Анонси подій

Перейти до розділу
21 червня 09:10
11 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 16:18
4 липня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
20 червня 18:30
Комітет: при розгляді будь-яких питань ми зобов’язані неухильно дотримуватися Конституції і законів України в інтересах Українського народу докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2016 рік

18 травня 2016, 09:44

Стенограма від 18.05.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

 

18 травня 2016 року

 

Веде засідання Голова Комітету Сюмар Вікторія Петрівна.

СЮМАР В.П. Колеги, починаємо засідання. Сьогодні до порядку денного у нас внесені такі питання.

 Перше питання – проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо обсягу національного україномовного аудіовізуального продукту в мовленні телерадіоорганізацій), № 4408.

Друге питання – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення".

Третє – проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо заборони поширення в мережі Інтернет інформації, якою порушуються особисті немайнові права), № 4401.

Четверте – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів та електронних сигарет, № 4507.

В "Різному" – про проект Положення про Громадську раду Парламентських кореспондентів при  Прес-службі Апарату Верховної Ради України.

Про розгляд пропозицій Прес-служби щодо внесення змін до Положення про порядок акредитації журналістів.

І про погодження кандидатур представників Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики до складу оргкомітету сьомого Українського форуму з управління Інтернетом.

Також я з голосу прошу внести до порядку денного законопроект 3822, якраз над яким працював комітет. Ми добре знаємо всі цей законопроект. І нам надійшов якраз висновок Науково-експертного управління з цього приводу.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це внести до пункту першого, так? Бо воно там підпадає.

СЮМАР В.П. Фактично. Так, так.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І в "Різному" відповідно до рішення комітету готовий доповісти щодо плану перебування і проведення виїзного засідання в Донецькій і Луганській областях.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Олексійовичу. Звичайно, так, послухаємо. Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Є, колеги. Дякую.

Віце-прем'єр з гуманітарних питань В’ячеслав  Кириленко присутній на нашому засіданні. Ініціатива про мовні квоти надходила від нього. Давайте розглянемо обидва законопроекти разом – 4408 і 3822. Я пропоную їх разом розглядати, оскільки я вважаю, що фактично за предметом свого розгляду це аналогічні законопроекти, які мають призвести, скажемо так, до аналогічних результатів.

ІЗ ЗАЛУ. А де текст цього другого?

СЮМАР В.П.  3822 є у вас розданий. Секретаріат роздає зараз.

Гаразд. Тоді почитаємо 4408, щоб ви могли ознайомитись з наступним законопроектом. Скажіть, будь ласка, чи є у нас хтось із авторів? Ага, пан Мацола. Чудово, я пропоную тоді вам коротенько розказати нам про цілі і завдання та ідеї закону. Прошу.

МАЦОЛА Р.М. Шановні колеги! Доброго дня. Цей законопроект, це фактично проект про внесення змін, має деякі, скажемо так, бажання уточнити деякі речі, а саме: слово "може" замінити на слово "обов'язково". І в основному його завдання – це консолідувати українську мову на нашому телепросторі.

Таким чином, просто пропонується ввести квоти, якщо це можна так назвати, на ефір в телемовному просторі.

СЮМАР В.П. Ну, ідея була квоти української мови.

МАЦОЛА Р.М. Навіть не квоти, а більше популяризувати. Тобто ми можемо дискутувати там відносно відсоткового, тому що у мене є там на руках висновок науково-експертної оцінки. То це все може бути, це є дискусія, тому що ми пропонуємо одне, спільно з членами комітету ми готові знайти те рішення, яке задовольнить, скажемо так, усіх. То ми не принципово там – такий розподіл чи такий. Задача яка? Дати можливість все-таки молодим виконавцям отримувати якийсь додатковий ефір україномовний і популяризувати українську мову саме в телерадіопросторі.

СЮМАР В.П. Я так і думала, що ми тут є однодумцями, тому що фактично мета законопроекту дійсно співпадає з законопроектом 3822, над яким працював комітет. Єдине, що ми вже доопрацьовували його трохи більш ретельно і з санкціями і, як на мене, більш коректно в контексті от якраз медійного законодавства, оскільки у вас тут передбачаються такі речі, як переоформлення ліцензій і інші речі,  які для телерадіоорганізацій будуть, відверто кажучи, достатньо проблематичними.

Тому я все-таки пропоную, давайте ще раз глянемо 3822. І ви подивитеся, чи можемо ми тут бачити, що ми досягаємо тієї самої мети, яку ви ставили своїм законопроектом у такому разі.

Колеги, 3822.

ІЗ ЗАЛУ. Альтернативний?

