Анонси подій

Перейти до розділу
21 червня 09:10
11 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 16:18
4 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 18:30
Комітет: при розгляді будь-яких питань ми зобов’язані неухильно дотримуватися Конституції і законів України в інтересах Українського народу докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2018 рік

26 березня 2018, 16:02

Стенограма 21.03.2018

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики

 

21 березня 2018 року

 

СЮМАР В.П. Добрий день, шановні колеги. Є в нас кворум, будемо розпочинати наше засідання.  У нас сьогодні багато питань в "Різному". До порядку денного я пропоную сьогодні не розглядати проект Закону про особливості провадження гастрольно-концертної діяльності (№ 8085). Ми тут другий комітет. Відверто кажучи, такий неоднозначний законопроект. Немає в нас авторів, і я пропоную його не розглядати. Хай головний комітет свої висновки  надає з цього приводу.

Тоді відповідно в нас буде першим питанням – проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю (щодо посилення гарантій права працівника на приватність) (№ 8037). Далі проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання відносин у сфері державної служби (№ 7528).

В "Різному" звернення голови правління ПАТ "НСТУ" Зураба Аласанії до Голови Верховної Ради щодо трансляції Кубку Світу. Питання, яке ми з вами не змогли вирішити попередньо на рівні закону і відповідно на рівні звернення.

Про звернення громадських організацій щодо  обшуків  у  компанії  "Ю-Контрол". Питання, яке стосується доступу до інформації.

І в нас також присутній керівник Програми "Рада: Відкритий парламент" Ігор Когут. Він доповість про ту роботу, яка проводиться в рамках "Відкритого парламенту", важливо для журналістів.

Окрім того, нам треба вирішити про представника комітету на днях електронних комунікацій, які будуть відбуватись в травні-червні цього року, і ми завжди брали участь в цьому заході. І також щодо заходу Ради Європи, який буде стосуватись гендерної рівності у медіа.

Отакий порядок денний. Хто - за, прошу проголосувати, щоб розглянути ці питання. Одноголосно. Дякую.

Тоді починаємо розгляд з законів, щоб швиденько їх пройти, бо очевидно, що будуть в нас питання більш резонансні в "Різному".

Отже, перше питання - посилення гарантій права працівника на приватність та таємницю кореспонденції. Депутат Мисик пропонує заборонити знімати і фіксувати людину на робочому місці і також забезпечувати її право на приватність кореспонденції у месенджерах, електронній пошті і таке інше.

Ви знаєте, почитавши уважено цей законопроект, в мене виникло тільки питання: а що робити з народними депутатами? Якщо ми приймаємо в цьому варіанті, як це є, то це виглядає, як мінімум, дуже дивно, оскільки заборонити журналістам знімати депутатів у залі, я думаю, що навряд чи це можливо. Це стосується всіх публічних осіб, і ця тема публічних осіб тут абсолютно в цьому проекті закону не висвітлена. І  я пропоную відправити цей проект закону, рекомендувати Верховній Раді відправити його на доопрацювання. Хай би він розрізняв види, очевидно, десь робіт,  тому що, напевно, я навіть не знаю, в садочку навряд чи можна заборонити знімати вихователя,  або якщо цей вихователь буде порушувати права дитини, то теж не факт, що його не можна знімати і що його треба  ставити про це до відома. Тобто дуже  дискусійне питання, але те вирішення, яке пропонується в  цьому проекті Закону, воно точно не є виваженим, обґрунтованим у даному випадку і обмежує доступ до інформації в частині публічних осіб.

Є якісь інші думки, колеги? Так що, відхилити чи відправити на доопрацювання?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Відхилити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вважаю, що  немає що доопрацьовувати, тому що  очевидно, що метою цього законопроекту було заборонити журналістам, ну якщо вже чесно скажемо, заборонити журналістам знімати народних депутатів під час здійснення ними їхньої діяльності. Але я хочу нагадати, що Кодекс законів про працю, він не поширюється на народних депутатів, і діяльність народних депутатів регулюється абсолютно іншими речами. А потім, якщо ми це приймемо, якщо воно піде по парламенту, то будуть в судах і в прокуратурі тягати журналістів, якраз посилаючись на цю норму. Тому я вважаю, що це треба відхиляти.

СЮМАР В.П. Давайте тоді голосувати за пропозицію відхилити.

Хто -  за, прошу голосувати. Є. Дякую. Відхиляємо.

Наступний проект Закону стосується великого пакету змін щодо регулювання відносин у сфері державної служби, поданий, власне кажучи, всім Комітетом, наскільки я бачу, з питань державної політики. В нашій частині це стосується Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. І є така суперечлива норма про журналістів комунальних і державних ЗМІ, яких у нас має не стати з наступного року, а ми їх знову записуємо в законодавстві. Це в мене викликає там певні питання.

Я так розумію, що члени Нацради в нас щодо цього питання присутні. Пані Уляно, ваша позиція з приводу цього проекту змін? Прошу.

ФЕЩУК У.Ю. …скажемо так, приводити у відповідність до Закону про держслужбу всіх державних службовців і представників Нацради, робить їх призначення за однаковою процедурою. І насправді це результат, який є, і ми бачимо – це вже результат роботи нашої з відповідним комітетом. Там є маленька правка, яку б ми хотіли. Але думаю, що це вже буде доцільно після першого читання робити, а не зараз, тому що це в цілому і не нас тільки стосується. Тому щодо Нацради – я вважаю, що він досить виважений.

СЮМАР В.П. Окей. Дякую. І мені так само здається, що там цілком адекватні правки пропонуються. Відповідно ваші пропозиції  щодо поправок після голосування у першому читанні прошу надати. Ми їх внесемо.

Що будемо робити, колеги, з журналістами державних і комунальних  ЗМІ? Треба вносити поправку в перехідні положення. Так. Я думаю, що тоді просто в перехідні положення треба додавати, очевидно. Давайте рішенням комітету приймемо, що в перехідних положеннях обов'язково має бути вказано, що вони зникають у нас з 2019 року, коли реформування має бути завершено. Як на мене, це така буде важлива позиція, щоб ми зайвий раз не закріплювали у законодавстві цю категорію. Гаразд? Домовилися?

Тоді за таку пропозицію – рекомендувати у першому читанні схвалити з позицією комітету, що мають бути внесені зміни до перехідних положень про дію цієї норми про журналістів державних і комунальних ЗМІ до 1 січня 2019 року.

 Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

Дякую, колеги. Є. 

Так. Тепер давайте коротко по наших рішеннях, заходах. Швидкі рішення.

З приводу запрошення взяти участь у днях електронних комунікацій. Нас минулого року представляв Григорій Аронович на цьому заході. Як Григорій Аронович дивиться на те, щоб у цьому році теж бути представником комітету?

ШВЕРК Г.А. Без заперечень.

СЮМАР В.П. Хто за те, щоб делегувати Григорія Ароновича Шверка представляти комітет на днях електронних комунікацій, прошу проголосувати.

Дякую, колеги.

І в п’ятницю я, на жаль, не можу бути присутня на цих заходах комітету, пов’язаних з гендерною рівністю. Вони мали бути в інший день, але  їх просто перенесли на п’ятницю. Я буду просити мою колегу, пані Олю, якщо можна, бути присутньою від комітету, хоча чоловіки, якщо на гендерному заході, якщо з чоловіків хтось бажає, то прошу теж висловлювати своє бажання. Можна двох, тоді буде повна гендерна рівність.

Юрій Олексійович як представник опозиції?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я не зможу.

СЮМАР В.П.  Не зможете.

ІЗ ЗАЛУ. А може, Григорій Аронович?

 СЮМАР В.П.  Я впевнена, що Григорій Аронович за гендерну рівність.

ШВЕРК Г.А. А коли це?

СЮМАР В.П. В п’ятницю, здається, о 10-й ранку тут, прямо в готелі "Київ". Засідання є. Проблема з засіданням, вони просто перенесли цю історію, але давайте ми тоді вирішимо.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Колеги, дуже прошу вас взяти участь в цьому заході, хто зможе. Це важливо. Вони перенесли, вони мали бути сьогодні.

Ми підтримали це комітетом, тому що питання гендерної політики в ЗМІ, воно є надважливим. Ви знаєте, що ми намагались якось попробувати рекламне законодавство поправити щодо гендерної рівності, бо в нас там дуже багато перекосів, і постійно тема сексизму, вона проявляється в рекламі, в зовнішній рекламі це надзвичайно помітно, і в радіо, і в телевізійній рекламі, і з цим треба щось робити, бо воно реально бридко. І якщо будуть якісь рішення, які будуть комплексні і зважені, то я думаю, що ми і Нацраді полегшимо життя суттєво, і навіть тим асоціаціям реклами, які нібито намагаються  питанням саморегулювання це питання вирішувати.

Переходимо до наступного питання порядку денного – звернення голови правління ПАТ "НСТУ" Зураба Аласанії до Голови Верховної Ради Андрій Парубія щодо трансляції Кубку Світу. Я так розумію, що в нас є представники "Першого Національного". Прошу представити позиції. Представтесь, будь ласка.

ГРЕБЕНЮК І. Зараз Зураба Аласанії немає, тому що  він у відрядженні за кордоном. Сьогодні тут присутні: я, Гребенюк Інна, член правління "НСТУ", а також Олександра Кольцова, член правління "НСТУ" і Максим Дорофеєв, керівник юридичного департаменту.

