Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформації

від 02 жовтня 2013 року

Веде засідання Голова Комітету М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Закривайте двері, тому що і так холодно. Враховуючи, що ми тут на комітеті толерантну позицію, я не буду злочинну владу київську критикувати, що немає опалення. Не будемо тему опалення обговорювати.

Шановні колеги, ми в непростій ситуації. Хотів налаштувати всіх на роботу. Сподіваємося, що поки що я про решту наших колег, крім того, що Стець поінформував, що він в "Феофанії", інших я не знаю, таким чином, можливо, ще хтось у нас підтягнеться. Що? Олена підходить, так? Щоб ми активно працювали.

У нас є два питання зрозумілі. Як пам'ятаєте, ми на засіданні Верховної Ради запропонували в пошуках компромісу між всіма політичними силами і експертами на повторне друге перенести Закон про Суспільне телебачення і радіомовлення.

І також, працюючи спільно над даним законопроектом і активно з Державним комітетом з питань телебачення, з у рядом, я маю на увазі про реформування, ми ухвалили його в першому читанні. І ухвалили рішення за моєю пропозицією про коротку процедуру.

Отже, після короткої процедури мусимо зараз підготувати до другого читання і другий закон про реформування державних комунальних друкованих ЗМІ. Тож у нас два законопроекти. У різному, якщо будуть якісь питання, ми його залишаємо. Повернемося до цього.

Є пропозиція з таким порядком денним проголосувати сьогоднішнє засідання. Хто "за"? "Проти"? Одноголосно.

Друзі! Давайте по процедурі. Почнемо із складнішої історії, пов'язаної із Суспільним телебаченням і радіо. Зверну увагу експертів і членів комітету до регламенту. Ми довго ламали голову, зустрічались з цими експертами і керівниками наших юридичних, науково-експертних департаментів.

Оскільки наша логіка, коли ми пропонували повторне друге, ми виходили з того, що якщо по більшості поправок ми не знайшли відносного консенсусу, а бажано абсолютного консенсусу, значить, ми при всій повазі до комітету, який частину врахував, не врахував, ми залишаємо в минулому. І по новій шукаємо більш оптимальні формулювання.

Натомість уважне вивчення регламенту, зокрема статті 124 чітко нам вказало, зокрема, пункт 2, що на повторне друге читання. Головний комітет подає лише пропозиції, поправки, внесені після другого читання, до статей чи їх статей, частин, що не були прийняті в другому читанні. Це нам подобається це речення. Але наступне речення звучить наступне. При цьому включаються всі пропозиції, поправки, в тому числі і ті, що були внесені до тих статей чи їх частини на попереднє друге читання.

Таким чином, ми зобов'язанні працювати із поправками, які були внесені до попереднього другого читання. Нагадаю, у нас було всього-на-всього 108 поправок. Тепер ми ще отримали 43, 43 поправки ми ще отримали.

Оскільки ми над цими новими поправками працювали в той спосіб, щоб максимально вони, здається, у нас, 10 авторів ми вносили їх, 11 авторів їх вносили як уже нова думка, так би мовити, узагальнююча, ми порадилися з нашими юристами Секретаріату Верховної Ради, Науково-експертним управлінням. Які пропонують нам наступну схему, щоб ми і себе не мучили, і всіх присутніх не мучили, що враховуючи те, що попереднє обговорення у Верховній Раді показало, що в тих поправках 108 ми не дійшли консенсусу. Тому є пропозиція зараз одним голосуванням відхилити всі 108 поправок і тоді в таблиці вони будуть в порівняльній, але проти них буде написано "відхилено". А зараз сконцентруватися на цих нових поправках компромісних, які ми шукали і таким сьогодні ми по поправках пройдемо оці сорок, скільки я сказав? Сорок три. Сорок три. Ну, буде зрозуміло, бо на них ми можемо домовитися, якщо на тих уже не домовилися.

Так само і принагідно і по цьому, і по наступному законопроекту, ви тут побачите, і ми пропустимо деякі поправки, оскільки в нас ще в регламенті існує 116 стаття і не всі депутати, ну, можливо, звернули увагу на її наявність. Тобто ми до другого читання чи до повторного другого, чи до другого можемо вносити поправки лише до тексту законопроекту проголосованих статей, частин, пунктів, речень. Тобто за визначенням ми не можемо розглядати коли доповнення до статті. Якщо це в першому читанні не проголосували, на автоматі нам експерти це… Навіть, якщо це добра ідея, є добрі ідеї. Тому, коли ми доходитимемо, де юристи написали по 116 статті, ми автоматично не голосуємо, бо, на жаль, значить… Що?

КОНДРАТЮК О.К.  Це не новий закон про мови подано?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні. Ні. Все 116-а чітко діє по… Ну, там в нас по цьому практично немає. В нас по другому. В нас по роздержавленню в основному.

КОНДРАТЮК О.К.  Це у нас перше?

ГОЛОВУЮЧИЙ. По роздержавленню? Друге. Друге читання. Друге читання, друге читання.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка? Дійдемо. Я не пам'ятаю яка, 139-а. Всі напам'ять не вивчив. Я вчив цілу ніч, но не вивчив. Давайте дійдемо до 139-ї, я скажу.

Отже, друзі, ще раз звертаю увагу, значить, на процедуру. Зараз працюємо з Законом про суспільне телебачення і радіомовлення України. Значить, ще раз – 108 поправок, які ми, значить, які ми розглядали на попередньому засіданні, значить, є пропозиція відхилити. І тут ми в таблиці бачимо, ті, що виділено такими як би спеціально – це поправки, внесені до повторного другого, які ми обговорюємо і над якими ми спеціально дебатуємо. Всі решта, навіть ті наші так звані, які ми їх врахували, оскільки ми не переконали сесійний зал 226, вважаємо, що вони не були підтримані.

Отже ставлю на голосування пропозицію про відхилення 108 поправок, підготовлених до другого читання рішенням комітету 11.09. Хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати - 6. Олена осмислює поки. Значить, хто проти? Утримався – 3. Рішення приймається.

Друзі, тепер рухаємося по наших поправках. Значить, в нас є дві категорії поправок. Перша категорія поправок, значить, це поправки, так звані поправки одинадцяти, будемо їх називати. Поправка одинадцяти, значить, депутатів.  А, кстати, до речі, да, чомусь Томенко перший, а не Абдуллін. Чому так поставили?

Ідемо до цих, і паралельно от де в нас немає рішення 11.09, це вже в нас є відхилені, будуть таблиці, ми далі працюємо.

Може, два слова скажу, значить, у нас таких поправок, якщо я не помиляюся, 14?  Яна,  чи скільки? 11 депутатів.

Глиняна Я.А. Так, 14.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  14. Тобто ми по 14 поправках знайшли спільну згоду 11 депутатів. Є певні нюанси, де в нас розходження. Значить, до них ми доберемося, коли будуть поправки решта депутатів, ну, скажімо там, поправки конкретних окремих депутатів, які це зробили. Чому ми так робили? Тому що ми хотіли узагальнити, навіть з точки зору технології розгляду у Верховній Раді. Якщо стане питання, а, очевидно, по якійсь поправці стане питання в підтвердження, щоби все-таки це не сто поправок ми підтверджували, але там 5,6 чи там скількись, значить.

Отже, рухаємося тоді далі. На жаль, я буду називати в загальній таблиці, але будемо брати до уваги так як воно стоятиме. Отже, 1-а, 2-а – зрозуміло.

3 поправка. 3 поправку ми додали, ну, якби довго дебатовану історію. Я з головою держкомітету мав довгу дискусію, який, в принципі нас підтримує. Значить, але підхід в урядовому законопроекті він спирається на добру волю Кабінету Міністрів.

Тобто наша позиція така. Щоб ні в кого не виникло сумніву, що в якийсь момент після того як ми приймемо законопроект, наприклад, Кабінет Міністрів прийме рішення, значить, про створення суспільного телерадіомовлення, наприклад, із там нової юридичної особи, із трьох людей. А обласні телерадіокомпанії залишаться несуспільними. Там якісь несуспільними.

Тому ми пропонуємо і юристи нам радять, от в редакції, як ми тут спільно записали: "Для забезпечення поступового послідовного становлення на базі Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії, обласних телерадіокомпаній, що організовують і створюють юридичну особу публічного права національних ……….". Це знімає всі застереження.

Далі ми повернемося до теми: що таке поступове, це теж компроміс перед урядом і нашими колегами – формула поступовості. Ми її так би мовити запропонували не таку жорстку і радикальну, яка була в попередньому варіанті. Але тут знімаються всі підозри один одного. Ми розуміємо, на базі чого створюється суспільне телерадіомовлення.

Якщо нема застережень, ставлю на голосування 3 поправку. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Приймається.

4 поправка. Значить, мова йде, що, це та поправка, ми повторюємо фактично ту поправку, яку голосували ми попереднім комітетом, до урядової версії ми додаємо, що статут затверджується Кабінетом Міністрів. А, ми додаємо перелік, чим керується. Значить, керується новостворена організація статутом, що затверджується Кабінетом, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надається Верховною Радою. Фактично це те, що ми голосували на попередньому скликанні, ми ще раз його внесли.

4-а, якщо нема питань по 4-й, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Приймається.

5 поправка. Автоматично ми переносимо цю формулу, що статут, що затверджується Кабінетом Міністрів, ну, як би, фактично редакційно.

5-а, прошу голосувати. Хто за? Проти? Що?

Глиняна Я.А.  По 5-ій ми не голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А! Да. Я перепрошую, це наша стара 5-а, я сам заплутався. Значить. Да, 5-а – не голосуємо ми, да. Тобто ми проголосували вже 4-у. Не розглядаємо, ні. Всі, що були враховані, ми всі відхили вже  і працюємо по-новій, працюємо з новими поправками.

Значить, тепер до 8-ї.  Всі, що виділені жирними, працюємо. 8-а. Я сам заплутався. 8-а, значить, 8 поправка, як ви пам’ятаєте, сюди ввійшло, у 8 поправку, енну кількість поправок, які ми голосували, починаючи від Геращенко, Мірошниченка, там інших. Пам’ятаєте, ми додавали там суспільної моралі, ще чогось ми додавали і так далі. Значить, ми її просто повторюємо.

БОНДАРЕНКО О.А. Как это? И семью включили и традиции, все включили.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все включено, сім'я два рази згадано, "Сім'я" з великої літери написано. Була ідея, звичайно, заборонить гомосексуалістів, але вирішили не згадувати це сюди, сюди не включати.

Отже, 8 поправка, прошу підтримати.

Хто за? Проти? Утримався? Одноголосно.

Так, 9-а. А, 9-а – ні, я перепрошую. Да.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ану, давайте ще раз.

БОНДАРЕНКО О.А. Восьмой предпоследний  абзац и последний…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У 8-й, так?

БОНДАРЕНКО О.А.  Последний и предпоследний  абзац.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А у нас вгорі як? У нас хіба не такий, а ну по тексту загальний  термін, як ми використовуємо?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л.  Суспільного телерадіомовлення  України. 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  По тексту "суспільне телерадіомовлення", а там було телебачення та радіо, так?

