Анонси подій

Перейти до розділу
19 вересня 17:09
3 жовтня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
21 вересня 16:57
Про результати засідання Комітету 19 вересня 2018 року докладніше
17 вересня 16:45
17 вересня 2018 року член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк провів особистий прийом громадян докладніше
05 вересня 16:50
Комітет підтримав законопроекти щодо протидії ворожій пропаганді й покращення інформування громадян України, а також обговорив нові виклики у сфері свободи слова докладніше
07 серпня 09:15
ЗВЕРНЕННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ВБИВСТВОМ ЖУРНАЛІСТА ОРХАНА ДЖЕМАЛЯ докладніше
27 липня 09:15
Список кандидатів на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення докладніше
12 липня 12:59
12 липня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
11 липня 16:45
Комітет підвів підсумки та затвердив план діяльності на наступну сесію докладніше
11 липня 08:30
Заява Комітету стосовно Рішення щодо впорядкування роботи журналістів і технічних працівників засобів масової інформації, акредитованих в Верховній Раді України докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

04 березня 2015, 10:25

Стенограма від 04.03.2015

СТЕНОГРАМА

 

засідання Комітету з питань свободи слова та

інформаційної політики 

від 04 березня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету В.П.СЮМАР

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги! Дозвольте розпочати наше з вами засідання, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Сьогодні у нас на засідання винесено два питання: Це звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а також призначення членів Громадської ради.

Хочу вас відразу поінформувати, що члени Громадської ради нам список надали буквально щойно. І є прохання перенести розгляд цього питання від доповідача, який готував. Тому відповідно сьогодні я би пропонувала порядок денний у складі звіту Національної ради, нам є про що, очевидно, поговорити. Бо це достатньо системне, стратегічне питання. І "Різне", в якому я поінформую вас про останні речі, які відбуваються в рамках нашого комітету.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Дякую.

Я все-таки, так, почну з "Різного", щоб ми могли вже тоді системно включитися в роботу по Нацраді. Значить, по-перше, зараз ми реєструємо постанову про прозорість роботи Національного банку. Про що ми говорили на минулому засіданні. Мова йде про постанову, в якій ми зобов'язуємо Нацбанк робити відкритими для громадськості абсолютно всі його акти, зокрема в тому числі і щодо рефінансування банків. В контексті того, щоб жодна інформація про це не була заборонена, щоб це відповідало Закону про доступ до публічної інформації.

Дякую всім членам комітету. Абсолютно одноголосно всі члени підписалися під цією постановою. Вона зараз реєструється в Апараті Верховної Ради. Сподіваюсь, ближчим часом ми її розглянемо. І в контексті п'ятничного звіту голови Нацбанку Гонтаревої вона буде абсолютно доречною.

Щодо засідання в четвер, тобто завтра, разом зі Службою безпеки. На жаль, Служба безпеки поки що не дала нам позитивної відповіді щодо готовності надати нам інформацію про справу журналіста, нагадайте мені прізвище, будь-ласка. Коцаби, журналіста Коцаби. Тому відповідно, якщо нам потрібні матеріали  саме  СБУ, тому, можливо, це доведеться так  само перенести на один тиждень.

Ще, на наступному засіданні комітету у нас  надійшло кілька  важливих законопроектів, які в тому числі стосуються і діяльності Нацради, це законопроект Борислав Берези. Він вам буде розісланий секретаріатом. Прохання дуже уважно над ним попрацювати, тому що він є системним і дуже  важливим сьогодні для нашого комітету.

І останнє, ви знаєте, що ми з вами підготували до розгляду законопроект про суспільне мовлення. І ми будемо наполягати і від імені комітету, і від фракцій включити  його до розгляду на наступному  сесійному тижні, щоб ми могли у другому читанні його розглянули. І я дуже  сподіваюся, що всі фракції парламенту відповідально підійдуть до цієї реформи, яка є принциповою для нашого комітету.

Отже, оце питання в "Різному". Ще хтось щось хоче в "Різному" сказати?

Так, Ольго, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я хочу вам нагадати, що вчора внаслідок бійки між народними депутатами було зруйновано прес-поінт в кулуарах Верховної Ради. Те, що там відбулося, ми бачили. І, очевидно, що було б правильно звернутися до Апарату Верховної Ради для того, щоб нам повідомили, які збитки народні депутати своєю такою діяльністю нанесли бюджету Верховної Ради, і хто буде за це сплачувати?

Очевидно, що, от я сьогодні розмовляла з  Олегом Ляшко, він сказав, що він сплачувати не хоче за це. Але принаймні, я думаю, що було б логічно, що Комітет з  питань свободи слова поцікавився, як  тепер будуть працювати  журналісти, скільки коштуватиме  відновлення цієї декорації.

ГОЛОВУЮЧА. Думаю, що тоді шляхом депутатського запиту чи  комітетського запиту ми направимо такий  запит, дізнаємося. І найважливіше для нас, що вже на сьогодні прес-поінт відновлено, і депутати можуть адекватно інформувати журналістів про свою діяльність.

До речі, ще дуже важливо, що все-таки вчора Президент підписав наш з вами законопроект 0949 про прозорість публічних фінансів. І я думаю, що це успішний для нашого комітету прецедент. І 1647 по моральній комісії.

Колеги, переходимо до розгляду питання щодо звіту Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Ви знаєте, що Нацрада зобов'язана звітувати перед парламентом за свою пророблену роботу. Я пропоную наступним чином побудувати розгляд цього питання. Спочатку доповідь голови Національної ради пана Юрія Артеменка – основні показники. Далі, обговорення членами комітету. Далі, думка від Громадської ради, до якої ми активно прислухаємося, оскільки нам громадськість цього разу особливо активних не надавала пропозицій. Ну, і ще в нас надійшли особливі думки від наших колег депутатів, в тому числі як з нашого комітету, так і з інших комітетів. І в такому порядку все це розглянуто.

Якщо є згода, прошу пане Юрію, готові вас слухати. Регламент – 10 хвилин.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ну, я дуже буду коротко. Просто те, що можна дуже довго говорити, є про що говорити, але хотілося би більше там питань відповідати. Тому я коротко нариси зроблю.

Ми підготували звіт згідно статті 6… Закону України про телебачення, звіт за 2014 рік. Розуміючи при тому, що склад Національної ради працював в 2014 році практично 5 місяців. Ви пам'ятаєте події, які були. І до складу Національної ради взагалі входять 8 осіб: 4 – за квотою чи за призначенням Президента, 4 – за рішенням Верховної Ради. На сьогодні 7 членів Національної ради присутні. Я хотів би представити коротко для тих, хто є. Герасим'юк Ольга Володимирівна – від Верховної Ради, Ілляшенко Олександр Борисович – Верховна Рада, Котенко Катерина Сергіївна – Верховна Рада, Севрюков Владислав Володимирович – указ Президента, Черниш Олег Миколайович – постанова Верховної Ради і Шверк Григорій Аронович – указ Президента України.

На першому засіданні 9 липня головою було обрано мене, першим заступником – Герасим'юк, заступником голови – Григорія Шверка, відповідальним секретарем – Катерину Котенко. Це, ви знаєте, за законом, щоб було  врівноваженість влади, тобто якщо є голова від Президента, то відповідальний секретар – від парламенту і відповідно те ж по заступниках.

Ми за цей час провели 31 засідання Національної ради і прийняли близько 1 тисячу 600 рішень. Почали роботу в липні. Ви пам'ятаєте, що в цей час вже були бойові дії, відкрита інформаційна безпека набула безпрецедентних масштабів, і, звичайно, одним з пріоритетів було інформаційна безпека, яку ми визначили своїм пріоритетом.

Ми дякуємо, до речі, пані Вікторія, вам, в той час саме РНБО зробило  перше рішення про призупинення російських каналів. Бо якби не було тоді такі дії, які вони були, то я вам чесно скажу, що, була б ситуація гірша. Чому? Тому що коли ми прийшли до Національної ради, склад Національної ради півроку вже не працював. Тобто сидів один голова, який там на п'ятому поверсі заховався від самооборонців, а перші чотири поверхи були зайняті представниками там "Чорної сотні" та "Сотні Лева". Тому нам треба було відновити роботу. Дякуючи тим, що ми з громадськістю і з хлопцями з Самооборони з Майдану досягли і допомогли їм, було швидко відновлено роботу. Люди повернулися до своїх міст, і ми почали працювати.

Першим чином пішли далі по здійсненню передбачених в  законодавстві заходів щодо припинення ретрансляції в Україні низки російських каналів, що, як кажуть люди, заборонені. Юридичні норми не відповідають умовам європейської Конвенції про транскордонне мовлення. За цей час канали додавалися, додавалися і додавалися. І додавалися, тому що російська інформаційна пропаганда, вона була запущена на повну систему. І, наприклад, я можу вам... вона як гідра проникали всюди. І останній приклад, який я вам можу навести, це канал "Т 24". Канал, який взагалі російський, спеціалізувався на показі досягнень науки і техніки. Ми нічого не мали проти нього, хай люди знають, дивляться і так далі. Але місяць тому він міняє програмну концепцію і показує наукові досягнення в  галузі оброни. Тобто вони рекламують "Точку У", вони рекламують "Гради", вони розповідають, яка гарна російська зброя і, звичайно, на такі речі ми не реагувати, ну, просто не можемо.

І інші канали були. Були в нас випадки, коли, щоб не казали, от, ми знаєте, категорично проти російського. Ми категоричного проти протиукраїнського, яке антиукраїнське. Ну, наприклад, канал "Білорусь-24". Моніторинг засвідчив про те, що в ефірі каналу була одна передача, коли ведучий називав українську армію карателями, хунтой, розпалював ворожнечу. Ми визнали його як невідповідаючим, потім вийшли на перемовини з  керівництвом  "Білорусь-24", які сказали, що  була просто помилка, що вони цю програму вимикають з ефіру. А взагалі вони дуже  позитивно настроєні до України, і моніторинги останні показали, що  так і є. І тому наше  рішення було  відмінено.

Але, звичайно, знаєте, зараз просто  казати, але та кількість  кабельних операторів, коли півроку не працювала Нацрада, це просто зашкалювало. І приходилось вдаватися до  різних методів. Ми просили і  міліцію, щоб вони приходили  нам допомагали, ми і в мовляли телеканали, і, розуміючи, що  знаєте,   фактично за одну ніч вимкнути  все неможливо. Але на сьогодні можу вам сказати, що  всі наші ліцензіати вони не мовлять в українських кабельних мережах або в ефірних каналів, які є  заборонені законодавством України  чи не відповідають європейській конвенції.

Потім була і є, і буде продовжуватися інша проблема, з якою ми працюємо, це так званий сегмент HoReCa, тобто готелі, ресторани і кафе. За фактом вони не є нашими ліцензіатами. Це така, знаєте, є прогалина в  законодавстві. Але вони надають послуги населенню і, знаєте, дуже несподівано чи це неправильно, коли там ввійти в якесь кафе на території Маріуполя чи там будь-якого іншого міста, і там буде транслюватися    в кафе там "Росія-24", яка  буде просто знущатися над українським народом.

Дякую раднику міністра внутрішніх справ Антону Геращенку, він тоді ще був радником і народним депутатом. Мабуть, зараз є радником, тоді він ще не був  народним депутатом. Ми налагодили роботу, наші представники МВС разом з Арсеном Аваковим підписали  спільний наказ до представників Національної ради і працівників внутрішніх справ: обходи, розмови, вимкнення. Більшість або, скажу, абсолютна більшість все розуміють, просто людини забували  перемкнути, забували там переналагодити цю систему. А там, де були випадки, є кримінальні справи, яке веде міліція або  є звернення до суду.

На вимогу громадянського суспільства про вилучення з ефіру вітчизняних телевізійних каналів російських серіалів ми ініціювали вироблення  загальних підходів до вирішення цього питання. Одне з перших засідань, це липень місяць. До нас заходять, ну, заходять, я, м'яко кажучи, вриваються представники громадськості, які кажуть, що це брєд, коли спецназ іде в ефірі. Ми сідаємо, розмовляємо разом і розуміємо, що інструментів у Національної ради немає.