Якщо коротко, це звернення, я думаю, що це питання вже давно звучало, але коротко ще раз хочу наголосити на тій ситуації, яка в нас є. У нас є договірні відносини  з Європейською мовною спілкою і з FIFA про трансляцію чемпіонату Кубку Світу в 2018 році, в цьому році, який відбудеться в Росії. Але ми як суспільний мовник не можемо користуватися або брати до уваги тільки контрактні свої зобов'язання, господарські зобов'язання. Ми також переживаємо про інформаційну безпеку країни в тому числі. І виникло таке питання, чи ми можемо поставити  договірні зобов'язання та необхідність саме таких фінансових питань вище тих питань, які чутливі зараз для суспільства, чи ми можемо транслювати цей чемпіонат з огляду на те, що він буде проходити в 11-и містах Росії, з огляду на те, що буде безпосередньо до його трансляції задіяний і президент Росії, і всі найвищі посадові особи Росії. Ми всі розуміємо, як вони будуть виступати, що будуть казати. Наприклад, як коротка демонстрація це було в жеребкуванні, яке ми не транслювали. І не знаю, чи його хтось дивився. Але ми спеціально дивилися з професійної точки зору, наскільки наші ризики виправдані. Виступав і Путін, який розказував, яка у них "добролюбива" країна, миролюбна,  які у них високі стандарти, які у них великі цінності, які у них гарні традиції і культура, що, безумовно, в нашому суспільстві буде сприйнято дуже негативно, будь-яка трансляція таких заходів і таких включень від високопосадовців Російської Федерації, яка в Україні визнана країною-агресором, і яка, ми всі розуміємо, може нести загрозу…

СЮМАР В.П. Інно, дякуємо. Нас агітувати не треба. Ми насправді багато рішень приймали, так. Але питання все-таки: які збитки Україна має заплатити в разі невиконання цієї угоди? Тобто сума штрафу яка?

 

ГРЕБЕНЮК І. Суми штрафу конкретної немає. Ми зараз ведемо переговори з ЄМС (?), тому що ми їм кажемо, що, можливо, ми не будемо транслювати, але кінцевого рішення ще немає. Тому у нас немає кінцевої цифри, яку вони нам можуть виставити. Але ми, звичайно, будемо боротися за те, щоб цей штраф – або його не було, або був мінімальний. Але ми всі повинні розуміти, що він може бути.

СЮМАР В.П. Дякую. Григорію Ароновичу, прошу.

ШВЕРК Г.А. В мене є лише одне питання з цього приводу. Чи нормально, коли комітет Верховної Ради приймає якесь рішення щодо навіть суспільного мовника щось показувати чи не показувати? З моєї точки зору, це трохи дивне питання. Мені здається, що це має бути рішення суспільного мовника. Ми можемо сказати якісь свої думки з цього приводу, але впливати на…

СЮМАР В.П. Ніхто нам і не пропонує впливати. Я би пропонувала от таким чином дивитися на розгляд цього питання. Справа в тому, що не наступало би наслідків от таких от у вигляді штрафу для суспільного мовника, якщо був би прийнятий відповідний закон. Законопроект ми внесли з вами. Законопроект Верховна Рада так і не розглянула. І таким чином ми би убезпечували державу, оскільки це був би форс-мажор у відповідності до договору. Прийняття такого закону, зважаючи на те, що Росія у нас визнана державою-агресором, відповідно трансляції прямі заходів, які відбуваються на території держави-агресора, вони можуть бути обмежені.

Тоді би "Перший національний" не платив з бюджету фактично, можливо, великих сум штрафу. І оскільки ми не спромоглися прийняти цей законопроект, то у відповідь на це звернення, оскільки на нас розписав Голова, бо написали вони на Голову, Голова розписав на нас, щоб ми розглянули, ми можемо порекомендувати Голові винести негайно на розгляд Верховної Ради цей проект Закону і прийняти його в цілому. І все. І таким чином парламент продемонструє свою політичну волю щодо цього питання. Звісно, ми не можемо нічого рекомендувати суспільному мовнику, це їхнє рішення. І ми, в принципі, так їм і пропонували, щоб це питання вирішувалося, але є такі от обставини. І це питання - зберегти для України, можливо, 1 мільйон, а можливо, 5 мільйонів  євро, наприклад. Ніхто не знає цієї суми, судячи з того, але ми повинні бути свідомі, що це не малі гроші. Є питання? Прошу.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В мене питання. Мова йде взагалі, що в нас по жодному каналу чи лише по суспільному не буде трансляції? Чи взагалі є якась можливість транслювати з запізненнями без цих…

СЮМАР В.П. Ні, ми не можемо приватним мовникам вказувати.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні, я просто питаю з точки зору можливості по договору і наших зобов’язань і технічно взагалі з запізненням чи якісь там…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  …. що вже готові  транслювати інші канали: "Інтер", здається, і "Україна".

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. "Україна" вже відмовляється, а "Інтер" хоче придбати...

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Давайте так. Тоді я пропоную прийняти наступне рішення – дати таку рекомендацію Голові Верховної Ради, що зваживши всі обставини, в яких сьогодні знаходиться суспільний мовник щодо цього питання, і з тим, щоб запобігти втратам з державного бюджету, ми рекомендуємо винести на розгляд парламенту і прийняти за основу і в цілому той проект закону, який був рекомендований. Хто за таке рішення?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  …. Там мова про прибутки. Якщо вони продають "Інтеру"…

СЮМАР В.П. Вони ж не продають.

ГРЕБЕНЮК  І.  Це не йде мова про прибутки. Це йде мова про те, щоб ті кошти, які заплачені, щоб  хоча би компенсувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тобто втрат насправді не передбачають. Це можливість дати заробити.

ГРЕБЕНЮК І.  …. за всі права заплачено. Частково треба все рівно заплатити навіть, якщо вони будуть транслювати.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Тобто ви  купили за 100 гривень, а якщо ви продасте за 120, то ви заробите?

(Шум у залі)

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Вони не мають права продавати. 

СЮМАР В.П. Але в них ніхто не купляє.

ОНУФРИК Б.С. "Інтер"  зацікавлений купити.  Як ні? Вони вели переговори з ним.

ГРЕБЕНЮК І. Якщо "Інтер" захоче купити, то повинен компенсувати  третю частину того, що заплачено. 

ОНУФРИК Б.С.  Тобто ви програєте в будь-якому випадку?

Гребенюк І. В будь-якому випадку.  

СЮМАР В.П. Але це не вони програють, а державний бюджет, як ми розуміємо. Ось така ситуація, колеги.

Щось хоче Нацрада додати? Прошу.

КОВАЛЬ В.Ю. Я хочу прояснити ситуацію. Ситуація в тому, що в 2017 році, коли ще не було цих всіх проблем, то НСТУ отримала право як показувати, так і ліцензувати іншим каналам України. І тоді ж ТРК "Україна" отримала таке право на 50 відсотків..… І зараз те, що начебто не хоче транслювати свою половину НСТУ або не може, то ця половина може дійти до телеканалу "Інтер". Це так, як ситуація зараз розуміється в медійному просторі.

"Інтер" торгується за зменшення ціни, бо там вже немає української команди і вони не очікують тих рейтингів, які б очікувалися, якби там була українська команда.  Але ситуація в тому, що є, тобто про штрафи. Який би  закон не прийняла Верховна Рада, штрафи на користь FIFA і ЄМС будуть все одно…...

Що стосується штрафів, які може дати Нацрада, то я вважаю, що коли це іде пряма трансляція, то телекомпанія за всіма законами не відповідає за те, що відбувається під час прямої трансляції. Тому Нацрада штрафувати не може ні НСТУ, ні "Інтер", ні будь-кого, якщо щось відбудеться  таке, що нам не сподобається.

Інша справа -  це суспільна історія, яка…

СЮМАР В.П. Ну так вони вбачають свою місію, що це не відповідає їхній місії. Критика буде дуже серйозна. Ви побачили по карті Криму.

Прошу, Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В. Ви не готові транслювати, правильно? Але готові продати права, передати іншим каналам. Теоретично. Правильно? Дякую.

СЮМАР В.П. Але всі бояться, наскільки я розумію.

(Загальна дискусія)

КОВАЛЬ В.Ю. Це я казав з юридичної точки зору. А з точки зору телевізійника, як це могло би бути. Якби це зрозумілі люди виконували цю трансляцію, то за рахунок коментаторів, за рахунок коментарів, які  відбуваються в українських студіях, можна було б знижувати весь цей градус пропаганди російської там принаймні на половину або навіть більше. Я навіть більше скажу, що технічно якщо зробити хвилинну затримку, то таким чином  можна мати можливість технічно оминати якісь "суперважкі" історії. Я просто не впевнений, що НСТУ технічно до цього здатна, хоча там, як мені казали, досить сучасне ефірне обладнання, але на комерційних каналах така можливість є. Було б бажання. Тут насправді, мені здається, що комітет вирішує взагалі, чи варто в Україні дивитися через свої ЗМІ цей чемпіонат чи не варто.

