Анонси подій

Перейти до розділу
21 червня 09:10
11 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 16:18
4 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 18:30
Комітет: при розгляді будь-яких питань ми зобов’язані неухильно дотримуватися Конституції і законів України в інтересах Українського народу докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2018 рік

22 березня 2018, 11:46

Стенограма 14.03.2018

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

14 березня 2018 року

 

СЮМАР В.П. Шановні колеги, будемо починати. У нас сьогодні одне питання, але воно важливе. Це Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2017 рік. Дуже шкода, що парламент не доходить до розгляду цих звітів, але комітет тут намагається бути, так би мовити, і ефективним, і добре ставитися до виконання своїх обов'язків з тим, аби все-таки ця система працювала і ми могли заслухати Звіт і надати його українському парламенту. І дуже добре, що Нацрада такий звіт підготувала і що він цілком конкретний, якщо ви мали можливість з ним ознайомитись.

По регламенту роботи я запропоную тоді з доповіддю виступити Голові Національної ради Юрію Артеменку. Ми бачимо, що у нас присутні сьогодні всі члени Національної ради. Дякую вам. І так само присутні практично всі члени комітету, крім кількох, які з поважних причин відсутні сьогодні.

Скільки, Юрію Анатолійовичу, вам потрібно часу? 5 хвилин. І далі якщо хтось з членів Нацради захоче додати. І тоді вже перейдемо до "питання – відповіді" і спробуємо лаконічно все це заслухати.

Дякую. Прошу, Юрію Анатолійовичу.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Доброго дня, пані Вікторіє, пані Ольго, та інші члени комітету. Насправді нам, продовжуючи пані Вікторію, дуже важлива  ваша оцінка звернення, в чому ми недопрацювали, в чому ми перепрацювали, в чому є проблеми. Я можу вам сказати, що на рівні  і Голови Нацради, і Голови комітету у нас постійний є зв'язок, як і між членами паралельно. Тобто можна шукати якісь огріхи чи недоліки, але в цілому ми задоволені роботою.

 Ми зі свого боку готували Звіт давно, а сьогодні просто вирішили так, що є презентація, яка роздана, роблю просто коротко, буквально по одному рядочку в кожній тезі, на що ми звертали увагу, а потім ми готові вислуховувати запитання. Більш профільні відповіді буде давати той, хто курує цей напрямок, якщо загальні, то буду я відповідати.

Ну, по-перше, у нас є такий Звіт. По-друге, можливо, не у всіх, ми не встигли, просто немає кольорового там, не встигли, ми зробили дуже цікаву інфографіку таку, знаєте. Вона в роботі завжди вам пригодиться і ми готові роздати її, скільки там вишок, скільки іноземною мовою – все-все-все. У вас є на диску це, але якщо треба, можемо в такому варіанті.

Ну, перше. Якщо казати про основні цілі і стратегічні завдання, перший наш розділ – "Захист інформаційного поля". Коротко. Припинена ретрансляція  80 іноземних програм. Знаєте, якщо того року був "вал", коли ми масово знаходили, призупиняли, то в цьому році, в минулому році,  вилучено лише 4 іноземних мовники, двоє з них з Російської Федерації, а по одному з Латвії і Естонії. Перевірили разом з місцевими органами правопорядку понад 3 тисячі громадських закладів і в деяких з них припинили трансляцію іноземних програм, де було виявлено. Водночас перелік іноземних програм поповнився 19 новими телепрограмами, і наразі на сьогодні можна дивитися 170 програм, які перебувають під юрисдикцією  22-х країн.

Якщо казати про якісь такі резонансні справи, це запам'яталося нам надовго, ми і досі по судах ходили, по правоохоронних органах, ви пам'ятаєте, це непродовження  терміну дії мовників таких, як "Дивосвіт", позивні "Радіо Вести". Тоді і судове рішення, ви пам'ятаєте, було несправедливе чи незаконне. Суддя, який виносив рішення про заборону нам розглядати питання про непродовження чи  продовження ліцензії "Вестям" пан Масендич (львівський), він рішенням Вищої ради правосуддя звільнений з посади, і це дякуючи вам, і зверненням вашим. Я знаю, що Сергій Висоцький ходив й інші хлопці, які тут сидять в залі.         

Що стосується інформаційного поля. Дуже коротко, я не хочу багато казати. Мовлення вітчизняних телерадіокомпаній на території проведення АТО і окупованого Криму. Загалом 2017 року надано дозволи на тимчасове мовлення в Донецькій області - 22 частоти та 10 частот в Луганській області, 3 телевізійні канали в Донецькій, 6 каналів в Луганській області та 2 місцеві мультиплекси у Луганській області. Дуже дякуємо вам за розробку і підтримку Закону про тимчасові дозволи, які ввели нас в правове поле. Там, звичайно, є маса ще якихось викликів, реєстрація в Мін'юсті, але вже видно шлях, яким ми будемо йти.   

Водночас ми не тільки прораховуємо, де можна, частоти і виставляємо на конкурс, ми думаємо про майбутнє. Я не буду розповідати про ті вишки, які були збудовані  в Чонгарі зокрема, але в цьому році навесні ми плануємо розпочати модернізацію Чаплинської телекомунікаційної вежі у Херсонській області. Її висота збільшиться майже на 40 метрів – до 130 метрів. Є мрії і про інші вишки, але, на жаль чи на щастя, ми  самі не можемо збудувати вишки, ми працюємо разом із Концерном РРТ, із Держспецзв'язком і УДЦР, іншими організаціями.

Що стосується мовлення в рамках проекту, яке ми називаємо "мовлення громад". Не новина, що дротове, проводове  радіо, воно зникає в силу об'єктивних причин. В минулому році анулювали 24 ліцензії на проводове мовлення. Мене колеги попередили, що за клопотанням самих організацій, тобто немає грошей. Енергетики - скажені гроші… Наші листи, я знаю, і пані Сюмар писала, і депутати, і ми в обленерго: знизьте тарифи, дайте доступ до стовпів. Ну воно не працює, це вже технологія XIX сторіччя чи ХХ сторіччя. Тому ми пішли іншим шляхом: малопотужні передавачі в райцентрах до 30 Вт, які дозволяють охоплювати село, а потім Інтернетом передавати далі і робити таку сотову, якщо хочете, сотову радійну мережу. Ми розробили такі покрокові інструкції, роздали місцевим громадам, і дуже багато відгукуються і починають цю роботу.

Мовні квоти і частка національного продукту. Дякуємо, дякуємо, дякуємо! От взагалі, мені здається, ну, Закон про радіо, він і нам не дає підстав і, знаєте, десь вліво-вправ, він чітко виписаний, чітко дотримується і, головне, чіткий результат. На сьогодні, наприклад, ви пам'ятаєте, там, поетапне – 25, 30, 35 процентів, на сьогодні ми фіксуємо по радіо, що вже при нормі 30 процентів реальна частка 39 процентів. Чому? Тому що, ну ви знаєте, у нас були випадки, коли давали за 0,1 там чомусь, але  привчили, що тільки там, я не знаю, яка може там форс-мажорна ситуація – вітер заламав там щось. Бо зазвичай приходять: "Ось форс-мажорна, злетів там плей-лист", – щось таке. За 0,1 даємо. І на сьогодні  всі телерадіокомпанії знаючи, що буде за це не просто попередження – штраф – вона дають запас 5, 7, 9%. То сьогодні  частка 39, а в наступному році, коли буде 35, зазвичай на 8%. Тобто реально буде там за 40% у нас частка цієї мови.

Те ж саме і ведення українською мовою, в середньому вона на 35% перевищує встановлену законом квоту. Це що стосується мови і на радіо, і пісень виконання на радіо.

Що стосується на телебаченні, ви знаєте, благородний почин і благородні думки народних депутатів, на жаль, не всі телеканали дослуховуються до цього. І ми  проводимо кілька моніторингів дуже важких, окремо про це скажемо. Бо тижневий моніторинг це просто зупиняє нашу роботу для проведення будь-яких інших моніторингів. Але ми виконуємо закон.