І єдиний інструмент, який є, це або новий закон, якого на той час ще не було, або звернення до державної інспекції, Агентства України з питань кіно, яке видає прокатні посвідчення. Три члена нашої Національної ради увійшли. До цього ми намагалися провести такий, знаєте, круглий стіл, не намагалися, а провели круглий стіл з керівниками, топ-менеджерами всіх загальнонаціональних каналів.

На жаль, знаєте, наше звернення про те, що, ну, шановні друзі, зніміть свої серіали, які пропагують спецназ. Ми навіть не казали тоді про "Ментів", ми казали про те, що найболючіше, - автомати, десанти і так далі. Мені важко передати, бо думки розділилися. Я не хочу казати, які канали і так далі. Тому що це була така досить, знаєте, приватна розмова. Коли намагалися достукатися. Але мені казали, це не війна, це АТО, це десь там. Інші казали, що, вибачте, ми закупили за шалені гроші, нам треба "відкатати" ці серіали.

І тому наш крок був такий, не за нашим бажанням і не за нашою функцією. До речі, я скажу, ми дуже багато функцій робили, які не робили на той час існуючі інституції, які, наприклад, зараз має робити Міністерство інформаційної політики. Тобто ми пішли в агенцію, ініціювали це питання. Рішення було, звичайно, не тільки наших трьох членів Національної ради, бо там колектив експертів, 19, здається, да. Да. І були заборонені деякі серіали, деякі вже канали зрозуміли, що цей процес безвідворотній, були зняті. Деякі ситуативно виникали. Як ви пам'ятаєте, ситуації з Пореченковим або з Охлобистіним.

На жаль, я вважаю, що дії каналів могли би бути, ну, набагато швидшими, набагато більше, а не так, коли вже люди почали знущатися, чи бити вікна, чи виставляти пікети.

Також хочу сказати, що водночас ми ініціювали круглі столи, зверталися до Мінфіну, правду скажу, до колишнього складу Мінфіну, з однією вимогою, з одним проханням. Що не проблема зняти російські серіали. Це можна зробити вольовим законом. Проблема в тому, що буде українського. І якщо не занурювати голову в пісок, знаєте, грошей немає, і у нас виникає дірка, і тому ми теж стимулювали, зверталися. Але, на жаль, у попередньому керівництві не знайшли підтримку на те, що мають бути виділені кошти на прозорих умовах, за відкритими тендерами, за участю громадськості на виробництво українських кіносеріалів. І  це є проблема. Тому зараз ми ініціюємо, проводимо постійні зустрічі про те, щоби, якщо вже в країні немає, налагодити співробітництво з іншими інституціями, там з польськими, об'єднати, зробити копродакшн, щоб трошки там грошей давала там Польща, трошки давала там Україна, трошки давала... сам канал. І це можна зменшити фінансування і зробити більше серіалів.

Нарешті, було на доручення голови держави спільно з іншими державними запроваджено спеціальне програмування на Донбасі, головним завданням якого стало  донесення об'єктивної та правдивої інформації про події в Україні. Є тут в звіті, я не буду вам казати, але в ті часи, коли були зруйновані наші вишки, як швидко донести правду до людей окупованої і звільненої території?

Дуже понятною була логіка. Там, де територія була звільнена, ми вимагали, щоб протягом години... протягом доби було відновлено українське мовлення в кабельних мережах. І якщо є можливість швидко відновити телемережі, башти, там були запущені. Я вам можу сказати, що в багатьох містах прифронтової – в Краматорську, в Лисичанську і так далі –  канали всі українські, які працювали за ліцензіями, вони працюють.

Дуже велика подяка концерну "РРТ", який там, ризикуючи життям, із підвалів... Знаєте, бахнуло – спряталися в підвалі, перестало бахкати – пішли і так далі. І тому ми зверталися і за нашою ініціативою були нагороджені ряд працівників саме  концерну "РРТ" за це.

Дивлюся "Телекритику". Ми виробили такий механізм з "Телекритикою", як, знаєте, звернення уваги на тих людей, які розпалюють ворожнечу. "Телекритика" розмістила у себе дошку ганьби, де вони від громадськості отримували тих людей, які роздмухують ворожнечу, розпалюють війну, вони перевіряли зі свого боку. Ми запросили ці дані, перевірили зі свого моніторингу. Віддали Службі безпеки України, і Служба безпеки України по багатьом із них прийняла рішення про заборону в'їзду або про інші якісь санкції, які були. І це було теж однією з таких причин, як ми могли зупинити той потік, який є.

Окреме питання про так зване тестове мовлення. Бо наша позиція полягає в тому, що в районах, де йдуть бойові дії, треба в першу чергу інформаційні канали, канали українські. Ми вираховували разом з українським, ну, не ми вираховували, вираховував Український державний центр радіочастот, вираховували ті частоти, які не заважали би іншим мовникам, які є. Запрошували канали інформаційні, казали їм, шановні друзі, донесіть правду, ми не втручаємося в вашу редакційну політики. Але більше інформації для Донбасу.

І часто ми витримували критику тим, що казали, що деякі програми не йдуть українською мовою. Ну, це була наша позиція разом з каналами в тому, що мова будь-яка, хоч російська, але вона має доходити до Донбасу. Толку, якщо ми будемо казати українською, англійською чи японською, якщо її люди там не розуміють?

Робили, запущені були програми, коли мовників разом з'єднували. Ну, наприклад, "Громадське радіо" прийшло до нас, Андрій Куликов там очолював цю групу. Ми разом з іншим каналом, вони роблять інформаційні вставки і транслюють. І я довго, і звичайно, безкоштовно все це робилось і робиться, на волонтерських засадах, звичайно, я міг би продовжити і конкретно наводити, все є. А це канал "Радіо 24", це "1+1", це "5 канал", це "Еспресо", це ну, інші, список є і там далі є.

Крім цього, ми зробили такий курс реальний на дерегуляцію і підтримку розвитку телерадіоінформаційного простору. Ну, я вам можу подякувати. Тут я бачив, був присутній представник Асоціації кабельних операторів пан Грицак, так, він є. Саме з цієї позиції, з тим, що хлопці до нас прийшли, ми одні з перших провели робочі зустрічі з усіма громадськими організаціями.

Найбільш активними, найбільш, знаєте, ті, які хочуть захищати свої слова, є кабельні оператори, це правда. Тому що телевізійники, вони враховуючи, що в них власник – один олігарх, інший, вони там між собою десь домовитися не можуть і в них  різні позиції, навіть по тих речах, які їх зближують. Кабельники – в них є єдина, дерегулюйте і так далі. Вони... ми дійшли того, що в нас робочі групи майже не щодня, щотижня так по дві – так точно. І завдяки їм, коли вони приносили готові документи, ми їх, звичайно, обговорювали, змінювали і так далі, але спростили ліцензування діяльності провайдерів програмної послуги. Зараз продовжуємо інші процеси.

Зараз разом розробляємо нову редакцію майбутнього законопроекту про там телебачення і радіомовлення, щоб запропонувати вам. Запровадили проект єдиної FM-мережі державного радіо. Про що йшла мова? У нас, знаєте, гроші, як на мене, як на думку членів Нацради, витрачалися просто бездарно. Тому що щось мовила... державні обласні компанії, робили там 4 години свого продукту, а все інше – ретранслювали зі загальнонаціональних мовників. І зі свого боку Національна компанія України, радіокомпанія, вона мала десь частоти і робила свій продукт, теж жевріла. Ми об'єднали їх спільно, було дуже нелегко, але зараз у них єдина сітка мовлення, у них єдині вставки такі є регіональні, де вони мовлять. Причому ми не визначали там: 4 години чи 5, 6 – вони самі визначили, що оптимально 4, бо спочатку там НРКУ хотів 2 години, ті хотіли 6, визначили і працює ця система. І зараз найближчим часом ми оголосимо конкурс, де додамо частоти, в тих містах, де немає. Бо, на жаль, законом, або на щастя, я не знаю як це, законом не передбачено пріоритет державного радіо або держаного телебачення, і цим можна було користуватися в будь-яких, знаєте, там ворожих цілях.

Тоді я коротко скажу і питання.Да, цифрове мовлення – складне питання. Компанія "Зеонбуд" – компанія, яка з невідомими власниками або нам дуже відомими власниками, яка грубо порушує ліцензію, в якої куча лобістів, які сидять і в залі парламенту, і за цим столом, і так далі... Ну, за цим – за великим столом, значить. Тому проблема одна полягає, я, наприклад як громадянин  країни я ніколи... я хочу, щоби інформаційна кнопка була в руках саме відкритого. І у нас є дві пропозиції. Це або концерн РРТ державний або пул телеканалів. І те, що  ми праві доказує те, що останнім часом телеканали перестали платити "Зеонбуду". Як, до речі, "Зеонбуд" перестав платити  и концерну РРТ,  там дуже важка ситуація.

Далі. Суспільне мовлення. Пан Зураб сидить, я всім буду розповідати. Так, ми зробили все, що могли. Ми швидко обрали, дякую Громадській раді нашій, вона, до речі, була обрана спочатку. Налагодили, Громадську раду створили, обрали наглядову раду,  представників  до наглядової ради. Але  закон не досконалий. Ви вносили це,  щоб розширити і так далі.

З законом дуже великі проблеми. Пані Сюмар, ваші колеги, я дуже жалкую, що ваш закон не був прийнятий. Бо реально, це, знаєте, це не якісь там розбірки, це шкода інформаційного простору України. І тому ми підтримуємо в будь-якій варіації законопроект Берези. Ми готуємо свої пропозиції і будемо вносити, пропонувати і так далі. Так сталося.

Моніторинг. Ми провели моніторинг понад три тисячі записів ефіру ліцензіатів. Моніторингового центру  у нас немає. Ми просимо гроші. Ми не можемо брати ці гроші від телеканалів, бо вважаємо, що це є якимось елементом  корупції. І тому наші технічні можливості для… у нас є досить ці.

У нас є постійний контакт, я вже закінчую, постійний контакт в Громадською радою, ми обрали, як на мене, я пишаюся, може незручні люди, але представники галузі, громадськості. Дуже нам допомагають, і робимо виїзні наради в областях. Їздимо, зустрічаємося, чуємо людей, те, що треба, і так далі.

Робочі групи, я сказав. І останнє – це відкритість. Розробили план телерадіоінформаційного простору до прикінця цього року. Розробили, може довго затягували, у нас немає терміну, але ми вирішили не  переробляти той, який  старий, а залучили європейських експертів. Зокрема, експерта .… Є у нас співпраця з медіагалузями, з міжнародними інституціями.

І наостанок хочу сказати. Відкриті, і такого ступеня відкритості, що іноді, можливо, дуже важко, але  важко і уявити. Бо  ми отримуємо повідомлення і через  Фейсбук, через інші соціальні мережі, виступаємо на  круглих столах, спілкуємося через пошти…   

Це коротке все. Прошу, питання.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую, пане Юрію.

Тоді пропонується таке. Щоб від членів комітету ми зараз могли поставити вам запитання. Відповідає хто-небудь з членів Нацради.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Давайте, якщо спільні – я. Якщо конкретно –  хтось.

ГОЛОВУЮЧА. Абсолютно, я розумію, що у вас так само є розподіл. Після цього висловляться члени комітету. Після цього послухаємо представників громадськості. І, можливо, тоді щось в рамках обговорення.

Я собі дозволю запитати вас, ті питання, які мені найбільш актуальні видаються. Очевидно, дуже добре, що ви сфокусувалися на питаннях інформаційної безпеки. Сьогодні регулятор має працювати абсолютно в посиленому режимі. Оскільки йдеться про пряму інформаційну агресію щодо України з боку зокрема Російської Федерації.

Я знаю, що позов, який готували ми ще в РНБО з попереднім складом Нацради, дійсно вишуковували їх дуже так складно, але, слава Богу, знайшли. Він в суді. І у нас діє, на жаль, сьогодні лише тимчасова заборона на трансляцію російських телеканалів. Я вважаю, що заборона навіть тимчасова дозволила зберегти тисячі життів.