 

СЮМАР В.П. Ви знаєте, що наші спортивні команди рішенням останнім Мінспорту – було зупинено участь українських команд у тих змаганнях, які відбуваються на території держави-агресора. Тому відповідно…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Лише неофіційні змагання. Чемпіонати світу, Європи, кубки…

СЮМАР В.П. Але, тим не менше, відповідно суспільному мовнику транслювати там, де навіть українська команда участі не бере, ну теж виглядає дивно. Є супутникові канали, хто захоче, той подивиться в якийсь інший спосіб. Є ТРК "Україна". Тому я пропоную те рішення, яке було мною озвучене. Хто – за, прошу проголосувати. Ми рекомендуємо Голові Верховної Ради, а хай Голова Верховної Ради визначається, коли він його поставить. Я готова його доповісти навіть у четвер, але це залежить від порядку денного.

ШВЕРКУ Г.А. Шановні колеги! Ще користуючись нагодою, оскільки ми розмовляємо про суспільне, ми зверталися до Міністерства фінансів щодо дофінансування суспільного мовника і отримали від Мінфіну листа, в якому, якщо коротко: "Ми це не вирішуємо. Звертайтесь до Голови уряду". Мені здається, нам треба зробити таке звернення до пана Гройсмана щодо дофінансування.

СЮМАР В.П. Ми зробили таке звернення.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вже й до Гройсмана?

СЮМАР В.П. Так. Я його підписала. Відповідно це теж  інформація до відома суспільного мовника, що питання про ваше дофінансування було відправлено на Прем'єр-міністра України, оскілки у нас ці рішення були раніше прийняті вже. Прошу, сідайте. Дякую. Рішення прийнято. Юрій Олексійович утримався.

Так. Далі. "Ю-Контрол". Звернулися до нас кілька агенцій журналістських розслідувань і Олександр Опанасенко, член комітету, ініціював розгляд цього питання.

Прошу коротко проінформувати народних депутатів та гостей сьогоднішніх щодо наявної проблеми.

ОПАНАСЕНКО О.В.  Шановні колеги! В принципі, я думаю, що ми всі живемо в Україні і бачимо, скільки взагалі таких подібних ситуацій виникає останнім часом. Ну, минулого року, ми пам'ятаємо, були обшуки в компанії  "Dragon-Capital", минулого тижня – "Нова пошта", позавчора чи вчора – десь на Вінниччині так само обшуки IT-компаній. І щось подібне було якраз майже рік тому, без двох днів, 23-го, якщо я не помиляюсь, березня, в той день, коли Дениса Вороненкова вбили біля "Прем'єр-Паласу", коли в нього не було державної охорони. Майже 100 співробітників СБУ робили 16 обшуків у компанії, яка називається "Ю-Контрол".

Чому саме я загострив питання і виніс на розгляд комітету? Тому що, в принципі, предметом відання нашого комітету є, по-перше, відкриті дані публічної інформації. Компанія "Ю-Контрол" – це той сервіс, який допомагає українцям, суб'єктам підприємницької діяльності тощо, мати агрегований, доступний, комфортний, швидкий доступ до майже всіх відкритих реєстрів, які є, там починаючи від реєстрів майна, судових рішень, закінчуючи державною реєстрацією тощо. І фактично майже рік тому діяльність компанії, яка, в принципі, відповідає суспільному інтересу, і взагалі те, що вони роблять, воно є суспільно важливим, було заблоковано. Протягом цього року було багато рішень суду, було багато дискусій, відкривались кримінальні справи, потім вони закривались стосовно безпосередньо засновника та директора компанії, а якісь речі, які під час обшуків були забрані, вони були повернуті. Але досі, по-перше, питання стосовно взагалі відкриття, цитую, "кримінальної справи по факту" не вирішено, не відомо взагалі, на якій стадії ведеться зараз слідство, а по-друге, маючи величезну чисельність рішень суду, досі ні обладнання, ні грошові кошти до компанії не повернуті.

В принципі, я вбачаю в цьому, що важливо, щоб ми розглянули, подивились, який статус безпосередньо є, можливо, вирішили, не знаю, службову перевірку зробити для того, чи були наявні достатні підстави взагалі для відкриття, для приходу, ну, звернутися до інших органів, які контролюють діяльність.

Тобто, колеги, я пропоную, тут є присутніми майже всі сторони учасників процесу, і ГПУ, і СБУ, і представники бізнесу, правозахисники, розслідувачі, пропоную це питання обговорити і дійти до певного рішення, тим більше, це є безпосередньо наше завдання – слідкувати, щоб, по-перше, права українців на доступ до інформації захищалися, були захищеними, і безпосередньо захист інноваційних бізнесів – це так само наша з вами робота.

СЮМАР В.П. Ну, очевидно, що ми тут виступили майданчиком для обговорення наявної проблематики, і ми завжди це робимо з тих резонансних питань, які виникають як конфлікт, який має стосунок до доступу до інформації, очевидно.

Є представники компанії "Ю-Контрол"? Ви можете нас поінформувати 2-3 хвилинки, як все було, як все відбувалося? І головне – сказати, в чому проблема, як ви її вбачаєте. Прошу.

МІЛЬМАН С. Добре. Тоді я коротко ознайомлю всіх присутніх з тим, що таке "Ю-Контрол". Власне, я Мільман Сергій. Я є засновником і директором цієї компанії. А "Ю-Контрол" – це онлайн-сервіс, який дозволяє за хвилини отримати повну інформацію з 50-и відкритих державних реєстрів і сформувати своє ставлення чи отримати інформацію про контрагента, оцінити його благонадійність.

 

Прокуратура, Нацбанк, Ощадбанк, Міноборони, тисячі на сьогоднішній день комерційних та державних підприємств використовують цю систему для того, щоб знаходити, перевіряти та моніторити стан своїх контрагентів, уникати співпраці з шахраями. Окрім того, нас рекомендували і Державна фіскальна служба України, і Національний банк України використовувати, власне, з одного боку, для перевірки контрагентів, рекомендується, а з іншого боку – для цілей трансфертного ціноутворення.

Крім того, у "Ю-Контрол" є соціальний напрямок діяльності, в рамках якого ми надаємо безкоштовний доступ до системи громадським організаціям, журналістам, які займаються розслідуваннями. І, власне, завдяки цій діяльності вже на сьогоднішній день було проведено і опубліковано більше 2-х тисяч економічних розслідувань, які стосуються в першу чергу тендерної зради чи конфліктів інтересів держслужбовців. Вже існує більше двох десятків судових вироків по тій інформації, що була отримана завдяки "Ю-Контрол".

На сьогоднішній день склалася дивна ситуація. З одного боку, уряд підтримує  всіляко будь-які ініціативи, які пов'язані з відкритими даними, у зв'язку з тим, що вони мають неймовірний ефект для країни. Вони мають неймовірний економічний ефект, він рахується, за різними дослідженнями,  кілька десятків мільярдів гривень.

З іншого боку, він має величезний соціальний ефект, коли люди починають перевіряти ефективність органів влади, впливати на це і покращувати ситуацію в країні.

 І от, незважаючи на цей, з одного боку, підтриманий напрямок урядом, ми маємо певні проблеми з правоохоронцями. Вже рік ми відчуваємо тиск з їх боку, причому не тільки це стосується мене, це стосується і моїх родичів, і родичів навіть наших бізнес-партнерів. Закрита справа кримінальна щодо, власне, мене, але продовжується тиск на співробітників, тому що не закрита справа стосовно компанії. Зрозуміло, що ми не вчиняли жодних злочинів, а ми керуємося законодавством українським, власне, доступом до публічної інформації і постановою Кабміну, яка регламентує, які саме дані мають бути відкритими, і відповідно до  цих законів та постанови ми маємо повне право як цю інформацію поширювати, так і в тому числі з комерційною метою, поєднуючи її з іншими інформаційними продуктами. Власне, це все регламентовано законом, і навіть, наскільки я розумію, уряд зацікавлений в реалізації подібних ініціатив.

Тому я звертаюся до комітету, щоб ви вивчили  цю ситуацію і допомогли врегулювати її для того, щоб інші компанії,  інші старт-апи, громадські активісти і ті користувачі, які на сьогоднішній день використовують "Ю-Контрол", а їх тисячі, повірте, щоб вони не боялися, що ці переслідування можуть також торкатися їх теж.

СЮМАР В.П. Як ви вважаєте, з чим пов'язані розслідування, що держава не зацікавлена надавати інформацію?

МІЛЬМАН С. Я впевнений, що, так, Служба безпеки обмежує спеціально доступ до цієї інформації, не вважає за необхідне, щоб громадське суспільство нею користувалося.

СЮМАР В.П. Бо те, що я цікавилася, мені було сказано, що в даному випадку мова може йти про те, що держава надає ці послуги з доступу до реєстрів, але оскільки ви їх надаєте паралельно, то держава недоотримує ресурси, які могла би збирати сама, а завдяки вашому сервісу ви фактично користуєтеся тими ж державними сервісами, але самі збираєте кошти в приватну структуру. Що ви скажете?

МІЛЬМАН  С. Я поясню.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Ні, зараз. Давайте, ми ж з'ясовуємо. Ми ставимо питання, якими оперує держава.

МІЛЬМАН С. Тоді, якщо коротко, то, з одного боку, державою гарантовано безперешкодне право вільне, і в тому числі безкоштовне, до цієї інформації. Державою гарантовано дозвіл на поширення цієї інформації, в тому числі з комерційною метою.

СЮМАР В.П. Безкоштовне, так?

