Анонси подій

Перейти до розділу
09 грудня 12:00
9 грудня 2020 року відбудуться парламентські слухання на тему: «Свобода слова чи свобода брехні: факти чи фейки» докладніше
02 жовтня 11:57
Увага!!! Комітет розпочав роботу з питань підготовки до проведення парламентських слухань докладніше
30 червня 10:39
Звернення Комітету щодо присутності журналістів на масових заходах посилання...
19 червня 12:38
Засідання Комітету 17 червня 2020 року докладніше
09 червня 10:02
Звернення Комітету щодо побиття української журналістки "Голосу Америки" Христини Шевченко посилання...
03 червня 09:57
Комітет сформував позицію щодо запропонованої Програми діяльності Уряду докладніше
04 травня 12:27
Комітет відреагував на порушення професійної журналістської діяльності 29 квітня 2020 року поруч з будівлею Уряду України докладніше
18 лютого 17:09
17 лютого 2020 року у приймальні Верховної Ради України провела особистий прийом громадян голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Тетяна Циба посилання...
28 січня 09:54
14 січня 2020 року Парламент прийняв Постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення" докладніше
01 листопада 16:02
Комітет затвердив порядок проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» докладніше
31 жовтня 13:12
Підготовка до парламентських слухань наближається до фінішної прямої докладніше
18 жовтня 10:22
Захист прав журналістів став основною темою засідання Комітету 16 жовтня 2019 року докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

20 березня 2013, 10:25

Стенограма від 20.03.2013

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова  та інформації

 

від 20 березня 2013 року

 

ТОМЕНКО М.В. Добрий день, шановні колеги! У нас є 7 законопроектів, які ми  погодили. У "різному" Ігор звертався, там звернення  обласної телерадіокомпанії, ми можемо його послухати. Хоча зараз така ситуація, це всі обласні телерадіокомпанії звертаються, що грошей немає. Ми  послухаємо, подумаємо, як можна далі там творчо більш системно підійти до цього питання. Але зачитати або звернути увагу на цю Закарпатську обласну телерадіокомпанію, і на її прикладі сказати, що  немає заперечень. Я думаю, що у "різному", коли є такі звернення, то ми повернемося до них.

Отже, 7 законопроект із проханням, що ми законопроект четвертий ставимо на другу позицію, поміняємо місцями. Якщо з такою поправкою немає заперечень, я прошу підтримати такий порядок денний. Підтримується.

Пані Олена Кондратюк, проект закону. Ми тут не перші, але предмет регулювання безпосередньо стосується нашого закону, тому треба нам свою точку зору сказати.

КОНДРАТЮК О.К. Значить, дивіться, цей законопроект, який у нас нам є під номером 1125, він абсолютно аналогічний тому, який був у попередньому скликанні. І він стосується, з однієї сторони, ніби змін до Цивільного кодексу України, що стосується ніби дорожнього руху, а також там заходів по подоланню негативних наслідків і так дальше і регулювання там дозвільної системи, але тим не менше там великий є предмет відання і те, що стосується змін до законів про рекламу.

Головне науково-експертне управління говорить про те, що треба відхилити цей законопроект взагалі. Я ж пропоную піти тим шляхом, яким ми йшли в шостому скликанні, тому що у нас є вже зареєстрований і пройшов перше читання відповідний закон, який зараз перереєстрований під номером 0944, і він стосується абсолютно всіх змін до реклами щодо зовнішньої реклами як такої. Тобто там буде багато нововведень, там буде регуляція, і зараз він готується до другого читання. Тобто, якщо ми тільки проголосуємо у Верховній Раді порядок денний, то ми можемо до другого читання вже вносити зміни і так далі.

Крім того, працює зараз робоча група над другим читанням, якраз зі змінами. Ми працюємо і з ринком, і працюємо з експертами. Я думаю, що всі ми можемо долучитися. І я запрошую як голова підкомітету долучитися до другого читання всім разом.

Тому я пропоную вийти таким шляхом. Що даний законопроект відправити на повторне перше читання і з дорученням вилучити в процесі на доопрацюванні пункти сьомий та десятий цього проекту. Те, що стосується зовнішньої реклами і зміни закону про рекламу. Тому прошу підтримати в цій частині.

ТОМЕНКО М.В. Колеги, є якісь запитання, уточнення або виступи? Немає? Немає.

Отже, пропозиція одна. Нам направити в комітет, який буде доповідати

КОНДРАТЮК О.К. Головний.

ТОМЕНКО М.В. Нашу пропозицію про підтримку в першому, на перше повторне, за умови, що буде вилучення норми, що стосується Закону "Про рекламу". І в разі обговорення пані Олену делегувати на виступ, щоб вона проінформувала шановних колег.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Одноголосно.

Проект Закону про внесення змін до статей 8 і 11 Закону України "Про інформацію" щодо мови інформації та інформацію про фізичну особу, 2099. Пані Бондаренко.

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо, коллеги. Законопроект предлагает устранить такую ошибку чисто техническую, которая произошла при принятии прошлым летом Закона Украины "Про засади державної мовної політики". Что произошло? Вместо того, чтобы внести информацию об изменениях по языку в статью 8, технически перенесли в статью 11. И получается, что в действующей редакции на нынешний момент 8-я и 11-я друг драга повторяют.

Но самое ужасное произошло, когда автоматически статья 8 по сути должна была попасть, изменение в статью 8 попало в статью 11, из статьи 11 полностью исчезла информация про фізичну особу. Причем, самое интересно, что данная статья была внесена нами всеми еще при разработке Закона об информации, Закона о доступе публичной информации. И эта норма действовала 2 года.

Чтобы было понятно, что есть та норма, которая сейчас стоит в сравнительной таблице во втором столбце, это как раз возврат старой, которая действовала до технической ошибки. То есть никакой политики, исключительно технические правки. Поэтому предлагаю поддержать.

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, які думки будуть стосовно 8 і 11 статті Закону "Про інформацію"? Немає запитань, зауважень, застережень? Є пропозиція доповідача підтримати даний законопроект у першому читанні. Прошу голосувати. Хто "за"? 4. Хто "проти"? Хто утримався? 3. Це не заважає нам виносити на розгляд. Я думаю, що автор доповідатиме, і сесійна зала нехай приймає рішення.

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо большое. Отдаю свои голоса по каждому из законопроектов. Спасибо.

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, переходимо до законопроекту про внесення змін до Цивільного кодексу щодо вилучення поняття негативна інформація, внесений Томенком, Баграєвим, Кондратюк, Рауповим, Княжицьким.

Шановні колеги, ідея групи народних депутатів, я від імені цієї групи депутатів висловлюсь, є наступною. Враховуючи те, що, на жаль, попередній склад Верховної Ради зробив одну Олександр Рафкатович, заходьте, бо ситуація була критична при попередньому голосуванні за вашої відсутності.

АБДУЛЛІН О.Р. Вибачте, будь ласка.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я пропоную догану Абдулліну за те, що він запізнюється.

ТОМЕНКО М.В. Як каже мій друг Олександр Валентинович Турчинов, нагану.

Отже, щодо даного законопроекту. Логіка наша була наступна. Насправді ця пропозиція була і телевізійників і групи журналістів до нас, до комітету, просто тоді, коли ми це реєстрували, ми не працювали, і тому не всі були поінформовані депутати комітету, коли ми реєстрували.

Зараз, як ви знаєте, журналістів повернули в традиційну систему розгляду цивільних позовів як і пересічних громадян. І ми вже неодноразово з вами звертались до ситуації, коли справа про так звану моральну шкоду, недостовірну інформацію стає зараз актуальною. І є побоювання, що наявність терміну негативної інформації розширить коло звертань за судовими позовами.

І для того, щоб нам тут не ризикувати, як кажуть, береженого Бог береже, краще вилучити цей термін, який не розтлумачений, будемо розбирати вже не достовірну інформацію, а негативну інформацію як по факту, щоб її не було і не будоражила вона уми, особливо після того як Кузьмін зробив заяву, знову у нас чергова історія з наклепами може з'явитись.