Тому що як би в період, наприклад, травня те, що відбулось в Одесі і одесити бачили російські телеканали, я думаю, ми могли би втратити Південь України і ще якийсь регіон. І саме через те, що ми змогли захистити інформаційний простір, ми в принципі змогли захистити і інші регіони. Ви дуже добре знаєте, що росіяни першою справою захоплюють телевишки і перемикають телеканали. І там дійсно, там, на територіях, які ми не контролюємо, ми, на жаль, не маємо присутності своєї інформаційної.

Тому у мене питання до вас таке. В якому стані розгляд цього судового возову? Оскільки зараз ви є позивачами. Коли ми можемо отримати остаточне рішення суду? Це перше.

І друге питання. Це щодо кабельних операторів. Як відомо, далеко не всі кабельні оператори виконують власне ваші розпорядження щодо заборони трансляції російських телеканалів. Ці сигнали постійно надходять. Чи є у нас вже кабельні оператори, які, чи є подання до суду щодо відбору ліцензій за порушення саме ось цих категорій? Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ну, я коротко на друге питання, а на перше – більш детально Григорій Шверк, який курує в нас юридичні питання. І я думаю, що він має сказати не тільки про ті перші, а які подалі в нас суди є.

Значить, по кабельним операторам. Я, знаєте, не буду казати там сто процентів, але, ну, абсолютна більшість, якщо хочете, 99,9 в прогресії, знаєте, не мовлять, наші ліцензіати на звільнених територіях не мовлять. Є окремі ідіоти, я так скажу. Проти них було порушені карні справи, бо процес ліцензії, він досить довгий, тому ми зверталися до суду. Григорій може сказати. Це в Запорізькій області, коли там поруч з військовим містечком і так далі, він...

_______________. Мелітополь.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Мелітополь. Ну, в Запорізькій області, в Мелітополі, коли він транслював.

Якщо надходять такі випадки, а вони надходять від різних: від народних депутатів і так далі – відразу реагують наші, відразу представник виїжджає або міліціонер і ми вживаємо. Тому якщо є конкретні... Часто буває це неправда, знаєте, хтось не те подивився, хтось это, ну, буває таке, не те, скажімо так. Але, ну, можу гарантувати, що ми дуже оперативно, в нас налагоджена система. Треба бути ідіотом, щоб на цій території в таких умовах, при такій громадській підтримці це робити.

По другому, по судам, по цьому – по першому, за який ще раз вам дякуємо, бо, ну, не було б цієї ухвали – не було б, ну, нічого.

Прошу.

ШВЕРК Г.А. Дякую. Крім першого суду, який починали ви з попереднім складом Національної ради, ми звернулися до суду і що стосовно декількох російських каналів. І загалом було три судових процеси.

По першому судовому процесу ми провели експертизу в КНДІСЕ, ця експертиза така – дуже великий об'єм матеріалів, яка підтверджує позицію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, що в тому, що мовлять російські канали, канали... не тільки неправда, не тільки хейд-спіч, але і маніпулятивні технології, які там направлені проти нашої держави, проти свідомості наших громадян. Наразі ситуація така, всі три справи були об'єднані в одну. Останнє засідання було на прошлому тижні і було прийнято рішення провести таку ж експертизу по іншим канали, які були доєднані до цієї справи. Наразі я так вважаю, що це ще  декілька місяців буде тривати.

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, я би дуже вас просила, щоб було справою честі для кожного з вас, щоби телеканали держави-агресора були недоступні, тому що вони займаються не інформуванням, вони займаються  інформаційним кілерством в найгірших традиціях взагалі і фашистської Німеччини. І я думаю, вони їх перепльовують, після навіть останньої інформації по Нємцову і причетності там деяких українських депутатів до цього, тобто рівень абсурду зашкалює.

Ми маємо зробити все можливе. Рік тягнеться процес. Рік ми не можемо – наша судова система – прийняти рішення про те, що це є злочини проти України, і що це стимулює міжнаціональну ворожнечу, що це стимулює, що це загрожує безпеці людей, що це стимулює сутички міжгромадянські в Україні, це реально пряма загроза, це передбачено всіма міжнародними нормами. І комітет тут готовий долучатися. Я думаю, що тут ми маємо мати чітку спільну позицію – ми маємо це  довести до кінця.

ШВЕРК Г.А. Хочу повідомити колегам ще про те, що ми звернулися до наших колег з французького регулятора, щодо вимкнення на супутнику "Євротел", який у французькій юрисдикції знаходиться, російських каналів. На жаль, у нас нема відповіді і, на жаль, вже досить довго нема відповіді, але ми маємо там десь в 2003-2004 році якісь такі прецеденти, які надихають.

ГОЛОВУЮЧА. Ми будемо спільно, можливо, домовимося з Міністерством закордонних справ, тому що нам важливо дійсно мінімізувати російську пропаганду як в Україні, так і в Європі, тому що вони формують думку щодо України.

А тепер далі – запитання. Юрій Олексійович Павленко, прошу.

 

ПАВЛЕНКО Ю.А. Шановний Юрій Анатолійович, шановні члени Національної ради! Я виступлю стосовно пізніше аналізу, звіту, а зараз невеличке запитання, власне, в продовження того, що ставила Вікторія Петрівна. Без сумніву, одним з позитивних роботи  Національної ради в 2014 року – це питання захисту інформаційного простору, те, що вдалося закрити, зупинити  трансляцію російських каналів. Але, власне те, що  11 місяців діє лише ухвала, є, на нашу думку, небезпекою відсутність остаточного  рішення  суду. Небезпека – те, що  Європейський суд може прийняти небезпечне для  України рішення і накласти на  Україну штраф.

_______________. За що?

ПАВЛЕНКО Ю.О. За там порушенням прав людини, Європейський суд з прав людини. Я просив би на це теж зважати, підтримуючи всі ці  тези, які сказала Вікторія Петрівна, в частині остаточного доведення цього рішення  суду і остаточного закриття російських каналів.

Разом з тим в захисті інформаційного простору є ще цілий  ряд  проблем, які, я вважаю, мають бути на першому плані в роботі і, зокрема, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, і, на жаль, у звіті, який був представлений, дуже мало сказано про як дії, так і завдання, які перед собою бачить Національна рада в питаннях захисту інформаційного простору.

Декілька прикладів, наприклад. Я от видрукував так  карту кордону україно-російського. Невеличку частинку, саме східної частини. Це приблизно 90 тисяч квадратних кілометрів, що більше ніж Австрія, де по всьому кордону стоять оці цифрові транслятори російські, які накривають сто кілометрів в глибину України. Фактично йде така інформаційна  агресія вглиб країн.

Я, чесно кажучи, звертався з цього приводу до Національної ради зі зверненням. Тому що у мене є такий сумнів, що це може загрожувати національній безпеці. Тут має бути жорстке і чітке рішення Національної ради, як діяти, що робити, щоб захистити громадян України на 90 тисяч квадратних кілометрів. Значна частина цієї території, до речі, контролюється  Україною і частина не контролюється від такого  агресивного впливу російських телеканалів, які вони здійснюють.

Тому в мене от ще питання. Чи бачите ви цю загрозу? Можливо, якось її розглядали, можливо, давайте спільно подумаємо над цим.

Друга загроза, на нашу думку, – це питання високого відсотку супутникового телебачення. Більше 25 відсотків, називають там 25, 27 відсотків, сьогодні людей, громадян України, дивляться телебачення через супутник, а там є всі канали. Всі канали: і заборонені, і російські. І в цьому контексті теж є важливим питання розвитку зокрема і цифрового телебачення, тому що аналогове – до 2015 року. Продовжиться цей термін, не продовжиться – це тут теж треба приймати рішення. Але зараз будуть з'їдати аналогове телебачення супутник і цифра. Так от, дуже важливо, щоб можливо з'їла більше аналогового телебачення цифра, яка може контролюватися зокрема і Національною Радою, ніж супутник, який практично не контрольований. Хоча, я думаю, що і тут треба шукати рішення як захистити громадянина України від небезпечних програм, які можуть транслюватися через супутник. І в цьому плані теж чи є якісь бачення у Національної ради, є якийсь план?

 І в мене так само, користуючись нагодою, є звернення і до комітету, нашого комітету. Можливо, провести окреме засідання по питаннях захисту інформаційного простору, бо тут питання і Нацради, і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів, і Служби безпеки спільне. І спільно напрацювати план дій, програму дій по захисту інформаційного простору. Хоча сьогодні, звичайно, на передовій стоїть Національна рада з питань телебачення і радіомовлення і дуже хотілось, щоб в Звіті за 2015 рік цій темі було приділено значно більше уваги. Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Можна, да? Да, я коротко.

Перше. Тут п'ять питань. Перше. Я вважаю, що ухвала, те, що є, – це дуже правильно і так далі. Це, знаєте, я не знаю наших судів… Або скажу інакше, ви ж знаєте наші суди. Дуже правильно ви зробили, що вчора там по інших підставах прийняли. Я читав сьогодні, що Генпрокуратура готує подання ще на 200 суддів. Поки, яке б ми рішення не приймали, але коли наші ліцензіати ідуть в суд, я вам можу сказати, просто купують рішення суду. Ну, до цього не буде нічого в цій країні. Це у нас, а що у простих людей?

Тому висить ця ухвала – дуже добре, ми не можемо суд прискорити. Європейський суд, знаєте, і у нас, до речі, ми зверталися і народні депутати вже направили звернення до Вищої кваліфікаційної комісії щодо рішення деяких суддів, я не буду тут казати, які порочать честь, гідність і приймають наперед неправомірне рішення. Але Європейський суд – ну, будь ласка, але –  коли закінчиться процедура наша, це ж правило таке: спочатку ми маємо пройти, а потім Європейський суд, тут закон.

Наступне, інформаційний захист. Ну, я хочу, щоби ми просто зрозуміли одну річ, що...  Я дякую членам Національної ради, які працювали, дякую там всім членам, народним депутатам і так далі. На сьогодні функції… Але ми займалися на той час тими функціями, які не є прямими функціями Національної ради. Знаєте, функції Національної ради виписані чітко в законі, це регуляторний, наглядовий орган. І наше право, так примітивно казати, це оголосити конкурс, видати ліцензію, простежити за дотриманням закону і позбавити ліцензії або там дати попередження, навіть не позбавити ліцензії, бо дехто маніпулює і каже, що там Нацрада позбавляє ліцензії, суд позбавляє ліцензії. Тому ми робили це і будемо робити як патріоти, бачимо, що є дірки, що треба це робити.

І оце таке, але з'явилося Міністерство інформаційної політики і їхні функції зараз, наскільки я розумію, і наскільки виписано в положенні – це саме інформаційна політика. Ми підставляємо руку Міністерству інформаційної політики, ми підставляємо руку Службу безпеки України, яка відповідає за безпеку і кажемо "да" і так далі. Ми вчора проводили, я вчора проводив закриту таку нараду з спеціалістами радіоелектронної боротьби. У нас немає спеціалістів радіоелектронної боротьби, ну, в країні, знаєте, часи – ніхто не готувався, але зібрали стариків-пенсіонерів, які думали як завадити, зробити завади російському мовленню. Це окрема тема, ми підготували і вам надішлемо завтра записку, як це можна зробити. Ну, звичайно, в першу чергу потрібні гроші, знаєте, щоб це зробити, да. Тому інформаційний захист – ми займалися, займаємося і будемо займатися, але я хотів, щоб... Це велике питання, щоб ми розмовляли разом і ви, да, окремо з Міністерством інформаційної політики, Службою безпеки.