МІЛЬМАН С. Безкоштовне. Більше того, державою гарантовано автоматизований доступ до цієї інформації, а на розпорядників цієї інформації покладений обов'язок оновлювати її постійно на своїх сайтах.

СЮМАР В.П. Я знаю. Ми приймали цей закон. Він, до речі, наш.

ШВЕРК Г.А. Що саме інкримінується особисто вам, компанії і таке інше?

КОСТЕНЮК А. Може, краще я скажу.

МІЛЬМАН С.  Тут є ще захисники.

КОСТЕНЮК А.. Я – адвокат Андрій Костенок. Я представляю інтереси компанії "Ю-Контрол".

Перше, якщо подивитися в сукупності питання цивільне і питання кримінальне, яке фактично відбувається, то, по-перше, щодо діяльності Служби безпеки України та здійснення процесуального керівництва Генеральною прокуратурою України, то ми бачимо, що діють старі традиції, які фактично полягають в тому, що в рамковій справі на підставі або певного рапорту, або певної доповідної записки здійснюється досудове розслідування без внесення відомостей про відповідне кримінальне правопорушення щодо будь-яких компаній, в тому числі так і сталося щодо "Ю-Контрол". Тому що якщо подивитися витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, то до них поступово вносилися відомості, і на момент проведення обшуку, навіть якщо б ми надали під час ознайомлення з матеріалами, то ми бачимо, що відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань не були внесені щодо компанії "Ю-Контрол".

По-друге, досудове розслідування здійснюється Службою безпеки України за статтею 359, начебто російський продукт. Однак продукт є український, особа, яка його створила, вона присутня тут, в залі, це Мільман Сергій, компанія є українська і не має жодного відношення до будь-якої техніки. Навіть та техніка, яка була вилучена під час проведення обшуку, там немає жодної техніки російського виробництва. І вона не збувалася, а використовувалася. В подальшому, через 9 місяців, було внесено відомості в Єдиний реєстр, звертаю увагу, через 9 місяців фактично, про начебто втручання в автоматизовані системи.

На сьогоднішній момент існує судова практика Вищого адміністративного суду, зокрема щодо того, який же закон має перевагу, який закон є спеціальним, який є загальним. І є вже позиції вищих судових інстанцій про те, що Закон "Про доступ до публічної інформації" є спеціальним і його норма, зокрема стаття 10-прим., вона є спеціальна. Це щодо юридичної обґрунтованості використання таких даних. І, дійсно, на підставі змін до закону, статті 10-прим., була прийнята постанова Кабінету Міністрів, яка встановлювала перелік таких даних.

СЮМАР В.П. Ви користуєтеся тільки тими, які підпадають?

КОСТЕНЮК А. Так. Які є зазначені в цій постанові.

СЮМАР В.П. Все. Почули. Дякую. 2 хвилини, пані Тетяна. І далі почуємо позицію СБУ.

КОЗАЧЕНКО Т. Я хочу зазначити, що справа "Ю-Контрол" – це не приватна справа про конкретну компанію. Для нас дуже важливо довести до вас цю інформацію. Це взагалі справа про можливість працювати з відкритими даними, раз.

І другий момент, на який ми хочемо звернути увагу, це справа про український бізнес. Скажіть, ви багато знаєте молодих сучасних компаній, які хочуть і діють прозоро? На сьогоднішній момент демонстрація створення такого бізнесу - це міжнародне, і можливість спілкування,  що ми тут робимо і як ми діємо. І тут питання взагалі не в юридичній площині. Ми до вас тут звертаємося за захистом українського бізнесу і свободи слова.

 

ОНУФРИК Б.С.  При чому тут свобода слова?

КОЗАЧЕНКО Т. Дайте я договорю. По-перше, відкриті дані, вони є публічними і вони є безкоштовними. Крапка. Жодних реєстрів з коштовними грошима, де можна щось заплатити і далі перепродати, у "Ю-Контрол" немає. Тобто будь-яка особа може звернутися до цього.

По-друге, "Ю-Контрол" аналізує ті дані і дає можливість співставляти, те, що може зробити фактично будь-яка особа. Просто це робиться оперативно і з публічних джерел. Тобто є публічна інформація, а "Ю- Контрол" надає інструменти аналізу. Яким чином можна заборонити інструменти аналізу?

Щодо того, якими чином діє Україна. Ще, наприклад, в 2011 році не було можливості взагалі відкритості даних. Прийняли Закон "Про доступ до публічної інформації", але він був ускладнений. В цій частині Україна весь час робить додаткові кроки. Наприклад, відповідно до міжнародного статусу Open Data Україна вже обігнала Польщу і Італію.

СЮМАР В.П. І, напевно, більшість країн Європейського Союзу також.

КОЗАЧЕНКО Т. Саме так. І, наприклад, компанія McKenzie провела дослідження, відповідно до яких відкриті дані збільшують ВВП країни на 4 відсотки. А якщо говорити про приватний бізнес і роботу з даними, то це означає – від 0,4 до 1,5 відсотка. А знаєте, що це означає? Це для України означає додаткових від півмільярда доларів до півтора мільярда доларів.

І тепер виникає питання, а що робить держава, наприклад, або Служба безпеки? Рік тому порушується кримінальне провадження, проводяться обшуки в 11 місцях одночасно. При тому в офісах, у власників, у керівників, їх батьків, у партнерів і у родичів партнерів вилучаються десятки комп'ютерів, вилучаються документи, вилучаються гроші у батьків, забирається все, бо це є тиск. Справа порушується за якою статтею? 359, незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації. Ну це ж дуже просто, це примітивний злочин. Якщо ви використовуєте, у вас є оперативні дані, у вас є обшуки, от це майно, от ви довели. Пройшло 9 місяців, людину можна народити, вони пред'являють Сергію підозру вже за іншою статтею – втручання. Тобто взагалі інший злочин, той злочин не доведений. Немає жодних технічних даних, довести не можна, вже вони втручаються. При тому всі офіційні розпорядники реєстрів, а це держава – ДФС, Міністерство юстиції, Статуправління – надають інформацію, що в них немає втручання. І виникає питання, коли люди отримали безліч судових рішень - повернути їм майно, повернути їм гроші, місяцями Служба безпеки це ігнорує.

СЮМАР В.П. А давайте їх запитаємо.  Почули позицію.

КОЗАЧЕНКО Т. Тут ще один момент. Насправді вони надають сервіс, і сервісом цим користуються самі правоохоронці, судді, адвокати, Посольство США, щоб ви розуміли, офіційно ми всім цим користуємося. Бо безпосередньо що робить держава? Держава не має грошей, вона б відкрила інформацію, але вона є відкритою. До речі, ця інформація не належить державі, вона не є її власником. Бо ми її формуємо, це інформація про нас, персональні дані закриті. І безпосередньо, коли держава створює ці реєстри, вони створюються таким чином, що інформація надається не в зручному вигляді, ну тому що вона неадекватно відображається, несистемно.

СЮМАР В.П. Ну зрозуміло. Тобто цей сервіс дозволяє зробити її систематичною.

КОЗАЧЕНКО Т. І коли вони роблять ці обшуки, вони все припиняють це, ми з вами не маємо можливості користуватися цими можливостями. А це означає, що ми не маємо доступу контролювати формування державного бюджету…

СЮМАР В.П. Почули.

(Загальна дискусія)

 КОЗАЧЕНКО Т.  І ще я хочу зазначити, що Служба безпеки відповідно до 216 статті КПК не має повноважень розслідування цієї статті. Крапка.

 

СЮМАР В.П. Давайте спитаємо Службу безпеки. От ви почули масу зауважень. Представтеся, будь ласка.

МАЯКОВ В.А. Я заступник начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України Маяков Віталій Анатолійович.

Хочу пояснити з приводу цієї справи в рамках того, що дозволено на сьогодні чинним законодавством, з урахуванням таємниці досудового розслідування. Служба безпеки України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке було спершу розпочате за обставинами незаконного використання спеціальних технічних засобів інформації. Хочу пояснити, що спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації   це можуть бути не лише технічні, але й програмні засоби. І в даному випадку був виявлений факт використання, як ми спершу вважали, за думкою фахівців, що це спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації програмні, але потім, після того, як ми отримали висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса про те, що відбувається несанкціоноване втручання в процес обробки інформації, що призводить до її блокування в державних реєстрах внаслідок роботи програми "Ю-Контрол", було зареєстровано додатково, внесено відомості за додатковою статтею. Прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, було оцінено, що ці злочини пов'язані, вони були об'єднані в одне провадження і доручено подальше розслідування нам. Тобто ні про яке порушення вимог чинного законодавства йти не може.

СЮМАР В.П. Можна я уточну? Я перепрошую, я хочу уточнити. Тобто фактично ви стверджуєте, що робота цієї програми навпаки блокує інформацію, яка є у відкритому доступі?

МАЯКОВ В.А. Зараз я поясню. Я взагалі зараз говорю про юридичні аспекти, про те, що нібито незаконно розслідують, провели обшуки, забрали. Далі я перейду до проведення обшуків і що і як було вилучено. І, знову ж таки, пролунали звинувачення про те, що нібито ми не виконуємо судові рішення…

СЮМАР В.П. Ні-ні. Підстава. От ви провели обшуки, справа порушена…

МАЯКОВ В.А. До обшуків я перейду трохи пізніше.