На сьогодні  маніпулювання цією нормою дозволяє телеканалам крутити фактично російськомовні передачі. Я не буду тут перераховувати канали, ви знаєте їх. Тому ми з нетерпінням чекаємо кінця року, коли запрацює цей закон, і ми точно так же жорстко будемо його виконувати.

Нагляд за дотриманням ліцензіатом законодавчих вимог. Загальна сума штрафів в минулому році була понад 3 мільйона гривень. Звичайно, оскаржується рішення в судах, однак вже така сама можливість застосування штрафів дисциплінує ліцензіатів.

Відкритість до громадських ініціатив та співпраця з індустрією. Якщо казати на сьогодні, у нас присутні одні з активних членів нашого громадської ради і представники індустрії провайдеру програмної послуги – це пан Костянтин Грицак і Наталія Клітна, яка опікується операторами кабельного телебачення провайдерами. Я кажу їм перед входом: "Давайте нові акти, якими можемо дорегулювати галузь". Хай бог мені вибачить за відвертість, вони сказали: "Вже так дорегулювалися, що треба назад зарегульовувати". І це, з одного боку, їхня оцінка, з іншого боку - ми задоволені, якщо ми спростили умови, які є для них важливими.

Що стосується роботи з іншими громадськими організаціями. У нас дуже важливою і корисною стала практика, коли ми звертаємося до громадських чи спеціалізованих структур за висновками щодо висвітлення позиції. Тобто ми таким чином підкріпляємося. Це не значить, що ми завжди йдемо в руслі того, що нам напишуть, але ми підкріпляємося і в 95 випадках йдемо разом, висловлюємо позицію – це такий надійний захід і спільна наша позиція. Я не хочу тут перераховувати, це і незалежна медійна рада, це і громадська наша рада, і детектор-медіа, і інші, інші організації.

Становлення Національного суспільного мовника. Де-юре ми виконали свою місію щодо переоформлення ліцензії і створення наглядової ради НСТ. Але,  звичайно, ми не забуваємо НСТ. От сьогодні, наприклад, на четверту годину, якщо ми будемо затримуватись, то Ольга Володимирівна Герасим'юк поїде, за нашою ініціативою ми збираємо разом пана Аласанію і пана Нищука, щоб обговорити, як наповнити телеканал "Культура" за допомогою організації Міністерства культури, їх ресурсів, щоб вони зустрілися поговорили. В них такої зустрічі до сьогодні не було. І от ми хочемо, знаєте, об'єднувати.

Але при тому, що ми дуже багато ліцензій видаємо, і в нас в пріоритеті є суспільне телебачення, при тому, що ми виходимо з ініціативами до того ж пана Аласанії, що об'єднай кілька ліцензій, щоб менше було бюрократичних процедур, тобто зведи ліцензію в одну, водночас, не наша справа, але ми її підтримуємо, що недостатнє фінансування може звести нанівець весь хід реформи. Тому підтримуємо вашу ініціативу про необхідність внесення змін до держбюджету, щоб фінансування було збільшено. Бо коли ми даємо частоти, руки опускаються в нас у всіх, розуміючи, що грошей на ці частоти, на освоєння, можливо, не вистачить, не говорячи вже про контент, який є.

Міжнародне співробітництво, воно дуже велике. Якщо треба, окремо розкажемо. Це співпраця і з ЕПРА – організації регуляторів усієї Європи, це і інші організації. Ми навіть іноді виходимо за рамки своїх прямих повноважень, розуміючи, що все одно це контент. Я про що хочу сказати? Що, наприклад, зараз знімається фільм із Жаном Рено. Жан Рено приїхав і тут бере участь. А вчора ми зустрічалися з продюсерами американськими, колишнім топ-менеджером компанії "Metro-Goldwyn-Mayer", він каже, що я  після Жана Рено отримав такий для себе виклик, йому хтось сказав, і в цьому році в жовтні він хоче привезти сюди Шварценеггера, Дженніфер Лопес, з великим бюджетом – понад 25 мільйонів доларів. Все це одна скарбничка, це скарбничка держави, яка потім піде в тому числі і на телебачення.

Останнє. Що стосується організаційного вдосконалення та висвітлення діяльності. Ми розробили окремий модуль веб-сайту, який буде подавати інформацію про структуру власності. Ми плануємо впровадження програмного забезпечення для повного циклу ліцензування. Кожний ліцензіат буде мати свій окремий кабінет для заповнення необхідних форм.

Дуже вам дякуємо за збільшення фінансування на моніторинговий центр. Бо коли журналісти нас запитували: "У вас двічі збільшилося фінансування" – наше фінансування майже не збільшилося. Ну що? Зарплата збільшилася, моніторинговий центр. І це дуже важливо, чому? Наша мрія – створити, на сьогодні в нас сидить 6 осіб і вони вручну – вушками, ручками – перекладають те, що є. А ми хочемо зробити, і зараз перемовини ведемо з "Х'юлетт-Пакард", з однією ізраїльською компанією, з американцями, про те, щоб це було автоматизовано, щоб по запиту, наприклад, що гарного, поганого сказали про те, про інше, про прізвища, чи якийсь фейк, щоб це автоматично фіксувалося, і більше того, автоматично перекладалося на українську мову. Це дуже знизить цю ручну людську роботу тощо.

Підсумовуючи. За рік багато що зроблено, щось не сказав, щось скажу у відповідях. Є, були і будуть у нас певні проблеми. Сьогодні ми прийшли як однодумці, але повірте, наші внутрішні засідання і засідання Нацради, вони проходять бурхливо, ми часто сперечаємося і так далі. Але, все ж таки, підсумовуючи, багато зроблено.

Що не зроблено? Про що хотілося б, знаєте, не почути від вас відповіді, а сказати, що, я от наводив як приклад Закон про квоти радійні, який ви нам просто виставили, у нас є проблеми, не у нас – у індустрії, з  "чорними списками", я зараз не кажу там деталі, із застосуванням чи з виписанням "чорних списків". Можливо, це не ваше, але все одно до вас…

СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, ви не про те, що нами не зроблено, ви про те, що вами не зроблено. Добре?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ні, я не кажу, що… Вікторіє Петрівно, ще раз кажу, я дякую вам. І не вами не зроблено, а я кажу, які є у нас проблеми. У нас є проблеми із застосуванням "чорних списків", у нас є проблеми з визначенням копродукції, у нас є проблеми з фейками: один випадок зробили за фейкову новину, здається, канал "NewsOne", так. Це перший наш досвід, ми помиляємося. Тобто у нас є проблеми, між собою проблеми – як реагувати на ведення передач політиками, і в нас тут немає однієї думки, знаєте. Тому це наші проблеми, про які ми волаємо, звертаємося і так далі.

У нас є прохання до вас, і знову ж, ми працюємо в цьому, і ніхто не знає, як далі йти по бенефіціарах, по власності, бо телекомпанії знаходять обхідні якісь маршрути. У нас є проблеми з саморегуляцією в галузі. І тут взагалі законами не виписати, а що робити з саморегуляцією – теж є питання. У нас є проблеми з цифровим мовленням, яке, знаєте, я не знаю, чесно і відверто кажучи,  коли запуститься, тому що тут не одна Нацрада вирішує чи один парламент клацанням пальців. Але над цим працюємо. І сподіваюсь, що все це буде вирішено і враховано. І звичайно, ми з нетерпінням очікуємо Закону про аудіовізуальні послуги і готові долучитися до цієї роботи і підтримувати всюди. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Знаєте, я вважаю, що ми зараз маємо найкращу Національну раду, надзвичайно професійну. Я з великою повагою ставлюся до кожного з вас. І в першу чергу ставлюся так саме через ваші результати, тому що вони є суттєвими. Ще жодна Нацрада не робила стільки для країни в плані захисту інформаційного простору держави, в плані наведення ладу і порядку, тому що ми постійно бачили цей орган в системі "договорняків" політичних, олігархічних і інших.