Тому дуже проста історія, просто вилучити з закону сам термін про негативну інформацію, всього-на-всього.

Шановні колеги! Хто із авторів хотів задати чи немає пропозицій? Мені здається, теж очевидні речі, і я прошу підтримати дану ініціативу і доповідати Верховній Раді в разі підтримки. Хто за, прошу голосувати. Підтримується одноголосно. Дякую.

У Княжицького є пропозиція поки пересунути, поки його немає.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення блокування діяльності засобів масової інформації), номер 2122, Мірошниченко, Мирний. Ігор Мірошниченко, прошу.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Шановні колеги! Це той законопроект, щодо якого, ви пам’ятаєте, я говорив, я його в принципі подав у парі зі своїм побратимом Олександром Мирним, він стосується історії з газетою з Камінця-Подільського, пам’ятаєте, коли подали судовий позов за нібито недостовірну інформацію, за образу честі і гідності, хоча ніби газета надрукувала очевидні речі просто без судового рішення. І штука в тому, що оскільки сьогодні у нас не існує обов’язкового 10-відсоткового мита, яке скасували через судову реформу Портнова, то відповідно позивач може позиватися до засобів масової інформації, виставляючи будь-які суми позовів.

В зв’язку з великими сумами позову можуть блокуватися рахунки, арештовуватися майно засобів масової інформації.

Таким чином поки розглядається справа в судах, по суті засоби масової інформації можуть просто закривати свої існування, бо особливо це  стосується маленьких засобів інформації, вони просто не зможуть виживати. Була тут головний редактор, вона з нами говорила. Тобто цей законопроект, власне кажучи, унеможливлює блокування роботи ЗМІ, через такі особливі позови.

Тобто, власне кажучи, наша позиція, я думаю, що ви погоджуєтесь зі мною, маємо захистити засоби масової інформації всіляко від таких атак рейдерських або просто атак тих людей, яким вони є неугодні.

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, запитання до пана Ігоря.

РАУПОВ Р.Б. Який механізм пропонується для того, щоб відбулось недопущення блокування?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Механізм заборона арешту майна і рахунків блокування у якості забезпечення позовів, бо у нас виходить так, подали позов на 6 мільйонів на редактора, і на 6 мільйонів до газети…

РАУПОВ Р.Б. Я був присутній, до речі, на першому засіданні суду

МІРОШНИЧЕНКО І.М. В якості забезпечення позову вони вимагають арештувати майно. Зрозуміло, що  потім суд прийме рішення, навіть, якщо  газета була не права, сума позову буде зменшена там до якихось символічних. Але поки буде йти розгляд, в суді газета не буде виходити і припинить своє існування.

Тому оскільки засоби масової інформації це є засіб гарантування свободи слова, доступу до  інформації, то ми якби пропонуємо  цим законопроектом, щоб якщо газета винна, відшкодовувала, в тому числі і своїм майном відповідала тільки після винесення  рішення суду і набуття його законної сили.

ТОМЕНКО М.В. Цей законопроект аналізувало наше Науково-експертне управління, тобто вони пішли таким традиційно-рутинним, так би мовити, шляхом господарським, вказують тут на певні ідеї, єдине, що мені сподобалося, що тут в першій частині вони кажуть, "тому, виходячи з суспільної потреби забезпечення свободи слова, вважаємо, що відповідна заборона може застосовуватися до окремих категорій справ, або запроваджуватись як тимчасовий захист. То моя думка, що треба нам між першим і другим проаналізувати цю частину по Адміністративному кодексу і так далі, щоб ми були готові щодо критики стосовно того, що тут нам Науково-експертне управління. Я думаю, що перше читання ідеологічно ми переконаємо, що такий засіб важливий, а вже до другого читання, як ми його проведемо, щоб нам подумати, як відбитися від критики Науково-експертного управління.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ну, з іншого боку, я думаю, що оскільки ми – Комітет з питань свободи слова та інформації, відповідно всі журналісти, підтримають це однозначно, і я думаю, що наше завдання як раз – захищати журналістів. Відповідно тут немає ніякої політики, тут є просто тільки підтримка, власне кажучи, нашим профільним комітетом тих людей, яких ми, власне, маємо підтримувати.

КОНДРАТЮК О.К. Ну, я думаю, що тут не тільки журналістів, а розширити: і менеджмент, і щоб працювали...

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Безперечно, ну, це може стосуватися всіх, звичайно.

АБДУЛЛІН О.Р. Можемо вписати газету "Сьогодні" туди, особисто в закон…

КОНДРАТЮК О.К.  Я пропоную підтримати, а далі до другого читання дивитись.

ТОМЕНКО М.В. Потім друге читання, тоді будемо думати, як там, які зауваження.

АБДУЛЛІН О.Р. По суті зауважень, вони просто беруться як до господарчих суб'єктів.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ну, я хочу сказати, що перш ніж зареєструвати цей законопроект, ми зверталися до наших юристів. Ми також мали дискусії стосовно ідеологічних речей, бо як з точку зору журналіста колишнього і з точки зору людини, яка працює в цьому комітету, розумію, що це потрібно. А вони з точки зору юридичної, вони кажуть: "Ну, це не зовсім справедливо. Бо тоді ми застосовуємо інший пресинг". Але я все ж таки вважаю, що ЗМІ – це особливий орган і тому можна голосувати.

ТОМЕНКО М.В. Друзі, надійшла одна пропозиція: підтримати для розгляду в першому читанні. І тут я не сказав одну річ щодо принципових речей. Якби ви не заперечували, щоб ми привернули увагу, що, скажімо, і комітет, і автор, значить, щоб ми мали два виступи. Ігоре, ти ж будеш і як автор виступати, так щоб від комітету був виступив, щоб ми розширили позицію.

КОНДРАТЮК О.К. Дві людини, правильно.

ТОМЕНКО М.В. Так потрібно будувати нам позицію. Тому в разі підтримки, щоб два були виступаючих.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ми можемо Сашу попросити підтримати.

ТОМЕНКО М.В. Зараз голосуванням подивимося.

Хто за те, щоб підтримати даний законопроект, прошу проголосувати. Хто – "за"?

Одноголосно. Дякую.

До речі, ми зараз працюємо. Щодо того, що Ігор сказав, що, пам'ятаєте, тоді в попередньому парламенті ми ніби з представником Президента домовилися, пам'ятаєте, про судові позови? Була у нас все-таки ідея зберегти діючу норму. У кінці кінців не вдалося нам реалізувати, я думаю, щоб ми всім комітетом подали: повернутись до діючої норми, яка була, про судові позови, щоб… Ну, от зараз знову там новий судовий позов. Тобто воно провокує те, що, як проти пересічних громадян, наприклад, подати на 5 мільйонів, чи на 3 мільйони. Все-таки цю норму 10 відсотків відновити, вона діяла успішно. Тому ми готуємо такий законопроект, і я звернусь до всіх депутатів, щоб усі ми підписали, щоб була спільна позиція.

Микола Княжицький уже з нами, і тому ми повертаємося до третьої позиції: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення (2074). Прошу, пане Миколо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

Ну, про цей закон досить докладно вже говорили ми і в пресі, тут і колеги-журналісти і між собою, і я є співавтором разом з Миколою Володимировичем цього закону. Чому, по-перше, скажу вам ми його подавали? Бо дуже було важливо, щоб ми подали відповідний законопроект, оскільки в плані заходів з виконання обов'язків та зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи, яка теж затверджена була Указом Президента, було сказано, що Закон про забезпечення прозорості має бути в переліку тих так званих європейських законів, які повинні прийматися. Тому, коли формувався порядок денний, то ми поставили для себе за мету з Миколою Володимировичем розробити такий закон досить швидко, щоб ми встигли його зареєструвати.

Ви знаєте, що зараз громадські організації працюють загалом над новим законом про аудіовізуальні послуги, і ми з ними спілкуємося і беремо участь теж в тому, щоб цей закон був прийнятий. Так от, голосування і розгляд цього законопроекту, який потім в другому читанні можна буде доповнити, був би тим містком, щоб ми могли далі додати і додаткові, інші пункти, які будуть в тому законі, який розробляється громадськими організаціями.