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л.   В преамбулі у нас про суспільне йдеться …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивіться, тоді нам треба зараз один термін визначити, щоб він по всьому тексту був. Значить напевно все-таки колеги праві, що краще "суспільного телебачення та радіомовлення" у розумінні тому що ми ж в перспективі, ми розуміємо, що  телебачення  - це окрема юридична особа буде, а радіо окрема. Тому я згоден що  треба, щоб  в усьому по тексту було "суспільного теле та радіомовлення". Давайте тоді по всьому тексту приведемо у відповідність за версією,  яку пан Вороховський озвучив "суспільне  телебачення  та радіомовлення". Прошу голосувати. Хто за те? Проти? Одноголосно, підтримуємо

Так, рухаємося далі. Перелистуємо аж поки не побачимо.

22  поправка. Це справа про основні  завдання. Так само всім колегам нагадую, щоб як би, бо в нас ніби делікатна історія, що ми всі попередні відхилили, але в цих сумарних поправках те, що виділено  шрифтом, це тут купа поправок, які ми наших колег підтримали. От там історично-документальні фільми, я пам'ятаю (це наш колега Мірошниченко), оперативне  інформування тут і так далі, і так далі тобто …

МІРОШНИЧЕНКО І.  Немає  в переліку тут.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну в переліку їх немає, але ці ж в загальній поправці, в загальній поправці вони є.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Серед депутатів, які  вносили поправки, я ж кажу, немає зовсім Мірошниченка. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, то  треба було вносити.  Ну, що робити, будемо згадувати вас постійно при виступі.

Значить 22 поправка.  Прошу, хто за, підтримайте.   

МІРОШНИЧЕНКО І.М.   Ну якщо мої поправки враховані, то треба ж там також…

(Загальна дискусія).

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Я ж і кажу тобто проголошуйте, я згоден що там були враховані…

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо, 

Ігор, тут підхід такий, ти запізнився, я це пояснюю. Якщо ми зараз збережемо систему голосування попереднього скликання, ми в сесійній залі будемо голосувати десь порядку 140 разів. Якщо ви хочете 140 голосувати, я не хочу голосувати 140 разів, щоб в мене на фракції потім знущалися…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Мова йде про що, якщо ми Ігоря поправки врахували…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми Ігоря напишемо, враховано частково чи врахована. Знайдеться депутат, який скаже, що буде підтверджувати, і ми будемо 140 разів підтверджувати ці поправки. Ми ж не б'ємось хто скільки поправок вніс, розумієш.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ні, ми не про це говоримо. Просто мова йде про те, чи можемо ми Ігоря додати до списку цих депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  От про це йде мова. Давайте його додамо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не тільки не зможемо, ми давали йому на підпис, він не підписав, а тепер він хоче підписатися. Це добре, що така популярність з групи 11-и, значить буде група 12 тоді.

Друзі, рухаємось, вносимо. 25 поправка. Друзі, я мав дискусію з нашими колегами з радіо, мав дискусію з експертами, які нас критикують. Стосовно цього давайте порадимось, це буквально за день вже до того, як ми оформили таблицю, що на сьогоднішній день у Національній радіокомпанії є три канали мовлення. І я тоді з Тарасом Авраховим говорив і так далі, виглядає таким чином, що от ми тоді один ліквідовуємо рішенням комітету, це "УР-1" так званий, "Промінь" і "Культура". В ……… версії залишилось два канали телебачення і два канали радіо. Я вважаю, що оскільки, якщо з телебаченням тут більш-менш тут зрозуміла логіка, що, наприклад, як Кабмін вирішить і експерти вирішать, а ми будемо їм допомагати. Що на базі першого національного там це суспільно-політичне мовлення, а на базі, наприклад, культури, обласних, наприклад культурно-просвітницьке мовлення, тобто зрозуміла логіка, ці два канали утворюються. То по радіо виходить, що ми один звужуємо, тобто у нас виходить, тому я пропоную так, як є на сьогоднішній день, "Перший канал" це суспільно-політичне, "Промінь" –  це молодіжне, а "Культура" – це культурно-освітнє.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Може б ми написали, наприклад, не менше двох і не менше трьох? Поясню чому.

Комунікації розвиваються. Якщо візьмете Польщу, є громадський канал "Історія", є громадський канал там "Література". І компанія в  майбутньому вже дуже швидко з розвитком сучасних мереж, може, захоче відкрити більше  цих каналів.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не заперечую. Я думаю, зараз як юридично…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  А не обов'язково це частоти, це може бути… зараз Інтернет є, зараз є супутник. У мене навіть ціни є. Ну, послухайте…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, я не заперечую. Я не заперечую. Дійсно, є мовлення, щонайменше… чи як правильно юридично? Не менш, як на трьох загальнонаціональних.. Не менш, як на трьох. Я  заперечую.

Друзі, з поправкою Миколи Княжицького, пропозиція, 25 поправка. Прошу голосувати.  Хто за, проти, утримався? Ухвалюється.

Рухаємося далі. 28-а поправка, це стосовно повноважень наглядової ради. Так само мова йде про, фактично, нашу попередню версію, яку ми обговорювали. Чорним, ви бачите,  ще раз можемо повернутися, чорним ви бачите те, що ми врахувати при попередньому голосування. Але оскільки, це зрозуміло, розширює диспозицію статті урядового законопроекту, то ми мусимо в цій редакції так само більш розширені повноваження Наглядової ради підтвердити. Якщо по змісту немає… Чорним – це  те, що нове до урядового, ви бачите. Якщо там була одна позиція, ми зняли тоді, Держкомітет нам радив, при попередньому голосуванні. Отже, якщо  нема зауважень, 28-а, прошу голосувати, хто за 28-у. Проти, утримався? Проходить.

32-а. 32-а – це, щоб не відкривати дискусію, ми залишилися при позиції такій, що це – наша позиція по Наглядовій раді. Тобто є  урядова позиція про Наглядову раду, ще раз нагадаю, громадські організації жеребкуванням і ……… Кабінет Міністрів. І позиція комітету: громадські організації і делеговані  від Верховної... ну, фракціями Верховної Ради України. Тобто ми провели дискусію, ну, я думаю, нема смислу її продовжувати. Тим більше, що, очевидно, в сесійній залі вона продовжиться, буде голосування за дві версії, ми цього не уникнемо. Ну, якби інтуїція мені підказує. Тому  є пропозиція  ще раз підтвердити то, що ми тоді голосували 32 статтю. Хто за? Проти? Ухвалюється.

Друзі, як появилася 33 поправка? Ми з юристами працювали і юристи нам говорять про те, щоб нам застерегти позицію, там більше у нас є норма від фракцій, що вже нас критикують за певну політизацію, що ми  беремо за основу діючу норму Закону про Центральну виборчу комісію і переносимо її сюди – про призупинення членства партії, щоб департизувати наглядову раду.

БОНДАРЕНКО О.А.  Что, сужает чьи-то права?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, оскільки, виходячи з того, що деполітизація, департизація наглядової ради, щоб ми ....... позицію, якщо допустити, що, наприклад, пройде норма про фракції. І фракція, наприклад, Комуністичної партії делегує людину це відзначна людина, експерт, але член ЦК Компартії, то він призупиняє членство, як члени Нацради, да, отака ідея.

КОНДРАТЮК О.К.   Тільки редакційно чуть треба поправити, напевно, Миколо Володимировичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 33-я.

КОНДРАТЮК О.К.  33-я. Там просто йде друге речення: він не може брати участь в її діяльності. Тобто не зрозуміло, чи в діяльності наглядової ради, чи партії? То треба...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, діяльності чи виконувати доручення – ну, партії, звичайно.

КОНДРАТЮК О.К. Ну, просто він не може... тобто йде: членом наглядової ради...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може в партійній діяльності?

КОНДРАТЮК О.К.  Да, він може брати там в партійній діяльності, щоб виконувати....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, зрозуміло. Яна, треба, треба нам редакційно, що йшлося, що, ну, партійній діяльності.

ГЛИНЯНА Я.А.   Да, бо вийшло, що він не може брати участь членом наглядової ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таку департизовану позицію статті 33... поправки 33, прошу голосувати. Хто за? Проти? Голову підтримує, це дуже важлива нам позиція Комуністичної партії в цьому питанні.

(Загальна дискусія)

Подпольная работа.

Ян, ти дивися, контролюй, щоб я не пропустив.

52-а – наступна. Якщо я правильно все порахував, рахую. А ти підказуй.

ГЛИНЯНА Я.А. Да, 52-а.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 52-а стосується вимог до членів Національної ради. Я вам нагадаю, що, думаючи над вимогами, ми додали оці два моменти. Одну позицію – ми розширили перелік, хто не може бути членами Нацради. І другу позицію. Хоч нас і науково-експертне управління критикує, але, ну, ми вважали, що правильно, що все-таки моральний авторитет, суспільний авторитет повинен бути. Це як би посилює… Ну, критикує за те, що це важко пояснити. Ну, а що, завжди важко пояснити якісь такі оціночні речі, що таке професійна людина чи непрофесійна.

Тому ми тоді вже теж дебатували. Чорним, ви бачите, ці дві позиції. Якщо немає застережень, є пропозиція 52-у підтримати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Мірошниченко не голосував, даючи вказівки.

61-а. А, це, друзі, по 116-ій, тобто я пропонував не голосувати. Тобто вона пропонує повнити. В принципі, ніби ідея правильна, але нам забракують, бо це не до прийнятої, а додатково. Тому ми не можемо… Да?

ГЛИНЯНА Я.А. Це порушення Регламенту, що запізно зареєстрували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, чи пізно? Яна, що там?

ГЛИНЯНА Я.А. Да, у нас термін закінчився 24 числа, а ці поправки прийшли 26 числа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ну, друзі, вибачте. Тетяна Слюз мені приятелька і Княжицькому колега, але, оскільки пізно внесла, то ми…

БОНДАРЕНКО О.А. В крайнем случае, с голоса может внести.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, не знаю, напевно, ні, не може. Ну, якщо на два дні пізніше, ми не можемо розглядати.

ГЛИНЯНА Я.А. Але комітет може теж їх розглянути, прийняти по цих поправках рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте глянемо. Якщо це щось дуже важливе нам… Тобто вона додає, що да, "особи, стосовно яких…….. іншими видами та робота близьких осіб". Тобто це мається на увазі про конфлікт інтересів, тобто родичі, що там…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Питання в тому, що сумісництво роботи стосується, а це громадська діяльність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, теж є питання. Це тільки створить проблеми нам, я думаю. Я думаю, що давайте краще не втягуватися. Бо, як ми втягнемося в цю історію… Давайте так, щоб коректно: невчасно подано, давайте ми просто не приймаємо, оскільки вона невчасно подана. Щоб не входити в дискусію.

