Анонси подій

Перейти до розділу
19 вересня 17:09
3 жовтня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
17 вересня 16:45
17 вересня 2018 року член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк провів особистий прийом громадян докладніше
05 вересня 16:50
Комітет підтримав законопроекти щодо протидії ворожій пропаганді й покращення інформування громадян України, а також обговорив нові виклики у сфері свободи слова докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
27 липня 09:15
Список кандидатів на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
12 липня 12:59
12 липня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
11 липня 16:45
Комітет підвів підсумки та затвердив план діяльності на наступну сесію докладніше
11 липня 08:30
Заява Комітету стосовно Рішення щодо впорядкування роботи журналістів і технічних працівників засобів масової інформації, акредитованих в Верховній Раді України докладніше
04 липня 17:27
Комітет розраховує закінчити реформування друкованих ЗМІ в цьому році, а відбір кандидатів на заміщення вакантної посади члена Національної ради за квотою парламенту – на старті наступної сесії докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Відповіді на запитання

24 березня 2016, 14:45

Заступникові голови Тернопільської обласної громадської організації «ПРАВДА» Проць В.І.

Заступникові голови Тернопільської

обласної громадської організації «ПРАВДА»

Проць В.І.

пров. Микулецький, 6, кв. 59,

смт Велика Березовиця, Тернопільський р-н

Тернопільська обл., 47724

 

 

 

Шановна Віро Ігорівно!

Ваші звернення ідентичного змісту (вх. №№ 04-32/20-180 від 2 березня 2016 року та від 10 березня 2016 року)щодо практичного застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині надання інформації за запитами розглянуто. Ви просите надати роз’яснення щодо порядку надання інформації (зокрема інформації, що становить суспільний інтерес) відповідно до вимог зазначеного Закону, а також притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні права на доступ до інформації.

У зв’язку з цим, з урахуванням предмета відання Комітету та відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» повідомляємо наступне.

І. Про конституційно-правові засади забезпечення доступу до публічної інформації та поняття суспільно необхідної інформації

Забезпеченню реалізації положень статті 34 Конституції України стосовно свободи інформації, а також відповідних положень міжнародних документів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, служить ціла низка норм інформаційного законодавства нашої держави. Зокрема, йдеться про норми Закону України «Про інформацію», який регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про інформацію» (чинна редакція від 21.05.2015 р.) до основних принципів інформаційних відносин в Україні поряд з відкритістю, доступністю інформації та свободою обміну інформацією, належить правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації.

Частиною першою статті 5 зазначеного Закону встановлено право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Водночас реалізація цього права не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Підстави і порядок обмеження доступу до інформації визначаються законом. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Зокрема, згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про інформацію», до конфіденційної належить:

– інформація про фізичну особу;

– інформація, яка знаходиться у володінні фізичної або юридичної особи (крім суб’єкта владних повноважень), що обмежила доступ до неї й поширює її за своїм бажанням у визначеному такою особою порядку відповідно до передбачених нею умов.

Законною підставою для поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, що відповідає частині другій статті 32 Конституції України, є право фізичної чи юридичної особи на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав і законних інтересів (тобто, таке розголошення здійснюється в інтересах прав людини). Звертаємо Вашу увагу також на пункт 4 частини першої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з яким кожна особа має право «на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів».

Вирішуючи питання щодо надання дозволу особі на ознайомлення з інформацією про інших осіб, суд має виходити з того ж положення (частини другої) статті 32 Конституції України.

При цьому інформація, що є загальновідомою, та відомості, відкритість яких установлена законом або самою особою, не можуть належати до конфіденційної інформації. Не належить до конфіденційної, зокрема, суспільно необхідна інформація, інші види інформації, зазначені в частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Термін «інформація, що становить суспільний інтерес» (синонімами якого є поняття «суспільно необхідна інформація», «суспільно важлива інформація», «суспільно значуща інформація») вживається у Законі України «Про інформацію», а також кілька разів згадується у Законі «Про доступ до публічної інформації» (зокрема в преамбулі, статтях 13, 21).

Потреба апелювати до категорії суспільно необхідної інформації (інформації, що становить суспільний інтерес) з’являється тоді, коли:

– певна публічна інформація була неправомірно віднесена до інформації з обмеженим доступом і є потреба отримати її. У цьому випадку особа може звернутися до суду з вимогою визнати незаконність дій розпорядника щодо віднесення певної інформації до інформації з обмеженим доступом;

– юридична особа приватного права або суб’єкт владних повноважень відмовив у наданні інформації через те, що ця інформація є конфіденційною.

Відповідно, можливе звернення до суду з вимогою надати інформацію як таку, що становить суспільний інтерес (наприклад, відомості про приватне життя, стан здоров’я вищих посадових осіб).

Для того, щоб зрозуміти, яка інформація становить суспільний інтерес, необхідно звернутися до статті 29 Закону України «Про інформацію», яка містить положення про те, що інформація з обмеженим доступом «може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення». В частині другій зазначеної статті йдеться про те, що предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка, серед іншого, свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо».

Така інформація перед наданням має пройти трискладовий тест.

Чинним законодавством не передбачено вичерпного переліку інформації, що становить суспільний інтерес. Остаточне рішення щодо правомірності віднесення інформації до суспільно необхідної приймається судом.

ІІ. Про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду (стаття 23 Закону «Про доступ до публічної інформації»). Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації, тощо. Оскарження до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні, зокрема: в ненаданні відповіді на запит чи інформації на запит; у безпідставній відмові в задоволенні запиту, наданні чи оприлюдненні недостовірної, неточної або неповної інформації; у несвоєчасному наданні інформації, необґрунтованому віднесенні її до інформації з обмеженим доступом; у нездійсненні реєстрації документів, навмисному приховуванні або знищенні інформації чи документів.

Окрім того, відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом. Таке відшкодування потерпілій стороні відбувається за рішенням суду (частина перша статті 31 Закону України «Про інформацію»).

 

Підставою для настання юридичної відповідальності, зокрема, є:

– ненадання інформації за запитом);

– безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію (надання відповіді на запит, у якій посадові особи відмовляють у наданні інформації з підстав, не передбачених статтею 22 Закону);

– необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом – вчинення дій по протиправному закриттю інформації, тощо.

Також слід мати на увазі: рішення за запитом приймається з урахуванням того, що вся відкрита інформація має надаватися за запитами безумовно, зокрема шляхом виокремлення й надання відкритої частини інформації з документів, що містять інформацію з обмеженим доступом (частина сьома статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації»).

Висловлені у Вашому зверненні пропозиції щодо подальшого удосконалення деяких чинних законів України в частині, що стосується предмета відання Комітету, взято до відома.

 

 

 

З повагою

 

Голова Комітету                                               Вікторія СЮМАР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вик. Селецький П.І.,

т. 255-95-35.