СЮМАР В.П. От питання підстави. Тобто ви в чому їх звинувачуєте? Там техніка російська, програми російські чи, навпаки, вони завдають шкоди? 

МАЯКОВ В.А. На сьогодні ми не звинувачуємо… 27 грудня минулого року було здійснено повідомлення про підозру пану Мільману у вчиненні злочину, передбаченому статтею 361 – "Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних мереж, що привело до несанкціонованого, до блокування інформації". Було направлено…

СЮМАР В.П. Тобто все правильно я розумію, те, що я у вас уточнила, ви вважаєте, що ця програма в даному випадку блокує фактично державні реєстри?

МАЯКОВ В.А. Не ми вважаємо, у нас є висновок експерта, тому що все це відбувається  в електронних системах, у нас є висновок експерта, у мене тут і копія є Харківського інституту імені Бокаріуса. 

Ще хочу сказати, що Служба безпеки ніяким чином не посягає ні на свободу слова, ні на доступ до відкритих даних. Шановний пан адвокат говорив про нормативну базу, яка ніяких чином не стосується питань обробки інформації в електронних обчислювальних мережах. Для того щоб існувала в державі кібербезпека, обробка інформації, доступ до неї, розповсюдження, воно регламентується трохи іншими законами, якими керувалися експерти, коли це визначається. Насправді, коли працює програма "Ю-Контрол", вона блокує доступ всіх інших споживачів, які намагаються відкрити ці відкриті дані безкоштовно, зайшовши до державного реєстру. Є законодавчий механізм, як це повинно бути зроблено, і пан Мільман це прекрасно знає, як необхідно, не використовуючи спеціальне програмне забезпечення, яке обходить системи захисту у цих програмах, отримувати доступ до цього.

СЮМАР В.П. Почули позицію. Є питання, колеги? Зараз питання.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Можна? Може, не до отезешників. Вибачте, я не понимаю, она DOSит реестры, да, по вашей версии? Или это активная программа "Червь", которая входит…

ЧЕРВАКОВА О.В.  Сережа…

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Ты можешь меня не перебивать, пожалуйста? Спасибо.

МАЯКОВ В.А. Я зачитаю вам зараз. Якщо дозволите…

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Вы можете просто вот обычным языком, человеческим, объяснить, что это.

МАЯКОВ В.А.  Я вам зачитаю.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. То есть блокировать доступ можно либо путем DDOS-атаки. Да? То есть количество запросов на сервер, который вы обрушиваете, либо путем  внедрения неких программ. Что конкретно?

МАЯКОВ В.А.  Висновок експерта. Згідно сукупності проаналізованих даних доступ до даних Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою введень інтерфейсу "Ю-Контрол" здійснюється в обхід встановленого порядку доступу. Доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень з використанням системи  "Ю-Контрол" відбувається  в порушення встановленого порядку, несанкціоновано та призводить до спотворення встановленого процесу обробки інформації та порушенню встановленого порядку маршрутизації в автоматизованій системі та комп'ютерній мережі державного підприємства "Інформаційні судові системи". Це висновок експерта…

СЮМАР  В.П.  Ну, слова "блокування" там немає.

МАЯКОВ В.А. …який був попереджений про кримінальну відповідальність.

СЮМАР В.П. Слова "блокування" там немає. Там є, що "спотворює". Я розумію слово "спотворює", якщо я правильно зрозуміла те, що ви зачитали, то він створює просто іншу логіку подачі інформації. Але немає слова "блокування" в даному висновку. На це треба зважати.

Давайте з приводу обшуків. Вас звинувачують…

МАЯКОВ В.А.  З приводу обшуків. Дійсно, нами було у встановленому законом порядку порушено клопотання перед прокурором про необхідність проведення обшуків в дев'яти адресах. Прокурором, вивчивши всі ці матеріали, було підтримано клопотання, і ми звернулися до слідчого судді. Слідчий суддя, вивчивши обґрунтованість і достатність підстав для проведення обшуку, надав нам у встановленому законом порядку дозвіл на проведення цих обшуків. Тобто проведення обшуків здійснював у суворій відповідності до вимог чинного законодавства.

Були проведені ці обшуки, вилучено майно і грошові цінності, які були прямо вказані в судових рішеннях, і було вилучено відповідно до вимог чинного законодавства те, що не було прямо вказано, але слідчий прийняв таке рішення. І було звернення до суду про накладення арешту на вилучене майно. Ці процеси оскаржувалися з двох сторін, ми наклали арешт, потім було скасовано, потім знову ми зверталися до суду. На сьогоднішній день по тих рішеннях, які вступили в силу, є процедура оскарження нами, повернуті кошти, які були вилучені  в квартирах, де ми проводили обшуки. Те, що було вилучено в офісі, судом накладено арешт і ніхто ці рішення не скасовує.

СЮМАР В.П. Гаразд. Обговорювати будемо потім.

Є перший заступник Генерального прокурора у нас пан Сторожук. Прошу доповісти позицію прокуратури з цього питання.

 

СТОРОЖУК Д.А. Доброго дня, шановні народні депутати, присутні! Щоб не повторювати те, що було вже на сьогоднішній день сказано, тому що було наведено фактаж. На сьогоднішній день ми говоримо про  стадію розслідування кримінального провадження, тому що хтось каже, тут є захисники, які мають можливість ознайомитись з кримінальним провадженням. Що стосується безпосередньо підозр, які були погоджені і винесені після тих скарг, які надходили, в тому числі до Генеральної прокуратури, старшим прокурором було розглянуто це кримінальне провадження, у зв'язку з чим було встановлено недостатність доказів щодо справи відносно громадянина Мільмана. І кримінальне провадження щодо конкретно даного громадянина було закрито у зв'язку із непідтвердженою доказовою базою і готовності направляти обвинувальний акт до суду саме відносно цього громадянина, і справа була закрита.

Те, що стосується іншої справи, на даний час вивчаються всі матеріали кримінального провадження вже іншим прокурором. По прокурору, який супроводжував цю діяльність, було порушено дисциплінарне провадження і було винесено рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією щодо притягнення відповідного прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Що стосується подальших дій. Слідство по факту триває. Я почув, що тут чиниться якийсь тиск. Тоді, будь ласка, наводьте конкретні дані, звертайтеся до Генеральної прокуратури з даними, який саме тиск здійснюється. Представник Служби безпеки повідомив, що ті рішення суду, які зобов'язують орган досудового слідства повернути ті речі, вони повернуті, ті рішення суду, які не оскаржені на сьогоднішній день, вони залишаються під арештом.

Також в рамках цього кримінального провадження були подані цивільні позови. І щоб не казали, що вони з'явилися з повітря, є державою визначений розпорядник реєстрів, це є Міністерство юстиції і державне підприємство "Інформаційні системи", які на сьогоднішній день перебувають, скажімо так, в господарських спорах з компанією "Ю-Контрол" щодо нанесених збитків державі. Є заявлений цивільний позов, тому це питання має теж вирішуватися в суді.

Стосовно кримінальної відповідальності слідство прийме відповідне рішення.

СЮМАР В.П. Служба безпеки, скільки вам приблизно треба часу для того, щоб все-таки завершити експертизи, розслідування, як ви вбачаєте, по цій справі? Тому що, я думаю, що ми сьогодні достатньо почули, що це точно не впливає позитивно на інвестиційний клімат в державі. Ми маємо програмне забезпечення ІТ-компанії, яка надає певні сервіси.

І очевидно, я так сподіваюся, що українські правоохоронні органи зацікавлені в швидшій процедурі, щоб такі історії були розслідувані швидко, всі висновки були зрозумілі, дані експертизи були оприлюднені. Як ви прогнозуєте подальший розвиток?

МАЯКОВ В.А.  Дякую за запитання.

Справа в тому, що експертиза встановила, що доступ до реєстрів здійснюється через закордонні сервери. Направлені клопотання за кордон саме з тим, що в Нідерландах одне з клопотань не виконано і пов'язано закриття кримінального провадження. Тому коли будуть виконані клопотання про надання правової допомоги щодо іноземних ІР-адрес, тут складно прогнозувати.

СЮМАР В.П. Пан Шверк, прошу.

ШВЕРК Г.А. У мене є загальне питання. Скажіть, будь ласка, а від розпорядників цих баз даних, там же не тільки Мін'юст, там ще є держпідприємство, чи є якісь скарги на роботу компанії "Ю-Контрол"?

СЮМАР В.П. Не в судах.

ШВЕРК Г.А. Якщо мова йде про якісь там комерційні, це одне питання. Я маю на увазі скарги щодо того, що, наприклад, коли працює програма "Ю-Контрол", будь-який пересічний громадянин не має можливості зайти до бази і подивитися все, що їм…

СЮМАР В.П. …Служба безпеки.

ШВЕРК Г.А.  Ну, я в тому, що було зачитано із "Бокаріуса", там цього немає. Дослівно цього немає. Чи є скарги розпорядників щодо цього, що програма заважає працювати з базами будь-яким іншим людям?   

ГЛОБА Д.  Дозвольте відповісти.

СЮМАР В.П. Представтеся.

ГЛОБА Д. Данило Глоба – заступник директора компанії "Ю-Контрол" і адвокат також у всіх процесах.