Наступне,  щодо  мовлення на прикордонних територіях. Чи хвилює нас це? Дуже хвилює. Це питання треба було вирішувати ще хтозна-коли скільки років. Попередній склад Національної ради, який очолювали люди, які були делеговані представниками нинішнього, скажімо, "Опозиційного блоку" чи тоді була це правляча опозиція, на жаль, нічого не зробили. За один день от так от виключити, знаєте, це ні. Треба боротися, треба ставити, заглушати або ставити глушилки на цьому кордоні. Це скажені гроші, які навряд чи країна собі дозволить зараз, коли йде війна. І це треба робити потужні вишки, це не питання одного дня. Але робити це треба, і ми готові тут  долучитися. І, в першу чергу, якщо ми кажемо про повноваження, це функція Укрчастотнагляду. Бо наша функція – видати частоту і забрати частоту.

Наступне, супутникове телебачення. Ви кажете, великий процент – 25 процентів. Питання відносне. Я вам скажу, з Польщі – країна, яка нам за територією близька, за населення, мабуть, за менталітетом, 33 процента – це кабельне телебачення, 33 процента – супутникове і 33 –  процента наземне ефірне  телебачення.

Тому казати велике чи невелике – не знаю. Знаєте, як воно буде  розвиватися, як бізнес буде розвиватися і так  далі. Є свої переваги і в супутнику, і в цифрі, і в кабелі. Америка, Сполучені Штати Америки, кабель 75 процентів займає. Тому це, знаєте, специфіка кожної країни. І, наприклад, коли  ми кажемо про  цифрове  мовлення на кордоні, то я розумію, наприклад, коли розвивається цифрове мовлення чи кабельні мережі, бо люди живуть в горах, і, знаєте, що вартість буде прийому, вартість передатчика буде  дуже дорога, люди вимушені будуть ставити, немає іншого виходу, поставити супутник і приймати. Як  …..… супутниковий контент – питання не до мене. Як обмежувати і де пройти грань між обмеження заради закону і між цензурою, свободою слова – немає таких питань.

І, нарешті, останнє я відповім. Цифрове телебачення буде нами запущено. Є зобов'язання... Неправильно, я скажу. Є так званий протокол "Женева-2006", але там немає зобов'язань з червня, як дехто каже просто помилково, просто перейти на цифрове  мовлення. Там є просто фраза про те, що з цього часу перестають захищатися аналогові частоти. Ми, наприклад, були в Польщі і питали: якщо ми не вимкнемо аналагове мовлення, чи будуть завади нашим жителям в польській стороні? Вони кажуть: "Ми вже  увімкнули  цифрове, і ваші частоти нам не заважають".

Ми проводимо разом з "Укрчастотнаглядом", з Національною комісією по радіозв'язку перемовини, де можна, де не втратиться, де втратиться. Але наша з вами спільне, бо спільно, завдання може бути одне. Знаєте, де можна включати цифромовлення? Коли люди мають покриття території дуже велике – 95 процентів, 90 і коли у людей є приймачі у малозахищених на...... Свого часу пан Янукович що робив? Вигляд вдавав в бюджеті, гроші запланував. Компанія брала, покупала по 30 доларів – продавала людям чи державі, бюджету за 60 доларів, на цьому наварювалося, знаєте, і було це чітко визначені компанії, і це було через систему кодування. Ми це зупинили завдяки там підтримці громадських організацій, система кодування відключилася, не дуже просто відключилася, було кілька попереджень "Зеонбуду", була дуже така жорстка боротьба, а у нас і інструментів немає, суди продажні і так далі. Але, знаєте, і коли будуть оці охоплення людей і у людей це – тоді можна і відомий власник цього цифрового телебачення. Все інше – це будемо або ми працювати на невідомого власника, або ображати нашого громадянина, ну, от так от.

І останнє, я хотів сказати, персонально я не знаю, хто як голосував з народних депутатів, скажіть мені, от інформаційна безпека і що далі робити? От я прошу вас підтримайте законопроект Берези або будь-який, який буде винесено за штрафні санкції. Бо, знаєте, це неправильно, коли порушує людина, розпалює ворожнечу, а ми, за нині діючим  законом маємо давати... розпалює війну – ми маємо давати три попередження, потім штрафи, потім йти в суд. У нас цей час погибнут сотні, сотні хлопців і дівчат. На жаль, я дивлюся і мені... Я  взяв роздруківку, мені дуже прикро за депутатів, які там за якимось своїми корпоративними інтересами, ну, не змогли зрозуміти, що справа не в штрафі, справа в інформаційній безпеці.

Але я сподіваюсь, що ви підтримаєте новий законопроект чи Берези, чи когось іншого, який дозволить це зробити.

_______________.Ти не сказав, про який закон ти говориш.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Що-що?

_______________. Про який закон ти говориш?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ну, законопроект, який вносить Сюмар.

_______________. 2089, за який проголосувала 191 людина.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ми ж не проти були, шановні колеги, ми не проти були, там, знаєте, була не нами ініційована система про те, що звернення до суду, припинення, дискусійне. Викиньте, викиньте. Головне для нас було інше –  механізм реагування.

_______________. Ми знаємо, чому провалили. Тому що… І провалили це не депутати, а провалили олігархи, які попросили депутатів це зробити. Ось і все. І, на жаль, така доля може спіткати ще декілька законопроектів, які розробив наш комітет.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ми вас будемо підтримувати в будь-якому законопроекті…

ОНУФРИК Б.С. В такому разі я собі дозволю одне питання. Ми говорили в основному, не в основному, а ми говорили лише про нашого інформаційного ворога зовнішнього. Чи відчуваєте ви як члени Національної ради в Україні, в інформаційному просторі України, осередки, скажемо, інформаційно ворожі, скажемо, до нашої держави?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я вам скажу. Нова редакція, яка готувала, вірніше попередній склад, депутати, навіть я скажу політичні експерти як Дмитро Котляр. Я знаю, що долучався той же Костянтин Грицак і так далі. Вони розробили проект закону про аудіовізуальні послуги. Це нова така "смєсь" і так далі. Там є одна норма. Там дуже багато таких суперечливих норм, є одна норма. Без того, коли Національна рада не визначить, хто є кінцевий бенефіціар, вона не має права видавати ліцензію.

От в Польщі, я буду приводити приклад, розповідав пан Княжицький мені. Коли він отримував чи його колеги отримували супутникову ліцензію, вплоть до того, що покажи, які податки, знаєш, де ти заплатив.

Я вам можу сказати, що на сьогодні ми маємо потенційно небезпечних каналів, де є невідомі або власники, або, скажемо так, інвестори, або, як нам надіслала листа Служба безпеки, опосередковано володіють. От, наприклад, Служба безпеки України нам надіслала лист: "Опосередковано (пан молодший Янукович) опосередковано володіє телеканалами "Tonis", "Business" і "DOBRO". Коли до нас прийшов керівник телеканалу "Tonis", шановний, поважний топ-менеджер – пан Бутко, ну, дійсно, гарний, і ми його спитали – хто ваш власник, він відповісти не може. Знаєте, я… Він каже: "Не знаю, мене приймали колишні, зараз змінилися". Правда чи  неправда – я не хочу це коментувати. Коли прийшов телеканал "Інтер", він каже – Хорошковський, ой, вибачте, Фірташ і Льовочкін. Коли прийшов, там Княжицький – Княжицький. Там 24 – Садовий. І так далі. Для мене, і це для вас, знаю, що ви теж вносите цю норму, кінцевий бенефіціар дуже важливий.

Мене дивують деякі канали, які виходять зовсім без реклами. Вони є інформаційними, виходять зовсім без реклами. Ми з вами знаємо, скільки витрачається грошей, порядку мільйона, для того, щоби, доларів в місяць. І скажіть мені, будь ласка, ну, якщо раніше там канал був засобом впливу на політику, а ми хочемо, щоб це було бізнесом, то навіщо витрачаються ці гроші? До нас приходять люди, які показують, що вони кіперськими компаніями володіють, але немає реального, знаєте, не бенефіціара, я вам скажу, інвестора. Бенефіціаром може бути дідусь, бабуся і так далі, кому це потрібно. Я вам можу сказати, що на виконання закону, бо розгрібаємо завали, ми будемо виносити рішення про зміну, про перевірку, попередження, давайте я не буду так казати, за законом заборонено, коли є власниками-засновниками офшорні компанії. На сьогодні ми знайшли три такі компанії, дві компанії, ну була тертя Інтер, але вона змінила власників, там у них була офшорна компанія, це телекомпанія "Глас" і це телекомпанія Авторадіо харківська і так далі. Тому наш принцип: або ви змінюєте          власників, переводите і бажано  на українських, а не кіпрських, але офшорів має не бути. Якою буде реакція членів Нацради, я не можу прогнозувати?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. . Я хочу пана Артеменка підтримати тут, і нагадати історію, коли фактично в зал не було винесено і наш законопроект 1768, який передбачав санкції щодо каналів, кінечними бенефіціарами яких були російські власники "ОРТ" та інші.

І зараз йде мова про те, що потрібно приймати, якщо наш вже провалили, все ж таки комплексний закон щодо прозорості медіавласності, щоб ми побачили, хто працює на ворога.

І тут питань до Нацради в мене немає. Тому що я повністю солідарен  з паном Богданом щодо олігархічного лобі в парламенті, який не дає нам приймати  патріотичні  нормальні закони щодо  прозорості  медіаринку, і не дозволяє нам боротися з російською опосередкованою  пропагандою. Ми розуміємо, що ця пропаганда йде через деякі ось ці названі телеканали, деякі телеканали ще не названі, ми знаємо, що вони існують, деякі радіостанції, якими володіють кремлівські медіарупори. І ми також знаємо, що це за медіахлодинги. Ми нічого  не можемо з цим поробити і зробити, бо  парламентський зал так вирішив.

Тому тільки залишається попросити Нацраду щодо більш чіткої взаємодії з комітетом Верховної Ради, більш чіткої взаємодії з залом, спілкуватися, виходити на діалог, іти і до Банкової, і до Кабміну, і пояснювати разом, навіщо нам це потрібно і що з нами буде, якщо ми не припинимо цю цинічну російську пропаганду, навіть опосередковану, через як би  через українські ЗМІ.

І ще хотів би подякувати пану Павленку, нашому колезі, за те, що все ж таки він, не дивлячись на те, що він представник "Опозиційного блоку", визнає агресію Росії проти України  на відміну від  пана Бойка та інших його колег. Дякую вам.

КОНДРАТЮК О.К. Можна все-таки повернутися до питань?

ГОЛОВУЮЧА. Так, Олена Кондратюк, будь ласка. Тоді – Ольга Червакова.

КОНДРАТЮК О.К. Я би все-таки хотіла повернутися до питання, а не до дифірамбів. Я дуже рада вітати все ж таки всіх членів Нацради, оскільки знаю, що це, можна сказати, сама фахова Нацрада з часів її існування. От і безпосередньо ми теж від  фракції рекомендували, колись великої фракції "Батьківщина", рекомендували свої представників, які входять зараз  до цієї Національної ради.

У мене питання все-таки стратегічного значення, а не більш такого оперативного, чим займається Нацрада насправді.

Все ж таки, що ви будете з цифрою? Ваше бачення, коли вона буде впроваджена? Чи буде все-таки пролонговано мовлення, яке зараз є? І друге аналогове, да. І саме основне, що буде з компанією "Зеонбуд"? Хто буде оператором цього цифрового мовлення? Все ж таки державна компанія. Що ви зробите з "Зеонбудом" як з компанією? Тому що, наскільки я розумію, зараз подано і до Антимонопольного комітету про визнання там їхніх прав, її прав.

І друге питання. Стосовно вашого моніторингу разом з внутрішніми, Міністерством внутрішніх справ. Наскільки я розумію, моніторинг ваш засвідчує, що найбільше перевірено якраз громадських закладів в таких областях, як Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька і Харківська. Все-таки, може, треба звернути увагу більш на прифронтові області, з них починати більше перевірки робити? Херсонська, Запорізька, Миколаївська і так далі? Ну, це відповідно до вашого звіту. Я ж читаю його звіт.

І третій такий великий напрям, до якого хотілося б все-таки вашу увагу привернути, це ж все-таки Національна рада, це не тільки каральний орган, але і регуляторний орган. Тому хотілося би почути все-таки ваші заходи щодо посилення українського національного ринку, до його лояльності відповідно до нових директив про аудіовізуальні послуги, які є відповідно до Конвенції про транскордонне телебачення.