Про що конкретно йдеться в цьому законі? Декілька дуже важливих пунктів. Перший пункт: прозорість медіавласності. Очевидно, що і цього вимагає від нас європейське співтовариство, і те, що воно від нас вимагає… Після того, як ми подали цей  законопроект, альтернативний законопроект був затверджений на Кабінеті Міністрів  України. Тому ми все одно будемо обговорювати цю тематику, вона є важливою, вона є серед таких надзвичайно важливих. Три пункти є тут.

Перше. Очевидна прозорість медіавласності і засоби, які має застосовувати Національна рада і щоб за цим слідкувати для того, щоб ми знали хто є реальним власником наших телерадіокомпаній, за якими офшорами ці власники не ховалися.

Друге. Очевидно, коли ми будемо це знати, краще буде працювати наше антимонопольне законодавство і Антимонопольний комітет, бо для того, щоб вони ефективно працювали потрібно знати хто є безпосередньо власником того чи іншого засобу масової інформації.

Крім того, є ще декілька досить важливих пунктів, які є тут, які стосуються регуляторного органу. Один з таких важливих пунктів той, що якщо наш регуляторний орган  відмовляє якомусь засобу масової інформації в тому чи іншому рішенні, вони повинні обов'язково в мотивувальній частині написати причини, на підставі яких вони відмовили в тому чи іншому рішенні. Бо зараз всі наші засоби масової інформації страждають від того, що люди суб'єктивно підняли руки. Чому вони прийняли той чи інший  закон -  не зрозуміло. Цей закон це регулює.

Ще один важливий пункт, який є в цьому законі, це те, що стосується  адаптаційних списків. Ми запропонували, оскільки кабельні оператори, і дуже багато людей нарікають на це, і оскільки Національна рада теж дуже часто  зловживає, формуючи ті  адаптаційні списки, щоб зняти будь-які корупційні складові і щоб виконати Європейську конвенцію про транскордонне мовлення, ми запропонували, щоб ті канали, які ведуть мовлення з тих країн, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне мовлення, так як це зробила Україна, не потребували адаптації. Бо виходить масло масляне. Адаптація до того, що вони вже і так отримали ліцензію. А всі інші, так як це зараз і є, залишаються ці адапційні списки по відношенню до тих каналів, з тих країн, які не ратифікували цю конвенцію.

Це є  ті три пункти, які  основні в цьому законі, але, як я вже казав, перше читання, і маю дуже велике сподівання, що він потрапить в порядок денний. Він або альтернативний, щоб ми могли долучитися з тими пропозиціями, які роблять зараз громадські організації, які напрацьовують новий законопроект про радіовізуальні послуги.  

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, які запитання до авторів?

КОНДРАТЮК О.К.  Немає.

СТЕЦЬ Ю.Я. У мене запитання.

Я, чесно кажучи, не встиг ознайомитися достеменно, тому дуже цікаво, а там передбачено якимось чином порядок проходження цієї адаптації чи ні, чи це іншими нормативно- правовими актами врегульовано?

КНЯЖИЦЬКИЙ  М.Л. Ми говоримо про те… У них є положення. Це взагалі законами не регулюється. Положення, яке вони прийняли, суперечить  закону. Тому у цьому законі, щоб з одної сторони  не обмежувати регулятора,  у законі зараз цього немає, ми потім, коли буде друге читання, то можна буде доповнювати механізм адаптації.  Зараз ми зняли це питання до тих країн, які  ратифікували конвенцію. Тому що фактично виходить що? Все одно всі канали з цих країн ведуть мовлення. Але для того, щоб отримати цей дозвіл, їх треба іти і приватним способом, ми знаємо яким, домовлятися з членами Нацради.

Щоб запобігти будь-якому Або навпаки, коли треба натиснути на ту чи іншу кабельну мережу, то їм кажуть: "А у вас канал "Дискавері" у вас не є до кінця адаптований, тому що там щось не те було". Ми мали такі приклади і з європейськими каналами, коли лобіюється різноманітне законодавство. Щоб це знати, ми тут це забрали.

КОНДРАТЮК О.К. Я пропоную підтримати.

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, є пропозиція підтримати даний законопроект для обговорення та ухвалення у першому читанні. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Шановні колеги, я, якщо не заперечуєте, тут згадали щось ми про план наших законодавчих робіт. Тут Голова Верховної Ради нас просив терміново до 18 години визначитися по так званих тих додатках, бо висловлювалися по плану законодавчих ініціатив. То висловлювалися там застереження по додатку  1, додатку 2  у нашій частині. І я так розумію, що у нас ніяких змін не відбулося, тобто все, що у нас зареєстровано, ми подаємо, так би мовити, в основне тіло. Що на даний момент зареєстровано, всі законопроекти, ми всі пропонуємо розглянути. Ми тільки з Геращенко проявили добру волю, враховуючи, що канал "Рада" вже ніхто не відключає, то ми не заперечуємо, щоб нашу постанову із Геращенко, яку ми, власне, слухали на комітеті про стан з відключенням з "Радою", її можна зняти з розгляду, а всі  решта, які на нашу тематику зареєстровані, ми всі їх розглянемо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. З вашого дозволу.

Хотів теж поінформувати колег, бо частина з них, ми разом подавали цей законопроект вчора, а дехто, може, не знає, теоретично він міг би потрапити ще до додатків. Чи вже не міг би? Бо він є вже зареєстрований.

І справа у тому, що ми подали законопроект, де є декілька пунктів важливих. Перший. Це те, що ви знаєте, що має бути громадська рада на національній телекомпанії і радіокомпанії. Її немає, оскільки в законі сказано, що вона має створюватися Президентом і парламентом, а Конституційний Суд сказав, що Президент не має таких повноважень, і парламент тому скасував. Але він не скасував цю норму, він не дав її створити. І фактично зараз керівництво Національної телекомпанії призначається урядом одноособово, що, з моєї точки зору, неправильно.

Тому ми подали законопроект, де сказано, що наш комітет формує таку раду, яка в свою чергу призначає, це не заборонено законодавством, це відповідає всім законодавчим нормам. І ще одна норма, яка є в цьому законопроекті, оскільки ми маємо зараз всевладдя комерційних засобів масової інформації, які є під тиском влади, дуже жорстким, щоб всі парламентські фракції на каналі "УТ-1", на державному каналі, в прайм-тайм з 19 до 22 години отримали 45 хвилин часу для власних програм, виступів або будь-яких інших заяв. Тому що ми можемо опинитися в такій ситуації, коли комерційні власники будуть під тиском влади, державний канал вже урядовий, це буде хоча би  якась змога представникам всіх, ще раз кажу, всіх парламентських фракцій виступити там. От такий законопроект ми подали. Ми не встигли його сьогодні внести сюди на комітет, але ми його подали.

ТОМЕНКО М.В. Дивіться, а може тоді таким чином, що ми просто, якщо б ви не заперечували, то ми листом від комітету би скерували з проханням включити до додатку як такий, що на момент розгляду, а реально ми будемо чи завтра розглядати, чи післязавтра (я не знаю, коли ми це будемо розглядати, напевно, завтра, в четвер), щоби в нас було, що ми пропонуємо і цей включити до додатку, щоб розглянути на цій сесії.

КОНДРАТЮК О.К.  Та ми можемо, тому що судячи з того, як ми розглядаємо порядок денний і затверджуємо, тому що ми можемо місяць його затверджувати. Тому, я думаю, що точно, можемо листом це подати сьогодні.

ТОМЕНКО М.В. Давайте тоді зафіксуємо рішенням, що ми виключаємо тільки постанову Томенко-Геращенко за їхньою згодою та додаємо до додатку ще законопроект, підготовлений Княжицьким і групою товаришів. Хто за це, прошу проголосувати. Підтримується.

Шановні колеги, у нас є урядовий законопроект проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення доступу осіб з вадами слуху до інформації (номер 2384). Є пропозиція заслухати першого заступника голови Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення пана Анатолія Мураховського. І Микола Княжицький тоді зробить свою доповідь, і будемо ухвалювати рішення. Пан Анатолій, прошу.