Щодо цього. Були одразу з після того, як стало відомо нам про те, що порушено кримінальне провадження, одразу ж направлені запити до всіх розпорядників інформації, до всіх адміністраторів реєстрів. І від усіх без виключення розпорядників відомих реєстрів – ті, які використовуються компанією "Ю-Контрол", надійшла інформація про те, що жодного несанкціонованого втручання до реєстрів, які належать до сфери їх відання, не відбулося.

(Репліка без мікрофону)  

  ГЛОБА Д. З 2015 року, так. За винятком реєстру прав на нерухоме майно, який системою не використовується. І "Національні інформаційні системи" – це держпідприємство у сфері відання Мін'юсту, щодо якого ця експертиза проведена, початково сказало, що жодного втручання не відбулося. Але ще через 4 місяці якимось раптовим чином змінило свою позицію (можливо, внаслідок того, що до них звернулося СБУ, яке раптово знайшло). Розпорядник не знає, що втручання відбулося, а СБУ раптом знайшло втручання.

ОНУФРИК Б.С.  Це не наша історія, люди добрі! Що ми вислуховуємо? Яке має відношення те, що ми зараз слухаємо, до свободи слова й інформаційної політики? Жодного.

ГЛОБА Д. Дозвольте зазначити…

ОНУФРИК Б.С. Я звертаюся до своїх колег, а не до вас. Колеги, ми займаємося не своїми справами. Вам це не здається? Це господарський спір.

СЮМАР В.П. Не зовсім.

ГЛОБА Д. Це питання відкритості даних, ми за нього боролися.  

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Богдане, ми наразі не про господарський спір, а ми наразі про перешкоджання діяльності ІТ-компанії. І таких компаній тисячі.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги! Я зараз от відкрила "Предмети відання комітетів", це постанова, яку проголосувала Верховна Рада. І в предметах відання Комітету з питань свободи слова, вибачте, немає розгляду господарських конфліктів, немає розгляду перевищення повноважень правоохоронних органів, якщо ми зараз говоримо про те, що там підприємство вважає, що таке перевищення відбулося. Немає в предметі відання нашого комітету "втручання в діяльність інформатизованих систем". Ми зараз порушуємо 19 статтю  Конституції, яка каже про те, що всі органи влади, їхні посадові особи мають діяти чітко у відповідності і в спосіб, які передбачені Конституцією України і законами України.

Давайте, будь ласка, займатися своїми справами. Бо, чесно кажучи, я не уявляю собі, яке рішення ми тут зараз приймемо. Про що ми будемо приймати? Права Служба безпеки чи права ці компанія? Ну ми ж не говоримо про те, що хтось скасовує доступ до публічної інформації, так? Якщо у СБУ є висновок експерта, який говорить про те, що це спотворює доступ до публічної інформації, то нехай вони розбираються з цього в кримінальному провадженні. Чому ми маємо у це втручатися? Я не розумію цього! Я вважаю, що  треба припинити взагалі це.

ГЛОБА Д. Колеги, дозвольте пояснити. Питання ширше, ніж окремі речі. Ми, можливо, дещо заглибилися в якісь питання, які, можливо, не настільки потрібно було детально висвітлювати. Проте найголовніше – це що держава встановлює гарантії у вигляді вільного безкоштовного доступу до публічної інформації. І воно не обмежується. Не може бути обмеженим ніким – незалежно від того, чи отримує ці дані фізична особа, юридична особа, самостійно роками отримує ці дані  чи за допомогою інформаційної системи комп'ютерної тощо. І зазначені гарантії ігноруються на даний час правоохоронними органами, оскільки в жодному документі від слідства ми не отримали…

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Колеги, ну є різні позиції з цього приводу. Тобто мова йде про те, що фактично держава відмовляє їм використовувати для  їхнього бізнес-проекту, IT-проекту доступ до відкритих даних, до реєстрів і таким чином  обмежується. Це все одно як ЗМІ ми взяли би там, електронне ЗМІ, яке не оформлене як ЗМІ, теж відмовили там у доступі до реєстрі. Вони використовують це з бізнес-метою, цього ніхто не забороняв, тому що це в даному випадку йде розвиток IT-технологій, які, безперечно, будуть надалі йти і надалі вони будуть створюватися, очевидно, якісь сервіси, якісь додатки, які будуть  використовуватися.  І тут питання – чи держава готова  надати повністю айтішникам доступ до цих даних, чи приклад цієї компанії, "Ю-Контрол", стане десь певним блокатором цього.

Давайте спокійно зараз дослухаємо різні позиції. Я не думаю, що наше завдання тут приймати якісь рішення ключові. Я думаю, що добре, що такий діалог відбувся. Тому що цей діалог точно в інтересах доступу до публічної інформації і в цьому плані він є  важливим. Я думаю, що ви щось почули від правоохоронців важливе для себе, і правоохоронні структури, скажемо так, почули про  можливі блокування.

ЧЕРВАКОВА О.В. А в мене питання: вам не дають доступу до публічної інформації чи що? От  в чому проблема, в чому питання до нашого комітету?

ГЛОБА Д. Дозвольте, я просто закінчу.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми вже півгодини просто не розуміємо, чим ми займаємося. Закінчіть, будь ласка.

ГЛОБА Д. Дивіться, закон гарантує те, що я перелічив. Проте правоохоронні органи не використовують цей закон у своїй діяльності. Жодного посилання в жодному документі я не побачив про доступ до публічної інформації саме статтю 10-прим, яка…

СЮМАР В.П. Це пряме відання нашого комітету. І в даному випадку вони це трактують як обмеження.

ГЛОБА Д.  Звичайно. Йде мова про якийсь, порядок, про якусь інформацію, яка обмежена тощо. Але жодного обмеження жодним чином не передбачено. І про несанкціонованість не може йти жодного слова, в той час як держава цю санкцію, цю гарантію встановила прямо в законі, не в наказі якогось підприємця, а прямо в законі, і це ігнорується. І, взагалі, сам факт порушення проваджень за цими фактами щодо нашої компанії, щодо будь-якої іншої - ігнорування цих державних гарантій, це є нонсенс. 

ЧЕРВАКОВА О.В. Я хочу зрозуміти. Повторюю питання, я не почула, якими чином правоохоронні органи перешкоджають доступу вашому до публічної інформації?

ГЛОБА Д. Шляхом притягнення до відповідальності. Шляхом тиску на компанію. Шляхом проведення обшуків.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну послухайте, це реально маячня якась.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Можно член комитета выскажется?

СЮМАР В.П. Так, зараз Сергій Висоцький. Прошу.

ГЛОБА Д.  І сьогодні тиск щодо нас, завтра буде щодо інших осіб.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Мене, з одного боку, дивує позиція колег. Ми ж не тільки члени комітету, це ж не якесь відомство, і нас тут не найняли за 200 доларів на місяць якісь кадровики, ми – політики. Якщо політично, окрім Комітету з питань інформаційної політики та свободи слова, нікому цим більше зайнятися, - питання відносин держави з бізнесом, з українським бізнесом – і це проблема, ну що, ми закриємо очі і скажемо, що проблем немає? Ні, є проблеми.

(Шум у залі)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Не перебивайте мене, будь ласка!

Якщо більше немає кому, тому давайте розбиратися і давайте допомагати. Якщо наш майданчик необхідний для того, щоб український бізнес міг нормально розмовляти з українськими правоохоронними органами і все ж таки розуміти, де є межа компромісу і де є проблема, давайте це використовувати.

Я хотів би все ж таки поставити питання "Ю-Контрол" та іншим. Мене дуже порадував тут виступ Генеральної прокуратури. Наскільки я розумію, по перших справах пішла історія, є відсторонення навіть.

СЮМАР В.П. Є навіть розслідування.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Є розслідування внутрішнє. Тобто ми бачимо, що є результат. І що той суспільний резонанс, і що та праця адвокатів з боку компанії щодо їх діяльності, вона не залишається без відповіді. Це і є та система противаг, яку ми намагаємося на рівні парламенту побудувати в державі. Щоб була система противаг, щоб не одне відомство як "єдине вікно"  приймало спочатку гроші за те, щоб відкрити провадження, потім за те, щоб закрити. Ця система вже якось працює.

Далі, наскільки я розумію, треба віддати і дати якийсь люфт довіри і процесуальним керуючим, щоб вони розбиралися. Питання щодо СБУ, слухайте, коли практика була ще за режиму Януковича, коли "есбеушники", "дотезешники" зупиняли якийсь там вантаж з якоюсь там ручкою з диктофоном і намагалися малювати статтю, ну також була. Тому я хочу, щоб СБУ також зрозуміли, чому громадськість може не довіряти, навіть якщо там є якісь об'єктивні історії. То давайте переходити в кваліфіковану площину, давайте взаємодіяти щодо "Ю-Контрол" з процесуальним керуючим.

І в мене питання такого характеру саме до компанії. Чи може тут йтися про те, що хтось зупинив вашу роботу повністю, чи ви зараз працюєте, є бізнес і в принципі є взаємодія з цим ДП, тобто немає ніяких непорозумінь з ДП, яке цим займається?

ГЛОБА Д. Наразі компанія працює стабільно. Проте вищезазначені факти, вони, звичайно, створюють певні репутаційні і юридичні негаразди у її діяльності, за яких немає гарантії в тому, що завтра все буде нормально. Це по-перше. І клієнти на це дивляться, і громадськість на це дивиться.