Дуже хотілося би почути. Тому що складається таке враження, що ви тільки караєте, а нічого доброго не робите. Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ну, по-перше, цифрове мовлення. Ключове, три питання. Це охоплення, щоб люди не постраждали. Це щоб мали забезпечення, мали приставки. Щоб було охоплення. І третє, щоб був прозорий, відомий власник.

А, ситуація з "Зеонбудом". Ну, я назву такі, відкриті речі, не можу там комерційну тайну казати. Но "Зеонбуд" був створений, на мій погляд, нечесно, неправильно, некрасиво, з невідомими власниками за тих часів. Окрім того, ви знаєте, отримали цифрові ліцензії на дуже багато каналів. Тобто вони отримали законно але нечесно. Тобто так закон був виписаний.

На сьогодні компанія "Зеонбуд", вона втратила свого покровителів, понімаєтє? Тих, які їх там кришували. Власники невідомі, да, да. Значить, на сьогодні вона розуміє, і це телеканали розуміють, що примушували, ще не запустився "Зеонбуд", телеканали примушували платити за цифрові ліцензії. Ну, бред, понимаете, за послуги, які не були зроблені! Значить, зараз телеканали, враховуючи, що є криза, враховуючи, що сигнали не певні, територій охоплення немає і так далі, вони перестають масово платити "Зеонбуд". У "Зеонбуда" великі фінансові проблеми.

Нарешті, Антимонопольний комітет, який 3 роки поспіль намагався, за поданням Антимонопольного, за поданням Незалежної асоціації мовників, ряду телекомпаній, ряду громадських організацій визнати чи є "Зеонбуд" монополістом, чи ні, що само по собі теж бред, понимаете. Ну немає нікого більше, понимаете, це і є монополіст. Значить, він визнав, що є монополістом "Зеонбуд" десь місяць тому, і вчора був уже перший суд, коли "Зеонбуд" каже, ні, ми не монополісти. Я не знаю долю цього, але "Зеонбуд" подав до суду на Антимонопольний комітет. І мені дуже цікаво, який буде суддя визначати, що ні, а все може бути в нашій країні, що він не є монополістом.

Ми очікуємо десь через тиждень, як мені повідомив голова Антимонопольного, виконуючий обов'язки голови Антимонопольного комітету, десь через тиждень буде рішення вже конкретно призначення штрафу. Є звинувачення компанії "Зеонбуд", які були там на минулому тижні, 10 днів на коментарі, і вони мають визначити, це штраф до 10 процентів від річного обігу компанії "Зеонбуд". Окрім того, у компанії "Зеонбуд" є великі борги перед концерном РРТ. І питання я, мені важко розуміти логіку керівництва концерну РРТ, бо, з одного боку, треба вимикати, бо є борги, бо це бізнесові, з іншого – ти вимикаєш людей. Але отаке скуплення мені каже, що і фінансово, і політично, знаєте, "Зеонбуду" довго жити не залишилось.

Наша пропозиція дуже проста, і ми це казали публічно. Це має бути прозорий власник, і це має бути власник, який буде гарантувати безпеку. Є два варіанти в різних пропорціях. Або концерн РРТ як державний концерн. Або, ну три варіанти. Або, враховуючи, що в концерну РРТ багато грошей немає, враховуючи бюджет і так далі, це якась доля концерну РРТ і якийсь пул телеканалів. Або третій варіант – телеканали. Бо знаєте, вони різні там, наприклад, "Інтер" і "1+1", там "5 канал" і "ICTV". Але, насправді, вони всі зацікавлені, вони якомога більше зацікавлені в тому, щоб і картинка була, і дешево було. Інше, звичайно, є куча проблем , і особистих і так далі. Але це можна тюнюнгувати, наприклад там зробити головою Наглядової ради цієї компанії, яка є, представника держави і так далі. Варіантів багато, але треба вирішити, знаєте, головне. Коли це буде – не знаю, але без вирішення цього ніхто не прийме таке рішення.

Насправді, відкладення цифрового телебачення, як зробила Росія, до речі, до 2018 року відклала, воно, як на мене, несе менше загроз ніж односекундне вимкнення, знаєте, аналогового передавача з тисячами проблем для людей. І ось така моя відповідь, що стосується "Зеонбуду" і що стосується, знаєте, цифри.

Що стосується МВ, звіту, де  по регіонах. З МВС ми працюємо. Це, можливо, просто некоректно було тут сказано, ми  перевірили… Ну, не ми, от дільничні інспектори ходили з  нашими інспекторами  і перевіряли все. Просто найбільш радужно, найбільш завзято відрапортували Закарпатська область, бо вона маленька, і так далі. Але  у нас немає підходів там ти тому, а ти там та область краща чи гірша. Здається все.

КОНДРАТЮК О.К. По закордонному, про все-таки  лояльне ваше відношення до розвитку українського національного ринку?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Значить, дуже, от я кажу, ми були ініціаторами походів до Мінфіну. Тобто йшли ми, але вели за собою і пана Богуцького, який, до речі, дуже патріотичний в цьому, і пана Ткаченка, і там других, і пана Матвійчука. Ввідповіді ніякої.

Знаєте, я вважаю, що от якщо можна, я не скажу, зніміть там  кошти з якихось там інших програм, бо з Нацради знімати немає чого. У нас, якщо ви знаєте, наш бюджет 98,5 процентів – це зарплати і податки  на зарплату, навіть ……… Направте на виробництво навіть не кіно, я з паном Іллєнком казав, не кіносеріалів, які там будуть дивитися не кінофільми, а які будуть дивитися, там   десять, там тисяча людей, які будуть здобувати телесеріали. І зараз треба, щоб йшла масова культура через телебачення. І щоб парламент визначав, що треба патріотичні, треба про, фільм, де героїзувати там Антикорупційне бюро і так далі.

Ми на наступному тижні ще будемо збирати, вже знають всі керівники, дуже проблема, я, на жаль, хочу звернути увагу. Немає пана Княжицького. Знаєте, у нас є дуже велика проблема. Або ми почнемо казати правду, або будемо брехати. У нас в законах написано, що, наприклад, по …………., що 30 процентів має бути українського кінопродукту. Немає у нас. Ми можемо моніторити. І будь-яка компанія буде нести за це попередження, і ми будемо праві по закону.

Але по совісті ми маємо розуміти, що вони придумали, попередні склади Нацради придумали таку норму. Що українським кіно вважається кіно, де там помічник головного режисера є українець за походженням. Я утрую, але приблизно так. Або, наприклад, українське кіно, якщо воно знімалося в Україні. Ну, тоді всі голівудські фільми, які знімають в Чехії, вони мають бути чеськими. Це неправильно.

Тому ми маємо чесно зібратися з галуззю, визначитися, де є які норми і чітко дотримуватися. Польща. У нас норма – 80 процентів європейського продукту, в бідній країні, в законі. В Польщі – 50 процентів, і з них 33 проценти польською мовою. Але це чітко за цим стежать і так далі.

Тому я не хочу, щоб ми або брехали один одному, або перетворилися, коли у нас буде там "Броненосець Потьомкін" отак от по ходу чи "Океан Ельзи". Я дуже люблю "Океан Ельзи", но це така норма не дає розвиватися "Радіо-Рокс", наприклад, немає у нас на 24 години англійською, ну, рока, знаєте. І це чесні, правильні відповіді, які ми маємо робити, ну, говорити про це і робити.

Інакше будь-яка компанія у нас буде ходити під попередженням. І буде такий вибірковий підхід.

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, у мене засідання Ради реформ у Президента України. Я передаю ведення нашого засідання першому заступнику Ользі Черваковій. 

 

Веде засідання перший заступник голови комітету О.В.ЧЕРВАКОВА

 

ЧЕРВАКОВА О.В.. Дякую.

Шановні колеги, з вашого дозволу також задам вам питання. Але перед цим у мене є ремарка з приводу цих законопроектів, які ми тільки що обговорювали. Я так розумію, що це трохи камінь і в город нашої фракції.

Я би, чесно кажучи, перед тим, як нарікати на депутатів, все ж таки подивилася, що вноситься до сесійної зали, тому що деякі з цих законопроектів або норм були сирі, недолугі і абсурдні. Тому що коли вноситься, наприклад, питання в сесійну залу про те, що кінцевий бенефіціар не  може бути росіянином, а не прописується перехідний період, щоби телеканали змогли привести свій статутний капітал у відповідність до законодавства, то це абсурд. Коли, наприклад, вноситься норма про те, щоб без суду і слідства Нацрада могла відбивати ліцензії в телеканалів, що збурило колосальну турбулентність у телеканалів і у ринку, то це теж абсурд.

Тому я пропонувала би, щоби все ж таки і ми народні депутати, там, і ви як члени Нацради, які формуєте у нас певну думку про те, які дії треба вчинити стосовно законодавчих ініціатив, все ж таки почали трохи дружити з нормотворчою технікою, щоб не провокувати таких абсурдних рішень і потім не нарікати на народних депутатів, що вони провалюють потрібні, безумовно, країні законопроекти.

Стосовно запитань. Я би хотіла запитати стосовно тих санкцій, які Нацрада вживала протягом останніх місяців до ліцензіатів. І тут також, ну, як би і в мене, і в телеканалів деяких виникли певні питання, щоб не розігралася така боротьба за мир, щоб каменя на камені не лишилося. Я маю на увазі застосування санкцій до телеканалів за трансляцію певного телепродукту. Наприклад, я би хотіла почути якесь пояснення, чому, наприклад, канал 24 і канал 112 транслюють однаковий продукт Савіка Шустера, один з каналів отримує за це попередження, інший не отримує? Чи не свідчить це про якийсь, ну, певний вибірковий підхід Національної ради або був якийсь критерій все ж таки у вас, за яким відбулися такі речі.

Знову таки, 15 січня Нацрада виносить попередження телеканалу "Інтер" за трансляцію Йосипа Кобзона, іншим каналам за трансляцію таких контраверсійних осіб не виносить. Попри те, що існує рішення вашої Громадської ради, яка говорить, що чинним законодавством не передбачено жодних механізмів впливу на редакційну політику ЗМІ в умовах іноземної агресії, зокрема щодо присутності контраверсійних осіб в ефірах телеканалів, це не береться до уваги. Тобто, от чи не свідчить це про вибірковий підхід з вашого боку, чи у вас були якісь критерії, про які ми не знаємо? Це перше питання.

І друге питання. Чи відповідає дійсності інформація про те, що під час запуску тестового мовлення на території в зоні АТО, до цього тестового мовлення не були допущені телеканали "Новий канал", "СТБ", "ICTV" і "Інтер", в той час, які інші були допущені? І знову таки, чи не є тут порушення ринкових умов, однакових для всіх телеканалів. Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Коротко конкретні тези скаже Григорій Шверк по судовихю.

Я коротко так скажу. Знаєте, перше, от, знаєте, от мій досвід… Ви сказали чи хтось із вас сказав, Ольга, пані Олена сказала, професійна Національна рада. Я кожного можу представити, ви знаєте, кожен пройшов, там той створював Перший, там "1+1", той – канал "Інтер". У нас тут, знаєте, весь спектр, весь букет, собранный з представників тих чи інших каналів. Хтось, кажуть, там за "Інтер" захищає у нас, я не знаю хто, знаєте, хтось – "1+1", знаю хто, розумієте і так далі. Але, знаєте, що головне. От я не бачу того, щоб хтось із членів Національної ради виконував чиєсь завдання. Те, що кожен прописав і те, що ми в незвичних умовах, коли нам треба пройти між, знаєте, між запитом громадськості, між інформаційною безпекою і не скотитися в цензуру – це факт, знаєте, і ми отак і йдемо. Чи допускаємо ми помилки? Допускаємо. Як допускає і парламент, які допускає і армія наша і так далі. Чи вчимося? Вчимося.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, зараз ми всі вчимося, і телеканали вчаться, і ми вчимося, парламентарі.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Да, і канали вчаться. І я досі не знаю, і немає у мене готових відповідей. Наприклад, ми  винесли попередження  каналу "Еспресо" за Путіна. Ви пам'ятаєте. У мене була  дискусія з моїм колегою, я дуже  довго його знаю, паном Княжицьким, чи варто, чи не варто? Але коли я задав одне питання, жоден телеканал в Україні, не кажучи, вже про  Захід, не показав  от так в прямому ефірі. І, до речі, пан … Так, крім "Russia Today", до речі. Не показав. Я розумію, коли б це вижемки були і так далі. Було прийнято рішення. Зараз Шверк, він у нас більш розумний, Григорій скаже. Я попередження… Розумний, в юридичному смислі, в цьому питанні. Він скаже, що для мене попередження це є застереження. Зверніть увагу. І  ви подивіться, якби ми  тоді не звернули, може жертвуючи чимось, часом, не звернули  увагу на це, у нас зараз би були всі Путіни і всі виступи Гіркіних і так далі. Я так вважаю, знаєте. Що десь застереження  воно має бути.