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Дякую, шановний Миколо Володимирович. Шановні колеги, пропонується до вашого розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення доступу осіб з вадами слуху до інформації. Мета зрозуміла. Вона по суті визначена в назві.

Пропонується внести зміни до статті 13 Закону про Національну раду телебачення і радіомовлення, статей 24, 25, 27, 28 і 59 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Ключовий момент законопроекту – це передбачити, що мінімальна частка в загальному обсязі мовлення офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач, програм адаптованих для сприйняття особами з вадами слуху шляхом субтитрування або перекладу на жестову мову має бути не менше ніж 5 відсотків в добовому відрізку часу з 7 до 22 години. І така частка має зазначатися в програмній концепції мовлення телерадіоорганізації. Тобто запроваджується обов'язок телерадіоорганізації здійснювати відповідно до ліцензійних умов адаптацію аудіовізуальної  продукції для сприйняття особами з вадами слуху.

Я хочу сказати, що дискутувалася норма 5 відсотків. Сьогодні, за нашою інформацією, в Україні працює 300 спеціалістів з субперекладу. Це не значить, що вони всі працюють в телерадіоорганізаціях. Тобто підняття цієї норми може бути не сприйнято телерадіоорганізаціями, але норма не менше 5 відсотків дозволяє збільшувати цю частку. Я просив би підтримати цей законопроект.

ТОМЕНКО М.В. Дякую, пане Анатолію. До доповідача немає запитань?

СТЕЦЬ Ю.Я. Є. А скажіть, будь ласка, ви коли аналізували, подавали цей законопроект, ви аналізували ситуацію з тим же законопроектом, який ви подавали від Кабміну в минулому скликанні? Ви помилки врахували чи ні?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Ну, мені здається, що, ви знаєте, урядовий законопроект, коли подається, там враховується все і багатьма органами.

СТЕЦЬ Ю.Я. А ви читали попередній законопроект з цього приводу?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Я зараз не готовий вам сказати.

СТЕЦЬ Ю.Я. Не готові сказати чи ви читали, чи ні?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Я не готовий сказати чи враховані ці помилки, бо я не…

СТЕЦЬ Ю.Я. В минулому законопроекті було написано теле- та радіоорганізації. Такий казус. Ми мали зобов'язати радіоорганізації робити субтитри. Тому в мене складається враження, що представники Кабміну, в принципі, не читають, а люди, які приходять сюди на засідання, є некомпетентними.

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Що мається на увазі?

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, я вже пояснив, що.

ТОМЕНКО М.В. Дякую.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, в мене ще є питання. Скажіть, будь ласка, ви розумієте, що існують телеканали нішеві? "Ніша" таке слово є. Відповідно, які по факту не зможуть виконати цей закон, оскільки, вони просто не будуть мати такої змоги. Наприклад, телеканал "Малятко", умовно кажучи, от як вони будуть виконувати це? Я вже мовчу про телеканал "Хокей", наприклад, "Футбол". Як вони це будуть виконувати?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Я думаю, що у кожному каналі є такий блок програм…

СТЕЦЬ Ю.Я. Немає. Подивіться концепції, подивіться телевізор.

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Я дивлюсь телевізор і газети читаю.

СТЕЦЬ Ю.Я. І ви хочете сказати, що "Малятко" зможе виконати ці вимоги?

ТОМЕНКО М.В. Я перепрошую, тут всі люди виховані, дайте можливість представнику уряду відповісти. Не переривайте його.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я його доповідь не переривав, тому якщо можна, я буду ставити запитання.

ТОМЕНКО М.В. То дайте ж йому відповісти! Ви ж не на ток-шоу.

СТЕЦЬ Ю.Я. І, очікуючи його відповідь, буду ставити уточнюючі запитання. Дякую.

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Я вважаю, що на кожному телеканалі є така ніша, яку потрібно заповнити для всіх з вадами слуху. Тим паче, що і в дитячій аудиторії є такі люди, це вимагає та частина суспільства від нас, яка обмежена своїми фізичними можливостями сприйняти ту чи іншу програму.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ви закінчили? Уточнюю запитання. Чи ви дивилися телеканал "Малятко", телеканал "Хокей", телеканал "Футбол"?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Дивився.

СТЕЦЬ Ю.Я. Чи можете ви сказати, що телеканал, наприклад, "Хокей" зможе виконати вимоги цього закону? Тому що інакше він буде порушником, і це дасть право Національній раді відібрати в нього ліцензію.

 

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Є в кожному каналі і в дитячому, і в спеціалізованому спортивному новинний блок чи інший. А тим не менше, якщо така норма закону буде започаткована, це вже буде проблема і завдання телеорганізації зробити такий блок, який би влаштовував ту частину суспільства.

СТЕЦЬ Ю.Я. Закони України не мають бути направлені на створення проблем телеканалу. Тому, я думаю, що було б варто все ж таки випрацювати цей законопроект і вказати певні норми для певних телеканалів. Наприклад, для інформаційних програм, я це ще розумію, а просто зобов'язати телеканали, все-таки зобов'язати. А ви аналізували європейську практику, коли пропонували цей законопроект?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Аналізували,  така практика є.

СТЕЦЬ Ю.Я. Скажіть мені, будь ласка, в якій з європейських країн, які вважаються демократичними, і в тому числі направлені на те, щоб з подібними категоріями населення працювати, є подібна норма? Можна я все-таки почую відповідь від людини, яка готувала законопроект?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Є і в Німеччині, і у Франції, і у Великобританії.

СТЕЦЬ Ю.Я. У Франції немає такої норми обов'язково всі комерційні телеканали зобов'язати робити програми із субтитрами. Це перше.

І друге. Скажіть, будь ласка, ви розумієте, що по факту це є завданням держави, опікуватись такими людьми, а не зобов'язанням комерційних телеканалів робити такі речі. Чи відомо вам таке чи ні?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Мені відомо. Але мені не зрозуміла не зобов'язанність законодавства влаштовувати ту частину суспільства, яка фізично потерпає. Чи це антисоціальний якийсь…

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Ви не зрозуміли моє питання. Чи розумієте ви, що це держава має опікуватись, а не комерційні телерадіокомпанії подібними проблемами?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Я вам відповів на це питання досить однозначно. Розумію, що держава повинна опікуватись. Але держава створює такі умови в тому числі шляхом вдосконалення законодавства, щоб виконувати свої функції.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, то, можливо, варто було запропонувати комітету на розгляд законопроект, який би зобов'язав державні канали збільшити частку? А не зобов'язувати комерційні телеканали це робити, які в тому числі, ми вже розуміємо, не зможуть виконати цей закон. І це дасть підстави Нацраді забирати ліцензії, оскільки ви пропонуєте це вписувати в ліцензійні норми.

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Відповідаю вам на це запитання. Державні телеканали з більшою часткою адаптують програми сурдоперекладом. Але наше суспільство дивиться в тому числі і недержавні телеканали. І ми маємо створити їм такі рівні можливості.

ТОМЕНКО М.В. Дякую. Щоб не йти по третьому колу, будь ласка, Миколо Леонідовичу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання, справді, таке непросте. Тому що, з однієї сторони, ми повинні, перш за все, дбати про наших громадян. То, очевидно, ми повинні дбати про громадян з вадами слуху. Бо ми можемо сказати, що цей законопроект є недосконалим. А він і справді, як сказав колега, є недосконалим. Але ми не можемо самі нічого запропонувати, якщо уряд нам не дав хорошої пропозиції, то ми не можемо самі, взагалі нічого не запропонували.

Вивчав я цей законопроект. Є, по-перше, історія питання. Аналогічний законопроект розглядався Верховною Радою в 2010-2011 роках. У 2010-му був відхилений Верховною Радою. Головне науково-експертне управління у висновку висловлював до нього зауваження. Значить, закон, який би захищав права осіб з вадами у цій сфері вже існує. 14 січня 2012 року він був прийнятий. Набрали чинності зміни в Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до яких телерадіоорганізації не залежно від форм власності і відомчого підпорядкування забезпечують субтитрування або переклад на мову жестів офіційних повідомлень, кіно- та відеофільмів, передач і програм в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно постанова Кабінету Міністрів  на сьогоднішній день не прийнята. Аналогічний закон 2012 року, Президент наклав на нього вето.

