Анонси подій

Перейти до розділу
05 грудня 17:15
19 грудня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
06 грудня 16:07
Комітет підтримав запровадження передвиборного мораторію на перевірки ЗМІ та розглянув низку невідкладних законопроектів, головними при розгляді яких є інші комітети докладніше
05 грудня 18:04
Звернення Комітету до міжнародних організацій щодо застосування так званих санкцій Російською Федерацією проти українського журналіста Віталія Портникова докладніше
23 листопада 10:00
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу (реєстр.№ 8515) прийнято за основу докладніше
21 листопада 18:15
Процес формування складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення триває докладніше
08 листопада 13:05
Акценти засідання: підтримка законопроектів щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ і власності провайдерів та належне вирішення питань інформаційної безпеки прикордонних територій докладніше
18 жовтня 09:30
Комітет розглянув законопроекти у сфері реклами та заслухав звіт Міністерства інформаційної політики докладніше
04 жовтня 16:04
Про загрозу поширення мови ворожнечі, запобігання насильству щодо мас-медіа та необхідність ефективної протидії нападам на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків докладніше
02 жовтня 15:34
Комітет підтримав законопроект щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

23 липня 2014, 10:25

Стенограма від 23.07.2014

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформації

від 23 липня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …пока зовнішня реклама у нас важлива, але не пріоритетна, ще попрацювати, подумати і це зробити.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте перенесемо на наступний раз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добренько. Давайте наступний тоді законопроект. Друзі, ідея така: хто ходить на зібрання, які відбуваються, активно ходить Олена Кондратюк, Микола Княжицький був, здається, ходила Геращенко, ходив Шевченко. Яка ідея там?  Є дві якби стратегії: перша стретегія, за яку я з Наливайком говорив, і з членами Нацради, які ходять, як технічно або технологічно пачати запускати роботу над створенням суспільного телебачення зокрема є дві групи проблем технічного характеру – це певні нюанси, повзані з формуванням Наглядової ради, і початок організаційних юридичних перетворень, в яких у нас виникли проблеми, зокрема, ви знаєте, генеральна лінія є і РНБО, і уряду, щоби ми мислили категоріями не менше ніж два канали, тобто як мінімум три канали, тобто УТР, Перший Ukraine і банківський прицілювали на канал іномовлення. Таким чином УТР щоби ми витягнули із бази, так би мовити ридичної – це прохання уряду – і вони тоді його зроблять урядовим рішенням, на базі якого створювати канал іномовлення.

Ну і відповідно ми пропустили тут кілька каналів, тобто, умовно кажучи, те, що ми внесли, це напрацювали ці робочі групи і все, що стосується того, як зараз машину запустить, щоб вони почали працювати.

Друга категорія питань… Стосовно цих ліценцій, Коля, ну Нацрада це уклінно просила, щоб саме написати як переоформлення. Це їх варіант, що те, що ми дебатували 10 раз, це теж просиливони зробити.

Друга категорія питань концептуального характеру – прислав мені Аласанія, прислали інші фахівці – я сказав, що, наприклад, я як хто з депутатів готовий підписати, я це не можу підписати, або уряд. Це стосується  концептуальних речей. Перше – вони хочуть включити абонплату, вони хочуть повернути норму комерційних каналів по рекламі: 15 і алкоголь, тобто розширити сферу якби грошей. Я сказав, що ми це 10 раз пройшли, я 10 раз говорив, що народ проти абонплати, тобто, наприклад, я не можу таке підписати. Якщо уряд це подасть, ну, будемо розглядати. Тому більш такі радикальні, так, вони хочуть зробити як господарюючий суб’єкт, ну позиціонувати суспільне мовлення. Потім вони запропонували ніби як публічне акціонерне, я сказав, що це теж повинен уряд, тому що ми не можемо визначати який господарюючий об’єкт цієї юридичної особи. Хай в уряді вони радяться і нам запропонують. Тобто те, що ми внесли, це технологічні речі, які вже нам треба для того, щоби починати запускати ссуспільне телебачення щоби нам не звинуватили в тому, що суспільне телебачення не запускається, бо ми дурню написали про те, як створюється Наглядова рада. А тут, на жаль, є одна дурня у нас, що ми трошки допустили помилку в частині обмежень на членів правління. Тобто ми фактично уточнюємо ті речі, в яких допустили, там, якихось нюансів чи помилок. От такого характеру. Нічого концептуально тут немає, враховуючи, що все рівно дискусія, не пройдемо ми без другого читання, зрозуміло, що у другому читанні будемо активно працювати по новому. Тому моя пропозиція – підтримати в першому читанні, щоби зняти атаку на те, що  парламент не дає можливість почати створювати суспільне телебачення.