61-а. 61-а це, як пам'ятаєте, ми теж мали дискусію про припинення повноважень. І додали… теж ми дебатували про ці три засідання, в кінці кінців ми вирішили, що якщо не ходить, то треба, щоб не створювати проблеми, все-таки залишити можливість звільнення. Нагадую вам, хто не пам'ятає нашу дискусію 11.09. Все решта збереглося із версій попереднього голосування.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там далі є, по-моєму. Далі є.  там є питання Науково-експертного управління, ми до цього повернемося, там є до нас серйозне застереження.... (Шум у залі)

 Ні, тут цього немає. Давайте поки…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, друзі, дивіться. Тут ми вирішили таким чином, що термін повноваження поширюється на всіх. Тому що, дійсно, виникає  ситуація: там Верховну Раду розпустили і чоловік три місяці попрацював і переобирати. Все, обрали на термін – він термін працює. Щоб уже не було… І тут… я тут підтримую Науково-експертне, що виникає у нас, дійсно, люди з подвійним статусом і… вони повинні бути з одним статусом. Тому, 61-а прошу голосувати.

Хто "за"?  Проти? Утримався? Приймається.

Слюз, 64-а. Ну я пропоную автоматично, як така, що з порушенням  термінів.

72-а. (Шум у залі)

 68-а, 69-а. Слюз ми тоді… Давайте, друзі, ну якщо так. Ну якщо ми прийняли рішення, вже загальний принцип, що якщо… ну є час, можливості, якщо принесли через тиждень, то… я при всій повазі, ну це так само, аби зараз нам  принесли поправку, ми її розглядали. Був  термін. Якщо з порушенням терміну, ми не розглядаємо. Діємо… Ну, будемо просити її вчасно подавати. Що? Ні, ми не реєстрували її, ми просто дали на розгляд комітету, що вона прийшла.

72-а. Значить, це ми уточнювали, пам'ятаєте, це Шевченка була поправка, ми довго дебатували, Шевченко пропонував, як пам'ятаєте, нам конституційну більшість, дві третини, ми зійшлися з вами, що більшістю від загальної кількості.  Тобто і прохання тоді відповідно підтвердити 72 статтю.

Хто за 72, прошу, поправку, точніше, голосувати. За? Проти? Рухаємося далі.

По Слюз така сама ситуація. Я не коментую.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Моя, 82-а.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 82-а. Да.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Значить, мова йде  про що. Оскільки тут сказано, що голова Наглядової ради звітує щороку на засіданні Кабінету Міністрів. Ну, Наглядова рада – це незалежний орган, це громадське телебачення. Тому я пропоную цей пункт виключити.

БОНДАРЕНКО О.А.  А перед кем отчитываться?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Перед Національною радою, тому що Національна рада їх призначає, Національна рада перед парламентом у звіті, цей механізм, бо це громадські органи. Єдине, що, ну, компромісний, я пропоную або взагалі це виключити, або тоді тут написати: "з фінансово-господарських питань". Тоді це логічно, бо Кабінет Міністрів лише за це відповідає, а краще виключити взагалі, тому що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, дивіться. Ми спільно дивимося, це Коліна була ще в попередній версії, просто її…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я подав ще раз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, подав ще раз. 82-а. Дивіться, 82-у, 83-ю розглядаємо спільно. Значить, про що йдеться. Тобто нам необхідний зрозумілий механізм звітування. Значить, в версії, в урядовій версії було, що перед Кабінетом Міністрів звітує голова. Значить, ми тут додали перше, що він, ну, звітує ніби перед семи людьми шляхом звіту на веб-сайті Національної спілки, можна тут на Держкомітету Нацради, напевне, коректно Нацради, бо Нацрада в нас функції операційні по призначенню Наглядової ради, а тепер чи перед органом.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ні. Дивіться, в нас є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. От чи перед органом якимсь вона звітує. Ну, Нацрада, дивись.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  84-а наша спільна. Останній абзац, вказано, що сторічний звіт про діяльність НСТО готується правлінням, подається на розгляд Наглядової ради не пізніше 1 березня. Звіт про діяльність НСТУ підлягає також оприлюдненню на офіційному веб-сайті Національної   ради з питань телебачення і радіомовлення. Тобто оце тут і є про звіт. Я просто пропонував виключити звіт перед урядом, тому що незрозуміло, до чого уряд у громадському чи суспільному мовленні.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я розумію. Тобто взагалі ми крім  звіту перед наглядовою радою, іншого звіту  у нас, ми тоді знімаємо  будь-який звіт тобто... Чи крім наглядової …

(Загальна дискусія.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тоді як компромісний варіант я пропоную:  "Щороку звітує з питань фінансово-господарської діяльності ".  Тому що  не може  Кабінет Міністрів говорити, чому ви показуєте такий фільм?. Подає звіт про фінансово-господарську діяльність. Крапка.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте так. Давайте так. Тоді дивіться, тоді ми формулюємо як спільна буде позиція,   82-а, 83-я,   в якій, що  ми залишимо  з 83-ї, все-таки обов'язково на сайті нехай буде і  національної спілки…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це  у 84 поправці спільній це є про  сайт…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні,  83-я.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   83-я у нас відхилена, тому що вона до старого подавалася.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, 84-а, так.  Щорічний звіт  готується управлінням і подається на розгляд Наглядової ради, підлягає  оприлюдненню на офіційному сайті  Національної ради. Тоді крапка. 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звіт про фінансово-господарську діяльність подається Кабінетом Міністрів.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Почекайте, подивіться, ну, напевно, треба тоді цим же 1 березня його погодити, що ніби виглядає таким чином, що є загальний звіт, який оприлюднюється, і фінанси, але теж до 1 березня. Тобто щоб норма "до 1 березня" поширилася і на звіт  перед урядом в фінансовій частині, і перед громадою в загальній частині. Щорічний    звіт.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І написати: "Щорічні  звіти про її діяльність не пізніше 1 березня".

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  "Щорічні звіти".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   І далі: "Про діяльність  там ДСТУ, а про …

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зрозуміло, тоді фактично ми зараз враховуємо 82-у і частково 84-у. 82-у і частково 84-у, щоб з них зробити спільну статтю,  спільну правку. Хто за те, прошу голосувати? За? Проти? Підтримується.

87-а, Княжицький, 87-а. А чи це те саме?

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, це і 87-а, це і 87-а, зрозуміло. Це і тоді 84.... 82-а, 84-а, 87-а, ми одну робимо поправку, одну спільну. 

Слюз – так само, відхиляємо. Відхиляємо, хоча вона в фінансових питаннях нам була корисна, аби раніше подала. Значить, 93-я. 93-я, щось я не зрозумів, 93-я: "членів, які беруть участь у засіданні,  змінити на склад..."

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що?  Ні, ну, все рівно, треба її. Це стара наша була, але вона потрібна нам для підтвердження все рівно, це засідання і склад... Ну, да, це ще раз ми  повторюємо, мається на увазі, це більшість від складу. За 93-ю, тоді прошу підтримати 93-ю. Хто за? Проти? Ухвалюється.

96-а. Друзі, до фінансування, значить, ми підійшли. Що, значить, ми, які тут нюанси із того всього, що ми говорили попередньо. Значить, нюанс такий, що, дійсно, ми скритиковані в частині незалежності фінансування і тому, повертаючись до нашої попередньої дискусії, значить, ми запропонували такий варіант. Перша позиція, окремим рядком в державному бюджеті, нагадаю, в урядовій версії, там написано: фінансування... Ну, приблизно я зараз цитую: фінансування передбачене в Законі про Державний бюджет, що його там ухвалюється Верховною Радою.

Ну, як ви розумієте, в Законі про Державний бюджет, там не зрозуміло, чи воно буде окремим рядком, чи воно заведено в якусь іншу статтю. Тому перша позиція – пропонується окремим рядком. І друга позиція: 0,2. Як виходили з 0,2? Збирали ми тут купу народу,  в тому числі і Слюз ми просили як начальника... керівника КРУ. Фактично, на сьогоднішній день, майже 0,2, за різними оцінками – 0,18, за різними оцінками 0,19, 0,16, вся система Держтелерадіо сьогодні фінансується. Значить, чому ми пропонуємо це зробити?

Тому що, якщо ми забираємо рекламу, це ж воно фінансується зараз і ще реклама на телебаченні, якщо ми забираємо рекламу, то звичайно, це повинно бути компенсатор якийсь. Значить, от не всі зійшлися, що все-таки нам ставити 0,2 відсотка видатків. В нас, по-моєму нема… А, ні, дивіться. Ми по рекламі, ми залишили, тут же бачите, які придбані з правом трансляції міжнародних спортивних змагань та на виконання міжнародних зобов'язань перед європейською мовною спілкою.

Тобто у нас залишаються ці гроші, ну, тобто, якщо це …

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дозвольте?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Значить, дивіться. Дуже важливий пункт для розуміння по рекламі. Є два варіанти розвитку громадського мовлення. Є американське, де заборонена пряма реклама, але дозволене спонсорство некомерційне. Умовно кажучи, якщо якесь благодійне спонсорство дозволене, якщо якась корпорація, навіть "Шеврон" комерційна, каже: "Ми підтримуємо програму про екологію". То вони мають право це зробити. Там не рекламується їхній бренд. Ну, сказано тільки, що вони підтримують цю програму, це не комерційне спонсорство.

Вся європейська модель, всюди в європейській моделі фактично. Окрім "БІ-БІ-СІ" і обмежень в Німеччині реклама дозволена. В Німеччині обмеження які? Там не можна рекламу у вихідні дні і після 8-ї години. Тобто …….. в Німеччині, в інший час можна.

В усіх інших країнах, як в Польщі, наприклад, реклама дозволена, ви це знаєте, вона є. Чому? Тому що дуже важливою функцією суспільного мовлення є якраз конкурувати з комерційним мовленням, яке належить приватним особам або олігархам. Суспільне мовлення – це суспільна противага їм. І воно має бути якісним. І воно має боротися за глядачів.

Я компромісно знаючи, що не будемо цього приховувати, у нас є лобі комерційного мовлення, погодився з цією поправкою, її підписав. Але пропонував би, хоча би як компроміс отут, де ми пишемо про заборону спонсорства, написати: "Трансляція реклами, повідомлення про комерційних спонсорів", додати слово "комерційних". Тому що, якщо якийсь благодійник захоче підтримати зйомки серіалу не з комерційною метою, просто підтримати і сказати, що ми це підтримали український продукт, конкурс кобзарів підтримати. Давайте їм це дозволимо. Тому що ми взагалі тоді затискаємо все. Прямої реклами немає, комерційного спонсорства немає, давайте просто, окрім комерційного спонсорства, щоб не комерційне…

(Не чути)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Почекайте. Ну, знов. Питання в чому? Якщо ми хочемо, дивіться, якщо ми хочемо вбити суспільне мовлення, ми можемо це… Ну, логіка якась має бути. Ну, подивіться, 0,2 відсотки є зараз Держтелерадіо, 0,23, з яких там трошки йде на друк, решта йде на систему суспільного телерадіомовлення. Всюди є реклама. В кожному місцевому мовнику є по 2, по 3 ліцензії. Це ж не в кожному, в багатьох, де всюди є реклама. Все це забороняється. Значить це приведе або до їхнього банкрутства, а це юридична особа, яка буде банкрутувати, або треба дати людям можливість, благодійникам, це підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, благодійники підтримають. В нас є норма про добровільні пожертвування…

БОНДАРЕНКО О.А.  …коммерческие каналы все равно тогда в неравных условиях. Они получают ………

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Одну секундочку. Одну секундочку! Одну секундочку! Ще раз вам наводжу приклад Німеччини, де комерційна реклама заборонена у вихідні дні і до восьмої вечора. Це є той пріоритет, який є.