Одним словом, є постанова Кабінету Міністрів, на яку тут не посилаються, яка є взагалі абсурдною, бо в цій постанові сказано, що інформаційно-аналітичні, культурно-мистецькі, науково-просвітницькі фільмопокази до 2015 року має бути до 15 відсотків, до 2018 – до 35 відсотків, до 2020 – до 50 відсотків.

КОНДРАТЮК О.К. Це для кого?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Кабінет Міністрів (від 01.08 2012 №706) про затвердження державної цільової програми "Національний план дій" з реалізації Конвенції про права інвалідів. Це є прийнятий документ. На нього немає посилання в даному випадку в тому документі, про який нам говорять.

І тут цей план цією постановою Кабінету Міністрів  вже є введений. Тому, коли ми зменшуємо кількість відсотку, то очевидно, що ми йдемо назустріч телерадіоорганізаціям.

Я провів консультації з різними людьми, в тому числі з колегою Пишним, який опікується людьми з вадами слуху, працює в цій галузі. І колега Пишний, до речі, навів приклад. Коли ми говоримо про європейський приклад, це абсолютно вірно. Бо в Латвійській Республіці, скажімо, існує закон, де держава і справді дбає про цих людей і фінансує додаткові заходи на різних телевізійних каналах для того, щоб забезпечити сурдоперекладом. Тому що, якщо комерційна компанія веде таке мовлення, то держава повинна виділити відповідні кошти для того, щоб таке мовлення здійснювалося.

Тому пропозиція, може, така компромісна. В тому законопроекті, який сказано, мова йде про 5 відсотків, наскільки я розумію. Вірно я розумію? Правильно. 5 відсотків, але для всіх телерадіоорганізацій. Я би пропонував підтримати це в першому читанні. Для того, щоб потім внести відповідні пропозиції, в тому числі про державне фінансування. Ми розробимо від комітету відповідні правки до цього законопроекту, щоб було державне фінансування для цього і щоб забезпечувалися в той самий час і права людей з вадами.

КОНДРАТЮК О.К. Ми не зможемо це зробити, тому що там буде стаття 16, там не предмет відання буде і ми…

СТЕЦЬ Ю.Я. Да. Зміни до бюджету. Це не реально.

КОНДРАТЮК О.К. Ми не зможемо, там буде 16 стаття, там не буде предмету відання, тому що там державні…

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, коротше, ми це не зможемо зробити…

ТОМЕНКО М.В. Колеги, що ми можемо внести? Ми можемо частку змінити, ну, виходячи з Регламенту. Теоретично ми можемо внести, наприклад, обмежити загальнонаціональними, тобто ми можемо виключити місцеві мовники, і теоретично те, що Юрій говорив, якісь спеціалізовані канали можемо винести з цього переліку, це не буде суперечити Регламенту.

От так давайте подумаємо, щоби не було тут і критики з боку і соціальних груп вразливих, які підтримують даний законопроект. Я б собі мислив таким чином, що, ясно, місцевому мовнику це складно, очевидно, і спеціалізованим, там, спортивним і ще якимсь каналам теж теоретично складно. Можливо, дійсно піти по такому шляху, що це загальнонаціональні канали і, скажімо, там…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Загальнонаціональні державні канали.

ТОМЕНКО М.В. Загальнонаціональні і державні канали.

КОНДРАТЮК О.К. Так, чекайте. Загальнонаціональні чи загальнонаціональні державні? І що таке місцевий мовник?

ТОМЕНКО М.В. Регіональний.

СТЕЦЬ Ю.Я. Дивіться, немає такого. Є комунальні, державні і в тому числі, наприклад, телеканали, які зараз отримують ліцензію, супутникові в тому числі є національними мовниками.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні. Вони не є загальнонаціональними мовниками.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ну, як ні?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Супутникові канали не є загальнонаціональними

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, з тих каналів, які я перераховував, в тому числі є загальнонаціональні. Ну, я поясню тобі. Якщо зараз Нацрада виносить якісь частоти, умовно кажучи, на конкурс спеціалізовано під конкретний проект телеканалу, і там буде телеканал, який не зможе виконати цю норму закону, але буде мати пакет як національний телеканал, то знову ж таки ми не зможемо реалізувати цю норму закону.

Ще раз. Давайте підходити до цього фахово, професійно, а не популістські. Очевидно, що законопроект на часі зрозумілий і потрібний, тому що ми про цих людей маємо дбати. І не тому, що в нашій фракції є колеги, а, в принципі, це абсолютно нормально. Але те, яким чином це зараз відбувається, це не професійно, не фахово, популістські і буде виглядати, що тут зібралися люди, які не розуміють взагалі чому тут зібралися. Ще раз кажу, в законопроекті чітко вказана норма телерадіоорганізацій. Ми ж розуміємо, що телерадіоорганізація, в тому числі, входить в телерадіокомпанії, і вони мають виконувати рішення цього закону. Хочете просто зрозуміти що буде далі? Над вами, я маю на увазі представника Кабінету Міністрів, і над усім Кабінетом Міністрів будуть сміятися.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. У мене пропозиція. Я просто вважаю, що 5 відсотків цілком справедлива цифра, якщо говорити про інформаційну мову. Тому, якщо б ми могли рекомендувати чи внести можливості, щоб і державні комерційні телеканали, але все, що стосується частини інформаційного мовлення, забезпечили у цій частці сурдоперекладу, то це було б нормально. Тоді б ми відсікли нішові канали, наприклад, "Малятко", там немає інформаційного мовлення. Таким чином, що стосується спортивних каналів…

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, якщо там будуть інформаційні програми, то може бути теж.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Дитячих немає. Що стосується спортивного, там же є новини, нехай буде 5 відсотків для людей, з обмеженим слухом, немає проблем. Дивіться, латвійський приклад класний, супер. Але ми розуміємо, що держава не буде фінансувати комерційні телекомпанії, щоб вони забезпечували сурдопереклад. Я вважаю, що комерційні телекомпанії не обідніють, якщо вони саме інформаційне мовлення 5 відсотків можуть взяти на себе, сурдопереклад, тобто саме інформаційне.

ТОМЕНКО М.В. Миколо Леонідовичу, будь ласка.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я уточню просто. Вибач, ти логічно говориш, але чому люди з вадами слуху не можуть подивитися художній фільм із субтитрами? Ми не можемо їх обмежувати, вони не тільки новини повинні дивитися, правда?

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Безперечно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І виходячи з цього, по-перше, я б розділив, по-перше, давайте ми сконцентруємось, що це роблять лише загальнонаціональні канали. Що таке загальнонаціональний канал? У нас законодавством визначено, це канал, який має частоти на ефірне мовлення більше як у 12 регіонах України, лише ці канали. Друге, розділяємо форму власності: державна форма власності і приватна форма власності. Тому що у держави є більше зобов'язань, загальнонаціональних, комунальних ми не маємо, ми зараз кажемо про загальнонаціональні канали. Тому, я б сказав, що на державному телебаченні я б зробив навіть більше, 15 відсотків, а на каналах приватної форми власності зробив не менше 5 і передбачив би все ж таки в законодавстві зобов’язання держави це фінансувати і підтримати. Тоді це буде справедливо, тому що держава… Ми ж всі знаємо, що наші загальнонаціональні канали є збитковими, ми це знаємо, вони не є прибутковими. Це інше питання, але це так.