З каналом "Інтер" була ситуація. Вперше, знаєте. Я дуже добре розумію, вперше було, я дуже добре розумію, коли на початку там АТО, знаєте, ну показувалися якісь там  фільми, "Спецназ" і так далі, а треба, ще не було розуміння. Якщо ти знаєш, що у тебе йде програма, вичисти, не бери його, вичисти його так, що плюнь тисячу разів, але зроби так, що ти розумієш, що новорічний ефір будуть дивитися матері загиблих людей. І навіть, якщо ця людина не внесена в список там нев'їзних, а чомусь внесена в Литву, знаєте, і так далі, зроби так, щоб вона не заплакала.

Тому тестове мовлення, це інше. Тобто ми вчимося, я кажу, є помилки і так далі, я ж не збираюсь... Тестове мовлення. Ми тоді і зараз у нас є пріоритет – інформаційні канали. І тоді, коли зараз, ми просимо канали, але тоді, коли ми звернулися, повірте мені, це не кулуарно, бо це тестове тимчасове мовлення, ніхто не хотів ставити, бо грошей немає, не хотіли їхати і так далі. І першим здається поїхав там "24 канал", ризикуючи життям, на Курахово прикріпив сам антену, радіопередавач,  на наступний день прийшли власники і сказали: "Злізь звідси". Вони відірвали і поїхали, і десь заховали його, навіть і мені не казали і так далі.

Тому головне було, знаєте, не проводити  конкурс. А головне, хлопці, хто хочете, давайте і так далі. До нас, на жаль,  крім слів "я хочу" і так далі. Був мені там дзвінок одного з керівників, не перших, каналу СТБ. Але немає листа, немає і запиту з чого робити. А це було таке, знаєте, зондація. Ну, мені зондація, солдатам в зоні АТО зондація не потрібна, їм потрібний швидкий конкретний продукт. Щодо каналу "24", "112", Григорій Аронович, скажи, в чому була різниця і взагалі там… 

ШВЕРК Г.А. Ну, дивіться, я прошу звернути увагу на сторінку 49 нашого звіту. Ми ж про звіт, так? Тут есть таблица, которая сравнивает количество санкций, которые Нацсовет применил в разные годы. Хочу обратить внимание, что в 2014 году, который, мягко скажем, был не самый легкий год из всех предыдущих, было применено 57 предупреждений. Для сравнения: в 2013 году – 73, в 2012 году – 77, в 2011 году – 110. Да, это к вопросу… Да.

Теперь по поводу главный вопрос, как я понимаю, звучал следующим образом: какие были критерии применены в том или ином случае, почему одним – да, другим – нет. Попробую объяснить позицию Нацсовета по этому поводу. Смотрите, мы, как уже сказал Юрий Анатолиевич, относимся к понятию предупреждения, как к предупреждению. Если, для сравнения, человек превысил скорость на дороге, у гаишника, который его останавливает, есть несколько возможностей. Дать штраф, у нас, к сожалению, пока нет такой возможности. Либо отобрать права. Либо предупредить, сказав: "Ты, пожалуйста, больше не превышай скорость". Совершенно… Ну, вот эту… (Загальна дискусія) Вы можете считать все, что считаете нужным по этому поводу, каждый человек в праве думать, что он хочет, да. В данном случае мы говорим о следующем, что мы относимся к предупреждению как к предупреждению. Поэтому мы увидели одно и то же нарушение в двух каналах. С нашей точки зрения, показ определенного человека, который явно в своей речи нарушал украинское законодательство, мы пригласили представителей двух каналов к нам в зал. Мы услышали, что оба представителя согласились с тем, что это було нарушение законодательства у них в эфире. И один из представителей каналов сказал, мы это увидели, мы понимаем, что это потенциальные проблемы у нас могут быть в связи с той системой взаимоотношений, которая у нас присутствует, поэтому мы отказываемся от этого договора.

И в этой ситуации для меня нет смысла предупреждать человека, который фактически уже не будет, не имеет возможности нарушить той или иной, совершить то или иное действие, за которое мы могли бы его предупредить.

Второй канал сказал примерно следующее: "Спасибо, мы увидели, мы понимаем, что это была ошибка. Мы предпримем все, от нас зависящее, для того, чтобы в нашем эфире подобных ошибок больше не было".

И мы посчитали необходимым сделать предупреждение, чтобы человек не забыл об этих своих словах. И следил за тем, чтобы в его эфире подобного больше не было.  И хочу обратить внимание. Это, с моей точки зрения, совершенно точный и понятный подход.

Аналогичная история, если кто помнит, была при обсуждении ситуации, связанной с телеканалом "Интер". Действительно, похожие нарушения сделало целый ряд каналов. И если на заседании, на котором Ольга, кстати, тоже присутствовала, большинство этих каналов сказало, да, мы ошиблись. Объяснили ошибки. Там двухлетней старости программу поставили, не провели дополнительный редакторский контроль, мелькнул там Газманов, виноваты, больше не будем. Это одна история и одно отношение Нацсовета к подобному ответу.

И когда другой канал говорит: "А мы ничего не нарушили! Мы на самом деле правы и вы на нас осуществляете политическое давление!" Мы считаем, что когда канал покупает в новогоднюю ночь, в прайм-тайм года программу, из которой половину надо вырезать, я считаю, что каналу нужно подумать о своей политике по этому поводу.

Поэтому мы вынесли предупреждение. Обращаю внимание. Предупреждение не накладывает никаких финансовых санкций на предприятие, ни капли не влияет с нашей стороны на его редакционную либо другую политику. Это предупреждение.

И я хочу сказать, что у нас наладился в результате конструктивный диалог с телеканалом "Интер". Коллеги пришли, сказали. что там у них, возможно, есть юридические вопросы к нашему решению, но они понимают, почему мы его вынесли. И с моей точки зрения, эфир телеканала "Интер" изменился после того, как соответствующая санкция Нацсоветом была принята. И, ну, так я считаю, что как это было с "Эспрессо", прошло время, канал обратился к нам, мы сняли санкцию, потому что мы понимаем, наше предупреждение свою роль сыграло. И рекомендую всем телеканалам в подобных случаях действовать ровно таким образом. Я вот, к сожалению… Тут канал "112"  присутствует, да, наверно, обращаясь…

ЧЕРВАКОВА О.В.. А чи означає це, що ви хочете сказати, що ви зараз знімаєте санкції чи ні?

ШВЕРК Г.А. Я закончу, да. Я хочу обратиться непосредственно к ним, да. То есть в эфире телеканала "112" ежедневно идет речь о том, что Национальный совет забрал у них лицензию, влияет на их политику, там постоянно заставка о том, что мы как бы свободу слова практически уже заперли на телеканале "112" и там везде стоят наши люди с автоматами.

Я еще раз говорю, это предупреждение и у этого предупреждения есть технология принятия и отмены. При этом у "112" канала есть и технологические проблемы, не связанные со свободой слова и с эфиром, а то, что они получили 5 региональных лицензий, а на них вещает в нарушение соответствующих условий общенациональный канал – это родовая травма "112" канала и с ней надо тоже что-то делать. Мы встречались с их представителями, мы говорили: "Ребята, сделайте что-то". Мы, смотрите, мы никого не считаем врагом в нашем телепространстве, это партнеры, с которыми мы хотим  работать и взаимодействовать.  Но когда с нами воюют – нам трудно взаимодействовать с нашими лицензиатами. Спасибо.

АРТЕМЕНКО Ю.А.  Можно? Я просто хотел сказать.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Чекайте. В мене уточнення: чи означає це, що ви збираєтеся з якихось телеканалів зараз знімати попередження?

ШВЕРК Г.А. А мы постоянно снимаем и даем предупреждения. Те каналы, которые обращаются, есть процедура: телеканал в праве обратится с преду… с просьбой снять предупреждение. А мы проводим мониторинг, проверяем, произошло ли измененение. Если оно произошло, то мы имеем возможность снять соответствующее предупреждение. И снимаем, как это было с "ЭспресоТВ".

АРТЕМЕНКО Ю.А.  Я еще просто скажу. Знаете, я вот, например, считаю, что, знаете, предупреждение – это такой какой-то, для меня, рудимент советской системы. Законы все старые, уже устарели. Мы в условиях войны работаем с законами мирного времени. Дай Бог, бы мы работали, если бы была саморегуляция у каналов, понимаете. Ее нету, к сожалению. И поэтому, когда, например, в той же Польше, они говорят, мы за год дали маленькое количество нарушений. Или когда они говорят, мы проводим мониторинг на основании квартала. Потому что каналы не врут, каналы четко, четкие правила работы.

Мы больше, вот большинство членов Нацсовета, мы склоняемся к мысли – штрафы. Если мы говорим, что это бизнес, то, ребята, и вот то, что было в законопроекте Сюмар, в законопроекте, который вы вносите и так далее, штрафы – это бизнес. Маленькое нарушение – маленький штраф, большое нарушение – большой штраф.

Валентин Коваль, руководитель канала "М1" он сказал, что даже с отраслью не надо советоваться. Но штрафы должны быть такие, чтобы первый раз – я покривился, чтобы второй раз – меня Баграев вызвал и дал по голове, а третий раз, если такое нарушение – выгнал и исключил бы. И это  цивилизованный способ, понимаешь. И все равно через процедуру обжалования в суде. И не надо раздувать  истерию, знаете, надо  идти доказывать и говорить то, что, например, там  делают тысячу телеканалов.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Олександр Абдуллін, останнє питання.

АБДУЛЛІН О.Р. Я просто хотел сказать о том, что, к сожалению, "Савик Шустер студия" была отключена Всеукраїнського об'єднання  время Януковича, и сейчас как только вышла  первая  программа – это живой эфир. И включение, там была дискуссия, это не то включение, которое в принципе можно считать пропагандой и еще чем-то. Я считаю, что в данном случае, вы превысили свои полномочия  и занялись цензурой, что в общем-то… Я прошу прощения, я говорю от своего имени, я 90 дней простоял на Майдане и за то, чтобы вернулись такие ток-шоу, как было у Савика Шустера. 

И поэтому мне кажется, что здесь  была просто цензура.

АРТЕМЕНКО Ю.А.. Саша, дискуссионное мнение, я ж не собираюсь здесь говорить, потому что я привожу слова там, например, Гарика Каспарова. Предоставление эфира врагу, в данном случае не журналисту, а  именно представителю пропагандистского ведомства никакого отношения к  свободе слова не имеет. Цензура, знаете, цензура – это другие есть  механизмы. Цензура – это когда на тот же канал, любой канал,  который вы называете, приходят темники, и надо говорить. И у нас это не исчезло. Понимаете? Цензура, когда…

(Загальна дискусія)

_______________. Подождите, вы виносите попередження. А це означає, що один із каналів був вимушений заявити, що він відмовляється від цього  ефіру… (Шум у залі) … за когось особисто. Я просто хочу, щоб у нас на телебаченні залишились живі ток-шоу, живі, в прямому ефірі.

І я думаю, що це все  наше  завдання, щоб вони  залишились і збереглись, і не було так, як в Росії.