Тому все, що я… Я ж не… Я зараз…

_______________. …..прописувати, що…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекай. Я тільки запропонував. Трансляція реклами заборонена, це вже є обмеження,  будь-коли, а некомерційних спонсорів залишити. Бо ви інакше не підтримаєте цей продукт. Якийсь фонд захоче, фонд, некомерційна структура… Ми спонсори програми для дітей, фонд підтримки дітей. А його не можна показати. А що поганого, якщо люди зберуть гроші, щоб підготувати програму про дитячу творчість?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, непогано, ну, і це може цим спонсором бути, наприклад, цілющий напій. Ви знаєте, є такий, 35 градусів, цілющий напій.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Тому я пропоную додати слово "комерційного", написати: "трансляція реклами та комерційних повідомлень про спонсорство". Ну, послухайте, а інакше воно не буде жити. Воно вмре. Ми хочемо його вбити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, дивіться…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  А скажи мені, будь ласка, це скільки з головою на всю систему Держтелерадіо…

_______________. ……. нагадати, що я пропонував 0,05 ……..

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я ще раз скажу, я виходжу з власного менеджерського досвіду. Це скільки в грошах? Як ми, як вони будуть конкурувати з комерційним мовленням…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі! Я… Дивіться, тут є підстави для дискусії. В нас, насправді, є дві альтернативи. Одна альтернатива чітко розписана, тому що  те, що Микола говорить, значить, я боюся, що буде зловживання цією нормою. Насправді в нас альтернатива більш жорсткіша є в поправці Одарченка, значить, який пропонує скоротити до 3 відсотків фактично мовлення і повністю заборонити алкоголь, бренди, пиво і так далі. Тобто насправді це, да, да, насправді це альтернатива, що це суттєво, да, суттєво, ну, повністю він забороняє алкоголь і зводить до 3 відсотки. Тобто це альтернатива, тому що, ну, того що Микола говорив, це альтернатива.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я підтримую це, я не проти цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, бо я скажу, що в наших умовах, якщо загально щось розписати, то воно буде зловживання. Але я залишаюсь на своїй позиції, то ми можемо голосувати, фактично у нас дві альтернативи є. Я залишаюсь на своїй позиції, ну, як і автор поправки, значить, що ми, як голосували раніше, без реклами тим більше. Ну, якщо чесно сказати, от я пам’ятаю як історія була з Першим національним. Значить, я тільки став головою комітету в 2002 році і зразу нас Перший національний попросив розширити, і в них було обмеження, розширити і так далі. Тобто ми теж пройшли всю цю історію. Якщо, наприклад, станеться якась халепа, біда і так далі, ну, як дозволите рекламувати – для українського народу це не подарунок. Якщо вкрай це потрібно, я думаю, що ми можемо це внести завжди. Більший подарунок – що реклами нема людям. А дозволити рекламу – це не є щось таке спеціальне. Да, тому…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дивіться, Європейський Союз робить, фінансує програму, яку фінансує в усіх країнах, значить, про, там, життя в Європі. По суті це є некомерційний спонсор. Написано: "За підтримки Європейського Союзу". Будуть писати, якщо ми, ми ж, не треба лицемірити, якщо б ми написали некомерційних спонсорів, то "за підтримки Хортиці" вже би не написали. А так вони скажуть: "Це не спонсорство. Чому якщо можна за підтримки Європейського Союзу, не можна за підтримки Хоритиці?" І будуть це обходити. Тому краще прямо написати, що некомерційні спонсори можуть бути, бо інакше все одно лазейки будуть, а ми не можемо задушити. Ми його задушимо, бо цих грошей не вистачить, якщо хтось захоче…

БОНДАРЕНКО О.А.  Лазейка есть уже в самой поправке. Это третий пункт: "…добровільних і благодійних внесків пожертвувань фізичних і юридичних осіб.

КОНДРАТЮК О.К.  Ну це пожертви, це трошки інше. у нас просто, Коля, немає комерційного спонсорства. Тобто у нас просто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це треба, але Олена права, нам треба прописувати тоді повністю окремою статтею прописувати, що це таке.

КОНДРАТЮК О.К.  В нас немає комерційне, некомерційне,  в нас немає в законі прописано такого. Може пропишемо, то ще гірше буде. Тобто або ми говоримо про якісь обмеження крім того: дозволена реклама, але в частині якісь там, 3 відсотки на добу, але крім там алкоголю, тра-та-та. Або, ну, комерційне… Що таке комерційне спонсорство?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, є дві альтернативи – є 96 і 99 Одарченка, значить, є що вибрати. Значить, хто за те, щоб  96 поправку підтримати з повною забороною, прошу голосувати. Раз, два, три –  більшість.

Хто за поправку 99 Одарченка, прошу голосувати. Микола підтримує. І буде можливість Одарченку і йому запропонувати в разі необхідності на сесії.

Рухаємося далі. Да, ну, ми 101-у тоді, а ні, 101-а, це стара. 110-у пропустили там. 113-у пропустили. 116-у пропустили. 121-а, так? 120-у пропустили. 121-а, це ліцензування. Ну, до теми ліцензування ми не завершили тоді дискусію.

Миколо Леонідовичу, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Поясню. Оскільки ми включили в систему суспільного телерадіомовлення так само і обласні телерадіокомпанії, я хотів би підкреслити дві речі.

Перше. Тут все сказано, але дуже чітко. Державні телерадіомовні компанії припиняють існування, а на їхніх ліцензіях чи під час їхнього мовлення починає вести мовлення суспільне мовлення. Механізм цей повинен бути прописаний.

Бо інакше, ну, і державні місцеві компанії, які мають час, наприклад, на державному каналі, мають окрему ліцензію чи частоту на ефірне мовлення. Це ціла мережа. Тому я пропоную прописати, яким чином це видається. Можу це зачитати.

НСТУ отримує, продовжує строк дії та переоформляє ліцензію на мовлення в порядку, встановленому Законом України "Про телебачення і радіомовлення", з врахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Для здійснення своєї діяльності на підставі відповідного рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення отримує ліцензії на мовлення, умови яких відповідають умовам ліцензій, включаючи перелік каналів мовлення, власниками яких є Національна телекомпанія України, Національна радіокомпанія України та обласні державні телерадіокомпанії. Це ті, які є зараз.

Одночасно з видачею ліцензії на мовлення, передбаченою частиною другою, це мова йде про що. Ви розумієте, що якщо ми все це не врахуємо, то частина з цих місцевих компаній потім хтось закриється, на новий конкурс, туди-сюди.

Почекайте. Це ми виписуємо механізм ліцензування. Тут конкурс не обов'язковий. Тому що це ж закон про перетворення Національної телекомпанії в іншу форму.

Одночасно з видачею ліцензії на мовлення, передбаченою частиною другою цієї статті, Національна рада з питань телебачення і ...... …. приймає рішення про анулювання відповідних ліцензій Національної телекомпанії, радіокомпанії, обласних державних радіокомпаній, умови якої відповідають умовам ліцензії на мовлення, виданої НСТУ.

Тобто це ті самі старі ліцензії. Видача ліцензій, передбачених частиною другою цієї статті здійснюється на поза конкурсних засадах, на підставі заяви, поданої НСТУ, суспільним мовником до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення впродовж 20 робочих днів від дати отримання такої заяви. Умова ліцензій на мовлення, передбачених частиною другою цієї статті, повинна повністю відповідати умовам ліцензій, власниками яких є Національне радіо, телекомпанія і так далі, строк сім років. Мова йде про те, щоб цей ресурс знову ж таки не зник, тому що можна прийняти закон. Почекайте, це ніхто не сказав, що ми їх відключаємо. Є цифрові частоти, це теж ефірні частоти, як це пояснює Національна рада, хоче є різні підходи до цього. Тому пропонується, ми ж зараз цей закон приймаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, дивіться, я зрозумів. У нас є два підходи, тут деякі статті ми відхилили з міркувань, ми дійдемо до прикінцевих положень і наша дискусія з юристами, з експертами Верховної Ради і уряду показала, що ми приречені після ухвалення цього законопроекту, сподіваюсь, що ми ухвалимо. Підготувати, доручити Кабінету Міністрів, передусім, підготувати зміни до решта законопроектів, які необхідно прийняти, щоб це запрацювало. Ми там дійдемо до прикінцевих положень, ми тільки даємо термін в який подати до Верховної Ради. Тобто чому я це кажу? Тому що може, дійсно, треба буде розписати ширше проблему ліцензування.

Але так само треба буде розписувати і інші речі. Тому, я не схильний до того, щоб ми врізалися і дію Закону про Нацраду чи телебачення і радіомовлення в цьому законі. Тобто ми тут як би рамку визначили. А тими новими змінами, якщо треба буде, мені, наприклад, якщо ми розписуємо що таке суспільне телебачення, ми ж розписуємо його, то норма урядового законопроекту, що переоформляється на мовлення національного суспільного, то автоматично на всі. Наприклад, я це так читаю, хоча можуть виникнути питання. Тому давайте думати, але як би мій підхід є такий, що як би спеціальні якісь процедури треба розписувати вже коли приймемо закон. Бо інакше тоді і по інших статтях нам треба було більш детальніше розписати і в цьому ліцензуванні.

Тому тут є два підходи. Підхід один або ми не вносимо змін і залишається урядова версія, або Миколи стаття 121.

Тоді ставлю на голосування 121 статтю. Хто за, прошу голосувати. Шість. Хто проти? Утримався? Проходить, погоджуємо 121-у.

Рухаємося далі: 124-а. Це, як пам'ятаєте, ми теж, наша довга дискусія про контент. І в цій дискусії ми дійшли до висновку: не менше 5 відсотків національного та європейського виробництва цілодобового…

Щоб не повертатися в дискусію, 124-у прошу поставити на голосування, голосувати. І поставити…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте в такій редакції з урахуванням підписантів транскордонного мовлення. 124-а, прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? І не забудьте Мірошниченка, він у нас в долі вже 12-й тут як автор поправки, щоб…

Слюз, 129-а. Ми зняли.

133-а. Дивіться, друзі… Давайте будьмо уважні. Микола  Леонідович, ми всі почули, не треба спеціально ще повторювати. Апарат записує, ми ж стенограму ведемо засідань. І єдиний комітет, який вивішує стенограму, до речі, хочу нагадати вам. Там ще інші підтягуються до нас, але відстають.

Отже, дивіться, після довгої дискусії що ми пропонуємо зробити. Ми фіксуємо все-таки 1 січня, тому що розуміємо, що багато організаційних і інших речей. 1 січня 2014 року. Перша позиція.

І друга. У нас була норма, яку ми проголосували: 6 місяців, щоб процедуру ліквідації, там, реорганізації. І за це нас критикували, що, по-перше, це важко, тяжко і не зрозуміло, як ця ліквідація. Було у нас в тій версії, яка не отримала підтримку. Я ж свідомо чому і кажу.