Не буде питань? Тоді прохання підтримати. Хто за це, прошу голосувати.

Підтримується. Дякую.

У нас шість присутніх, зафіксуйте. Шість голосувало.

Про внесення змін до деяких законів щодо дерегулювання діяльності з надання програмної послуги, удосконалення провайдерів, це те, що Микола Леонідович неодноразово, я так розумію, піднімав це питання у формі закону.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я би просив, якщо можна, оскільки часу мало, цей розгляд перенести на наступний раз, а зараз розглянути і я поясню чому, мій законопроект, який поданий і зареєстрований (частина там мова про це йде) 4297-а.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Давайте, друзі, ми тоді…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А цей ми тоді перенесемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. (Шум у залі)

Нічого страшного, друзі, дивіться, давайте таким чином. Я підтримаю Миколу Леонідовича, це треба тут ще продебатувати, хай Нацрада  буде, щоб вони не ображалися, бо в принципі ми то їх запросили на другу годину, а поскільки це перенесли, бо і Герасим'юк уже дзвонила мені і так далі. Давайте  ми це перенесемо і у нас залишиться власне два законопроекти, вони близькі, тільки процедура різна. Я думаю, що вони нагальні обидва, давайте подумаємо, як тут нам рухатися, тобто це законопроект, що тут група депутатів, і законопроект, що Микола Леонідович вніс, стосовно того як нам на період інформаційної війни займатися з ретрансляцією.

Я два слова скажу тоді про цей законопроект, а Микола додасть про свій і будемо думати як рухатися. Те, що ми зафіксували в законопроекті, там, чесно скажемо, ми його не писали, писала його Нацрада, колши стало питання  після того як за нашим наполяганням, пам'ятаєте, за нашим зверненням, за нашим рішенням, оскільки не було правової бази, Нацрада прийняла рішення і звернулася до суду, РНБО, пам'ятаєте, там довга історія, по першому траншу, чотирьох каналів, відключення російських. Зараз другий транш – 6 каналів вони нарахували. І коли стало питання, як далі рухатися, виявляється, що провайдери, перше, не всі виконують, провайдери оскаржують рішення і маса інших нюансів, апелюють до того, що  таких повноважень у Нацради немає.

Таким чином Нацрада розписала цю процедуру і запропонувала нам, так би мовити, додати зміни і, зокрема, вони  не тільки до зміни до Закону про Нацраду, а й зміни до Закону про кодекс адміністративного судочинства. Це для нас створило певну проблему, звичайно, тому що виходить, що Ківалова комітет головний. Я з Ківаловим сьогодні говорив, є у нього розуміння, вони обидва законопроекти, я просив, щоби не було питань і Княжицького, і нашого глянути, щоби ми завтра могли, так би мовити, розблокувати це питання. Тому Ківалов пообіцяв мені, що сьогодні вони о другій чи о якій будуть розглядати два законопроекти.

І наші тепер два законопроекти. Наскільки я розумію, що у нас розбіжності лише, я би сказав такі, із залученням судової системи. Микола Леонідович скаже як у нього. Я консультувався з фахівцями, бо я вважаю, що звичайно треба якнайшвидше все робити, якнайшвидше. Але, з іншого боку, розумієте, що настане і наступний день після всіх цих рішень, і юристи мені говорять, що навіть в Законі про введення воєнного стану суди ніхто не відміняє. Тобто без судового рішення це виглядає, м’яко кажучи, ми у складній ситуації. Ви знаєте, що нам ОБСЄ прислало лист, знову нам нагадало, що  якщо ми приймемо рішення без суду, то громадськість, м’яко кажучи, буде обурена.