_______________.  Скажите, пожалуйста, а сколько уже передач было Савика Шустера на "112" канале? Как я представляю, три. Две следующие получили предупреждения?

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я, якщо дозволите, одну ремарочку коротку стосовно тези про зменшення кількості перевірок. Я вважаю, що це не дуже коректно так говорити, бо на самій же 46 сторінці Нацрада пише, що з лютого по липень засідання Нацради не проводились. Тобто майже півроку засідання Нацради не проводилися. І це одна із причин, сама ж Нацрада вказує, чому зменшились перевірки. Якщо ж ми ці порахуємо 5 місяців, то реальна кількість перевірок навіть зросла.

ШВЕРК Г.А. Юра, и давайте не будем сравнивать 2014 год  с предыдущим.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я тому, я розумію, що некоректно взагалі оцінювати 2014 рік і оцінювати складно роботу Національної ради, тому що вона працювала не в простих умовах і змінився склад Національної ради. І ми очевидно це розуміємо. Але просимо так само і коректності у висновках і самої Нацради. Дякую.

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Коллеги, давайте, я предлагаю просто вернуться немного в формат нашей повестки дня и вспомнить, что мы обсуждаем звіт Нацради. Когда это превращается фактически в некий завуалированный спор между людьми, которые любят Шустера по каким-то причинам, например, потому что кое-кто из их политсилы может там чаще присутствует, чем другие люди, да. Когда у нас какие-то, знаете, когда мы начинаем здесь оперировать подтекстами, да, то эта дискуссия выходит за рамки нашей повестки дня и здесь можно начинать очень длинный разговор от нас от всех о том, почему эти слова произносятся, кем они произносятся, вот, ну, я от себя в том числе говорю. Поэтому я предлагаю все-таки вернуться в повестку дня, уже 4 часа дня. И в повестке дня у написано, да: мы голосуем и одобряем или не одобряем, на ваше рассуждение, звіт Нацради.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Сергію, я прошу, давайте все ж таки дотримуватися того, що ми там затвердили. І зараз у нас за порядком денним якраз має виступити представник громадськості. 2 хвилини, я думаю, що ми надамо представникові нашої Громадської ради. Хто буде виступати? Ну, я не думаю, що ми виходимо за рамки нашого порядку денного, оскільки попередження також стосується діяльності Нацради, тому ми обговорюємо діяльність, яка зафіксована в світі.

Хто від громадськості виступатиме? Будь ласка.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Я перепрошую, Громадська рада не розглядала це питання. Тому що ми ж зараз в стані переформатування. Тому ніхто з Громадської ради не уповноважений фактично виступати від імені Громадської ради. Якщо регламент передбачає, то хтось, може.

 (Не чути)

ЧЕРВАКОВА О.В.. Ну чому? Це член Громадської ради, звичайно, що можна, да, да.

ОСТАПА С.В. Я хотіла запитати. Які шанси у каналу "Культура", на базі якого також має бути створене суспільне мовлення, отримати ефірну ліцензію? На разі зараз канал "Культура" мовить тільки на супутнику.

АРТЕМЕНКО Ю.А.  Ну, дивіться. Перше. Я не знаю самої ідеології. Пан Зураб Аласанія може розповісти. Бо, знаєте. Нема його? Вийшов. Бо це, знаєте, я хотів би канал "Культура" розглядати як спільне і так далі. Але є дві речі, от, пан Владислав додасть, але політична річ, я хочу сказати таке. Що ми завжди йдемо назустріч таким речам. І, власне, побудова державного FM-мовлення – це один з елементів. Але наявність частот. Питання. Чи є УДЦР, прорахує і так далі.

І друге. Ви знаєте, що до переходу… Давайте, пане Влад, скажи.

СЕВРЮКОВ В.В. Моя думка наступна. Що зараз ми чекаємо нового Закону про суспільне мовлення. І там, наскільки мені відомо, зараз в проекті три канали суспільних. І один з них, канал "Культура", має стати суспільним каналом. Як тільки цей закон буде прийнятий, я думаю, що Національна рада зможе запропонувати провайдеру розширити кількість каналів, наприклад, і проліцензувати в цифрі. Це як один з варіантів.

Но моя думка, що цей канал вже має з'явитись і отримати повноцінний цифровий канал з національним покриттям.

АРТЕМЕНКО Ю.А. І у мене питання. Можна, питання у мене. Не питання, відповідь. До пана Олександра, я не встиг сказати. Саша, от, я бачу як громадянин країни, і ти бачиш, що відбувається, і де там неправосудні рішення, і де хабарі, і так далі. Знаєш, я не хотів би, я пишаюсь тим, що, ну, давайте чесно, давайте  я інакше скажу, чесно. Як раніше вирішувалися це питання? Як носили хабарі за те, щоб не чіпали або не чіпали там телекомпанії? У нас немає зараз такого принципу. Спитайте, да, да. Спитайте, спитайте своїх друзів, спитайте керівників, хоть хоч один привид і так далі. Навпаки, я навіть ті речі, які, знаєте, коли хоче там побудувати моніторинговий центр там телекомпанія, у нас немає грошей, я боюся, хоча насправді це правильно, це, знаєте, це разом і так далі, навіть боюся ..... брати.

Тому якщо є факти, що хтось там за частоти бере чи там за якесь рішення – скажіть, будь ласка, мені, скажіть прокуратурі, скажіть там  кому-завгодно, ми пресікаємо це. Я не... Как это сказать? Не могу отрицать, что хтось там каже, що я заніс там туди і туди-то. Дайте таку людину. Жодної гроші...

(Не чути)

ЧЕРВАКОВА О.В.. Шановні колеги.

АБДУЛЛІН О.Р.  ... про те, що це дійсно одне з найфаховіших....

... і я просто називав варіант, який існує. Тому я зразу хочу сказати, що тут питання так не ставилося.

Я просто хочу сказати, що, по-перше, ми знаходимося зараз в Комітеті по свободі слова і наше завдання – відстоювати свободу слова. І тому, якщо ми десь відчуваємо, що є, з нашого, з мого погляду, перебільшення  повноважень, я про це хочу сказати. У вас є доводи – ми їх вислухали. Тобто головне, щоб ми не повернулися до часів цензури, головне, щоб ми зберегли це найкраще, що в нас сьогодні є в телебаченні і нарощували наші можливості. Тому це був обмін думками і я сподіваюсь, що ви теж почули нас і нашу стурбованість з того, що все ж такі живі ефіри нам треба зберігати, якщо є така можливість, і зробити все від нас залежне, щоб воно дійсно і відповідало законам України і в той же час не мало ні якихось спроб натиснути і на ведучих, і на тих...

АРТЕМЕНКО Ю.А.  Пані Ольга, я просто одне питання, відповідь пану Олександру.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Давайте, може, ми вислухаємо все ж таки телеканали з цього приводу. У нас тут є представники, може, хтось висловитися.

КЛІТНА Н.І. .  Ольга Червакова, можна виступити?

ЧЕРВАКОВА О.В.. Так.

КЛІТНА Н.І.  Дякую. Наталія Клітна, Асоціація правовласників і постачальників контенту. Я хотіла б подякувати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, що було приділено дуже багато уваги не тільки безпеці, але дерегуляції галузі. І, дійсно, було прийнято у провайдерів програмної послуги здійснилась дерегуляція, було прийнято оновлення положення про ліцензування провайдерів програмної послуги. Також було скасовано рішення попереднє Національної ради (1260) щодо правил формування провайдерів програмної послуги. Велика подяка. Це перше.

І більш побажання на майбутнє. Я хотіла б звернути увагу членів Національної ради, що наприкінці минулого  року і початок цього року ініціативна група з Асоціації правовласників та члени Громадської ради Національної ради (це Роман Хімич, Олександр Глущенко). Ми разом з одним патріотичним провайдером програмної послуги регіональним здійснили експеримент на мережах щодо Інтернет-мовлення. Мовлення російських каналів у мережі Інтернет. Нам потрібна дуже ваша допомога з вирішення  цього питання. Тому що цей провайдер програмної послуги одночасно є  Інтернет-провайдером. І ми підрахували, що близько 25-30 відсотків тих самих абонентів вони, дійсно, ті ж ресурси російські отримують до них доступ. Тому ми це питання вже розглядали на групі по провайдерах. Тому ми дуже вас просимо, ми як від провайдерів я зараз виступаю, що ми маємо просити народних депутатів та Національну раду створювати умови, щоб бізнес був у рівних умовах, бо це десь неправильно.

АРТЕМЕНКО Ю.А. У них технологічна нейтральність, ви знаєте, ……… це робити. У п'ятницю зайдіть, ми поговоримо про це. А, на середу навіть, да. На робочу групу на середу винесемо.

ЧЕРВАКОВА О.В. . А, да, Ольга Большакова – 2 хвилини. І будемо переходити до прийняття  рішення.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Дякую. Я також хочу підкреслити, що я, власне, виступаю не від Громадської ради, хоча я є її членом, а від Незалежної асоціації телерадіомовників.

Це перший рік, коли наша організація не подавала зауваження до звіту Національної ради, через те, що ми, в принципі,  достатньо позитивно і високо оцінюємо роботу цього складу Національної ради. Втім, ми та наша організація також дуже занепокоєна тим, що турбуючись за національну безпеку, інформаційну безпеку українського телерадіопростору, Національна рада дуже надмірно, на нашу думку, втручається у регулювання контенту і застосовує санкції за ті ефіри і ті передачі, які на такі санкції не зважують.

І, на нашу думку, я хотіла б заперечити пану Шверку, це така риторика, яку ми вже чули за часів попередніх складів Національної ради. Попередження  Національної ради – це не просто попередження, це підстава для відмови у продовженні ліцензії. Тому це доволі небезпечна санкція, ми просили б Національну раду бути більш обережною з нею. Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А.  Почули. Є тільки одне скажу, пані Оля. От знаєте, це і до пана Олександра. От ефір, дискусійне питання: чи, хто має регулювати і контент в умовах війни, в умовах, коли...? От  дискусійне, я не хочу казати.

Я вам приведу приклад один. Сполучені Штати Америки – взірець демократії. Джанет Джексон, під час концерту випала, вибачте мене, грудь. Що було? Страшенний скандал, було попередження, було прийнято рішення про відтермінування там трансляції із затримкою на одну хвилину – от так от  відреагувало суспільство. Я не хочу зводити ці випадки, але я вам хочу сказати, що дуже дискусійне питання і у кожного є своя думка, я її поважаю – моя і...

ЧЕРВАКОВА О.В.. Шановні колеги, шановні колеги.

 (Не чути)

ЧЕРВАКОВА О.В.. Абдуллін хотів...

АБДУЛЛІН О.Р.  Я хочу сказати, що після подій 11...

(Не чути)

ЧЕРВАКОВА О.В. . Так, хто ще бажає виступити?

Богдан Онуфринк.

ОНУФРИК Б.С.  А вчора, пане Олександр, пане Олександр, а вчора в демократичній і мирній Франції було затримано двох журналістів-фотографів  лише за те, що вони фотографували літальний апарат. Тобто по-різному можна оцінювати будь-який факт і  так далі.

Якщо можна, я вже продовжу. Дуже коротко по темі. Я  пропоную звіт  національної ради схвалити. Рекомендувати Верховній Раді включити його до порядку денного для розгляду. Перше.

Друге. Національна рада фахова і працює професійно. Ми маємо це всі визнати. Я думаю, що це визнають і медіа спільнота, і депутати Верховної Ради. Підтвердженням цьому є ще й те, що  ті спроби сьогодні "нагнути" Національну раду, які робляться з різних сфер впливу, успіху зазвичай не дають. І мені б хотілося, і думаю, що комітет в цьому плані буде допомагати Національній раді, щоб ви не боялися приймати сміливі, правильні рішення. А ми живемо не в мирних умовах, ми живемо в особливий період, і багато журналістів вимагають введення військового стану. Так при введенні військового стану відключати вас з ефіру будуть на Національна рада, а комісар с пістолетом. Так що це по-різному можна все оцінювати.