СЮМАР В.П. Ні. Колеги, це те, що ми з вами працювали, законопроект, який передбачав квоти, який ми доопрацьовували в рамках робочої групи, в якій міг працювати фактично кожен народний депутат. І багато хто і працював, і от Ольга Червакова давала свої пропозиції зокрема. Ми все це добавили, всі, хто працював над цим законопроектом. В ньому мова йде дуже конкретно, що радіоорганізації забезпечують частку пісень словесно-музичних творів державною мовою – не менше 35 відсотків від загального звучання таких пісень. Тобто ми фактично вивели звідси форматні радіостанції, тому що якщо пісень немає, то зрозуміло, що ця норма тут не діє. Ми передбачили фактично перехідні моменти, коли мова йде про 25-30 і 35 відсотків в контексті встановлення такої квоти для пісень українською мовою і передбачили відповідні санкції за невиконання цих норм, оскільки в контексті цього було найбільше дискусій.

 Тому, зважаючи на це, зважаючи на той підхід, який сповідує комітет в контексті захисту українського інформаційного простору, мені здається, що це може серйозно стимулювати і українську культуру, українську музику,   українських виконавців, українських авторів, зрештою, і стимулювати якраз українську музичну індустрію і відповідно захищати український інформаційний простір.

Тому моя пропозиція – обговорити цей законопроект і рекомендувати Верховній Раді схвалити його за основу з наступним доопрацюванням відповідно до пропозицій народних депутатів. Власне, це збігається і з висновком Науково-експертного управління. Прошу.

ІЗ ЗАЛУ. Всі – за. Підтримуємо.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Моя позиція зрозуміла. Я би сказав – і в цілому.

КИРИЛЕНКО В.А. Можна?

СЮМАР В.П. Так, прошу.

КИРИЛЕНКО В.А. Шановна пані Вікторіє! Шановні колеги народні депутати! Це законопроект, який ви вже розглядали в комітеті. Але він відомий також і тому, що він дебатується в суспільстві вже досить протягом тривалого часу. Щонайменше півроку ця тема дуже інтенсивно обговорюється. І після першого засідання було створено робочу групу, в якій брали участь представники практично всіх структур, а головне – представники музичної спільноти, громадські активісти, депутати – члени комітету. І напрацьований, на мою думку, компромісний варіант редакції, який передбачає квоту в 35 відсотків, це менше, ніж пропонувалося в першому законопроекті, і поетапне запровадження цієї квоти протягом трьох років – 25 - 30 - 35 відсотків. Плюс вводяться зміни до Закону  про Нацраду і цим самим забезпечуються повноваження Нацраді здійснювати моніторинг за дотриманням частки пісень українською мовою у радіоефірах, ну і передбачені відповідні зміни до ліцензування радіостанцій.

Таким чином, всі проблемні моменти, які не були враховані в першому варіанті законопроекту, в цьому варіанті враховані. Ну і протягом цього часу, поки обговорювався законопроект і в парламенті, і поза парламентом, відбувалася дискусія щодо можливості запровадження цього законопроекту в середовищі музичному також.

І думаю, станом на сьогодні вже ні в кого не виникає сумніву, що таку невелику - 35 відсотків - квоту можна заповнити якісною українською музикою, причому мова йде лише про пісні, про словесно-музичний твір. Всі розмови, які були до того, що це ударить по блюзу, по інструментальній музиці, вони не мають під собою підґрунтя, оскільки чітко мова йде про радіостанції, які, в основному, транслюють пісенні твори. Плюс зібрана велика кількість підписів на підтримку цього законопроекту. Ну і, на мою думку, суспільство в очікуванні позитивного рішення від Верховної Ради України. І ясно, що першим етапом це може бути ваше рішення як членів профільного комітету. Я прошу підтримати цей законопроект.

СЮМАР В.П. У мене тільки одне уточнення, колеги. Автор законопроекту сказав, що в нього комітет бюджетний. А я тут не бачу нашої норми про 25 – 30 і 35 поетапно.

ІЗ ЗАЛУ. Це перехідні положення.

СЮМАР В.П. А чому?

ІЗ ЗАЛУ. Це порівняльна таблиця. В тексті закону є.

СЮМАР В.П. На третій сторінці в тілі закону.

(Іде загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Я перепрошую, це нам тільки роздали зараз текст, тому депутати мають ознайомитися. Вся проблема, що лише зараз його роздали.

Є ця позиція. Відповідно це справді той текст, який був напрацьований в комітеті,  щодо якого ми, власне,  шукали компроміс.

 Колеги, є якісь думки, пропозиції інші, відмінні від того, що я висловила?        

КОНДРАТЮК О.К. А лишили часові проміжки, наскільки я розумію?

СЮМАР В.П. Лишили часові проміжки. Давайте це питання виносити до другого читання. Це моє прохання таке. Це ми зможемо легко насправді, якщо будуть відповідні пропозиції, дискутувати до другого читання. Дуже прошу зараз за основу його підтримати. Це справді те, що очікує сьогодні суспільство.