Сьогодні ми працюємо в ситуації  гібридної війни. І це надзвичайно складна ситуація, коли є очевидними гібридні впливи на український інформаційний простір і на цілу низку нібито українських телерадіомовників. Але бачимо дуже непрості процеси також, які відбуваються в цілому світі. От одне з останніх. Наприклад, почули вчора, що Британія збирається закрити "Russia Today". І дуже різкі відгуки з цього приводу Росії. І піти шляхом закриття "Russia Today" національним регулятором після відверто політичної історії, а не якихось там моніторингів, доведених у відповідності до інших речей – світ стрімко змінюється, світ починає значно різкіше реагувати на ось такі загрози, які лежать в першу чергу у безпековій сфері, але які прямо дотичні до сфери інформаційної. І ми тут можемо для багатьох дати приклад. Але є отой нюанс, знаєте, давайте кожен робити свою роботу, тому що коли я в публічній сфері читаю доручення, які Нацрада дає парламенту, вони мені звучать дивно. От правда. От заява про те, що парламент має прийняти такі-то, такі-то закони, колеги, ви ж були в парламенті так само. Не всі, але частина з вас була в парламенті. Ви собі уявляєте, щоб тоді, коли ви були в парламенті, хтось із членів тої Нацради розказував, що треба Лєні Бондаренко зробити чи іншим? Ну, це неправильно.

Я вважаю, що нам треба бути партнерами в першу чергу, і ми завжди йшли назустріч таким партнерським речам, а не я повинна зі ЗМІ читати, що парламент негайно має переглянути норму Закону про введення в дію Закону про квоти на мову, тому що от ми не можемо якось там реагувати. Слухайте! Ця норма, на жаль, стала можливим компромісом, бо парламент – це місце для домовленостей, і ви знаєте, як телерадіомовники до цього ставилися. Тому що вони всі сказали: "Нам треба відзняти продукт, для того щоб його показувати українською мовою." Це не робиться за півроку, це робиться довше.

Ми змушені були піти на цей компроміс. Ми би хотіли значно швидше це все робити, але парламент – це місце домовленостей, повторюю, і місце компромісів. І я би хотіла, щоб у нас ці компроміси завжди були з вами, як вони у нас з вами в роботі завжди й були. Але перед тим, як робити публічні заяви, давайте проговорювати. Ми ж завжди вас чули, насправді, і завжди працювали в партнерстві. Якщо є низка невирішених питань, давайте проговоримо, можна їх вирішити чи ні. Ми насправді в парламенті глибше бачимо ситуацію. Ваші колишні колеги Шверк і Севрюков, які сидять сьогодні в Верховній Раді, вони вам просто можуть підтвердити, що нам би дуже хотілося це зробити, але, на жаль, ми ж розуміємо зону можливостей, які можуть бути сьогодні для цього. Хоча водночас ми готові робити все по максимуму. І ми сьогодні працюємо досить серйозно над Законом про аудіовізуальні медіа послуги, закінчуємо його узгодження. І відповідно хочемо вийти на модель і саморегуляції, і співрегуляції разом із Нацрадою – питання, яке назріло і, очевидно, перезріло, щоб ви могли домовлятися.

Тому моє бачення, що ми маємо бути партнерами в першу чергу по захисту країни, тому що в період війни всі мають об'єднуватися, а не кожен має турбуватися про те, як він якось виглядає. Хоча все це, що я зараз говорю, точно не применшує результати Нацради, які, повторюю, є точно найкращими за весь час по захисту і розвитку національного телерадіопростору країни.

Щодо питань. Давайте перейдемо до питань-відповідей. І у мене питання тоді до вас, що у нас в першу чергу по проникненню російських каналів? Ми з вами дуже активно працювали над цими задачами з приводу прикордонних територій, вийшли на вирішення проблеми з Одесою. Чи відбувся конкурс? Що ми там маємо в результаті? Перше питання.

І друге питання, можливо, до Сергія Костинського, який багато працює в зоні АТО. Ми працювали над програмою по глушилках. Чи є у вас якісь результати моніторингу щодо проникнення російських телеканалів? Чи зменшився його обсяг? Бо у нас є інформація, що це ніби так.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Пані Вікторіє, ну, я буду тут серед нас модерувати, хто відповідає. Ну, по-перше, я прошу вибачення за нашу заяву по суті. Ми просто ті проблеми, які назріли… Ну, ми не вказівки, можливо, це некоректно було, ми позначили проблеми, які були,  тобто так трапилося. Але в жодному випадку… Якщо є якісь сумніви, я перепрошую. Але що стосується Одеського мультиплексу, Сашо, коротко, хто подався, коли мовлення буде?

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Доброго дня всім.  По Одесі конкурс відбувся. Наші побоювання на те, що не буде заявників, тому було 8 місць, ми побоювались, що не буде заявників, але було аж 14. 8 обрали переможців. На сьогодні  всі  8 сплатили ліцензійний збір, всі отримують ліцензії, там 5 вже забрали, 3 повинні от забрати. Наразі йдуть з ними перемовини з мого боку, тому що згідно закону вони мають рік на те, щоб розпочати мовлення.

СЮМАР В.П. Хтось уже розпочав?

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Так. У них є рік по закону. Але я кажу, що повинні пришвидшити. І квітень – це такий строк, котрий вони отримали, щоб запустити.

СЮМАР В.П. А по загальнонаціональних каналах? Тільки місцеві?

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Загальнонаціональні канали там присутні в мультиплексах "Зеонбуду". "Зеонбуд" також після наших перемовин добавив 7 міст в Одесі, де буде перший мультиплекс присутній, де будуть всі наші головні загальнонаціональні канали. Також наразі передавачі встановлені, залишилось отримати дозвільні документи від УДЦР. Строк у них – також квітень. В квітні вони будуть працювати.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я особисто побоююсь за Одеський мультиплекс, знаєте, в чому? Бо було бажання і наше, і комітету, і голови держадміністрації запуститися, а зараз я не переконаний, але я побоююсь того, що канали будуть мати рік і включаться лише перед виборчою кампанією, знаєте, для того щоб відіграти, і будуть в законному праві. А примусити їх там мовити зараз ми не можемо.

По АТО ситуація, Сергію, коротко. І по глушилках, якщо знаєте.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Шановна пані Вікторіє! Шановні члени комітету! Перше, що хочу сказати, в цьому році, це є непублічна інформація, на сьогоднішній день готується будівництво двох веж – однієї в Луганській області і однієї в Донецькій області – безпосередньо для мовлення на окуповану територію. Наш "чонгарський проект" виявився успішним.  

СЮМАР В.П. Ми лобіювали бюджет, ми в курсі.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Так, я щиро дякую за цю підтримку. Насправді це будуть перші проекти, де ми будемо цілеспрямовано охоплювати найважливіші райони, окуповані райони. І також ми піднімемо дві вежі – одну в Херсонській області (Чаплинка), і ми будемо мовити на Крим з двох точок, і в Луганській області – це Широкий, і також ми будемо мовити на Луганськ не тільки з Бахмутівки, але й з іншої точки, з Широкого.

Що стосується глушіння. На сьогоднішній день ми ще збираємо інформацію, в цьому місяці у нас запланована зустріч з тією людиною, яка керує цим проектом безпосередньо, для узгодження позицій, тому що є канали, які ми хотіли би залишити для розвитку мовлення, і є канали, які ми будемо рекомендувати, наприклад, для розвитку цифрового телевізійного мовлення. Ну, в будь-якому разі має відбутися синхронізація дій, щоб не заглушили нас  у тому числі.

СЮМАР В.П. Мені доповідали, що вони працюють.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Так, так. Там розгортається ця система.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ну, глушіння – це трішки не наше, це військових.

СЮМАР В.П. Ви фіксуєте проникнення, так?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Саме так.

СЮМАР В.П. І повинно бути, я так розумію, зростання "телеглядіння", я не знаю, як  ви це визначаєте, українських телеканалів.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Ми готуємо якраз звіт по нашому мовленню і в цей звіт включимо ситуацію якраз зі зменшенням мовлення з окупованих територій. І для цього,  в тому числі, планується відрядження в цьому місяці в Донецьку область. У нас буде чіткий, зрозумілий звіт, що змінилося з розгортанням цього комплексу.