А по-друге, відносини з цим підприємством, з одним із розпорядників коштів, у нас зараз іде судовий процес саме про надання доступу на підставі договору, про що йдеться. Обов'язків немає ні у кого сплачувати за це кошти, проте є право. Ну, це трішки інший доступ, але у нас є суперечка, оскільки нам уже рік, та ж компанія, яка пред'явила позов у кримінальному процесі, вона сама і не дає цей доступ, не укладає договір, відмовляється від цього.

СЮМАР В.П. Але дивіться, от ключове питання: коли користувачі користуються вашою програмою, чи ви однозначно стверджуєте, що блокування іншим споживачам цих реєстрів не відбувається, блокування? Правильно я розумію?

МІЛЬМАН С. Давайте я поясню.

СЮМАР В.П. Просто "так" чи "ні".

МІЛЬМАН С. Так, все просто. А якщо людині потрібна ця інформація, він або зайде в реєстр юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, розгадає там (нерозб.), отримає цю інформацію і зробить відповідне навантаження. Або він зайде на "Ю-Контрол" і буде те ж саме навантаження, і воно відповідає потребі людини, потребі суспільства, якщо людині потрібно десять разів звернутися, вона буде…

СЮМАР В.П. Але якщо хтось користується? Не блокує? Все.

 

ПРЕДСТАВНИК "Ю-КОНТРОЛ". Не блокує, не блокує. І не порушує жодним чином встановлений порядок отримання інформації.

КОЗАЧЕНКО Т. Більше того, жодна стаття Кримінального кодексу не стосується будь-якого блокування, тому мова йде весь час не про те, що  "Ю-Контрол" користується відкритими інформаціями, а права всіх нас користуватися відкритими інформаціями і аналізом з них. Саме "Ю-Контрол" є такою вже найважливішою платформою в Україні, користувачами якої  стає вся країна, міжнародні організації та інші.

СЮМАР В.П. Почули. Я думаю, що вас почули і ми, і почула Служба безпеки. Давайте завершувати обговорення.

Григорій Аронович, Олександр Опанасенко. І завершуємо.

ШВЕРК Г.А. Я дуже коротко. Можливо, відповідаючи на питання Ольги. Про що йде мова? Є відкриті реєстри в нашій країні, якими може користуватися будь-яка людина. Зазвичай будь-яка людина робить це дуже просто: заходить в реєстр, бере ручку і щось там виписує. Або якщо вона  кваліфікована, копіює якусь інформацію, можливо, собі на комп'ютер, щоб потім з цією інформацією працювати.

Що зробили хлопці? Компанія "Ю-Контрол" надає сервіс, який допомагає будь-якій людині більш якісно працювати з інформацією, яка є в відкритих реєстрах, і отримувати від колег послугу – хтось за гроші, хтось на безоплатній основі, як ми почули, для того щоб отримати не лише "строчку" з цього реєстру,  а й деякий аналіз різних "строк" з різних реєстрів для того, щоб, наприклад, журналісту-розслідувачу було якісніше працювати з цими державними реєстрами. І наразі ми розглядаємо питання, чи хтось перешкоджає компанії працювати з цими реєстрами і надавати послуги будь-яким громадянам. Що мене тішить? Наразі я почув, що компанія працює і все гаразд з цього приводу.

Те, що йдуть якісь процеси як кримінальні, так і цивільного характеру, з моєї точки зору, ми в це не маємо права втручатися. Ми послухали представників і захисту якісно, і представників там обвинувачення, скажімо так,  якісно. І треба  прийняти це там до відома.

СЮМАР В.П. Зрозуміло. Почули. Олександре, дуже коротко.

ОПАНАСЕНКО О.В. Дуже коротке уточнення. Просто цей кейс нам показує, що є певні прогалини і несинхронність  у нашому законодавстві, яке якраз знаходиться в предметі відання нашого комітету. Я би запропонував, я готовий взяти на себе таке завдання, просто пропрацювати це питання і, можливо, на наступне засідання комітету внести як пропозицію "косметичні" правки, які приберуть можливі позови, можливі ризики для існування взагалі таких компаній.

СЮМАР В.П.  Почули, Олександре. Пропонуйте, ми подивимося…

ОПАНАСЕНКО О.В. Це пропозиція.

СЮМАР В.П. Колеги! Дивіться, по-перше, я дуже хочу подякувати правоохоронним органам, Службі безпеки України і ГПУ за те, що ви сьогодні є на комітеті. Чому? Тому що наша позиція, всіх членів нашого комітету, завжди була наступною: діалог завжди краще, ніж монолог. Це завжди краще.

Далі. Наша задача – бути майданчиком для того, щоб ви могли обмінятися позиціями, щоб вас могла почути громадськість, журналісти, і в результаті ми могли би вийти на більше розуміння проблематики і суспільно-політичної, і ваги для суспільства тієї чи іншої теми. Випадкових тем тут, очевидно, не буває. Ми почули позицію прокуратури, побачили тут певне розуміння. Я так думаю, що Служба безпеки теж візьме до уваги, сподіваюся, це обговорення. Тому що тут питання блокування, очевидно, треба доводити, для того, щоб це не виглядало як тиск на компанію, яка надає послуги у сфері публічно інформації. І це важливо сьогодні для держави Україна – довести ці речі.

Ми бажаємо вам успішно працювати. І в свою чергу, сподіваємося, що розслідування завершиться ближчим часом і ви зможете нормально працювати вже без тих кримінальних справ, які висять на вас фактично. Я розумію, що це створює певний тиск і морально-психологічний, напевно, в першу чергу.

Думаю, що на цьому можемо завершувати сьогоднішнє обговорення. Інформуйте нас про наступні речі. Якщо ви бачите певні перешкоди своїй діяльності, то прокуратура готова відреагувати на ваші скарги, ви це теж сьогодні почули на комітеті.

Дякую, колеги, всім за роботу.

Ще в нас є одне питання важливе. Давайте ми послухаємо зараз ще програму "Відкритий парламент", яка теж для нас має певну інформацію. І я думаю, що вона також нам буде корисна, щоб ми могли її донести.

Прошу, Ігорю.

КОГУТ І.О. Доброго дня. Мене звуть Ігор Когут, я є директор програми USAID "РАДА".

Я бачу, що емоції "зашкалили". Трішки я вас розважу.

В першу чергу я дуже вдячний за це запрошення пані голові комітету, всім, за увагу. Я думаю, що програму USAID "РАДА" більшість з вас знають. Чули? Не треба розповідати більш детально?

Ви знаєте, питання в тому, я дуже втішений цією можливістю, тому що ми з медіа, з засобами масової інформації безпосередньо  небагато працюємо. За останні 4 роки втілення цієї програми у нас був один елемент - це прес-тури, коли ми давали можливість журналістам, представникам засобів масової інформації з регіонів України, з-поза Києва приїхати до Верховної Ради, подивитися за пленарною роботою, комітетські засідання, певні брифінги.

На цьому тлі навіть виникла нова ініціатива: Голова Верховної Ради почав робити публічні…

 (Шум у залі)       

 

СЮМАР В.П. Дуже важко говорити, колеги! Я попрошу тиші!

КОГУТ І.О. На тлі цієї можливості залучення представників засобів масової інформації…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Шановні представники СБУ, вас попросили не говорити, коли відбувається засідання. Дякую.  

СЮМАР В.П. Давайте ми завершимо, тоді будете говорити. Це не так довго.

КОГУТ І.О. У мене оце маленька інтродукція і два коротких сюжети. Отже, Голова Верховної Ради почав робити публічні, відкриті прес-конференції. Але було наше наполягання на тому, щоб не тільки Голова Верховної Ради, але й керівники фракцій робили. Очевидно, ця традиція буде й надалі, я сподіваюся, це хороший елемент відкритості, підзвітності, прозорості. Тому що "РАДА" – це  про підзвітність, відкритість і демократичність парламенту.

Тепер з нагоди того, через що я тут є. Серед багатьох інструментів, котрі ми за останній рік розробили, це фактично тренінговий набір для Апарату, для народних депутатів України, для помічників. Коли я говорю про народних депутатів України, маю, звичайно, на увазі і вас, але здебільшого це про нові покоління. Йдеться про тренінги стосовно статусу, стосовно роботи комунікацій в команді, стосовно звітування в округах…

СЮМАР В.П. Стосовно Регламенту.

КОГУТ І.О. Стосовно Регламенту. Нещодавно ми зробили дуже хороший тренінг з питань аналізу політики, тому що реформа парламенту і відносин між урядом і Верховною Радою - будемо все рівно, я думаю, в перспективі трішки переоснащувати. Це, зокрема, в п'ятницю ми проводимо перший захід з питання, можливо, Закону про закони. Ну, це інша історія, це інший сюжет.