Тому держава державний вона все одно фінансує, тому має бути 15 відсотків, щоб люди були захищені, а загальнонаціональні і приватної форми власності тоді, коли держава це підтримує. Тоді і каналам це не буде образливо, бо якщо дістануть канали додаткове фінансування на це…

СТЕЦЬ Ю.Я. Це не реально абсолютно…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але це було б справедливо, тому що це зобов’язання  держави, ми можемо додаткові зобов’язання в наших економічних умовах скласти на засоби масової інформації.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Дивіться, я вважаю, що якщо ми накладемо ще на державні телеканали зобов’язання більше ніж на комерційні, тоді ми вб'ємо взагалі конкуренцію, ми вб'ємо конкуренцію. Тому що ми сьогодні говоримо, державна телекомпанія збиткова, вона має бути прибутковою так само, як комерційна телекомпанія, питання в менеджменті, питання в корупції. І якщо ми створюємо однакові умови…

ІЗ ЗАЛУ. Вони теж зараз збиткові…

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Добре, я розумію. Але якщо ми однакові умови створюємо і для комерційних і для державних, тоді ми принаймні можемо говорити, що це є ринкова конкуренція. А якщо ми це зобов’язання субтитрами, наприклад, 15 відсотків завалити, а комерційні тільки 5 та ще і щоб фінансувала держава, то яка це конкуренція? Треба, щоб однакові умови були для всіх. Я думаю, що є раціональне зерно в тому, що ви кажете, має бути все ж таки не тільки інформаційні програма. Але в якості компромісу я би пропонував 5 відсотків саме на інформаційні програми, що стосуються забезпечення прав людей з обмеженими можливостями слуху, то є субтитрування, воно передбачене мовним законодавством.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, коли ми говоримо про 5 відсотків, це передбачає і субтитрування, і сурдопереклад. Це не лише сурдопереклад, це дві різні, це або, або. Або, або.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Логічно, що фільми не буде ніхто сурдоперекладом забезпечувати.

СТЕЦЬ Ю.Я. Чому? Є і такі теж…

МІРОШНІЧЕНКО І.М. По-перше, це не зручно, ніхто не буде дивитися кіно, як його можна дивитися…

СТЕЦЬ Ю.Я. А хокей як дивитися?

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Хокей дивишся сам, без коментаря…

ТОМЕНКО М.В. Друзі, давайте трошки уважніше…

КОНДРАТЮК О.К. Юрій, минулого скликання ти був одним із співавтором подібного закону, я правильно пам’ятаю?

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Так.

КОНДРАТЮК О.К. Чому його тоді ветував Президент, нагадай, будь ласка?

СТЕЦЬ Ю.Я. Скажіть, будь ласка, ви знаєте чому він ветував, а потім відкликав по факту своє ветування і пропонував ще раз його прийняти.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Президент України звернув увагу на те, що законом визначаються занадто обмежений порівняно з нормою статті 23 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів" перелік телепродукту, який має бути адаптований для сприяння інвалідами по слуху та встановлюється зовсім незначна кількість телерадіоорганізацій, на яких покладається обов’язок здійснювати таку адаптацію. В тому закон суттєво обмежу можливості інвалідів по слуху реалізувати гарантоване їм право на доступ до інформації та не узгоджується з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про права інвалідів, яка ратифікована Україною в 2009 році.

Тому Президентом пропонувалося передбачити в законі, що телерадіоорганізації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані здійснювати субтитрування або переклад на жестову  мову офіційних повідомлень, кіно і відеофільмів і передачі програм в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів. А Кабінет Міністрі, як ви знаєте, визначив, що має бути взагалі 50 відсотків…

СТЕЦЬ Ю.Я. В порядках та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів постановою, уявіть собі…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так вони її прийняли…

Тому і треба нам прийняти закон, щоб ми зменшили цей тиск, через невиконання якого зараз можуть прийти в будь-яку компанію і ще буде …

 

КОНДРАТЮК О.К.  Значить, є субтитрування, є мова жестів, і коли ми взнавали, і теж питали це до предмету відання інвалідів, то вони говорили, що не всі інваліди, які позбавлені слуху, знають мову жестів. Тому для них звичайно краще, щоб були субтитри. Тоді це була їх позиція.

ТОМЕНКО М.В. Друзі, я повертаюся до тези, що от я все проаналізував практично, що ви сказали. І я не бачу проблеми все це врегулювати при обговоренні до другого читання разом з громадськими організаціями, інвалідами і всіх інших, і, наприклад, залишити субтитрування, а зняти сурдопереклад, тому тут інші речі. Це можна до другого читання, це абсолютно не суперечить нашому Регламенту і предмету відання.

Тому було дві пропозиції: одна пропозиція – на доопрацювання відправити Кабінету Міністрів, друга пропозиція – підтримати в першому читанні і доопрацювати до другого читання. Ставлю на голосування підтримати в першому читанні і доопрацювати до другого.

За – 6. проти – 2. Рішення ухвалено. Дякую.

Дякую, пане Анатолію.

Шановні колеги, проект постанови Яворівського, його немає, але пані Олена готувалася, все рівно треба, я думаю, що оскільки це  більш така  політична річ, її треба розглянути.

Проект постанови про заборону політичної реклами Митного союзу в Україні як такої, що  носить антидержавний характер, суперечить Конституції та законодавству України. Постанова 2376, вніс депутат Яворівський.

АБДУЛЛІН О.Р. Ми просили, щоб автор приходив...

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні доповідач, не автор – доповідач.

 

КОНДРАТЮК О.К. Принаймні приходили, щоб можна було в якусь дискусію вступити, але я думаю, що те така контроверсійна річ, що тут не сильно дискусія тут в нас вийде.

ТОМЕНКО М.В. Неконструктивна.

КОНДРАТЮК О.К. Абсолютно. Ну, по-перше, дивіться, не зовсім є предмет відання для нашого комітету як такого. По-друге, немає ніякого пояснення взагалі автором цієї постанови, що він має на увазі. Тому я пропоную піти наступним шляхом.

По-перше, звернутися до Голови Верховної Ради України з пропозицією включити до переліку профільних комітетів також комітети, які опікуються питаннями державної політики в сфері європейської інтеграції, в  закордонних справах. Хай вони дадуть теж свої якісь рекомендації стосовно такої постанови, не тільки ми як головний комітет тут виступаємо.

Друге, оскільки в нас відсутній  абсолютно з цього висновок Головного науково-експертного управління, то я думаю, що тоді до вашої пропозиції, Микола Володимирович, яку ви говорили, звернутися до Інституту законодавства, хай вони дають нам своє якесь заключення.

І третє питання, звичайно, те, що стосується, що ми все одно не є Комітетом з питань правової політики, який розглядає, хай він розгляне теж цей проект, теж дасть якусь свою рекомендацію. Таким чином ми зберемо більше експертної думки, тоді будемо визначатися, що ми далі повинні робити з таким характером таких постанов.

СТЕЦЬ Ю.Я. Скажи, а зараз розписаний Головою Верховної Ради тільки на наш комітет чи на якийсь?

КОНДРАТЮК О.К. Він розписаний на наш.

ТОМЕНКО М.В. Ми – головний.

 

СТЕЦЬ Ю.Я. Але тільки на наш, чи ще десь розгляд йде?

КОНДРАТЮК О.К. Ні, тільки на нас, але все одно будь-яка постанова проходить через Комітет правової політики.

АБДУЛЛІН О.Р. Політична реклама може й є, а якщо вона буде соціальна реклама? Я просто кажу, що це є самовизначення.

КОНДРАТЮК О.К. Натомість я все-таки виходжу з цієї пропозиції, що оскільки в нас все-таки є політичний курс, і державна  політика спрямована все-таки на євроінтеграцію, більше того, є там і указах Президента, є рішення Уряду, вже навіть є відповідальний  в нас за   євроінтеграцію в РНБУ Клюєв і так далі, в нас, на скільки я розумію, інформаційної політики як такої державної в сфері  інтеграції я, наприклад, не зауважила.

Можливо, у нас є все-таки доцільність звернутися до Комітету з питань євроінтеграції, разом провести якесь спільне засідання, обговорити питання стосовно інформаційної політики як такої, тобто, де вона є, хто її розробляє, як вона проходить і так далі, щодо євроінтеграції.

ТОМЕНКО М.В. У цій частині слушна думка, тим більше і Президент звертає увагу на нас, що ми мало говоримо…

СТЕЦЬ Ю.Я. У мене є просто пропозиція трохи іншого характеру. Давайте ми повернемо авторам цього законопроекту на доопрацювання. Це постанова, да?