СЮМАР В.П. Давайте будемо його сприймати як проміжний. Ви його надасте, щоб ми могли доопрацювати і вже представити громадськості, очевидно, якусь спільну позицію, тому що ми багато працювали над цим проектом. І повірте, це було дуже нелегко, тому що гроші виділялися навіть не з бюджету, а з резервного фонду Кабінету Міністрів для того, щоб негайно ця програма була запущена і ми могли протидіяти такому дуже широкому, широкомасштабному проникненню в зону військових дій винятково фактично російського мовлення. Тому очевидно, що тут є задача довести цей проект до його логічного завершення. Сьогодні є серйозне звуження проникнення саме російських каналів держави-агресора, але наше завдання – зупинити російське мовлення взагалі і, в той же час, там все-таки посилити присутність українських телеканалів, бо там є величезні проблеми, ви праві, і з вежами, і з ретрансляторами, і ціла низка інших, технічних часом, моментів, які залежні від телеканалів. І тут треба якусь спільну переговорну позицію займати.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Саме так.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Сергію, коли буде це готово?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Протягом року. Великі проекти. Але хочу підтвердити, що є сьогодні і фінансування, є оператори, тобто все готове. Плюс зараз завершуємо роботу по частотному ресурсу, тому що ми хочемо організувати мовлення на окуповану територію з потужними частотами: не 100 Вт, а мінімум 1,5 КВт мовлення, щоб Донецьк був повноцінно, наприклад, охоплений цим мовлення.

Будівництво веж буде відбуватися в досить ризикованих точках. Але ми ведемо комунікацію з Генеральним штабом, вони підтвердили ці точки. Вони дозволять нам дуже ефективно в тому числі застосовувати ці об'єкти для глушіння. Тобто я буду пропонувати цій команді в тому числі застосовувати ці об'єкти. Чим ближче встановлено передавач для глушіння, тим краще глушиться сигнал з окупованих територій.

СЮМАР В.П. Дякую дуже, дякую. Прошу, Владислав Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. Доброго дня всім тепер уже офіційно. У мене два запитання. От Юрій Анатолійович там коротко пройшов. Це питання щодо моніторингового центру. Я розумію, наскільки важливий моніторинговий центр в Національній раді, і це дійсно диво, що в цьому році виділено на це бюджет. Мені от цікаво, чи встигне Національна рада за рік побудувати моніторинговий центр і взагалі чи є якийсь термін, з якого він почне працювати? І чи вистачить тих коштів, які виділені на побудову саме такого центру, от з такими можливостями, як Юрій Анатолійович описав?

І друге питання. Так, є Закон про тимчасові дозволи, прийнятий парламентом в 2017 році. Але ви пам'ятаєте, там був теж компроміс, і, на жаль, він був прийнятий трішечки з обмеженнями, в обрізаному варіанті, так, завдяки деяким колегам. І там дискутувалося, і, на жаль, не було можливості Національну раду послухати під час цієї дискусії. Мене от зараз цікавить, тобто те, що було вилучено з закону – зона вздовж кордону з країною-агресором, території, які граничать з Придністровською Республікою. Ну от, є запит на те, щоб ці території також охоплювали мовлення тимчасове?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ну дивіться, запит є. Ми вам дякуємо. Ми вас дивилися по телебаченню, як ви відстоювали цей закон. І знаєте, хай краще такий закон, але, звичайно, запит є. Бо проникнення йде, це у нас так на слуху – Крим і Донецьк, а Чернігівська область, а Сумська область, а Вінницька, прикордонні? Тобто будь-яка область для нас, крім там Заходу України, вона вразлива. Тому якщо є можливість у вас цей закон "корегнути" коли-небудь, то будемо задоволені.

Що стосується моніторингового центру, слово Валентину Ковалю зараз. Я просто одне хочу сказати, що це… Ну, давайте, Валентине, ви скажете, адміністрування потім.

КОВАЛЬ В.Ю. Я скажу, що цей проект, він безпрецедентний для України. І скажу, що, чи встигнемо ми щось зробити за рік, насправді   програма розрахована на три роки. І за перший рік ми маємо створити базову конфігурацію з моніторингом центральних каналів і з базовими функціоналами, а наступні два роки – вже розвивати це до регіонального моніторингу і до створення потужної системи збереження інформації. Бо сьогодні для нас важливо розробити функціонал, якого в України у державних органів поки що немає. Це система переводу мови у текст для того, щоб потім з нею можна було вільно працювати. З українською мовою жодна компанія в світі ще не працює, ми будемо першими, хто навчить комп'ютери розпізнавати українську мову на слух. Є певні комерційні покриття, але це вперше. Ми дуже вдячні, тому що гроші в цьому році виділені, і ми з першим етапом в цьому році справимося точно, тобто це буде базовий функціонал, і це буде моніторинг тільки центральних каналів, ефірних, супутникових і радіоканалів. А розраховуємо на те, що наступного року ми розширимо дію моніторингового центру на регіональні центри, обласні центри, на місцеве мовлення і в наступні роки просто збільшимо вже потужності по збереженню інформації і по аналізу її.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я єдине що додам, що я от Валентина просив, що ми маємо запустити цей моніторинговий центр до вересня  цього року, бо почнеться, ви знаєте, передвиборча кампанія, всі там фейки і так далі, але для того, щоб запустити, зараз ми там технічне завдання вивчаємо. Мінфін що зробив? Як правильно: він цю суму розбив там по 3 мільйони кожен місяць. Нам не треба, ми не можемо купити сьогодні процесор, а завтра купити це. Тобто ми, коли будемо готові, вийдемо на вас, пані Вікторіє, щоб в один день, в один місяць, не важливо, виділити всю суму на разову закупівлю.

КОВАЛЬ В.Ю. Принаймні на сплату двома траншами, а не так, як це зроблено зараз.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Так, а вони нам дають зараз потрошечку, а все інше дають в грудні цього року, що неможливо, звичайно.

СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, ми, звичайно, вас в цьому підтримуємо. Я думаю, що знайдемо розуміння і в Міністерстві фінансів з цього приводу щодо виділення повної суми, бо в нас є Закон про мови, окрім виборів, запрацює, і дуже важливо його дійсно буде моніторити дуже адекватно. Я розумію, про яку "лазейку" ви говорили. І, знову-таки, повторюю, що ми всі разом знаємо, чому вона з'явилась, що це був за лобізм окремих телеканалів. Але, на жаль, тільки так збирався консенсус у залі.

З приводу інших питань. Колеги, звичайно, нам треба багато ще унормовувати. Ви бачите, в якому стані сьогодні працює парламент. На жаль, тут виборча кампанія вже дуже активно відчувається, і це не є кращий час для прийняття якихось реформаторських речей, як ми побачили по тому ж Закону по зовнішній рекламі, комітет це відчув от в останній час. Ну нічого, ми ще за щось поборемося. Ну це буде точно щось глобальне, таке, як "аудіовізуалка". Бо дрібні речі – вже часу на них лишається все менше і менше в контексті працездатності Верховної Ради.

Колеги, я зараз передам слово Ользі Валеріївні. Там Юрій Олексійович записувався на виступ.

Я єдине від себе скажу, що звіт дуже детальний, розмова в нас надзвичайно професійна, абсолютно не політизована. Такою є і я сподіваюся, буде лишатися і співпраця наша. І я буду рекомендувати за результатами розгляду зараз на комітеті взяти Звіт Національної ради до відома. Прошу колег цю позицію підтримати по завершенню обговорення.

Всім вам дякую. І прошу, Ольго Валеріївно.

ЧЕРВАКОВА О.В. Дякую, Вікторіє Петрівно. Юрій Павленко, так?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний Юрію Анатолійовичу, я почну ставити запитання. Пані Ольго, пані Уляно, як каже Юрій Анатолійович, інші члени Національної ради! На жаль, в черговий рік Верховна Рада так і не заслухає Звіт Національної ради. Я думаю, що тут теж комітет має ініціювати перед керівництвом Верховної Ради, аби все-таки Нацрада почала діяти в рамках закону і звітувати перед Верховною Радою, а не лише перед комітетом Верховної Ради України.

Що стосується запитань. Юрій Анатолійович зараз повернеться, можливо, хтось із шановних членів Нацради дасть відповідь. Під кінець свого звіту голова назвав ряд проблем, новітніх проблем, які сьогодні постали, зокрема і в роботі Національної ради, це і "чорні списки", і фейки, і інші проблеми. Можливо, підкажете, де є в Звіті Національної ради постановка цих проблем і, можливо, бачення як їх вирішувати і як діяти, і де може бути підтримка, власне, як і комітету, так і інших, необхідних для цього, органів влади.