З питань Регламенту. Я дуже вдячний Вікторії за те, що була на першому нашому пілотному тренінгу, котрий, справді, орієнтований в першу чергу на Апарат Верховної Ради, на народних депутатів України, звичайно, і на помічників. Але тут довга історія наших комунікацій з комітетом (ну, не в цілому, а з головою комітету), з Апаратом Верховної Ради. Дуже часто ми говоримо про рівень довіри до Верховної Ради, до фахового висвітлення роботи парламенту, про акценти, які робляться у висвітленні парламенту засобами масової інформації. Я думаю, ви тут краще поінформовані, краще розумієте саму природу цього явища, ніж я. Ми вирішили, що всіма можливими способами, котрі в нас ще є, ресурсами сприяти тому, щоб  таки в Верховній Раді парламентські кореспонденти мали можливість отримати додаткову профільну інформацію, навчання стосовно Регламенту. І такий перший тренінг був проведений. Він був одноденний, пілотний, простий. Ми властиво закликаємо прес-службу Верховної Ради створити певну традицію чи певний сервіс. Я не буду зараз говорити, чи це потрібно, чи це має бути якимось атрибутом цієї акредитації, але я переконаний, що ми повинні зробити все, щоб в парламенті парламентські кореспонденти приходили значно краще підготовлені з точки зору роботи.

СЮМАР В.П. Це до "вічної" нашої, колеги, теми про акредитованих журналістів в Верховній Раді, яких понад 4 тисячі. І в контексті останніх подій з вибухівками і тому подібне воно набуває все більшої актуальності. Наприклад, моя помічниця зараз стажується в німецькому Бундестазі, то вона говорить про те, що річну акредитацію має надзвичайно мала, обмежена кількість людей, які постійно працюють лише з парламентом. Всі решта мають денні акредитаційні картки, які виписуються на день, і якщо ти подаєш для висвітлення якоїсь теми і ти вказуєш про тему, яку ти висвітлюєш.

У нас приходять всі, хто уявлення не має про Регламент Верховної Ради, про те, чим той парламент займається. І приходять писати абсолютно жовті ЗМІ і пропонують депутатам їздити там на велосипедах і самокатах, і це, звісно, є проблема. І тут є наші партнери – програма "Відкритий парламент", програма "РАДА" яка надзвичайно важливу роботу робить для того, щоб цивілізувати роботу різних, власне, кластерів, які працюють у парламенті. І депутатів, і їхніх помічників, і журналістів.

І я думаю, що нам є зміст, можливо, провести ще якесь таке засідання про те, де ми можемо бути партнерами, тому що у програми є ціла низка ініціатив, пов'язаних із законодавством, із реформою парламенту. Я впевнена, що наш комітет, який всіма громадськими інституціями завжди визначається або першим, або другим в плані прозорості, готовності йти на співпрацю, я думаю, що це наше дуже велике спільне досягнення, буде одним із локомотивів такої реформи парламенту, яка буде спрямована на вищу професійність і журналістів, і самих, напевно, народних депутатів, щоб ця співпраця була ефективною.

КОГУТ І.О.   Тому я би просив… Звісно, дякую за квінтесенцію цього першого меседжу. Можливо, справді, це вирішувати комітету і секретаріату комітету в якомусь протокольному рішенні. Насправді, ми маємо можливість підтримувати, у нас є команда тренерів, ми маємо ще поки що ресурс для того, щоб оплачувати. Я думаю, що у Верховній Раді силами прес-служби можна зробити певну серію, певну систему тренінгів для журналістів, котрі просять про акредитацію.

Я ще раз кажу, в перспективі ви будете вирішувати, це не буде обмеженням, але це буде необхідною умовою отримання акредитації: знання Регламенту…

СЮМАР В.П. Цікава пропозиція.

Колеги, дивіться, якщо потрібне для таких тренінгів партнерство, я думаю, що комітет готовий бути партнером в проведенні таких речей, якщо це…

КОГУТ І.О. Але потрібне протокольне рішення, щоб все ж таки в парламенті прес-служба взяла це…

СЮМАР В.П. Рекомендувати прес-службі ми можемо розглянути це. І це як тренінг постійний для журналістів проводити і відповідно підготувати.

Пані Ольго, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Дякую. Пане Ігорю, по-перше, я хотіла б вам подякувати за дійсно вашу активну участь у житті українського парламенту і в просвітницькій діяльності. Ми регулярно отримуємо роздаткові матеріали методичні, які робляться вашими силами. І вони дійсно дуже змістовні. Мінімум один читач у вас є – це я. І я знаю ще декількох народних депутатів, які ці методичні матеріали читають і уважно вивчають. Тому я вам дякую за цю роботу. Я хочу вас запевнити в тому, що вона недаремна і що народні депутати, можливо, не всі, але певна кількість депутатів вважають це дуже корисним. Перше.

Друге. В мене питання до вас. У вас 29 січня відбувався тренінг для парламентських журналістів в кінозалі Верховної Ради на Грушевського, скажіть, будь ласка, яка кількість парламентських журналістів прийшла на цей тренінг, скільки з них мали постійну акредитацію, якщо у вас є такі дані, і як ви оцінюєте ефективність?

КОГУТ І.О. Це був пілотний тренінг. І я вдячний пані Вікторії, вона офіційно відкрила, дала такий поштовх для цієї дискусії. Це було в районі 25 осіб. Це було у нас в офісі поруч, на Шовковичній. В них, я бачив, дуже різна підготовка. Десь п'ята частина – це люди, котрі працюють, я їх бачу час від часу, обличчя їхні, серед когорти. В нас були потім рефлексії, ми оцінювали цей тренінг, тому що ми фактично його тільки запроваджуємо. Ми з помічниками, з Апаратом, з секретаріатами комітетів проводимо. Це було додатково. Розумієте, робота з журналістами – це є додатковий наш внесок, тому що ми розуміємо, якщо говоримо про фахове висвітлення і питання довіри до парламенту, то…

СЮМАР В.П. Без цього ніяк.

КОГУТ І.О. …то тут треба робити так: тут треба з вами працювати і з журналістами. Принаймні це простіше. Тому ми готові, ще раз, мій виступ сьогодні, і я вдячний за запрошення, є посилом до того, що ми готові підтримувати надалі, якщо буде ініціатива обопільна з боку Верховної Ради. Принцип, філософія Програми "Рада", хоча ми фінансуємося зі Сполучених Штатів Америки, це консорціум громадських організацій, ми, в принципі, нічого не робимо без парламенту. От якщо є партнерство, якщо є запит з боку Верховної Ради, комітет, фракція, прес-служба, Апарат…

СЮМАР В.П. Ігорю, давайте тоді ми приймемо рішення комітетом, значить, рекомендувати прес-службі Верховної Ради задіяти цей тренінг, відпрацювати його разом з Програмою "Рада".

Що там таке, бо ви вже всіх інтригуєте?

КОГУТ І.О.  Це інтрига номер два. Я попросив, будь ласка, ну, не знаю, всім не вистачить, можливо, але це не велика проблема, тому що другий меседж полягає в тім, що останні два роки ми розробили низку інформаційних телевізійних роликів. Ви їх часом бачили на телеканалі "Рада" – стосовно функцій парламенту, звернень до депутатів, роботи ресурсу електронних петицій, ресурсу коментування законопроектів.

З того часу від імені заступника Керівника Апарату Верховної Ради була пропозиція, що, в принципі, можна від імені Верховної Ради звернутися до національних каналів розмістити такі ролики. До більшості з них ми маємо висновок Національної комісії з телебачення і радіо, що це є соціальна реклама. До більшості.

ЧЕРВАКОВА О.В. Про що вони?

КОГУТ І.О. Це про функціонал парламенту. Я думаю, що на телеканалі "Рада" ви бачили деякі. Це анімаційні ролики.

СЮМАР В.П. Звичайно, корисна робота. І потрібна вкрай.

КОГУТ І.О.  Зараз моє прохання є до комітету, теж на рівні протоколу: можливо, створити певну комісію, кваліфіковану комісію, котра би сказала: "Так, ми готові від імені Верховної Ради пропонувати національним каналам, приватним і іншим просто розміщення".

СЮМАР В.П. Дивіться. Що ми можемо зробити? Ігорю, розкажу. Насправді позиція тут така. Якщо Програма "РАДА" готує ці матеріали, послухайте, то ми  можемо звернутися до Нацради за висновком, що це є соціальна реклама.

КОГУТ І.О.  Це вже є висновок.

СЮМАР В.П. Далі ми вам тут вже не потрібні. Ні, ми, звичайно, можемо, так, неформально. А формально у нас таких повноважень немає.

КОГУТ І.О.  У нас є яка історія? У нас є лист…              

СЮМАР В.П. І ніхто не ставить. Почули.

КОГУТ І.О. Ні-ні. Ми ще не починали. У нас була пропозиція від Миколи Шевчука, що може бути лист, але я так розумію, що було би дуже добре, якби якась комісія в парламенті сказала: "Все окей, немає питань." Може, якісь зауваження, переробити щось.

СЮМАР В.П. Гаразд. Почули. Я думаю, що, колеги, якщо нам покажуть, ми розглянемо, ми можемо порекомендувати нашим партнерам, які з нами працюють над Законом про аудіовізуальні медіа-послуги, насправді. Ми ж ідемо назустріч телеканалам. Думаю, що вони і парламенту повинні десь іти назустріч, особливо в такій благородній справі, як соціальна реклама про функції парламентаризму в Україні. Правда?

КОГУТ І.О. В тому й справа. Ми вже домовилися, хто кого просить.

СЮМАР В.П. Хто кому дзвонить. Почули, Ігорю. І проголосуємо за протокольне рішення про рекомендацію для прес-служби. Прошу, будь ласка, використати даний брейнінг. Дякую. Ви допоможете нашому секретаріату виписати безпосередньо це рішення.

Колеги, дякую дуже. Дякую всім за роботу. До побачення.