Тому після різної дискусії ми що пропонуємо Кабміну: не ліквідувати за 6 місяців, а підготувати всі нормативні акти, що пов'язані із ліквідацією і створенням.

Якщо треба  буде, якщо це постанова Кабміну, то вони через 6 місяців приймуть постанову Кабміну. Но якщо треба буде закон внести новий чи зміни, то вони вносять нам тоді закон. Тобто такий варіант більш гнучкий і, ну, більш реалістичніший. Тому я пропонував би в цій редакції, тому що ту редакцію однозначно уряд не підтримає, ми не наберемо 226. Якби і те, що ми  сказали, що за 6 місяців все зліквідувати і створити все нове, тобто фізично, організаційно, у правовому сенсі це неможливо.

Тобто ця наша поправка дає можливість їм за 6 місяців, по-перше, приймати постанову Кабінету Міністрів, в разі необхідності вносити нам законопроекти. Ми вже… Залежить від нашої оперативності, як ми будемо голосувати тоді.

КОНДРАТЮК О.К.   А можна сюди просто додати, погоджуюсь з тією логікою, яку ви сказали, просто додати, що все-таки підтримати кабмінівську версію, що втрачає чинність старий Закон "Про суспільне телебачення" – раз, і внести все ж таки зміни до законів "Про вибори Президента" і "Про вибори народних депутатів, оскільки там далі є поправки, мною зареєстровані. Це стосується, наприклад, обов'язкових дебатів, які повинні бути на суспільному телеканалі, як на мене.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, давайте як би все по черзі. Тобто тут загальний механізм, зараз повернемося до того, чи зупиняти його чи не зупиняти той старий закон, значить, я знаю, що там врегульовані. І тоді виборчі норми. Це – окрема історія. Зараз так само ми дійдемо до цих поправок. Бо це… тут все-таки цей механізм, його треба в такій редакції, щоб ми… бо в нас ще є у прикінцевих…

Значить, 133-я стаття, хто за, прошу голосувати. Проти? Утримався? Приймається.

Пішли тепер те, що пані Олена говорить, значить, дійдемо  ми до цього зараз, доходимо.

КОНДРАТЮК О.К.  Ну, тут просто  мова йде про…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Почекай, Оленко. До 142-ї, ще раз мені хто може пояснити, я не в матеріали, чи… наскільки нам важливо записати, що з моменту набуття чинності даного законопроекту втрачає чинність законопроект там про… як  систему там суспільну чи як воно?

КОНДРАТЮК О.К.  Старий закон, який є зареєстрований. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це потрібно нам робити?

КОНДРАТЮК О.К.  Ну, звичайно.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Потрібно, да?

КОНДРАТЮК О.К.  Це – закон, який діє.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Потрібно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я думаю, що це логічно, тому що не може бути три закони одночасно діяти.

КОНДРАТЮК О.К.  Ну, так його треба записати просто у прикінцевих, що він втрачає тоді чинність, от і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У тебе є це у поправці?

КОНДРАТЮК О.К.  Ні, у мене немає  це у поправці, ну, просто треба…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте цю поправку з голосу тоді

Цю поправку з  голосу тоді ми, як поправку Кондратюк тоді її формулюємо, і це тоді  фіксуємо в прикінцевій частині.

КОНДРАТЮК О.К. …додаємо до цієї…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, додаємо до 133-ї тоді, да? Погоджуємося? "…та втрачає чинність…"

Тепер те, що йдеться про вибори, да?

КОНДРАТЮК О.К.. Ну тут просто система є така. Або ми залишаємо все-таки обов'язковість дебатів, які були там, наприклад, в старому законі, який діє по Закону про вибори народних депутатів і у тому числі Закону про вибори Президента. Тобто якщо ми звідси просто це зараз приберемо, тоді потрібен окремий закон. Я не впевнена, що ми якраз проголосуємо в залі і зробимо обов'язковість дебатів на суспільному телеканалі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте подумаємо. Тобто стратегічно ніби я б іншу точку зору притримував, ну хоча по ліцензуванню ви підтримали Княжицького, не мене, що все, що там ще окремо треба врегулювати, врегульовувати в базових законопроектах, Закону про вибори. Але враховуючи як би резонансність цієї історії, давайте тоді аналізувати, дивитися. Тобто ….щоби перенести, те, що замість "Першого національного" залишити  на суспільному телеканалі і ті норми, які стосувалися висвітлення  виборчої кампанії.

Може і треба підтримувати, враховуючи… Знаєте що враховуючи?  Що довибори, наприклад, зараз  ці повторні. І ясно, що до 15 грудня тоді... Ні, у нас закон з 1 січня 2014…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Але все одно це важливо. Давайте перенесемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі норми  виборчі, які ми вже в свій час погодили, перенести в цей закон. Ну давайте так. Давайте. Давайте таким чином.  

Тоді які поправки? Це 142-а, 143-а… Ну давайте тоді 142-148, що стосується фактично  автоматичного перенесення того, як діяло висвітлення. Голосуємо. Тоді голосуємо "за". Хто голосує? Проти? Утримався?  Враховані ці поправки.

Все, друзі. Інших поправок немає. Є пропозиція підтримати законопроект до ухвалення в повторному другому читанні та в цілому і провести переговорний процес з усіма зацікавленими  сторонами, щоби все-таки ми ухвалили на наступному тижні. Бо воно виглядатиме не дуже доречно, як ми ще придумаємо третє, наприклад, читання. Тому, хто "за", прошу голосувати. "Проти"? "Утримався"? Дякую, друзі.

Рухаємося до не менш важливого законопроекту: про роздержавлення. Тут у нас, в даному законопроекті 61 поправка. Друзі! Я просив сконцентруватися і щоб ми попрацювали. Бо у нас була накладка в попередньому засіданні. Що деякі наші колеги, бо тут мене вже експерти наші критикують. Я ще раз хочу сказати, що ті останні поправки, більшість з яких технічні, ми відповідно погодили, коли збирали і колега Голуб, і ті, хто голосував з першого читання.

Тому у нас там чистота експерименту. Але, щоб ми не доголосовували, пройдемо зараз. Значить, дві позиції тут.

Перша позиція. У нас є депутат Сольвар, який пізніше подав. І враховуючи те, що Слюз – це близька людина Княжицькому. І ми не врахували її пропозиції тому, що вона пізніше. То тим більше Сольвара є пропозиція не враховувати, бо він пізніше подав.

Друга позиція стосується, до речі, теж Слюз, напевно?

_______________. Я так зрозумів, мені для стенограми треба спростувати, чи що треба сказати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. В політичному сенсі, в політичному сенсі. Так само у нас є тут поправки нашої колеги Слюз, які стосуються доповнення норм, що вже суперечить 116 не по термінах подачі, а тому, що вона доповнює статті, а ми їх не чіпаємо. Тобто, можемо лише змінювати статті чи частини і так далі цих змін, які мали місце в першому повторному читанні. Тому ми дійдемо до них. Автоматично не будемо голосувати теж з міркувань 116-ї.

І у нас є великий блок поправок депутата Литвина. Вони всі практично пов'язані. Якщо ви не заперечуєте, не заперечуєте, ми оцей блок Володимира Михайловича, щоб нам наші колеги сказали позицію. Бо вона така, ніби двозначна, я не великий фахівець в тому, що, ну, давайте тоді ідемо.

Перша. Ми не враховуємо, бо з поправками. Значить, тепер дивіться, у нас по всьому закону, давайте тоді інакше. Дивіться, у нас по всьому закону, і це позиція була і уряду, і наша, ми скрізь кажемо: органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші державні органи. Здається, так по тексту. Тепер Литвин пропонує нам окремо виділяти Кабінет Міністрів, міністерства та інші органи там і так далі. Тобто скрізь він як би окремим суб'єктом цих пропозицій дає… або фактично далі ще Верховна Рада появиться. Тобто його підхід… По Верховній Раді я пізніше скажу, його позиція зрозуміла по Верховній Раді, він якось хоче як би спеціальний статус "Голосу України" закріпити. Це зрозуміло по Верховній Раді, це не тільки поправка Литвина.

А по інших поправках Кабмін, як би спеціальне розшифрування через Кабмін, теж мені важко зрозуміти. Тобто нам тут треба спільну позицію, бо це порядку 10 поправок будуть стосуватися, що додати оце, що які мають статус державних компаній та редакції…

Друзі, хто міг би… Ви щось?

ГРИЦЕНКО Ф.В.  Там все логічно. Справа в тому, чому пишуть Кабмін і інші міністерства. Тому що виключається слово "Верховна Рада". Тобто "Голос України" немов би не підпадає під приватизацію або під перетворення. Але у нас стаття 10 є, у нас стаття 10 в законі, де чітко все написано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто наша позиція, якщо вона не змінилася, ми спеціально нікого не виділяємо, у нас спільна позиція. Більше того, я мав дискусію з головним редактором нашим і "Голосу України". І в принципі ми, коли врегульовуємо питання висвітлення, ми можемо тут знайти якісь як би спеціальні речі, тому що законом ми передбачаємо, що, наприклад, якщо це газета і засновник, наприклад, обласна рада, то після роздержавлення вона ж може підписати договір про співпрацю? Так само ми як Верховна Рада постановою про висвітлення можемо уповноважити "Голос України", крім законів, ще щось робити. За логікою речей. Тому, я думаю, що це як би в законі "Голос України" виділяти немає смислу. Бо інакше тоді ми ламаємо загальну формулу роздержавлення.

Прошу, наші колеги з Мін'юсту.

СЕМЬОРКІНА О.М. Дякую, Миколо Володимировичу. Я представляю Державну реєстраційну службу України, очолюю управління, яке займається реєстрацією друкованих засобів масової інформації.

Уже, якщо пішла мова за "Голос України" і аналогічні видання, я, якщо дозволю собі, проговорити як адвокат офіційних видань, які на сьогодні існують.

Перше саме головне – це 57-а Конституції, яка зобов'язує державу доводити до відома громадяни та нормативно-правові акти, які реалізовують права, свободи, встановлюють обов'язки. Це у нас: "Голос України", "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник", який видає Міністерство юстиції України. На сьогодні єдиними засновниками цих видань є відповідні органи державної влади. Це перший блок.

Другий блок: правовідносини певні, приватизація, цінні папери, фондовий ринок, державна реєстрація юросіб, яка в законах передбачає доведення до відома відповідних суб'єктів процесів. "Приватизація" – це офіційне видання Фонду держмайна, щотижневий додаток, питання приватизації, конкурсів і так далі.

Так само цінні папери, фондовий ринок, держреєстрація юросіб - наше видання у зв'язку з тим, що є Закон "Про держреєстрацію осіб", який зобов'язує і нас як орган, і юрфізосіб публікувати відомості зміни припинення банкрутства. Тобто є сьогодні правовідносини, на яких так само зав'язані офіційні видання. І якщо така редакція піде, ми просто їх відріжемо. Все.

Наступна проблема. У нас у Фонді держмайна, в інших центральних органах виконавчої влади, які є засновниками таких офіційних видань, співзасновниками виступають підприємства. Чому? Тому що ми не маємо власних коштів на видання, фактичне видання цих питань. Тобто питання фінансування у нас обмежене і наші співзасновники, по суті, беруть на себе питання господарської діяльності, фінансування цих видань.