КОНДРАТЮК О.К. У тому-то і справа, це не закон, це постанова. Тому я пропоную підтримати мене в цьому: звернутися листом, хай дадуть ще свої рекомендації або свої рішення в комітет, який опікується все-таки політикою…

ТОМЕНКО М.В. Ну, тут, дивіться, тут навіть не комітет. Тут ми створюємо прецедент, коли ми втручаємося зміст реклами. І це теж серйозна штука…

АБДУЛЛІН О.Р. Три слова: "Заборона політичної реклами". А завтра це може бути якась партія чи ще щось.

ТОМЕНКО М.В. Дивіться, тут 2 позиції: заборона і антидержавний характер. А як визначити антидержавний характер?!

ГОЛУБ О.В. Смотрите, вот ситуация, которая, действительно, изменяет Скажем, на следующий день мы можем запретить точно так же НАТО рекламу, поскольку у нас внеблоковая страна, потребовать закрыть все информационные центры НАТО, которые здесь есть, и так далее. Ну, это же абсурд! То есть совершенно политическое

ТОМЕНКО М.В. Є компромісна пропозиція Олени, яку я підтримую, що ми не ухвалюємо рішення, нам цікава позиція експертів Інституту законодавства (він фінансується, до речі, Верховною Радою), іншими експертними структурами, що вони скажуть…

Загальна дискусія

ТОМЕНКО М.В. Отже тоді такі звернення секретаріат готує, щоб не створювати прецедент. І принагідно пані Олена звернула увагу на… Я думаю, що, можливо, це може бути, дійсно, спільне чи засідання, чи парламентські слухання у цій царині. Я маю на увазі і соціальну рекламу, тому що якщо є закон, якщо є указ Президента, якісь роз'яснення, можна зробити, давайте порадимося  з комітетом, приймемо рішення.

Все-таки я думаю,  що історія з цифровим мовленням мусить мати якийсь розвиток, тому я просив би, щоби ми ухвалили рішення про проведення парламентських слухань на цю тему, тому що експерти повинні сказати своє слово, і ми ж не повинні просто зупинити цю історію з цифровим мовленням. Тому я пропоную, щоб ми підтримали ідею проведення парламентських слухань, комітетських слухань. Як організатора залучимо братський Комітет з інформатизації та інформаційних технологій та інші комітети

СТЕЦЬ Ю.Я. Давайте влаштуємо такий а-ля тролінг колегам, які не хочуть голосувати за зареєстровану постанову, змінивши певні речі, даби не було порушення Регламенту, зареєструємо ще одну постанову  про парламентські слухання. Таким чином будемо просто піднімати постійно…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Апарат каже, що це неможливо.

СТЕЦЬ Ю.Я. Друзі, ну що значить "неможливо"? Це ж залежить від формулювання того, що ми напишемо. Там парламентські слухання про ситуацію з телебаченням і цифрове мовлення. Це дає можливість обговорювати це питання. Дає можливість публічно мати трибуну.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Крім того, якщо цю постанову будуть розглядати не в сукупності з іншими  постановами про парламентські слухання…

ТОМЕНКО М.В. Нам потрібно комітетські слухання провести, проводимо їх і реєструємо таку постанову з більш загальною назвою.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я тоді підготую зразу чотири постанови різні, щоб було наперед.

ТОМЕНКО М.В. Друзі, не треба  чотири, тому що постанови може внести тільки комітет по парламентських слуханнях. Можуть автори пропонувати комітету приймати рішення, і ми на чотири теми не можемо    провести.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, я маю на увазі наперед, якщо будуть великі, то наперед.

ТОМЕНКО М.В. Але цілком очевидно, ця ідея абсолютно правильна у тому плані, що мова йде, наприклад, про стратегію розвитку телерадіопростору до 2015 року.

Давайте тоді визначимося у робочому порядку -по даті комітетських слухань.   

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Нам же ж як запропонували 5 червня.

ТОМЕНКО М.В.  Та ні, я думаю, що це довго до 5 червня.

СТЕЦЬ Ю.Я. Є пропозиція на 15 травня.

ТОМЕНКО М.В. Абсолютно це адекватна пропозиція, ми у ширшому контексті пропонуємо слухання наступне, а комітетські готуємо і у робочому порядку

А 15 травня це що, середа?

СТЕЦЬ Ю.Я. Середа, звичайно.

ТОМЕНКО М.В. Ні, я маю на увазі, моя позиція є така, що я б планував "круглі столи", комітетські слухання, щоб не в засідання комітету.  Бо все рівно законів багато, краще у середу, не коли комітет у нас.

СТЕЦЬ Ю.Я. А у нас це день комітету, засідання чи ні?

КОЗЛОВ. Тут ще такий нюанс. Стаття 29 Закону "Про комітети" зобов'язує при формуванні комітетських слухань врахувати саме пленарний тиждень. Тому 15 число  виглядає доречним.

ТОМЕНКО М.В. Добре, давайте 15-те. Перед 15-им більше законів розглянемо, умовно кажучи. 15-го тоді проведемо комітетівські слухання.

Давайте, друзі, хто за це, прошу проголосувати з назвою такою ми нічого не міняємо, як було, так і залишається.

КОНДРАТЮК О.К.  По постанові ми вирішили? Правильно?

ТОМЕНКО М.В. Постанову ми ж не голосуємо, ми тільки направляємо звернення.

Шановні колеги, ще у нас є в "Різному" одне питання. Колега Мірошниченко звернув увагу на те, що області телерадіокомпанії почали звертатися до депутатів нашого комітету, я так розумію, що це не перше і не останнє. Але, якщо  звернення є, я думаю, треба послухати і подумати як нам далі рухатися в цьому питанні.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Проблема полягає в тому, що Закарпатська обласна держтелерадіокомпанія звернулися до нас з проханням підтримати її у питанні фінансування на цей рік. Їх фінансування скоротили в 15 разів. Зрозуміло, що  ситуація подібна є в багатьох обласних держтелерадіокомпаніях, але Закарпатська все ж таки досить унікальна. Унікальна тим, що  їхні сигнали розповсюджується через супутник, вони стверджують, що їх приймають десь близько 40 країн.

І найголовніше, що це стосується прикордонних регіонів, і регіонів та країн, які лежать поруч з Закарпатською областю.

Відповідно, якщо не буде належного фінансування, вони стверджують, що вони не зможуть існувати. І відповідно, закривши свою телекомпанію, вони таким чином відкриють повністю інформаційний простір Закарпатської області для інших телекомпаній – телекомпаній інших країн.

АБДУЛЛІН О.Р. Щоб ми довго не говорили, у мене є пропозиція.

Нехай вони зроблять звернення на Кабінет Міністрів, який буде переглядати бюджет…

Ми підтримаємо комітетом його повністю, бо  самим писати скільки ми вимагаємо, ми не знаємо скільки їм потрібно. Нехай вони зроблять звернення скільки вони хочуть, а ми підтримаємо комітетом і направимо в Кабінет Міністрів звернення від комітету, що ми  просимо врахувати.

МІРОШНІЧЕНКО І.М. У мене все ж таки пропозиція є така, що  вони можуть звернутися самі. Але я візьмуся, щоб підготувати звернення від  комітету окремо. Тому я думаю, що це буде  більш об'єктивно.

Якщо ми від нашого комітету…

 

АБДУЛЛІН О.Р. Вони нам підготують звернення, а ми проголосуємо одноголосно.

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, дивіться тут яка історія?

Дивіться, тут яка історія, значить, ми, в нас був круглий стіл, ми дебатували з цього приводу з Рустамом, Микола був. Йдеться про якусь системне рішення. В нас же в бюджеті немає на окремі обласні компанії. Там є стаття  Держтелерадіо. Значить, на виробництво програм, а потім відповідно Держтелерадіо визначає цю суму. Тому мусить бути такий інтегральний наш підхід при перегляді І окремого законопроекту про збільшення фінансування ми ж не внесемо, уряд буде вносити. Значить...

АБДУЛЛІН О.Р. Побажання передамо.