Друге питання, яке мене цікавило б, яка перспектива з цифровим мовленням? Між іншим, так, було сказано, але, знову ж таки, якоїсь чіткої відповіді немає і в звіті так само я її не побачив.

Частково я вже почув відповідь на запитання, яка динаміка за рік відбулася в зоні АТО, але, можливо, ще якісь є факти, що змінилося, що є  позитивне за цей рік. Як приклад, що зараз в тій самій Авдіївці? Бо ми рік тому говорили і, власне, з Авдіївки у нас ініціювалося, і виїзне засідання комітету було пов'язано, що один канал проти 35-и, якщо я не помиляюся. Яка зараз ситуація в тій же Авдіївці? Бо вона є показовою. Наскільки нам вдалося через багато рішень, бюджетних виділень, публічного розголосу все-таки отримати позитивний прогрес?

Так само в звіті зокрема говориться про штрафи, які були накладені протягом року на відповідних ліцензіатів. 66, якщо я не помиляюся, ліцензіатів отримали штрафи, близько 20%, як написано в звіті, сплатили добровільно, інші, я так розумію, через суд ви намагаєтеся їх отримати.

Разом з тим в Звіті немає цієї інформації, але те, що в Звіті вже голови, в доповіді між  іншим прозвучало, можливо, я не точно почув. То моє запитання: от яка сума була накладених штрафів, а яка сума отриманих штрафів?

І в цьому контексті, наприклад,  цікаво, яка перспектива тієї ж справи з "СТБ", так, про 10%, яку вони виграли в першій інстанції. І як ви бачите, чи є перспектива її виграти в апеляції?

АРТЕМЕНКО Ю.А. І по штрафах, і по перспективах - Уляна…

ПАВЛЕНКО Ю.О. І останнє у мене запитання, просто щоб я більше не повертався. Та ж сама дискусія, яка є з телеканалом "Інтер", і у мене таке запитання: чи поширюється правило, встановлене частиною четвертою статті 28-ю відповідного Закону про телебачення і радіомовлення, однаково як на фільми, так і на передачі, що, власне, і є предметом дискусії з тим же "Інтером"? Дякую.

ГЕРАСИМ'ЮК О.В. Напевно, якось було десь питань 10, я так зрозуміла. І з якого ми почнемо. Напевно, зараз пані Уляна почне.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Просто нічого було робити, почитав ваш звіт.

ФЕЩУК У.Ю. Ви запитали про штрафи, те, що я запам'ятала, бо у я не записувала питання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Були штрафи, було цифрове мовлення, стан виконання "Женеви-2006". Авдіївка.

ГЕРАСИМ'ЮК О.В. Авдіївка, про фейки.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Давайте запитання – відповідь. Запитання – відповідь.

ГЕРАСИМ'ЮК О.В. Так. Уже конкретно запитання. Почнемо зі штрафів, так?

ФЕЩУК У.Ю. Почнемо зі штрафів. Насправді в звіті міститься інформація і про кількість ліцензіатів, на яких накладені штрафи, і сума цих штрафів. Вона додатково була озвучена, але вона озвучена зі звіту, тому там більше 3 мільйонів, там 3 500, трішки більше було стягнено з ліцензіатів.

На сьогоднішній день ті штрафи, які накладаються за порушення мовних квот, вони сплачуються майже відразу ліцензіатами. Тільки стосується не розкриття інформації про прозорість медіа власності, таких  було в минулому році 38, вони в 50% перебувають в судах. Тобто вони ще не завершені, як правило, ми отримуємо позитивні рішення.

Тобто судова практика пішла таким чином, що у нас є тільки одна програна справа. Причому вона відбувалася в скороченому провадженні в місті Одесі – і тому в мене питання взагалі до законності прийняття цього рішення.

Щодо штрафу, який був накладений на "СТБ", ми знаємо, що перша інстанція була, на жаль, програна і ліцензіатом була надана експертиза КНІСЕ, яка доводила про те, що ніби порушень немає. Хоча ми все-таки до сьогоднішнього дня вважаємо, що порушення прав дітей в інформації, яка була розміщена, є, тому ми, звичайно, підемо в апеляцію і будемо звертатися, і звертатися з клопотанням про проведення додаткової експертизи. Ми зверталися, на жаль, в першій інстанції відповідне клопотання не було задоволено суддею і винесене відповідне рішення. Тобто в апеляцію ми звернемося, коли отримаємо текст рішення і зможемо коментувати.

Щодо "Інтера" і чи є фільми?

ПАВЛЕНКО Ю.О. На яку суму? … (Без мікрофону).

ФЕЩУК У.Ю. 1 мільйон 647 тисяч. На всіх 66 – 3 мільйони 565 тисяч.

ПАВЛЕНКО Ю.О. … (Без мікрофону).

ФЕЩУК У.Ю. Отримали десь 70% з  цієї суми. Тобто в абсолютних цифрах зараз не скажу.  Але  взагалі,  якщо  рахувати  в  відсотковому, то десь 70 %.

ПАВЛЕНКО Ю.О. … (Без мікрофону).

ФЕЩУК У.Ю.  В звіті є цифри абсолютні, насправді, за 2017 рік. Я, в принципі, по закінченню, зможу показати, де вони знаходяться, на якій сторінці.

Щодо того, чи є фільми передачами, чи передачі є фільмами. Ми знаємо, що телеканал "Інтер" отримав три попередження. Ні, два попередження, перепрошую. І з двома з них вони пішли в суд. Ми отримали рішення першої інстанції по обох справах. Причому одне негативне, тобто проти Національної ради, яке сказало, що фільми не є передачами. Й іншого судді  першої інстанції, який сказав, що фільми є передачами. Тобто перша інстанція - абсолютно два протилежних рішення.

Ми звернулися в апеляцію. Подібної судової практики в Україні ще немає, тому ми її випрацьовуємо. Подивимося, що з цим буде. Але я, здається, на якомусь засіданні, коли ми обговорювали рекламу, я точно говорила це мовникам, що мовники не повинні бути зацікавлені в тому, щоб фільми не вважалися передачами, тому що в Законі України "Про рекламу" чітко написано, що мають право отримувати спонсорську допомогу тільки передачі, а не фільми. Тому всі спонсорства, що є зараз в фільмах, вони будуть поза законом. Тому треба уважно до цього поставитися і подумати про наслідки.

АРТЕМЕНКО Ю.А.  Можна я скажу про цифру? От коли ми йшли сюди, ну, для вас не секрет, що у нас є різні погляди на цифрове телебачення між членами Національної ради. Коли ми йшли сюди, ми домовилися, що ми не будемо, знаєте, один каже одну версію, інший іншу версію і так далі. Я кажу так, знаєте, узагальнюючи: цифра потрібна, всі за це, але диявол – в деталях. На сьогодні ми йдемо маленькими такими кроками. Ну, по-перше, змінився керівник РРТ, у нього зовсім інше бачення розвитку цифрового телебачення. 

На сьогодні ми розуміємо так, і це не обговорюється, це що нас поєднує: цифра потрібна, для того, щоб вводилися, потрібні тюнери, ну тобто для людей, потрібна інформаційна відповідна програма підтримки, потрібен, ну як сказати, не конкурент, компенсатор якийсь, щоб не було, знаєте, один "Зеонбуд" і все. І на сьогодні вже Концерн РРТ, ми дали прорахунок 70 частот, вони хочуть і мріють про те, щоб запустити альтернативний, меншої ємності мультиплекс, але там на 10 каналів і так далі. Ми зараз дали прорахунок 70 частот.

Окрім того, що нас ще поєднує? Поєднує бажання зробити це швидко, але в той же час, щоб це не призвело до масового, знаєте, супротиву, потрясінь і так далі. Я можу, підсумовуючи, сказати, що на сьогодні ми не бачимо критичний, якщо не брати межі угоди, критичний такий запит, бо мобільні оператори, дай, Боже, їм зараз розрулити з тими частотами, які вони отримали. Групи розділені на два табори, одні хочуть швидше, інші не хочуть. Ми працюємо. Ми зараз обговорюємо. Ми написали, ми зробили дуже гарну, як на мене, там Саша Ільяшенко разом з Олегом Чернишом зробили гарну таку дорожню карту, що треба те, те, те, те – і тоді буде цифрове телебачення. Але якщо не зробиш той перший крок, то тоді другий не виходить.

