується

 

Відсутній

 

9. Якщо територія розповсюдження каналу мовлення, зазначеного в ліцензії на мовлення, строк дії якої підлягає продовженню, зокрема місцезнаходження передавача (передавачів) та територія розповсюдження програм, частково знаходиться на території, на якій ведення мовлення є неможливим, а саме: частині території України, що є тимчасово окупованою (визначається Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII) або знаходиться на території, на якій проводяться заходи антитерористичної операції (визначається згідно з актами органів державної влади або за відсутності таких, згідно з довідкою Торгово-промислової палати України, яка визначає настання, припинення та тривалість дії обставин непереборної сили на відповідній території), канал мовлення зазначається в ліцензії у повному обсязі, при цьому продовжена ліцензія в частині мовлення на зазначеній території починає діяти після закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території, що зазначається у ліцензії, та після сплати ліцензіатом додатково нарахованого ліцензійного збору.

10. Якщо територія розповсюдження каналу мовлення, зазначеного в ліцензії на мовлення, зокрема місцезнаходження передавача (передавачів) та територія розповсюдження програм, повністю знаходиться на території, на якій ведення мовлення є неможливим, а саме: частині території України, що є тимчасово окупованою (визначається Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII) або знаходиться на території, на якій проводяться заходи антитерористичної операції (визначається згідно з актами органів державної влади або за відсутності таких, згідно з довідкою Торгово-промислової палати України, яка визначає настання, припинення та тривалість дії обставин непереборної сили на відповідній території), строк дії ліцензії продовжується на строк, що дорівнює строку тимчасової окупації або проведення антитерористичної операції. Національна рада приймає рішення про продовження строку дії таких ліцензій протягом двох тижнів після  закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території

Стаття 25. Видача дубліката ліцензії

 

1. У разі втрати чи пошкодження ліцензії ліцензіат зобов’язаний звернутися до Національної ради із заявою про видачу дубліката ліцензії за формою та в порядку, визначених Національною радою.

2. До отримання дубліката ліцензії діяльність ліцензіата здійснюється на підставі виданої Національною радою довідки про реєстрацію заяви про видачу дубліката ліцензії.

 

Стаття 25. Видача дубліката ліцензії

 

1. У разі втрати чи пошкодження ліцензії ліцензіат зобов’язаний звернутися до Національної ради із заявою про видачу дубліката ліцензії за формою та в порядку, визначених Національною радою.

2. До отримання дубліката ліцензії діяльність ліцензіата здійснюється на підставі виданої Національною радою довідки про реєстрацію заяви про видачу дубліката ліцензії.

 

3.За видачу дубліката ліцензії стягується плата в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

 

 

За видачу дублікату ліцензії, інші дії, за які стягується плата (крім ліцензійного збору) встановити плату, яка розраховується як плата за адміністративну послугу                , що відповідає законодавству про адміністративні послуги. Розмір плати має бути обґрунтованим.

 

3.За видачу дубліката ліцензії стягується плата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Стаття 26. Переоформлення ліцензії

 

1. Підставами для переоформлення ліцензії є:

 

Передбачити лише 2 підстави для переформлення , а інші виключити

1. Підставами для переоформлення ліцензії є зміна відомостей, що містяться у ліцензії

 

1) реорганізація ліцензіата;

 

 

виключити

2) передача прав, які надає ліцензія, іншому суб’єкту, крім мовлення громад, за умови отримання відповідного висновку Національної ради;

 

 

виключити

3) зміна технічних параметрів каналу мовлення (багатопрограмної телемережі), указаних в ліцензії, у зв’язку з переходом від аналогового до цифрового ефірного мовлення;

 

 

виключити

4) намір внести зміни до програмної концепції ліцензіата;

 

 

виключити

5) зміна умов діяльності ліцензіата;

 

 

виключити

6) зміна інших відомостей, вказаних в ліцензії;

 

 

виключити

7) об’єднання ліцензій одного ліцензіата з однаковою програмною концепцією.

 

 

або об’єднання ліцензій одного ліцензіата з однаковою програмною концепцією, якщо це не тягне за собою зміну територіального мовлення

 

Заява про переоформлення ліцензії подається за формою, встановленою Національною радою.

 

Заява про переоформлення ліцензії подається за формою, встановленою Національною радою.

2. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії, передбачених пунктами 1-2 частини першої цієї статті, правонаступник ліцензіата або суб’єкт, якому були передані права за ліцензією, зобов'язаний протягом двадцяти днів з дня оформлення зміни статусу (передачі прав) подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії та документи, які підтверджують зміни в статусі (передачу прав), або їх нотаріально засвідчені копії.

3. Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії протягом тридцяти днів з дати надходження заяви

 

2. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії, передбачених пунктами 1-2 частини першої цієї статті, правонаступник ліцензіата або суб’єкт, якому були передані права за ліцензією, зобов'язаний протягом двадцяти днів з дня оформлення зміни статусу (передачі прав) подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії та документи, які підтверджують зміни в статусі (передачу прав), або їх нотаріально засвідчені копії.

3. Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії протягом тридцяти днів з дати надходження заяви

4. Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії:

а) якщо зміна статусу ліцензіата внаслідок реорганізації суперечить вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, передбаченим статтею 7 цього Закону та розпочинає дії щодо анулювання ліцензії.

 

редакційно

4. Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії:

а) якщо зміна статусу ліцензіата внаслідок реорганізації суперечить вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, передбаченим статтею 7 цього Закону та розпочинає дії необхідні для анулювання ліцензії.

 

б) у зв’язку зі зміною  технічних параметрів каналу мовлення (багатопрограмної телемережі) за результатами яких відбувається зміна території розповсюдження програм, за винятком переоформлення у зв’язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення;

в) у разі зміни умов ліцензії в частині програмної концепції мовлення більш як на 50%, вилучення дитячих, передач регіональних та/або місцевого значення, порівняно з тою, що отримана за конкурсом та/або така запланована зміна суперечить умовам конкурсу;

 

 

 

б) у зв’язку зі зміною  технічних параметрів каналу мовлення (багатопрограмної телемережі) за результатами яких відбувається зміна території розповсюдження програм, за винятком переоформлення у зв’язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення;

в) у разі зміни умов ліцензії в частині програмної концепції мовлення більш як на 50%, вилучення дитячих, передач регіональних та/або місцевого значення, порівняно з тою, що отримана за конкурсом та/або така запланована зміна суперечить умовам конкурсу;

 

Для переоформлення ліцензії з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, ліцензіат, упродовж двох місяців з дня отримання повідомлення про введення в експлуатацію нової ефірної цифрової багатопрограмної мережі мовлення, має право подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії.

Національна рада у місячний строк з дня отримання заяви переоформлює ліцензію такого ліцензіата на один з каналів мовлення нової ефірної цифрової багатопрограмної мережі.

 

 

Для переоформлення ліцензії з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, ліцензіат, упродовж двох місяців з дня отримання повідомлення про введення в експлуатацію нової ефірної цифрової багатопрограмної мережі мовлення, має право подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії.

Національна рада у місячний строк з дня отримання заяви переоформлює ліцензію такого ліцензіата на один з каналів мовлення нової ефірної цифрової багатопрограмної мережі.

 

5. Ліцензіат, що отримав ліцензію на ефірне мовлення, має право звернутися до Національної ради із заявою про внесення змін до умов ліцензії, якщо це пов’язано з намірами ліцензіата змінити програмну концепцію. Для обґрунтування внесення змін до умов ліцензії ліцензіат подає змінений план фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

 

Виключити необхіднсть подання фінансового плану – обтяжуючий фактов

5. Ліцензіат, що отримав ліцензію на ефірне мовлення, має право звернутися до Національної ради із заявою про внесення змін до умов ліцензії, якщо це пов’язано з намірами ліцензіата змінити програмну концепцію.

Звернення з метою внесення змін до умов ліцензії дозволяється не раніше ніж через чотири роки з дня видачі ліцензії. Повторне внесення змін до умов ліцензії дозволяється не раніше ніж через три роки з дня видачі переоформленої ліцензії. Упродовж строку дії ліцензії не дозволяється внесення змін до умов ліцензії більше ніж два рази.

 

 

Звернення з метою внесення змін до умов ліцензії дозволяється не раніше ніж через чотири роки з дня видачі ліцензії. Повторне внесення змін до умов ліцензії дозволяється не раніше ніж через три роки з дня видачі переоформленої ліцензії. Упродовж строку дії ліцензії не дозволяється внесення змін до умов ліцензії більше ніж два рази.

Доповнити крім умов конкурсу??

 

При розгляді звернення для внесення змін до умов ліцензії допускається зміна не більше 50 відсотків від передбачених в умовах ліцензії обсягів поширення власного продукту та інших передач.

 

виключити, ці обмеження вже передбачені підпунктом «в» пункту 4 цієї статті.

 

Виключити

Національна рада розглядає заяву і приймає рішення щодо переоформлення ліцензії протягом тридцяти днів з дати надходження заяви. Національна рада може відмовити в переоформленні ліцензії у разі, якщо запропоновані зміни до умов ліцензії відповідно до зміненого плану фінансового та матеріально-технічного  забезпечення реалізації програмної концепції впродовж строку дії ліцензії  або в разі невідповідності вимогам, передбаченим цією частиною.

 

 

Національна рада розглядає заяву і приймає рішення щодо переоформлення ліцензії протягом тридцяти днів з дати надходження заяви. Національна рада може відмовити в переоформленні ліцензії у разі, якщо запропоновані зміни до умов ліцензії відповідно до зміненого плану фінансового та матеріально-технічного  забезпечення реалізації програмної концепції впродовж строку дії ліцензії  або в разі невідповідності вимогам, передбаченим цією частиною.

 

6. У разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії, передбаченої пунктами 5, 6 частини першої цієї статті, ліцензіат зобов’язаний подати заяву про переоформлення ліцензії до Національної ради упродовж десяти робочих днів з дня виникнення такої підстави

зазначено строки прийняття рішення щодо переофолмрення