Але останнє застереження. В цих умовах для того, щоб ніхто не звинувачував у цензурі і загрозам свободі слова, Національна рада має діяти дуже суворо з процедурою. Я невипадково наголошую на цьому. Тому що вас звинуватять в тому, що ви виносите попередження, не провівши перед цим перевірки. Попередньо це юридична норма, яка закладена в законодавстві. це не просто попередження гаїшника на дорозі, це є інструмент впливу, серйозного впливу на телерадіоорганізації, які дає підстави при повторенні залишити телерадіоорганізацію без ефіру. Тому я би дуже просив, пана Георгія передусім дуже, тому що мені видається, що ви програли "Інтеру" тому, що  ви не дотрималися процедури. (Шум у залі)

Ну програєте.  (Шум у залі) Програєте.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Шановні колеги! Я думаю, що ми впритул наблизилися вже до прийняття рішення. Пане Богдане, закінчуйте.

ОНУФРИК Б.С.  Тому що…  Я перепрошую. Тому що вони звертають увагу якраз на процедури. Не на суть проблеми, а на процедури. Демократія передбачає процедури. Це єдине побажання. Дякую.

______________. Я згоден, пане Богдане. Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Колеги, я думаю, що ми впритул наблизилися до прийняття рішення. У нас є проект рішення якраз те, про що говорив Богдан Онуфрик. Я думаю, що перед тим, як приймати рішення, тут ще Юрій Павленко хоче висловити окрему думку. Тому що в проекті нашого рішення значиться про те, щоб схвалити звіт Нацради і рекомендувати Верховній Раді його заслухати на своєму пленарному засіданні.  Я так розумію, що є альтернативна пропозиція у Юрія Павленка. Дві хвилини, будь ласка.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні члени Національної ради! Шановні члени комітету! Я, власне, наскільки зміг здійснив аналіз звіту, у мене вийшло приблизно на 22 сторінки зауважень, які я із задоволенням за підсумкам комітету передам Національній раді з тим, щоб ви його максимально використали в своїй подальшій роботі.

Знову ж таки, я ще раз хочу наголосити, що максимально розумію всю складність в якій відбувається розгляд сьогодні звіту за 2014 рік і всю складність роботи Національної ради за 2014 рік. Разом з тим, ряд зауважень, застережень вважав би за необхідне висловити з тим, аби вони просто не повторювалися в майбутньому.

Насамперед не буду довго говорити, але ще раз наголошую, вважаю, що в звіті недостатньо уваги приділено питанням захисту інформаційного простору України і це в звіті наступного року має бути значно більше приділено уваги, значно більший пріоритет в роботі Національної ради.

Підтримати пропозицію колеги, пані Олени, з тим, щоб не тільки карати, але все-таки Нацрада має бути і регулятором, тобто створювати умови для того, щоб з'являвся якісний українськи контент.

А мої застереження до уряду завжди були, який нічними голосуваннями до Закону про бюджет, фактично, ліквідував і так невеличкі пільги, які були для виробників української продукції і не хоче продовжувати мораторій, який закінчується на ПДВ, зокрема, який закінчується 1 січня.

Для телесеріалів фактично немає ніякої протекціоністської політики з боку сьогодні уряду і влади, і це, до речі, одне із застережень "Опозиційного блоку", який так само як і "Народний фронт", стоїть на засадах соборності, єдності і незалежності української держави. І тут повірте у жодного члена "Опозиційного блоку" нема відмінностей з будь-яким представником "Народного фронту". Можуть бути деталі, деталі в реалізації кожної цієї позиції, але по суті відмінності немає.

Наступний важливий момент. Без сумніву, позитивно оцінюючи міжнародну діяльність і співробітництво Національної ради, хотів би звернути увагу, що є цілий ряд критичних зауважень міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ. І тут як громадянин і член комітету я вважаю, що ну не можна дозволяти дискредитувати державу діями Національної ради, тому що все-таки Національна рада це є серйозним аґентом української держави. І в даному випадку кожне рішення має бути максимально переконливим, з доказовою базою, щоби ніхто не мав право його поставити під мінімальний сумнів.

Що стосується деяких інших порушень. Знову ж таки хочу звернути увагу на звіт, детально його опрацьовуючи, що переважно в звіті це тільки позитиви, які є в роботі Національної ради, а дуже мало негативів і проблем, і тут теж, я вважаю, не достатньо опрацьовано, тому що розуміння проблеми це вже  півкроку до її вирішення.

Тому сумнівними для мене є питання щодо законності проведення перевірок ліцензіатів, неправомірності застосування санкцій до представників телеорганізацій. Є питання щодо рішення (1458) про тестове мовлення телеорганізацій на території АТО щодо його справедливості і ризику надання переваги одним над іншими телеорганізаціями. Є сумніви щодо  надання переваги одним перед іншими в частині призначення санкцій за аналогічні порушення, власне, те, що звучало в питаннях. Причому навіть є сумніви, чи були ці порушення. Так, згідно з законом. Чи це просто суб'єктивна думка членів Нацради не підкріплена відповідно рішенням суду. Тут теж важливо, щоб рішення суду воно передувало будь-якій каральній санкції, яку застосовує Національна рада.

Без сумніву, важливим питанням є питання штрафів, і тут була дискусія щодо законопроекту. Сьогодні закон передбачає і дає можливість Нацраді встановити штрафи за погодженням з Кабінетом Міністрів. Так каже закон. То що не дає сьогодні Нацраді погодити оцей перелік і форми штрафів  з Кабінетом Міністрів? Візьміть за горло міністра фінансів, використайте вплив от комітету, де представлена більшість і представлений фактично Кабінет Міністрів. Чого ж ви цю відповідальність перекладаєте на фактично Верховну Раду? Хоча це сьогодні виписані повноваження Кабінету Міністрів. І я переконаний, що  тут  можна  доопрацювати, і це рішення  все-таки випустити.

І наостанок. Звичайно, є ще цілий ряд застережень. Я думаю, що в робочому порядку  зможемо ще їх опрацювати. Але дуже важливо, і це ризик не цього складу Національної ради, а тим більше те, що Юрій Анатолійович говорив, це я можу теж підтвердити, стосовно чесності та  максимального намагання прозоро працювати Національній раді. Це ризик всі Національних рад. Певна заангажованість і процедура призначення і обрання членів Національної ради вона несе в собі ризики, потім впливу тих чи інших політичних сил чи тих чи інших органів влади на рішення  Національної ради.

Тому я не виключаю, що на часі, можливо, і дискусія в рамках комітету, Громадської ради і разом з Національною радою розглянути нову форму, більш прозору, з тим, щоби більш незалежним був орган – Національна рада, побачити чи, скажімо, створити нову процедуру затвердження члена Національної ради з тим, щоби не викликало взагалі жодного бажання і можливості впливу на рішення Національної ради будь-якої політичної сили, фракції чи будь-якого органу влади. Розумію, що це питання не сьогоднішнього дня і навіть не року, але я вважаю, що це питання дискусії, тим більше, от Юрій Анатолійович підтвердив, говорячи про минулий склад Національної ради, яка була дуже під впливом якихось представників попередньо злочинної влади.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Юрій Олексійович, закінчуйте.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому цей ризик є, і його треба, очевидно, мінімізувати. Враховуючі ці застереження, я не зможу голосувати "за", але я з величезною впевненістю і величезною довірою ставлюся до складу Національної ради. І бажаю, щоб за звіт 2015 рік я голосував першим "за", в усякому разі максимально до цього долучусь. Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Дякую.

Шановні колеги, отже, я думаю, що ми впритул все ж таки наблизилися до прийняття рішення. Юрій Олексійович, ми ваші 22 сторінки долучимо до сьогоднішнього протоколу засідання, да, і роздамо, за бажанням, кожному члену Нацради. Хоча, ні, вони ж на сайті оприлюднюються.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні, ні, я обов'язково передам. Єдине, за результатами сьогоднішнього обговорення, а, справді, я дякую і членам Нацради, і голові Національної ради, на деякі питання, які були для мене сумнівними, я отримав вичерпні відповіді, тому певні корективи, скажімо, в свої зауваження обов'язково внесу.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Шановні колеги, дозвольте мені, будь ласка, зачитати проект рішення, за який зараз пропонується вам проголосувати.

Проект рішення. Перше, рекомендувати Верховній Раді України включити питання про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік до порядку денного пленарного засідання другої сесії восьмого скликання.

Друге, рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік схвалити.

Третє. Доручити голові Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сюмар представляти позицію комітету під час розгляду питання про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Які ще пропозиції є? Ні? Тоді я прошу, будь ласка, проголосувати. Хто за такий проект рішення? Дякую. Хто проти? Утримався один. Дякую. Рішення прийнято, шановні колеги.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Пані Ольго, можна, я заключне слово? Я так розумію, що. Я хотів би подякувати. Але насправді, знаєте, от, відповісти просто одним питанням, те, що казав пан Юрій. Національна рада, у нас чотири від чотирьох обирається. Ми подивилися досвід других країн. Там десь Прем'єром призначається, десь цьому. І Національна рада, це, знаєте, це наслідок парламенту. Це збиток, відліпок суспільства.

Якщо, вибачте мене, я теж як колега можу сказати, народний депутат, який був. Якщо у нас народні депутати перебігають з однієї фракції в іншу, так що, членів Нацради ми будемо розганяти і так далі? Ми маємо виплекувати, знаєте, росити фахівців в цій галузі. Тому але спасибі за розмову.

Ми відкриті. Давайте частіше зустрічатися. У нас, знаєте, і договорювати, я розумію, там, де партійна дисципліна – ви будете очі опускати і голосувати так. Ну, це, ну, я живу в конкретній країні. Але я хотів би, щоб все ж таки навіть, коли такі рішення, щоб вони були чесні рішення.

ЧЕРВАКОВА О.В. Питання тут не в партійній дисципліні.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ні, я ні в докір до когось конкретно. Я просто взагалі кажу.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Ну, насправді тут давайте говорити чесно, що всі ми зараз живемо в епоху змін і вчимося на власних помилках в тому числі якось долати ті виклики, які перед нами постають. І телеканали, які не знали взагалі, як жити і як висвітлювати, коли проти твоєї країни відбувається військова агресія. Я так само народні депутати, які, ну, просто опинилися, да, перебігали вони раніше, які опинилися в такій ситуації, коли треба, ну, не знаєш, за що хапатися, що врегулювати.

І так само Нацрада. Просто тут треба знову-таки не перегинати палку і не призвести, думати про те, щоб не призвести до того, щоб нашкодити в цій боротьбі. Тому що ми як би з вами на одному боці, але я прошу вас до уваги, і також взяти і ті зауваження, про які казала Ольга Большакова. Тут теж треба не нашкодити і не зробити, щоб розіграла така боротьба за мир, щоб  каменя на камені не лишилося.

Колеги, я хочу подякувати всім вам.

І ще на останок одне оголошення з приводу засідання по Коцабі. Завтра о 14.30 кімната 11, Грушевського, 18/2 відбудеться засідання комітету з Генеральною прокуратурою. Я не розумію, закрите воно чи відкрите?

КОНДРАТЮК О.К.. Закрите засідання.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Закрите засідання.

Тому воно буде без преси. Чому ми ухвалили таке рішення? Тому що там лунали певні якісь речі, які можуть нашкодити слідству. Тобто я запрошую завтра всіх на це засідання.

 І з приводу ще прес-поінту. Будемо голосувати це рішення, звернутися до регламентного комітету, щоб вони нам дали інформацію?

АБДУЛЛІН О.Р.  Давай звернемося.

ЧЕРВАКОВА О.В.. Тоді давайте приймемо рішення звернутися до регламентного комітету, спитати, скільки коштує ця конструкція і яким коштом… Будемо голосувати за те, щоб…

 (Не чути)

ЧЕРВАКОВА О.В.. Ні, питання в тому, що це не може регулюватися такими пропозиціями, оскільки це цивільно-правові відносини. Це тільки…   (Шум у залі)

 Я всім дякую. Оголошую засідання закритим, дякую, шановним членам Нацради.