   Зараз ми обговорюємо про те, де відключити все ж таки один регіон спробувати. Вчора там думку наводив керівник РРТ, він сказав, що  безболісно, і, до речі, це підтверджував і сам "Зеонбуд", і УДЦР, це буде Кропивницький, саме місто. Але я пам’ятаю, як колись я розмовляв з керівником області і кажу, що будь першим, зроби експериментально. Він каже: "Юрію Анатолійовичу, не хочу бути експериментатором, краще останнім, бо розумію, що не все гладко буде іти з переходом". Але це тільки одна думка.

Можна безболісно відключити Київ, наприклад, але скільки втратить концерн РРТ, ви розумієте, що він дуже багато втратить грошей. Тобто процес такий, Юрію, я не можу сказати, ну він складний, я не знаю як поступити.

ЧЕРВАКОВА О.В.  А    який   стан    забезпечення       населення       сет-топ-боксами  зараз?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Саша, Олег? Саша.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Дивіться, це питання, яке я задаю кожного разу на зустрічі - міжвідомча група, яка працює по цьому питанню в Держспецзв’язку. Ніхто не може дати відповідь. Щось міняється, тому що ми…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Кількість людей, яка потребує збільшилась, бо життєвий рівень знизився.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Якщо казати про малозахищених, може. А ми кажемо за всіх.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я тоді пропоную знаєте що? Можливо, ми зробимо колективне звернення до Держспецзв’язку з проханням проінформувати комітет, який стан забезпечення населення…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Щодо забезпечення – це Держкомітет з телебачення і радіомовлення за це відповідає…

ЧЕРВАКОВА О.В. Я пропоную від комітету звернутись до відповідних державних органів і отримати цю інформацію, тому що ні на попередніх звітах, ні зараз ми не маємо чіткої позиції стосовно того, що там відбувається і які гроші на це витрачаються і чи витрачаються чи ні.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Можна я одне слово ще добавлю? Тільки підтримуємо цю інформацію, тому що той план, який ми підготували, план поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення, є заходи, що передують прийняттю рішення про терміни відключення аналогового. Так от один такий захід стоїть у нас – збір та аналіз інформації щодо забезпечення цифровими приймачами населення по регіонах. Відповідальний Держспецзв’язок. От такий у нас є розділ, який потрібно виконувати.

ЧЕРНИШ О.М. І я, якщо можна, ще доповню, що єдиними зараз даними, які були дослідження, це соціологічне дослідження КНІСУ, минулорічне, і там з 5,2 мільйона домогосподарств України, які дивляться ефірне телебачення, з них основним типом прийому для 1,6 мільйона домогосподарств є цифровий тип прийому, цифрове ефірне телебачення. Це разом з телевізорами. Тут чітку кількість, я думаю, що ніхто не зможе дати, окрім тих соціологічних досліджень.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Щодо Авдіївки, шановні колеги. Коли ми зробили аудит по Авдіївці, це наше перше було спільне відрядження в зону проведення АТО, ми побачили, що є мовлення з Донецька, більше 20 радіостанцій, більше 20 телеканалів. І сигнал з Покровська, найближчого об'єкта Концерну РРТ, не добиває до цього регіону. Вся система телерадіомовлення будувалася таким чином, щоб із Донецька накривати цю територію, чим і скористалася окупаційна влада.

Зі своєї сторони ми дуже оперативно встановили два аналогові передавачі, які почали транслювати на 12-му та 30-му каналах "UA: перший", і зараз це вже буде телеканал "UA: Донбас", тоді телеканал "ДоТБ". І завели 5 радіостанцій, серед яких "Армія ФМ", "Українське радіо", "Голос Донбасу" і "Русское радио Украина" і ще щось. Але це не вирішує кардинально наших проблем. Чому? Тому що там немає об'єктів, на які можна встановлювати передавачі антенні.

 Ми все це зробили, щоб ви розуміли, встановили ці передавачі в ліфтових житлового будинку. Я не буду говорити, скільки поверхів, тому що там вичислити дуже легко можна, що це за будинок, там встановили антени, але таким чином, знову ж таки, щоб не було видно, щоб цей будинок не обстрілювався. А він знаходиться в зоні, яку можна обстрілювати. Зараз це мовлення там є. Але щоб вирішити це питання кардинально,  в цьому районі має бути побудована вежа, яка й зможе повноцінно покрити цей район, і не тільки Авдіївку - і Мар'їнку, і Новотроїцьке, і все-все-все і цифровим телебаченням, і аналоговим, і  радіомовленням.

Я хочу сказати, що  в цьому році ця вежа буде побудована. І вона ефективно покриє цей район. Більше того, вона дозволить нам повноцінно мовити на окупований Донецьк.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Дякую. Так, члени комітету.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую за вичерпні відповіді. Я в цілому дякую Нацраді за їхню роботу протягом року і підтримую ініціативу голови комітету щодо Звіту Національної ради – взяти до відома. Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Будь ласка.

ШВЕРК Г.А. Дякую. У мене є коротка репліка щодо моніторингового центру. Свого часу, коли ми майже отримали грант від канадійського посольства, ми на той час мали технічне завдання, яке було, мені здається, дуже  якісним, і ми тоді спілкувалися з ізраїльською фірмою, яка була готова цей грант відпрацювати, і вона теж працювала з цим технічним завданням майже на ту задачу, яку ти зараз, Валентине, озвучив. Чи є в тебе ці документи? Я думаю, що їх треба пошукати в Національній раді, бо вони можуть стати в пригоді. Це по моніторингу. Інше питання, якщо ми тут почали про цифру неочікувано розмовляти, то в мене є декілька питань.

Наскільки я пам'ятаю, там був план, який починався з того, що УДЦР має перерахувати, прорахувати синхронність мережі і тільки після того можна щось там робити щодо там присвоєнь нових і таке інше. Чи зроблена ця робота? Чи маємо ми вже там, як це має бути? Це перше питання.

Друге питання. Я не дуже розумію, навіщо там КРРТ будувати малопотужний новий мультиплекс,  коли нам треба збільшувати хоча б один з тих, що є. Бо мені здається, що головна проблема – це покриття. І якщо нам не збільшити хоча б один з мультиплексів "Зеонбуду", то ми ж не покриємо ситуацію, як би ми не намагалися це зробити. Тому я підтримую ситуацію щодо етапного відключення. Відключили, подивилися, додали, якщо потрібно, передавачів. І чи є такі домовленості з "Зеонбудом", що він готовий це робити і над цим працювати? І якась остаточна дата є в розумінні? Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Давайте по порядку. Коваля ми взяли до уваги, ми знайдемо ці матеріали.

Що стосується "Зеонбуду", Саша зараз розкаже, чи є домовленості й графіки. Я скажу про РРТ, тому що я з ним останнім часом. Мова йде про те, що поки це його мрії, скажемо так. Ну, він каже, що він  може збудувати мережу з якісним покриттям не гірше, ніж "Зеонбуд", не гірше, на базі метрових передавачів, які можна перелаштувати на цифрові передавачі. Я не спеціаліст в технологіях. І це він може зробити. Він оцінює цю побудову мультиплексу, який буде 95, він оцінює десь в 300 мільйонів гривень, більшу частину з яких він може дістати від своїх коштів. А ту частину, яку не може, або бюджет йому дасть, або кредит йому дасть, або йому простять відрахування на прибуток як державного підприємства. Мова йде про 10 каналів. Ну, ви можете його покликати на засідання і поговорити.

ШВЕРК Г.А. Можна? Тобто 95 покриє краще, ніж 166 "зеонбудівських"?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ні, 95 процентів населення, території.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Юрію Анатолійовичу, давайте я трішечки.