ТОМЕНКО М.В. Ну, побажання ми можемо передати, але як комітет мусив більш системніші речі зробити. Я думаю, що  якби нам ще й з Держтелерадіо попрацювати та Першим національним попрацювати, Національною радіокомпанією попрацювати, щоб ми  чітко тоді лобіювали у частині всіх обласних телерадіокомпаній. І в нас є проблема, до речі, з національною радіо з поширенням – так само проблема залишається, там грошей немає і на  УР-1, на "Промінь", на "Культуру" немає.

Тому може якось нам подумати когось делегувати, щоб вони попрацювали більш системніше з цим питанням. Тоді ми зробимо на Уряд при формуванні змін до бюджету  врахувати, скажімо, фінансування там обласних телерадіокомпаній в сумі там такі-то, Національній радіокомпанії -  такій-то, Першому національному – такий-то.

До речі, якщо вже на те пішло, наприклад, щодо української книжки, там теж питання, значить, бо там щось зменшується на цей рік. Тобто тоді в ширшому контексті піти, може так.

АБДУЛЛІН О.Р. Просто до нас звернулося конкретно.....

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут є, між іншим, заступник голови Держтелерадіо, який може сказати з цього приводу, що там відбувається ....

ТОМЕНКО М.В.  Як ви думаєте, як нам би краще було, щоб допомогти?

МАРУХОВСЬКИЙ А.Л. Я думаю, що ви праві стосовно системного підходу. У нас з приводу фінансування системи державного мовлення 16 запитів в цілому за перший квартал від народних депутатів: 9 по ОДТРК і 6 по Національній радіокомпанії України. Справа в тому, що в проекті державного бюджету було забезпечено фінансування, а реально в державному бюджеті 25 відсотків від потреб. Тобто мова про роботу впродовж року не йдеться. І є доручення Прем'єр-міністра Міністерству фінансів, врахувати ці потреби при змінах до державного бюджету. Якщо, скажімо, вийти на систему, такий лист від парламентського комітету до уряду, щоб врахували потреби і забезпечили стабільність функціонування державного мовлення. Нам не треба забувати, що ми ж маємо підготувати до усуспільнення, і ми маємо заправити йому масло, пальне, заправити, а якщо ми знімемо колеса, суспільству ж не буде чого передавати. Тобто є пропозиція така, такого системного…

ТОМЕНКО М.В. А є підрахунки у вас, такої реальної кількості коштів для адекватного існування?

МАРУХОВСЬКИЙ А. Є, перерахунки по кожній компанії є, і ми вимагали, щоб ліцензійно були закріплені, щоб мовлення вони 24 години мовили. Тобто повноцінно забезпечити функціонування ОДТРК і Першого національного, і національні компанії. А зважаючи на доведені фінансові показники по трансляції навіть, ми не можемо ні підписувати повноцінні угоди по трансляції на цілий рік, бо обсягу 25 відсотків виділено. Тобто тут таке фінансування по суті, вбивається два надзвичайно важливих стратегічних сектора. Це система поширення сигналу концерн РНТ і система державних телерадіокомпаній.

ТОМЕНКО М.В. То вже на наступне засідання нам підготувати таке питання, от і все. Так, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. До пана Анатолія таке запитання. От ви кажете, що виділено 25 відсотків, це одна четверта від потреби. В даному випадку трудовий колектив цього підприємства, Закарпатської обласної телерадіокомпанії каже, що їм виділено в 15 разів менше за потрібний обсяг.

Кабінет Міністрів, як я розумію, виділяє на Держтелерадіо, а Держтелерадіо перерозподіляє на обласні компанії.

АБДУЛЛІН О.Р. Так, Микола, в першу чергу дали гроші тим людям, хто казав оций бруд  про Юлію Тимошенко…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Вони показували, я якраз бачив…

АБДУЛЛІН О.Р. А закарпатці, мабуть, показали чи менше разів, чи не в прайм-тайм. Я б взагалі нічого не давав…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, питання це до Держтелерадіо, до вас.

МАРУХОВСЬКИЙ А.Л. Трудовий колектив не може знати потреби скільки виділено. А принцип абсолютно рівний. Справа в тому, що сьогодні мова йде про скорочення штату чисельності колективів. Це не зовсім правильно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це ми можемо попросити від комітету нам на наступний раз подати скільки комітет отримав і як розподілив між різними обласними компаніями.

ТОМЕНКО М.В. І по Національній раді.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є ще пропозиція, є ще пропозиція від комітету, якщо підтримаєте, надіслати на Закарпатську ДТРК. Пропозиція полягає в тому, щоб оптимізувати витрати. Значить, у них є русинська редакція. Ну, я розумію, що це частково політичне рішення, але оскільки Закарпаття це багатонаціональний регіон, то я думаю, що там можна залишити одну єдину редакцію. Рекомендувати їм закрити всі редакції, окрім української і тоді це буде логічно, буде менше витрат. У них русинська редакція, вона майже така ж сама по штату…….

СТЕЦЬ Ю.Я. По-перше, ми не можемо цього зробити, тому що таким чином ми маємо закрити, наприклад, румунську редакції в Чернівцях.

Це перше. А друге. Дивіться, от від недолугих дій керівництва Держтелерадіо не мають страждати, очевидно, там прості, звичайні працівники телебачення. Тому в даному випадку стосовно того, яким чином вони маніпулювали свідомістю людей під час виборів, ну, знову ж таки, це не робили прості журналісти. Це робило керівництво Держтелерадіо.

А тому я пропоную окремим пунктом винести на засідання комітету питання про висловлення недовіри керівництву Держтелерадіо, і я думаю, що це буде нормально абсолютно. А якщо врахувати, що в нас є демократична більшість в комітеті, то я думаю, що це було би хорошим насправді таким підґрунтям для того, щоби  злочинці, які знаходяться при владі, не дозволяли собі маніпулювати українським народом.

АБДУЛЛІН О.Р. Прекрасна ідея.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, давайте ми ще підтримаємо… І ми всі, ну, не всі, більшість з нас підтримає недовіру Президенту.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я думаю, що всі, тому що комуністи теж опозиція і їх теж…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але питання в іншому. В даному випадку, дивіться, є конкретне звернення. Тут справді крім русинської редакції, там є багато національних меншин справжніх, там є угорці, там є інші. Це є важливе питання. І для нас важливо розібратися в прозорості фінансування і фінансових потоків Держтелерадіо. Тому на наступний раз це, ну, недовіра, я думаю, це ми, коли ми заслухаємо і побачимо щось там, але розглянути це питання ми можемо.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я підтримую пропозицію Княжицького. Давайте поставимо на голосування.

ТОМЕНКО М.В. Друзі, я повертаюся, будьте уважні, і слухайте, що ми говоримо. Значить, я повертаюся до своєї пропозиції, про яку я говорив. Ми комітету пишемо листа, він нам дає інформацію разом з керівництвом, значить, фінансування, які вони отримали в розрізі Перший національний і Національна радіокомпанія УТР "Культура", "Євроньюс" і обласні телерадіокомпанії, і говорить нам скільки їх, от вони вважають, що їм скільки треба для того, щоб нормально проіснувати і так далі. Там з'ясується ситуація, як  вони ділять між обласними  телерадіокомпаніями, як воно використовується.

І таким чином за результатами цього обговорення  у нас  буде люфт, в якому ми будемо рухатися чи вибивати кошти, чи критикувати когось і так далі.

Тому я думаю, пане Анатолій, десь за два тижні таку інформацію можна підготувати?

МАРУХОВСЬКИЙ А.Л. Та вона у нас готова.

ТОМЕНКО М.В. Готова.

МАРУХОВСЬКИЙ А.Л. Оце тільки треба в ній грамотно розібратись. Бо там дуже багато економічних категорій. У нас до речі, мова національних меншин і румунською мовою в Чернівцях і польською у Львові і кримськотатарською…

ТОМЕНКО М.В. Ми зараз про гроші. Значить, на наступне засідання от таке звернення, і заслухаємо Держтелерадіо.

Хто за це, прошу голосувати. Дякую.

В "різному" які ще питання? Немає.

Дякую всім за плідну роботу. До зустрічі!