Натомість я не бачу трагедії, якщо ми скажемо плюси і мінуси двох підходів і сесійна зала вирішить, тобто я особисто не бачу… Я буду аргументувати цей законопроект, який Нацрада так би мовити розробила. Микола буде аргументувати свій підхід. Хай Верховна Рада визначається, я тут не бачу якогось тут конфлікту, просто ми кажемо є два шляхи, як можна це вирішити. Шлях більше, так би мовити, захищений і шлях більш революційний. От моя така позиція як вийти з цієї ситуації.

Коля, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М. Л. Дякую. Я говорив, справді Нацрада це готувала, правда, мені здається, що ще попередній склад ще готував…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Апарат.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну апарат, так. Тому що я говорив і з Артеменком, і з Герасим'юк, вони кажуть про необхідність прийняття другого закону. У чому є небезпека в тому, що це апарат готував в тому законопроекті? Там сказано, що суд має право заборонити діяльність іноземного засобу масової інформації. Натомість не існує жодного чинного закону, який би пояснював, що таке іноземний засіб масової інформації. І небезпека в тому, що колись це можна буде використати, у когось буде офшорний або іноземний засновник. Або у когось не тільки канал – сервер якогось сайту буде знаходитися за кордоном і це – підстава для суду його забороняти.

Друга небезпека, яка там є, і проблема, яка там існує, це те, що там не визначений відповідач. Отже, якщо подається до суду, то має бути належний захист, має бути хто відповідає. У нас є два варіанти: або відповідає, наприклад, умовний канал РТР, але тоді судова процедура передбачає, що за 6 місяців їх треба повідомити, якщо буде неналежне повідомлення, то вони… це незаконне, не правочинне рішення. Або відповідальні кабельні провайдери, але їх більше 500. Якщо більше 500, то це більше 500 судових засідань. Тому закрити сайт можна буде одним рішенням суду, якийсь український, але реалізувати і закрити канал у законний спосіб буде неможливо. Очевидно, за телефонним правом суд це прийме і прийме рішення, але ж воно буде оскаржуватися, воно буде не дуже ефективним.

 Тому той закон, який я подавав, він що передбачає? Що Нацрада має право… І ще одне, там є певні підстави, на підставі яких можна припинити мовлення того чи іншого каналу. Один суддя для того, щоби це визначити він же не є фахівцем, має призначити експертизу, тоді як Нацрада може це зробити самостійно, тому що вони є колективним органом для цього обраним.

Тому у моєму законопроекті пропонується, по-перше, дуже чітко обмежати кого саме може обмежати мовлення  Нацрада. Жодним чином це не можуть бути українські канали або жодним чином це не можуть бути канали, які мають європейську ліцензію, або з країни, які підписали Європейську конвенцію. Причому сама конвенція чітко визначає між іншим, що канал вважається з тої країни, де він формується. Тобто навіть якщо російський канал отримав Європейську конвенцію, то вона їх не захищає у цьому випадку. Але українські точно є захищені і інші засоби масової інформації точно є захищені. Нацрада може це зробити дуже оперативно. Тому, мені здається,  що цей другий варіант він… ми можемо голосувати і за перший, і за другий, але тоді я би наполягав в першому варіанті все ж таки за чітке визначення, що таке іноземний засіб масової інформації, тому що це небезпека. Або якось погодитися і об'єднати, за другий проголосувати. Мені не принципово, я можу його перереєструвати, підписати всіма авторами, які подавали його. Просто нам важливо, щоби ми потім не стали заручниками того, що це проти українських медіа будуть використовувати.

КОНДРАТЮК О.К. Після Нацради все одно комітет ….…?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Безумовно.

КОНДРАТЮК О.К. А буває таке, що не послухав і не відключив від… 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А у мене для провайдера введено штрафи і попередження, які може ввести Нацрада. Саме до провайдерів. Бо Нацрада моніторить провайдерів і якщо провайдер не виконав їхнього рішення, то Нацрада має право здати… накласти штраф, дати попередження і клопотати про призупинення мовлення.