Ну, це не тільки його думка. Я ж кажу, що міжвідомча координаційна група вирішила (перший пункт на останньому засіданні) підтримати стратегію створення на базі концерну радіомовлення і т.д. національної цифрової багатоканальної телемережі. Тобто що це означає? Новий глава концерну вщент розкритикував попередників своїх, сказав, що таких грошей – 30 мільйонів євро - йому не потрібно, тому що, по-перше, це не розумно, по-друге, де їх взяти, а по-третє, створювати 300 передавачів малопотужних (те, що було запропоновано) це не розумно. Потрібно брати передавачі ті, які наразі є, це Суспільного мовника там, є 20, є 10 КВт, переробляти їх на цифрові і тим самим збільшувати покриття, робити такі багатопотужні. І от наразі 70 таких населених міст вже поступило, ми оддали на прорахунок. Це по-перше щодо УДЦР.

Є велике питання: хто? Тому що було запитання, кого він буде там транслювати. Відповідь була така, поки що незрозуміла, але каже, що перемовини йдуть з "Інтером", з групою СЛМ і з "Плюсами". Це така у нього думка, що вони перейдуть до нього працювати.

(Шум у залі)

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Хто там новий директор?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Семерей.

(Загальна дискусія)

 ІЛЬЯШЕНКО О.Б. По-друге, питання щодо УДЦР і прорахунку частот. Вони вже на виході до кінця цього року, УДЦР вважає, що вони всі будуть представлені на цій міжвідомчій робочій групі.

Що стосується планів про відключення конкретних. Нацрада згідно з постановою, розпорядженням Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2016 року була зобов'язана підготувати такий план вимкнення. Нацрада такий план підготувала, 30 листопада на цій групі він був представлений, він був схвалений. Там було 3 етапи. Перший етап - це відключення однієї області. Пропонувалось 4 області, які були, на нашу думку, з точки зору покриття, з точки зору спроможності по сет-топ-боксах, і з точки зору аналогового мовлення – це була Волинь, Одеса, Кіровоградська і Житомир. Київ був останній, тому що концерн наполягає, що якщо Київ ми зараз вимкнемо, він завтра "ляже".

Перший етап у нас був 30 березня – відключення однієї області. Другий етап – відключення всієї країни – був на 30 липня. Одне питання, котре я піднімав постійно, що потрібно затвердити цей план на Кабінеті Міністрів, тому що багато організацій, які не підпорядковуються Нацраді – це Держспецзв'язок, і концерн, і МІП, і СБУ – там багато задіяних в цьому плані. Як показник, в лютому ми збиралися. Жодного пункту з цього плану не виконаний.

ЧЕРВАКОВА О.В. Дякую. Шановні колеги, я закликаю дотримуватися регламенту.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б.  Я закінчу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Будь ласка.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б.  Ми готуємо новий план, який завтра на засіданні буде розглянутий у Нацраді.

ЧЕРВАКОВА О.В. Завтра засідання Нацради?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Так.

ЧЕРВАКОВА О.В. Будь ласка, Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я буду намагатися задавати короткі запитання, тим більше вони всі навколо якраз покриття цифрового. Тому що у мене є постійно декілька звернень, які надходять, я все ж таки хотів би зрозуміти, яка у нас стратегія. Чи були взагалі вимірювання? Я пам'ятаю, що там рік тому говорили про те, що мали б через Укрчастотнагляд перевірити, чи виконав Зеонбуд чи не виконав. І взагалі мені цікава позиція, Юрію Анатолійовичу, яка стратегія стосовно цього монополіста у Нацради, яке бачення? Це перше питання.

Друге питання стосується… На жаль, так само пишуть, Нацраді виділялась міжнародна технічна допомога. Були гроші там: чи 2 700 мільйонів євро, щось таке. Чекайте, я отримав таке звернення і люди питають: гроші виділялись, куди вони витрачені? Добре, я перенаправлю це звернення. Але от в мене є перед очима реєстраційна картка проекту від 17.12.2014 року - 2.700 євро. Не було?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Давайте по черзі.

ОПАНАСЕНКО О.В. І третє питання все ж таки в мене, воно фінальне. Я все ж таки  сподіваюсь, що Нацрада слідкує за виконанням законодавства, яке в нас прийнято Верховною Радою. Це питання я задаю вам вже два роки, а, на жаль, воно досі не виконано, тому що згідно законодавства у нас може бути лише один канал, який є у власності держави, канал "Рада", який може  транслюватись. А той канал, про який я постійно задаю питання, він є у всіх кабельних мережах, хоча це пряме порушення закону, тієї норми, яка була встановлена, коли ми приймали Закон про UA-TV.  Для мене просто це незрозуміло. 2,5 роки чи скільки?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Давайте по черзі. Перше. По міжнародному гранту, точно ми нічого не брали, не виділяли. Можливо, якийсь реципієнт, в нас є реципієнти, які беруть, наприклад, там "Незалежна асоціація мовників", яка може зробити якийсь свій проект, що в рамках цього проекту буде залучена Нацрада, надана консультація. Вони запрошують фахівців і для нас читають.  І ми там, як… Ми жодної копійки міжнародних грантів не отримували. Це 100 %.

Друге. Що стосується  наявності UA-TV. Пані Клітна сидить і пан Грицак. Скільки, дійсно в кожної кабельної мережі у нас є іномовлення? Ви скажіть, ви представляєте всіх, майже всіх.

КЛІТНА Н.І. Навіть Національна рада ще не побудувала моніторинговий центр. Я кажу, що так є, але це було за зверненням Стеця, здається, на самому початку створення цього…

АРТЕМЕНКО Ю.А.  На самому початку. А зараз ви їх виключаєте?

КЛІТНА Н.І. І були одночасно разом з листом Стеця розіслані угоди водночас,  підписані. Уклали угоди, вони були довгострокові.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Дивіться, ми проінформували провайдерів, що є така норма закону.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Так, Сашо. Ми, до речі, проінформували. Я пам’ятаю, що я підписував листа, що це пряма заборона і так далі. Я можу показати цей лист.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Дивіться, скарг від громадян ми не отримували, згідно з чим  по провайдерах ми могли б робити ці моніторинги. Дивіться, от чесно, ми сьогодні зосереджені на моніторингу квот на телебаченні. Я хочу вам сказати, що на сьогоднішній день вся Національна рада весь цей час зробила моніторинг лише менше ніж третини українських телеканалів. І це перша хвиля.

Я хочу сказати, що ми цей моніторинг квот на телебаченні, який є тижневим,  ми  будемо робити, дай Боже, щоб за цей рік ми це все зробили.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте відповідати на питання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я думаю, що…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Є проста норма. Я розумію, що це складно. Є пряма норма закону, яка прийнята і має працювати. І мені здається, все ж таки не будь-які там листи від міністерств, там те, що вони не можуть суперечити. Навіщо тоді ми на рівні Верховної Ради приймаємо закони? Це просте питання, вибачте.

 

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Ми по цьому простому питанню звернулися до провайдерів, поінформували, і зараз ми зайняті виконанням вимог закону, квоти на радіо, квоти на телебаченні і так далі.

ЧЕРВАКОВА О.В. Сашо, я сподіваюся, що "Самопоміч" підтримає ініціативу комітету, висловлену головою на прохання пана Артеменка, стосовно виділення коштів на моніторинговий центр. І тоді це буде значно простіший вивід, такі речі…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (не чути, без мікрофону) це достатньо подивитися на кожен сайт мобільних операторів. Вибачте, заходиш на сайти "Волі", "Віасат"…

(Загальна дискусія)

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Пане Богдане, є пряма норма закону стосовно того, що державні канали… Не може бути державної пропаганди на території України.

(Шум у залі)

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Уляна ще хоче сказати.

АРТЕМЕНКО Ю.А.  Окей, коментар ще Уляни. Давайте, шановні народні депутати…

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, давайте хтось буде говорити один.

Уляна Фещук.