Тому, якщо ми все-таки погодимося залишити статус офіційних видань, ну, по-перше, треба буде коригувати сам Закон про реформування. І, по-друге, чітко думати чи – перше - ці видання, чи буде тільки засновником відповідний орган виконавчої влади, центральний орган чи орган місцевого самоврядування (ну, самоврядування - це окрема система) і як буде оплачуватися фактичне видання. У нас же станків своїх немає. Тоді, якщо це буде конкурс-тендер – це величезний ризик. Конкурс-тендер може не відбутися, фінансування може не бути. Чи зобов'язати офіційні видання видавати виключно в якихось державних підприємствах, одному чи декількох. Тобто з цим пов'язаний цілий блок питань і є загроза того, що видаватися не буде видання. Ну, "Голос України" - там своя система. А "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник" – інші видання. І я думаю, що ми тут маємо в рамках цих от поправок до інших законів і в рамках цього закону це питання вирішити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, дивіться.

_КОНДРАТЮК О.К. ….. Європі. Можна питання? Да? А як в Європі діє таке законодавство?

СЕМЬОРКІНА О.М. Конкурсні засади виключно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Та ні, які конкурсні? Не існує ніде ніяких офіційних видань. Ми в сучасному світі.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, значить, давайте повернемося. Все у нас це в законі розписано. Не переживайте, все буде у нас нормально. Значить, ми дійдемо зараз до цих поправок. Значить, в нас в поправках чітко… Микола Григорович, щоб ви не переживали, бо, я бачу, ви за Фонд державного майна більше переживаєте. Ні? У нас чітко все написано, як ми працюємо з офіційними виданнями. Значить, там є поправка, зараз до цього дійдемо.

Значить, друге. Навіть, якщо виникла якась форс-мажорна ситуація, значить, в нас навіть в радикальній версії нашого закону, в радикальній версії, в нас перший рік, в радикальній версії, і в консервативній 3 роки, відбувається добровільний перехід. Тобто в нас ще є часу такі речі унормувати є більш чим достатньо. Але ще раз скажу, що тут є розв'язка історії, тому що це договірні, по-перше, є договірні умови, по-друге, є відповідний статус офіційних органів, яких ми тут розписуємо. Тому, давайте, рухаємося по порядку.

Значить, дивіться, якщо ми зберігаємо диспозицію урядового законопроекту, що в нас тут органи державної влади і місцевого самоврядування, як, до речі, Конституція пише, то ми тоді не втягуємо міністерства, Кабінет Міністрів в ці додаткові поправки. Приймається така версія? Тоді відхиляємо відповідно, 1-у ми відхилили.

2-а, Литвина, яка вводить нову на відхилення, ставимо відхилити 2-у. Хто за? Підтримується.

3-я - автоматично не розглядаємо, оскільки мова йде доповнити статтю, це суперечить 116-й поправці.

4-а, Омельченка… Він пропонує викласти поняття та етапи. Ну, ми, наші експерти вважають, що це як би додатковий термін, який ніде потім не згадується, нема смислу його вводити. Значить. є пропозиція – 4-у теж відхилити. Хто за відхилення, прошу голосувати. Приймається.

5-а. Отут фактично зараз ми до головного питання. Далі ми там по технології подивимося. Практично в нас одне питання дискусійне залишилося. Значить, в нас є три позиції. Позиція комітету, яку ми тоді підписали – один плюс два. Тобто рік – добровільно, два – на перехід.

Є позиція Держтелерадіо і уряду. Ну, уряду ні, бо уряд, так ж Мінфін і не погодив. Тобто позиція Держтелерадіо – два плюс три.

І є позиція, яку Юрій Романович Мірошниченко запропонував. І я мав дискусію з головою Національної спілки журналістів, який в цілому нас підтримує, але каже: що, якщо би було б два плюс один, то непогано. Ну, тобто, ну, мова йде про перший термін насправді. Всіх цікавить перший термін добровільності.

Тобто є, наприклад, наш підхід один, є підхід Мірошниченка і Спілки журналістів – два, і є підхід комітету – три. От якби фактично всі наші розбіжності, решта – тактичні розбіжності.

Тому зараз, виходячи з того, що ми беремо за основу. значить, далі відповідно буде голосування. Тому що тут далі Бондар – три, ну, позиція Держкомітету, Мірошниченко – два, тобто далі……… тут однакові поправки.

Значить, давайте тоді… Да. Ну, я  не знаю, наприклад, з того, що я вивчив всю базу, значить, то все в кінці потім звелося, скільки грошей на рік два і три, значить, на підготовку кадрів і так далі, і так далі. Тобто от я спілкувався з медіа експертами, які цим за маються і в кінці-кінців вони сказали, що тільки же ж треба одні хочуть рік ……. освоювати, одні - два, одні – три. Значить, тому що, якщо, наприклад, ну, от уявіть собі ситуацію: от я доповідаю законопроект або хтось з нашого комітету. Фактично, якщо ми кажемо, що ми домовилися з вами і робимо великий прогрес, значить, то ми кажемо, що давайте  приймемо, ми цей закон не  приймаємо, ми приймаємо Закон про мораторій на роздержавлення на три роки. От підемо потім ми до європейців і скажемо: що друзі, наш  мудрий комітет разом з Верховною Радою, якщо ми візьмемо формулу "3+2", то ми приймемо рішення не роздержавлювати 3 роки і далі використовувати кошти державного бюджету. Ну, як ми це можемо пояснити? Тобто я не розумію.  Я розумію, що нормально поїхати ще головних редакторів навчити за кордоном – уже 15 років вчимо, уже живих не позалишалось тих,  що почали вчити 15 років назад уже багато. Значить, тому, я кажу, що тут треба якесь рішення приймати і рухатися далі. Да,  в Національної спілки журналістів у них своя теж позиція про 2 роки.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Якщо дозволите, просто в обґрунтування, чому саме перший етап 2 роки. Тому що дійсно, якщо там мова йде про 1 рік, а ми на перший етап покладаємо наступні завдання.

Перше. Протягом 4 місяців мають визначитися трудові колективи Держкомтелерадіо, який подасть до Кабміну список підлотників цих першого етапу. Кабмін має їх затвердити. Якщо це не відбулося, наприклад, подання або затвердження, а трудовий колектив хоче потрапити в ці пілотники, вони мають право це оскаржувати, оскільки зазначаємо про пріоритетне право, значить час на судові процедури. І потім головне, що в першому етапі має відбутися, – це відповідні зміни до законодавства, якщо вони будуть потрібні.

У нас дуже багато нюансів саме по місцевим видання. Тому що, наприклад, ті місцеві видання, редакції районних газет, які хотіли отримати проводові мовлення, вони перетворилися на телерадіокомпанії. Їм потрібно буде якось тепер розмежуватися, тому що телерадіокомпанії вони залишаються в комунальній власності, а ці друковані ЗМІ вони мають право бути реформованими. Тобто потрібен час. це перше.

Друге – редакційно-видавничі комплекси. До успішної редакції районної газети приєднували збиткову друкарню. Вони тепер називаються редакційно-видавничий комплекс. Видавництво не може йти на реформування приватизацію, редакція може – їм тепер знову потрібно буде розділитися.

Тому питання 2 років – це не питання навіть фінансування. Чому ми говоримо про перший етап про ці 2 роки, тому що це просто питання процедур. За 1 рік ми не встигнемо провести пілот і подивитися, що потрібно можливо змінити в законодавстві. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дискусія, яка, я ж кажу, що я в цій дискусії недавно, з 2002 року, хтось в цій дискусії 1995 року. Аргументи ті ж самі, вони не змінилися, тому я не бачу… Всі, хто хотів з видавництвами, вже ці видавничі комплекси, які залишились, – це ті, що не приватизували, а які ледь доживають  там уже. Є і успішні, правда, поодинокі і так далі,  але все, що хотіли забрати, все давно забрали. І якщо ми ще 2 роки почекаємо,  їх жодного не залишиться, вони будуть всі й так приватизовані.  

Тому я займаю тут чітку позицію: або ми приймаємо Закон про  роздержавлення, або ми  далі продовжуємо дискусію про  його непроведення.  Тому от у нас є три позиції:  є 1 рік, є 2, є 3 роки. Значить,  якщо ми відхиляємо, або можемо ще раз підтвердити… У нас в законі діючому  написано "1 рік плюс 2". Тобто ми можемо зараз ще раз, якщо ми набираємо і  підтверджуємо, то всі поправки  ми тоді, всі решта відхиляємо.

Більше того, я вам скажу, що, як тільки виникає проблема у Кабінету міністрів чи Держтелерадіо і треба  внести технічну зміну, поставити "редакційно-видавничий", повірте, ми в комітеті зробимо все, і Голова Верховної Ради нас підтримує, щоб одне слово внести, поправку, щоб справа ця пішла. Немає у нас проблем, у відносинах з керівництвом Верховної Ради, щоби це зробити, тобто я не бачу  тут проблем.

Тому хто за те, щоб підтвердити нашу позицію про терміни "1 плюс 2", прошу голосувати.  Хто - за? Проти? Одноголосно.

Отже, автоматично тоді далі рухаємося ми: 5-а, 6-а, 7-а – це дає  право 5-а, 6-а, 7-а за відхилення. Хто за те, щоб відхилити 5-у, 6-у. 7-у, прошу голосувати.  Буде можливість і в наших колег виступити і аргументувати іншу точку зору.

Поправка Омельченка не відповідає 116, "додати" пропускаємо.

Литвина, ну, знову  Кабмін,  відхиляємо, оскільки   ми вже домовились, що Кабмін ми не беремо.

Шевченка - я вже не пам'ятаю, в чому суть.

ГРИЦЕНКО Ф.В.  Суть така,  що  народний депутат пропонує, щоб  із державного бюджету фінансувались офіційні друковані видання  засобів масової інформації місцевого самоврядування. Ну, цього не може бути, це ж протирічить суті  приватизації. Є офіційні друковані видання – це стаття 10, де "центральні органи виконавчої влади або державної влади", от і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Тоді 10-а на відхилення. 

Хто за відхилити 10-у, прошу підтримати. Приймається.

Дивіться, тут Петренка кілька позицій. Оскільки його немає, ми з паном Гриценком намагалися зрозуміти його логіку, він скрізь скорочує терміни, там на 10 днів, на 20. Оскільки аргументів якихось ми серйозних не знайшли, десь на місяць, тому і так нас критикують, що ми швидко. Давайте вже ці варіанти, чотири місяця, три місяця позалишаємо. Тому є пропозиція нашого колеги Петренка, не дивлячись на те, що це близький друг Абдулліна, відхилити.

11-а, 12-а. На відхилення. Хто за відхилення, прошу голосувати. Проти? Утримався?

13-а. Він ще на підетапи, оці три місяці він пропонує на два підетапи.

ГРИЦЕНКО Ф.В. Ні. Він пропонує перший етап почати з другого етапу. Це якась мабуть технічна помилка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте все-таки не ускладнювати.

13-а на відхилення.

14-а, 15-а. Автоматично, так само, пов'язана із днями.

16-а. Литвина. Кабмін.