КОНДРАТЮК О.К. Єдине просто ми з чим ще й стикнулися, що Нацрада все це робить, вони не слухаються  і далі продовжує мовлення цей канал. Що тоді?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, у мене така позиція, оскільки я так само дебатував ще й з членами Нацради, є звернення, до речі, Князевич його озвучував і до Президента Артеменко звертався, і до Турчинова, щоби пришвидшити розгляд цього питання, їм допомогти. Ясно, якщо апарат і вони працюють, вони розробляли, то вони підтримують 4263, хоча говорять, що є позитиви і у другому законопроекті. Там, єдине, ідея так само пов'язано, що вони ще раз продивилися, що у них ще є ідея по адаптації, треба думати чи хочуть вони право собі на порядок адаптації каналів. З точки зору військового стану може це й правильно, мається на увазі, я так розумію, що у нас же крім інформаційних каналів є маса там інших каналів, тобто по факту, наприклад, це розважальний канал – питань немає, але якщо вони там знімуть інформаційні якісь там програми,  то тоді рибалку і охоту хай вони показують – питань немає, умовно кажучи. Чи, скажімо, проблема конвертації реклами, тобто якщо немає там російської реклами, то тоді хай вони показують театр чи ще якусь біду. Тобто, мені здається, в принципі ця норма (я знаю, Герасим'юк зараз дійде, бо вона ж на 12… планувалося від Нацради), тобто у них прохання було ще додати це речення про порядок адаптації.

В принципі, якщо ми йдемо таким спокійним розважливим шляхом, то у нас є час, але якщо ми в першому і в цілому, то тоді треба думати, скажімо, що ми ще додаємо те, що Микола говорить, тобто ще 2-3 речі додаємо, щоби завтра спробувати його провести. Хоча я з Князевичем говорив, поки що у нього… він каже, що немає готовності навіть із судовим рішенням те, що він зондував, там, братських… ну, крім наших трьох фракцій там ще немає, ще треба працювати – працювати, щоб вийти на в першому і в цілому.

_______________. Голосів немає?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосів немає. Там треба тоді Колі ще працювати, треба тоді буде думати, бо я з Князевичем сьогодні говорив, він каже: "А ви що налаштовані в першому і в цілому?". Я каже: "Так, налаштовані в першому і в цілому". Він сказав, що поки що немає голосів. Тоді треба думати. Я чому про голоси кажу? Тому що, якщо у формулі більш жорсткій, то точно у нас немає голосів, тобто ми повинні це розуміти.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо дозволите, просто, щоби було зрозуміло. У моєму варіанті, якщо провайдер не виключає, то Нацрада подає до суду на конкретного провайдера, який не виконав цього рішення. Тобто теоретично, якщо забрати… можна прийняти ці два закони…

_______________. Так я про що й говорю.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо взяти з того закону оце визначення іноземних засобів масової інформації, а написати, скажімо, взяти це визначення звідси, тобто іноземних засобів… телерадіокомпаній, які або не мають ліцензії, тут є чітке це визначення, окрім українських, або тих залишити і, плюс, прийняти цей закон, то Нацрада, якщо їй треба терміново, може сама призупинити на 3 місяці або може подати до суду. І таким чином двома законами ми в принципі врегулюємо цю роботу.

КРУТІЙ В.І. Я думаю, що абсолютно ці закони не треба розглядати альтернативними, що один інший виключає. І ми колективний оцей проект (4263), він такий короткий і швидкий. Я думаю, що ми можемо його, по-перше, швидко прийняти. По-друге, він, якщо Нацрада просила, це як інструмент, який полегшує регуляторну діяльність, хай вона його отримує.

 Закон Миколи Леонідовича, ну дійсно, я вчора почитав, дуже детально так прописаний, фахово і він системно, я би сказав, врегульовує діяльність надання програмних послуг і так далі. Я думаю, що вони можуть існувати одночасно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тільки от, я кажу, ця небезпека, що там змінити визначення "закордонні засоби масової інформації".

КРУТІЙ В.І. Ну уточнити, я думаю. Резонно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте за будь-яких обставин, я думаю, що два  ми виносимо. Да? Виносимо 2 і тоді ведемо консультації із Нацрадою, бо їм це робити.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Абсолютно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, ще з Нацрадою і під кількість голосів. Значить, що ми… Тому що в принципі, якщо один ми приймаємо – уже ми допомагаємо. Якщо ще ми тут по провайдерах, значить в принципі теж розширюємо можливості і так далі. Значить, тоді треба подумати, як нам його, бо ідея була. Розумієте, якщо ми приймемо і той, і той в першому читанні, то нічого не вирішує нам. Нам треба знайти, щоб завтра все вже тоді проголосувати іншу якусь форму.