ФЕЩУК У.Ю. Додатково ще короткий коментар. Так, це є пряма норма закону, але у випадку, якщо ми навіть виявляємо цей канал у складі ретрансльованих каналів, відповідальності провайдера за порушення цієї норми, на жаль чи на щастя, немає. Тобто наше звернення, це максимум що ми можемо зробити. Тобто там, де ми не можемо впливати, ми не можемо впливати, за це винести попередження або накласти штраф закон нам не дозволяє. Тому це не порушення ліцензійних умов, тому що зараз у зв'язку зі спрощенням ліцензії і з проведенням взагалі ліцензії до стану, який схожий, припустімо, на європейські ліцензії, провайдером вказується загальну кількість каналів, яку він ретранслює, з них українських – така-то кількість, і іноземних – така-то кількість. Тобто це навіть не буде порушенням ліцензійної умови. Тому відповідно санкцію до провайдера ми накласти не можемо, тобто треба вносити зміни до Закону "Про телебачення і радіомовлення", і відповідно такий факт є, ми зверталися, можемо звернутися ще раз, але це максимум, що ми можемо в цьому випадку зробити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тут питання в тому, що певна колізія претензій до Національної ради. З одного боку, є от такі випадки, з іншого боку, коли ми говоримо про те, що у нас у Нацради немає повноважень і треба їх збільшити, то ті ж самі люди, які говорять про те, що Нацрада бездіє, говорять, що ми не дамо їм більше повноважень, тому що це перетворить Нацраду на репресивний орган. Так чи ні?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Пан Олександр абсолютно правий. Сашо, коли я отримав твій лист, я написав листа, і от зараз згадую, бо це ж було давно вже. Я написав листа-звернення, а зараз Уляна каже: що ми, от знайдемо ми, ми вже знайшли. Ти кажеш: на сайті. От ми вже знайшли. Що далі? По закону по музичних квотах, там зрозуміло – 5 процентів, і все. Це не порушення ліцензійних, хтось інший буде казати, що це нормальний канал, а ви займіться краще там сепаратистськими, і теж буде правий. Введіть тоді норму, і це буде простіше. Введіть норму за показ UA-TV чи каналу, який не передбачений цим законом, штраф 5 чи 10 процентів. От тоді ми запрацюємо зразу. А так прийти, зафіксувати, от ми зафіксували, ми можемо зробити вам картинку скільки де транслює UA-TV. Далі, яка відповідальність? Я чесно кажу.

Що стосується "Зеонбуду", першого питання, я точно скажу, що я не є прихильником "Зеонбуду",  у мене немає ні долі  в "Зеонбуді", ні квартири в Маямі, нічого не маю, але я вам можу сказати, що перше, коли ми прийшли, то ми з "Зеонбудом" намагалися і, ви знаєте, були досягнення у розкодуванні сигналів і так далі. Потім жодних наших… Ми залишилися сам-на-сам, тому що порушити кримінальну справу за те, що несправедливо було, строки давності минули. Примусити їх щось робити, це втручання в господарчу діяльність. Договори прописані у них до, причому такі, знаєте, їм не можуть підвищити концерн РРТ, у них договори до кінця цього року прописані "очень классные", що вони можуть там з відстрочкою і так далі.

У такій ситуації є два шляхи, я чесно кажу: або піти знищити фізично "Зеонбуд", але тоді ми втратимо цифрове телебачення, людей і все, що є.

ЧЕРВАКОВА О.В. Олександр Опанасенко подавав законопроект, що його треба націоналізувати.

АРТЕМЕНКО Ю.А. І друге. Ви подавали законопроекти, і я теж їх підтримую – націоналізація, але він не пройде, це ж чисто політичне… Якби пройшло, я би був щасливим, ми б з нуля починали будувати. Бо проблема не в "Зеонбуді", проблема в тому, що вільних частот немає.

І друге. Коли все це не працює, ви знаєте, по Антимонопольному комітету була справа, спочатку виграли, потім якимось чином… Я розумію, що він монополіст, але суд каже: він не монополіст. Зараз я знаю, що Антимонопольний комітет знову розглядає чи  намагається розглядати, чи буде розглядати – не знаю, але коли ти не знаєш що зробити, а у тебе це є реальний гравець на цьому ринку, якому платять телеканали і так далі, то з ним треба співпрацювати. Я не кажу: товаришувати, а співпрацювати. Де треба, ми займаємо жорстку позицію, де можна, займаємо… Ми завжди займаємо чесну позицію. Але націоналізуйте "Зеонбуд" – і легше буде все робити нам. З нуля. Віддайте частоти, і ми візьмемо на себе відповідальність чому у нас…

Я задоволений хоча би маленькими перемогами, які ми зробили. Ми дали за рахунок, ніхто ж не знає, скільки це…

(Загальна дискусія)

ЧЕРВАКОВА О.В. Юрію Анатолійовичу, я вам хочу нагадати…

АРТЕМЕНКО Ю.А. Пане Григорію, ніхто ж не знає, скільки каналів нам вдалося…

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я прошу, будь ласка, давайте дискусію вести по одному.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Доповідь закінчено. Давайте інші питання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Будь ласка, Юро.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Я трішечки додам, що по "Зеонбуду" було зроблено. Розкодування, це раз. Ціни за допомогою нашої політики знижені - два…

ЧЕРВАКОВА О.В. Так. У нас була робоча група, до речі, на якій ми це домагалися пару років тому.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Далі. Є домовленість, що вони будуть збільшувати ще на 47 передавачів перший мультиплекс – це третє. І четверте, що головне, якщо воно буде, я буду вважати, що ми з цим впоралися, це розроблення все ж таки мультиплексового концерну РРТ, який буде побудований, і тоді вже буде чесна нормальна конкуренція в цьому питанні.

ЧЕРВАКОВА О.В. Дякую.

ШВЕРК Г.А. Маленька репліка щодо UA-TV. Дійсно, можна сказати наступне, що можливості спілкуватися з провайдерами з цього приводу у Нацради немає жодного. Єдина можливість, з моєї точки зору, це спілкуватися з каналом, бо без договору з каналом жодний провайдер жодного каналу показувати не може. І це питання до каналу, що він має виконувати українське законодавство. Тому, можливо, треба звернутися до каналу, щоб він розумів, на що він має право, на що він не має права, це з одного боку. А з іншого боку, це якість нашої законотворчої роботи. Якщо ми голосуємо законопроект, який, юридичною мовою, не виконуваний, то…

АРТЕМЕНКО Ю.А. Немає запобіжників зробити так, щоб він виконувався. Це і до нас питання теж.

ЧЕРВАКОВА О.В. От бачите, Юрію Анатолійовичу, в цій заяві Нацради від січня якраз і про це і не йшлося. І тепер депутати самі просять вам порадити. Добре. Дякую. Колеги, в кого ще є питання?

ІЗ ЗАЛУ. Пропозиція: завершувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Добре. Будемо завершувати. На цій бадьорій ноті я хочу подякувати членам Нацради за ваш час і за вашу роботу, за те, що ви з'явилися, за ваші ґрунтовні відповіді, за дуже фаховий звіт і за дійсно дуже ефективну комунікацію і співпрацю із парламентським комітетом.

Я обіцяю від імені комітету, я думаю, що ні в кого не буде заперечень, що цей діалог буде вестися і далі, і добре, що він ведеться на відкритому майданчику, що така дискусія відбувається, і в процесі цієї дискусії знаходяться якісь певні моменти, які треба виправляти в роботі і комітету, і можливо і Нацраді, і такий діалог відбуватиметься принаймні в цій каденції, принаймні в цьому складі комітету, я в цьому абсолютно переконана, що цей діалог відбуватиметься ефективно.

Я дуже дякую членам Нацради, дуже дякую членам комітету…

ПАВЛЕНКО Ю.А. Ольго Валеріївно, я перепрошую, була пропозиція, висловлена головою, підтримана мною щодо того, щоб взяти звіт до відома. Це треба проголосувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, дійсно, я зараз поставлю її на голосування. Я пропоную, можливо, ми ще проголосуємо, щоб звернутися до відповідних державних органів щодо надання інформації по забезпеченню сет-топ-боксами. Ні в кого немає заперечень? Давайте це тоді окремо обговоримо.

Я пропоную проголосувати за те, щоб взяти до уваги Звіт Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Є. Хто проти? Хто утримався? Дякую. Григорій Аронович утримався. Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Дякуємо вам!

ЧЕРВАКОВА О.В. Дякую, шановні колеги. Засідання комітету оголошую закритим.