Омельченка.

В принципі, ми тут дебатували по цій поправці. З точки зору бізнесу, ніби, типу "да". Ми ж розуміємо, що все-таки у нас спеціальний інститут, так би мовити, газета редакції, тому ці частки, як ми один раз напишемо "частки майна", то далі тоді нам треба все переписувати з цими частками. Тому є пропозиція 17-у теж відхилити. Хто за відхилення сімнадцятої, прошу голосувати.

18 суперечить 116.

Омельченка, тут теж відхиляємо. За відхилення 19-ї. Прошу підтримати. Відхиляємо.

20-а. Шевченка.

Дивіться, у нашій версії не підлягає поверненню Андрія, йому не повертається. Ніби так юристи вважають, що не підлягає поверненню, воно абсолютно нормально. Тому є пропозиція відхилити 20-у Андрія. Хто за відхилення, прошу голосувати. Абсолютна більшість.

Литвина Кабміну автоматично.

Литвина наступна, пов'язана з Кабміном.

Так, Андрія. Це додати. Не можемо по 116-й, він пропонує спеціально додати, що 5 років там і так далі. Це по 116-й …

Значить, дивіться 24 поправка. У нас, нагадаю вам, чому уряд не вніс законопроект. Значить, Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення  не зміг  погодити з  Мінфіном, оскільки Мінфін, якраз коли  йшлося про фінансові речі, займав дуже жорстку позицію.

Значить, ми коли готували з вами  закон на повторне перше читання, ми спочатку… все рівно зберегли статтю, як просило нас і Держтелерадіо, і Національна спілка журналістів, зберегли статтю "Соціальні гарантії". Але  все-таки нам юристи підказують, що коректніше її сформулювати от в такій редакції, як от  записати в 24 статті.

Хто за те, щоб 24 статтю підтримати, прошу голосувати. Хто - за? Проти? Підтримується.

 25-а. Автоматично ми відхиляємо.

26-а.

І Мірошниченка   підтримуємо.  У Мірошниченка так само, як і в мене, автоматично Мірошниченка підтримуємо, не дивлячись на те, що це Юрій Романович…

______________. Редакційно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевченко…

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключити Кунченка автоматично, теж ми виключаємо. Значить, друзі, тепер 26-а.

У нас залишається тут позиція,  і давайте от тут порадимося, може, ми змінимо нашу генеральну лінію думки. Значить, може,  дивіться, тоді так. Враховуючи, що ми прийняли за основу радикальну версію, може, все-таки тоді нам з моменту опублікування як суспільне зробити з 1 січня 2014 року. І, таким чином, те, що застереження робила Національна спілка журналістів і так далі,   дамо можливість підготуватися їм.

Таким чином, все-таки… і це  до 1 січня 2014 року дає можливість, це я відходжу від нашої позиції.

_______________. Два місяці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все рівно, ще час: жовтень, листопад, грудень…

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді приймаємо за основу всі поправки Чумака, там, і так далі, всіх, які фіксують з 1 січня 2014 року. Давайте за позицію 1 січня. Хто- за? Приймається одноголосно. Всі приводимо у відповідність сюди. Андрія, відповідно, вже втратила, бо ми 3.. 5. Тут далі в нас вже проголосовано. В нас скрізь іде два плюс один роки, як ми проголосували. Це вже всі в нас автоматично відхиляються.

Литвина… Ну, от Литвина ви зрозуміли. Оце якраз стосується спеціально ніби стаття "Голосу України", і тому числі. Но  поскільки … Ну, давайте, ми можемо за неї проголосувати. Тобто ми тримаємося тієї лінії, що всі однакові, а статус голосу буде визначений постановою Верховної Ради, що …

34-а,  Литвина. За відхилення 34-ї тоді голосуємо. За? проти? Приймається.

Відповідно, 35-а, 36-а - так само. Слюз у нас по 116-й. 36-а так само. 38-а… Ну, знову-таки, це під "Голос України". Да, до 43-ї у нас, …

42-а, Шевченко. А, у нас по 116-й.

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ.  43-я? Да, да, будь ласка.

_______________.  Нюанс: у нас законопроект покладає на  орган влади обов'язок спочатку вийти, правильно. А друге – подати заяву на перереєстрацію. Та це не орган влади уже має робити, а той, хто є правонаступником. За чинним правилом подає заяву на перереєстрацію правонаступник. Тому, якщо це можна, давайте ми це відкоригуємо. Орган влади обов'язок виконав, він вийшов, все!

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, є логіка. Треба думати тоді, як нам…

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я все розумію. Тільки я не знаю, що нам зробити, щоб це врахувати.

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, тут ми не можемо. Вона додає нову статтю. Ми не можемо вже по 116-й додати. Може, вона і хороша, те, що Слюз пропонує. Значить, ми не можемо. Давайте зараз рухаємося, до цієї теми ще повернемося.

Ну, Андрій знову до місцевого самоврядування. Ми вже голосували, що ми не додаємо, спеціальний статус не робимо. Це те ж стосується 46-а Шевченка.

Тобто логіка яка? Що, ну, от "Голос України", їхня позиція така, ну, тобто всі газети для офіційного, а вони – ще й творча робота. Тобто, якщо ми розуміємо, що ми зберігаємо Кабінет Міністрів, Адміністрація Президента, Фонд державного майна, Верховна Рада, то це офіційне видання. Тобто воно друкує закони, постанови і так далі. Якщо ми уповноважуємо, наприклад, постановою "Голос України" ще, наприклад, виступи керівників фракцій,  умовно кажучи, ми можемо це зробити, то воно це друкується, тобто це  позиція "Голосу України", який Володимир Михайлович зафіксував, щоб, фактично, зберегти так, як зараз. Тому що це, якщо ми залишаємо творчу діяльність, значить, вони випускають газету, так як вона сьогодні випускається. Оскільки, ще раз кажу, що ми мали, ну, вже проголосували, що "Голос України" так як всі, тому 46-у, давайте ще раз відхилимо.

 46-у – за відхилення. Хто - за? Проти? Приймається.

Андрій теж розширює аудіовізуальних... ну, ми вже 116-а не попадає, 48-а не попадає. 49-а, значить, тут цікава Тетяна, значить, воно попадає, але, ну, це ускладнює нам життя. Що як вони будуть жити за рахунок доходів від реалізації, тобто ми... це...

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да.  Все це, тому пропозиція: 49-у відхилити так само. За відхилення? Приймається.  Андрія... так, а, ну, теж я... Тут треба от як раз треба так само з Мінюстом, тут Андрій пропонує, що не реєструвати офіційні друковані видання, не реєструвати. Оце тепер у нас, значить, по реєстрації то, що ми зачепилися, фактично, у нас, дебатуємо ми зараз проблему цю реєстраційну. Чи доречно, якщо, значить, виходить, ну, наприклад, там...

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, "Вісник", ну, але тоже тут треба.... може бути напевно, реєструвати...

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нє, нє, то ми вже це проголосували.

_______________. Він пропонує реєструвати як засіб масової інформації і сенс в цій пропозиції є. Що?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться, от, наприклад, зараз виходить "Вісник" Президента чи Адміністрації Президента? Як називається?

БОНДАРЕНКО О.А. Вы понимаете, статус официального нужно чем-то подтвердить.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте нашу колегу послухаємо, хто реєстрацією займається.

СЕМЬОРКІНА О.М.  Я просто хочу пояснити, що внесення до реєстру – це як технологічний процес. Прийнято рішення, внесли до реєстру, тобто реєстр присвоює номер свідоцтву. Це технологічно, технології. Я не видам свідоцтво, поки не внесено до реєстру, бо він присвоює номер. Все.

Але реєстрація, ви правильно сказали, що це, в першу чергу, захист назви. Насамперед.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А процедуру ви… Процедура? Як ви здійснюєте реєстрацію? Чим вона прописана?

СЕМЬОРКІНА О.М. Державна реєстрація загальна для всіх, законом визначена. Має бути рівність суб'єктів перед законом і органів влади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Я маю на увазі, ну якісь  там речі у вас ще розписані якимись там підзаконними актами чи ні?

_______________.  Закон про друковані ЗМІ виключно. А реєстра… Є положення, це технологія.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Мова йде про те, що офіційні видання не є ЗМІ. І Андрій у даному випадку правий. Він пропонує не реєструвати їх як засоби масової інформації, тому що співробітники засобів масової інформації… ми приймаємо купу законів: про пільги для журналістів десь звучало, ми обговорювали на минулому засіданні, ще про щось. Тоді співробітники офіційних медіа цих… якийсь там наборщик, який передруковує накази, прирівнюється до журналіста, має право акредитовуватися, приходити. Але це зовсім… це не є засіб масової інформації. Тому в тому, що пише…

ГОЛОВУЮЧИЙ. В приватних газет немає жодної пільги. У тих, що працюють в недержавних, нема…

БОНДАРЕНКО О.А. Дело не в этом. Это вопрос…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інша справа, що може, дійсно, не вписати, що це  офіційні друковані.

БОНДАРЕНКО О.А. Ну как это "не підлягають реєстрації"?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але реєстрація повинна бути.

(Загальна дискусія).

_______________. ….. будь ласка,  в Інтернеті є сайт Верховної Ради. Його хтось реєструє? Якщо вони цей сайт видадуть і… Вибачте, можна закінчити? Вибачте.

Якщо вони цей сайт надрукують і поставлять….. журналістів в ложі преси, їх хтось реєструє? Які це засоби масової інформації?

Якщо це засоби масової інформації, вони мають право  акредитовуватися, діставати… інтерв'ю брати, ще щось брати? Це не є засоби масової інформації.

Он є колега-юрист, може він щось підкаже ще?

БОНДАРЕНКО О.А.…..появляется частное предприятие, которое носит название, газету выпускает:  "Офіційний вісник Верховної Ради", номер два. И все.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  І що? Так воно і так, і так. Це цього  ніяк не стосується, це не патентне бюро - це реєстрація  засобів масової інформації.  Якщо треба комусь назву зареєструвати,  зареєструйте,  будь ласка,  в Держдепартаменті з інтелектуальної власності, немає    питань.

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Тарас … … ….

ШЕВЧЕНКО Т.С. Дозвольте від автора законодавчої ініціативи, оскільки ми готували цю поправку. Дійсно, саме головне, що не потрібно сплутувати офіційні видання і ЗМІ. Офіційні видання не є засобами масової інформації. І лише один приклад: Верховна Рада видає відомості Верховної Ради, ніхто їх не підроблює.  І я думаю, що якщо хтось подасть на реєстрацію таке видання, то Мінюст очевидно відмовить. Але чи ви знаєте, що відомості Верховної Ради не мають жодної реєстрації. Бо це не є засіб масової інформації, вони не зареєстровані і прекрасно видаються.

СЕМЬОРКІНА О.М. Пане Тарасе, я вас прокоментую чому не зареєстровані. Тому що за чинним законом не підлягають реєстрації видання для внутрішнього розповсюдження. Якщо підприємство у себе якийсь бюлетень для своїх працівників видає, воно не реєструється. Тобто це пов'язано з законом 1993 року.