(Загальна дискусія)

_______________. Микола Володимирович, ця норма, вона справді дуже небезпечна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це з голосу я скажу про… Зараз ми зафіксуємо. Про це я скажу, про адаптацію скажу, про іноземну скажу. Давайте тоді…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ще одне, якщо ви про адаптацію, теж дивіться. Що таке адаптація? Як це було в їхньому положенні, яке не зареєстроване Мін'юстом.  Є офіційна відповідь Мін'юсту, що воно є незаконним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я розумію.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Адаптація, там в них сказано, що це приведення мовлення каналів у відповідність до Європейської конвенції. Але ті компанії, які вже отримали або українську, або європейську ліцензію, вже приведені до неї, інакше вони би її не отримали. Тому адаптація…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це не європейської. Я це тлумачу, як тимчасову норму на період війни з Росією. Тобто я тільки так це тлумачу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я кажу, як те, що в них записано було положенням Нацради, яке не було затверджене Мін'юстом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну ми зараз не про положення кажемо, ми ж зараз кажемо…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А вони можуть, знову ж таки, от якщо цей мій варіант лишити він всі питання знімає. Тому що всі, що не мають української ліцензії, вони можуть призупинити мовлення, якщо є підстави, у будь-який момент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, таким чином: підтримаємо один і другий, до завтра тоді думаємо, як об'єднати, як зробити, як зробити…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не, тільки що принесли вони…

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ. А?! Ще немає.

______________. І я особисто ще хочу кілька консультацій провести, там є багато деталей…

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не, ну ми і наш не може винести, як сьогодні Ківалов не підготує ще, бо він. Ми вели переговори, бо був варіант поміняти нас на їх, то це ще місяць чи два тижні. Тому я погодився, що ківаловський комітет, щоби не відтягувати час. Давайте це, ну, все рівно тут є елемент революційності, Коля, елемент революційності присутній, може ми з Турчиновим – я переговорю – може ми вийдем з цієї, так би мовити, нестиковки регламентної.

Давайте ще раз, тоді голосуємо за той інший, виносимо обидва, ну, пропонуємо виносити обидва і шукаємо ще варіанти, як нам закрити всі дірки і дати можливості активніше Нацраді працювати. Ми це тлумачим, ще раз я кажу, що на перехідний період, так би мовити, інформаційної війни, а там подивимся. Під час миру повернемся знову, відмінимо, призупиним чи щось зробим і так далі. Добренько. Давайте друзі тоді є пропозиція обидва підтримати і лобіювать, щоб їх…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо можна зафіксувати: з цією правкою уточнення по іноземним засобах масової інформації. Якщо ви не проти?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не проти, я не проти – з іноземним.

Голосуємо. Хто – "за"? Проти? Підтримується одноголосно.

Дивіться, по Громадській раді. Сьогодні народ постраждав тому що ми переносили, але в принципі Громадська рада працює, от Котенко показала нам приклад, що вона не хоче щоб був конфлікт інтересів, просить її виключити, як активного члена Нацради, думаю нема заперечень, щоби її виключили. Значить, я єдине, що думаю зараз. Вони зверталися до мене і я сказав, що поки що, ну виглядає, що така в нас нестабільна трошки ситуація про спільне засідання. Я сказав: давайте ми… поки вони напрацюють собі вже роботу, ми трохи сплануємо і, можливо, тоді ближче перед вереснем вже десь, ми подумаємо, як це спільне засідання… Поки що в такому організаційному режимі будемо працювати, хай вони там опановують ситуацію.

Я там намагаюся Президента переконати, щоби все-таки він знайшов, його юристи, якийсь вихід із ситуації по Головатенко, тому що воно, ну, якось несерйозно виглядає, значить, по четвертій позиції. Ну, так треба відверто сказати, що вона на контакт просто не виходить і вони побоюються її звільняти, значить, оскільки в юридичному плані там є питання. Там є одна, одна можливість, як це зробити. Ви знаєте, що Адміністрація Президента толерантну позицію зайняла на відміну від Верховної Ради. Вони ж ті заяви написали. Президент поки що жодного рішення по звіту не приймав. Тобто четвірка поміняна в зв'язку з написаними заявами: Манжосовим і іншими товаришами…

Таким чином, якщо, ну, мене запитали я сказав: на я за те, щоб четвертого призначати і його можна призначити, четвертого члена, на підставі відповідного рішення Президента. Якщо він не прийме звіт, то вже не хвилює, значить, тебе знайшли чи не знайшли, чи, що там з тобою зробили і так далі. Тоді четвертий чоловік був би призначений, тому що ну воно тоді Януковича ми критикували постійно, що в нього не було два роки одного члена, а тепер це теж виходить, що зависла якась історія. Тому я думаю, що треба десь, як ми десь коментуватимемо, будемо говорити, то я думаю, що нам треба таку позицію, хай вже буде вісім людей, хай вони починають працювати. Там роботи не початий край, тому хай працюють.

І мене запитують, я як прихильник того, щоб цей четвертий був від громадськості, може все-таки когось вони, значить…

_______________. І ще й від ґендерного квотування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Щоби якийсь, так би мовити, момент був.

Тепер по наступному. Давайте так, ми плануємо на сесійний тиждень, як і домовились, в середу сесійний тиждень, щоб тримати руку на пульсі, але думаємо. В принципі – це ідея. Може не комітет, може якусь нараду. Давайте я проконсультуюся, значить там, хто в Тарути займається інформаційними і іншими справами, що, можливо, ми не в обов'язковому порядку, а це якесь там зібрання...

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Займається інформаційною…

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кого?

КОНДРАТЮК О.К. Юрій Стецюк, він же ж фактично там постійно газету роздає, сьогодні він там.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, да, да, точно, точно, да, хай він нам організовує, організовує всі умови і так далі. Ну, одним словом, це було б правильно, тому що ми так теоретично знаємо ситуацію, а практично не знаємо, тому що там з тими газетами, що не з газетами, чи державні, що з двома обласними телерадіокомпаніями, значить, воно платиться. Тоді Наливайка треба просити, хай їде, щоб він подивився на ситуацію, тоді РРТ, ну, всіх беремо, щоб на місці...

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми запросимо, там же не знімали ці керівники  обласних телерадіокомпаній Донецької і Луганської, так же? Керівників, ну, якісь там виконуючі обов'язки... є, да? І є керівники комерційних, ну, таких як Ландика, який зайняв нашу українську позицію в непростий період. Тобто всіх зібрати таких більш-менш адекватних, підтримати, і що ці радіокомпанії і так далі, і подивитися. Бо там, я зрозумів, що дещо, от вони там звітують, що щось включили. Бог його знає, що вони включили, тобто ми ж не знаємо.

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да. Тоді давайте, давайте так, дивіться, якщо у нас 12-го ми збираємося, 12-го ми збираємося, 12-го, 11-го. Числа  11-го, може, ні? Серпня. Оленка, як, 11-го погано в понеділок, щоб перед сесійним? На Погоджувальну раду або когось делегуємо, хто буде у Києві одного, наприклад, а ми самі поїдемо, ну, щоб не ламати уже. Ми всі рівно з'їжджаємося, ми з'їжджаємося, бо в середу ми не доїдемо, в середу. Ну, мається на увазі, в середу ж нам все рівно треба...

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. От 11 серпня базово беремо. Коля, дивися, 11 числа. Хто з неділі, ну, ми подумаємо, як добиратися, тоді...

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нє, ну, тим більше, якщо ситуація покращиться, а, може, у Донецьку уже 11 проведемо тоді. Але все рівно ж треба, все рівно ж треба там щось робити, організовувати після 10-го. Тоді базово 11-го беремо, ми включаємося і я зі Стецем, ну, короче, порадимося, в кого які ці, де це можна було би зробити. І тоді моя пропозиція така, що, може, якийсь мікроавтобус взяти чи що, чи кожен сам? Може, мікроавтобус якийсь узяти? Коля, може, мікроавтобус взяти якийсь тоді? Ну, щоб одна мішень була вже, щоб не всі... Якщо всі – то всі. Ну, порадимося, це таємниця, не будемо говорити це сепаратистам. Це не будемо офіційно говорити, як ми… Одинадцятого закріплюємо, тоді рухаємося.

Добре, друзі. Все, дякую. Тоді працюємо. 12-го у нас сесія тоді. Дякую.