ШЕВЧЕНКО Т.С. Ні, не для внутрішнього. Закон говорить про пресу, що не підлягають реєстрації видання, які друкують законодавчу судову практику. Ми власне пропонуємо посилити цей закон і написати, що вісники, які друкують лише офіційну інформацію, не підлягають реєстрації.

БОНДАРЕНКО О.А. Подождите, а для кого они публикуют ………

ШЕВЧЕНКО Т.С. Для всіх.

БОНДАРЕНКО О.А. Для массового использования, для массового информирования. При чем тут  ……… являются они средством массовой информации? Являются.

_______________. Вісник відомостей Верховної Ради публікується для масового розповсюдження, звичайно, і не підлягає реєстрації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я теж вважаю, що... Я теж не розумію цієї поправки.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, ми приймаємо Закон про  роздержавлення... послухайте ще раз, про роздержавлення державних засобів масової інформації, залишаючи ті самі державні засоби масової інформації  існувати. Ця поправка абсолютно слушна і вона  принципова ідеологічно. Бо ми кажемо, що офіційні видання, сайти – це не є медіа, це має право будь-який орган державної влади і зобов'язаний щоб інформувати громадян, інформувати про свою діяльність. Але там не працюють журналісти, вони не користуються тими самими пільгами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, не працюють журналісти, творчою не займаються діяльністю, працюють коректори, працюють редактори, працюють юристи, які вичитують законопроекти і постанови міністерства там чи фінансів  і так далі, і так далі.

БОНДАРЕНКО О.А. Это средства…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в нас таке враження, що ви всі знаєте, що таке реєстрація. Там що рішення якісь спеціальні приймаються? Воно автоматично реєструється. То що нам не реєструвати його чи що? Ну, я не розумію, це би була реєстрація, що збиралася б колегія: зареєструвати чи не зареєструвати, я тоді розумію вашу логіку. А якщо воно на автоматі вноситься в реєстр...

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, яка мета реєстрації суб'єктів? Є різна реєстрація, є видавнича діяльність, будь ласка, вони можуть як книжка зареєструватися.

(Не чути)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Та нічого подібного, нічого подібного. Мета реєстрації, послухайте. Мета реєстрації засобів масової інформації (медіа) – це дати захист всьому медіа, щоб він міг акредитуватися на прес-конференцію, акредитуватися у Верховній Раді, збирати інформацію, користуватися іншими пільгами, захищатися як журналісти. Ці люди, які працюють у виданні, журналістами не є. Це люди, які передруковують тексти, так само як, вибачте, при всій повазі до моїх помічників, вони не журналістами А там працює по суті такий самий персонал. Це до медіа, до засобів масової інформації немає ніякого відношення.

Тому реєструватись вони не повинні. Їм видає Верховна Рада, хай видає. Треба книжку видати, отримала код, зареєструвалася як суб'єкт видавничої діяльності, і це зовсім інша реєстрація, будь ласка, вони можуть реєструватися як суб'єкти видавничої діяльності – нема питань.

БОНДАРЕНКО О.А. …….следующий наш шаг должен быть такие же самые абсолютно критерии при аккредитации при Верховной Раде. У нас аккредитовано более 2 тысяч 700 журналистов. Это журналисты или кто? Николай, ты знаешь, что 70 процентов – это аферисты с посвідченням журналіста, который приходит просить у тебя …

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Додамо ще цих авантюристів. Будь ласка, я не проти, в нас…… зменшити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте цей…  Шановні колеги, я взагалі цей, я перепрошую, друзі, ну я взагалі не бачу тут предмету дискусії. Тобто я не бачу, я не вважаю, що це суперсерйозна якась поправка, яка щось… Ми пройшли поправки, ми зачепились на такій дурній, я перепрошую. Значить, що, ну, автоматично в нас зареєстровано чи не зареєстровано – ну капець, міняється концепція роздержавлення.

________________. Відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 50 поправка, Шевченка. Хто - за, прошу голосувати. Один. Хто проти? Утримався? Не проходить.

КОНДРАТЮК О.К.  Я утрималась.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ми всі утримались, всі утримались.

51 поправка: "В офіційних друкованих…" А, Федір, будь ласка. 

ГРИЦЕНКО Ф.В. Тут така ситуація. Автор поправки заперечує укладання договорів між редакціями газет і органами місцевого самоврядування, от. І ви бачите, що до тої частини, до якої була подана авторами законопроекту, він вилучив  останні там слова: "передбачених укладанням між такими органами та редакціям договорів". Ну, це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подивіться, те, що наші колеги з Мінюсту говорили… Який тут нас вихід із ситуації з цими Фондами державного майна і законопроекті всякою бідою, значить, Верховною Радою і Кабміном, значить, чи всіма іншими? Тобто все для того, щоб надрукувати офіційні рішення, укладається між цим органом і  редакцією відповідний договір і передбачається у цьому договорі фінансування і всі обставини. Тому, ну, якби ми виходили з того, що норма про укладення цього договору є дуже важливою, тому що інакше як ви будете друкувати і так далі? Тому…  ну, якби вилучення договірної основи, на нашу думку, і створює проблему. Тобто договір повинен зберігатися, інакше не зрозуміло. Ми ж підпишемо договір з "Голосом України" чи… і так далі, зрозуміло.

Тому є пропозиція відхилити 51-у. За відхилення. Приймається.

Литвина, те, що ми говорили. ……спеціально в "Голосі України". Ну, так само, я не думаю, що спеціально треба згадувати, бо як ми кожну газету… У нас є звернення Міноборони і всіх інших, щоб ми їх згадали. Значить, моя пропозиція – теж відхилити 52-у. За відхилення? Підтримується.

Слюз. Висвітлення здійснюється відповідно до законодавства. Ну, знову-таки, це те, що в Андрія ідея. Тобто ми… все-таки договірні у нас повинно бути. Тобто, якщо ми не пишемо "договірний", то тоді виходить, що в законі "договірний" немає. Тобто, якщо ми "договірний" прийняли, 53-я автоматично ми її виключаємо.

Так само 54-а. 54-а Андрія, бо нема договірних.

Литвин пропонує додати, автоматично не розглядаємо його по 116-й.

Литвин, 56-а - пункт 4 виключити. Що тут пункт 4 виключити? 56 правка Литвина.

ГРИЦЕНКО Ф.В. Він заперечує ті правки, які вже внесені авторами законопроекту. Їх треба, потрібно зберегти, бо ми втручаємося у законопроект, який уже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми відхиляємо, відхиляємо по факту. Ну, давайте, 56-а - за відхилення.

За? Проти? Приймається.

57-а по 116-й. 58-а. 59-а. Це нові статті, які пропонуються. 60-а. 61-а. І все.

Шановні колеги, є пропозиція підтримати даний законопроект в цілому. Хто за це, прошу голосувати. Хто - за? Проти? Одноголосно. Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

СОКОЛЕНКО Н.  Наталя Соколенко. В мене два прохання до шановних народних депутатів.

Перше - від авторів, режисерів і творчої групи документального альманаху "Відкритий доступ". Посприяти у захисті наших подальших показів. Ми, звісно, не злякалися міліціянтів з Відділу по боротьбі з наркотиками, які прийшли там розбиратися, "Бомж-TV". І інших і ми будемо продовжувати показувати людям фільм про те як громадяни вчаться користуватися Законом "Про доступ до публічної інформації". Це перше.

І друге, власне, про Закон "Про доступ до публічної інформації", а саме, так звана друга його частина, 0947, яка вже чотири рази за вашими пропозиціями, наполяганнями потрапляла до порядку денного і таємничим якимось чином зникала звідси. Будь ласка, ми вас дуже просимо в понеділок знову внести цей  закон –  0947 – у порядок денний і , щоб він більше не зник звідти. А ми як журналісти і громадські активісти готові виконати будь-що, що ви скажете, для підтримки цього закону.

Дякую дуже за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, по другій позиції поінформую членів комітету, що я від імені комітету був на нараді і переконував Голову Верховної Ради цей законопроект ставити. Позиція Голови Верховної Ради полягає в тому, що в нього немає спеціальних заперечень до нашого законопроекту. Але він вважає, що Суспільне телебачення і роздержавлення більш пріоритетні, але,  тим не  менше, враховуючи те, що ми ж  розглядаємо не тільки єврозаконопроекти, то, якщо ви не заперечуєте, я на Погоджувальній раді зверну увагу на те, щоб  він там десь не  гальмувався, а якнайшвидше розглядався.

Стосовно ситуації. Давайте таким чином, що все, що стосується якихось там перешкоджань чи якихось там речей правоохоронних, ну, або колеги можуть запити зробити, щоб витребувати інформацію. Якщо щось спеціально треба, я просив наш апарат. Надійшло у нас прохання по УНІАНу, там про звільнення.

Давайте ми на наступне засідання комітету, якщо, наприклад, по УНІАН буде необхідність поспілкуватися, якщо там іде масове звільнення людей і необґрунтоване, то поспілкуємося. Ну, запросимо, тоді вже з УНІАНом.

І скажімо, попередньо підготуємося більш серйозно до цієї історії. Якщо необхідно буде запросити когось з правоохоронних органів, то вже тоді на середу. А сьогодні хтось з депутатів запити, підійдете, хтось зробить...

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хотів от що запропонувати. Тут, в цьому зверненні сказано: "Автори та герої документального альманаху "Відкритий доступ" закликають правоохоронні органи". Ми можемо прийняти рішення комітету підтримати це звернення до правоохоронних органів в цих трьох пунктах. Воно абсолютно логічне.

Оці три пункти просто підтримати, як звернення від комітету до правоохоронних органів підтримати журналістів і сьогодні за це проголосувати, тому що, щоб реакція була швидкою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, друзі.

Давайте тоді, хто за те, щоби таке звернення – публічність розслідування, службове розслідування і гарантувати безпеку.

АБДУЛЛІН О.Р.  …провести службове розслідування і гарантувати безпеку організаторам показу і глядачам. Це абсолютно нормальні пункти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте це підтримаємо. Але залишаємо, якщо у нас накопичуються проблеми, накопичується…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. В рамках закону, ми все в рамках закону.

І в разі необхідності на наступний, на середу, ми повернемося до цієї теми.

Тоді за те, щоб підтримати таке звернення до правоохоронних органів, прошу голосувати. Хто за? Проти? З уточненням "в межах закону" приймається одноголосно. Тоді оформимо, і я підпишу таке звернення.

А про середу, ще раз кажу, я теж стурбований, я до кінця не розумію цієї ситуації з "УНІАН", там Національна спілка журналістів займається. Очевидно, я ще з керівником Національної спілки поспілкуюся, бо, якщо йдеться про там чергове і таке масове звільнення, ми мусили би розуміти позицію. Тому, як тільки у нас будуть документи, тоді, за вашої згодою, на середу я поставлю це.

І по бюджету. Я знову переношу, оскільки ну нема проекту бюджету, то нема що обговорювати. Як тільки ми домовляємося і тільки проект бюджету появляється, ми тоді приймаємо рішення і обговорюємо  фінансування ЗМІ по бюджету.

Друзі, дякую. Працюємо. Будемо вболівати, як вчить нас Ігор Мірошниченко, вболівати за збірну України проти Польщі.