Прошу, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги! Я так розумію, ми розглядаємо  відразу два законопроекти, так, і "Юринець і компанії", і Медуниці.  На жаль, оцей законопроект Юринець, він повністю повторює те, що було в першому варіанті Медуниці практично. І другий законопроект, який, власне, представляв віце-прем'єр-міністр, він дійсно враховує більшість тих зауважень, які були висловлені членами комітету і в рамках робочої групи теж розглядалися.

Тому я пропонував би, що стосується законопроекту 4408 Юринець, щоб не робити альтернатив у залі Верховної Ради, звернутись до народних депутатів його відкликати, але рішенням комітету в будь-якому випадку направити авторам його на доопрацювання.

 Що стосується законопроекту 3822, доопрацьований варіант, звичайно, непросто його буде запроваджувати. На жаль, так само він  не в повній мірі дає вирішити ту мету, яку він ставить для того, щоб підтримати українських виконавців і пісні українською мовою, разом з тим, це може бути тим компромісом, який буде кроком вперед для розвитку української пісенної культури. Тому я також підтримую вашу пропозицію – з основу в першому читанні.

І ще дуже серйозно, бо тут є зауваження, не хочу зараз починати друге коло дискусій, але є цілий ряд пропозицій, які є і у колег, власне, і у спільноти, які можна було б врахувати і серйозніше продискутувати, зокрема і з урядом, вже на підготовці до другого читання.

Звичайно, дуже б хотілося, щоб подібні законопроекти були законопроектами урядовими, а не через народних депутатів. Бо якби це був урядовий законопроект, тоді були б якісь додаткові гарантії і зобов'язання уряд брав би ще на себе з точки зору  підтримки українських, у даному випадку, виконавців і українського радіо, яке знаходиться зараз не в найкращому стані.

 Я думаю, що коли ми ще поїдемо в Донецьку і Луганську область,  ми там ще побачимо на тій території, яка контрольована Україною, як там не вистачає українського радіо, причому не важливо якою мовою, головне – щоб там були правильні позиції, які б доносилися до людей. І вони б відчували свою приналежність до України і увагу України до себе. Інколи це легше робити російською мовою  -  от у даному випадку.

Але, я думаю, ми в рамках комітету це побачимо і відчуємо. І можливо, от цей аспект, він до другого читання, після роботи нашого комітету в Донецькій і Луганській області, теж буде нами врахований. Можливо, уряд так само нас почує і в цьому плані.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Олексійовичу, за вашу патріотичну позицію. В даному випадку – це представник "Опоблоку". І дуже приємно, що ми тут однодумці з таких принципових насправді питань.

Відповідно стосовно недопрацювань – взагалі ми з вами вже звикли, що ми з вами беремо дуже часто на себе ініціативу і в захисті українського інформаційного простору. І система виконавчої влади далеко не завжди, я маю на увазі в першу чергу профільне Міністерство інформаційної політики, яке створювалося, власне, з цією метою – захисту українського інформаційного простору, ми від них не бачимо продукованих документів на це. Але хто може, той і бере на себе відповідальність і робить.

Тому я пропоную зараз зробити цей дуже важливий крок, якого сьогодні від нас очікують, схвалити за основу і далі працювати над ним до другого читання. Хто за цю пропозицію, в даному випадку – 3822?

СЕВРЮКОВ В.В. Можна ще висловитися?

СЮМАР В.П. Прошу?

СЕВРЮКОВ В.В. Ще слово можна?

СЮМАР В.П. Звичайно.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу сказати, що  по першому законопроекту, там, звичайно, навіть у самих понятійних речах є проблеми. Тому я теж вважаю, що його варто все ж таки на доопрацювання. Там навіть визначення програми неправильне з точки зору того, як воно в законі вказано, неправильно описано. Тому, мені здається, його точно треба буде доопрацьовувати, а якщо буде прийнятий цей, то, можливо, і немає змісту в ньому.

 Щодо цього проекту - звичайно, він набагато краще зараз виглядає, ніж той, що був перший, і завдяки тим пропозиціям, які від комітету були. Я би тільки зауважив, що я от бачу два моменти ті, що пропонувались мною особисто. В цьому законопроекті відсутня підтримка молодих виконавців. Тобто ми не даємо таку, в принципі, загальноєвропейську можливість для молодих пісень, для нових виконавців мати коефіцієнт. Я пропонував два.

Можливо, можна говорити про коефіцієнти. Але якщо такої норми немає, то, як показує досвід, на ринку виходить так, що грають тільки старі хіти, тобто суцільно стара музика, і для молодих виконавців важче потрапити, бо радіо так влаштоване, що крутить хіти, тобто розкручені пісні. Але як же їх розкрутити, якщо вони не мають преференцій і музичному редактору завжди цікавіше поставити знайому, перевірену часом пісню? Це перше моє таке зауваження.

І друге зауваження – що, в принципі, так само я попонував для форматних радіостанцій, не тих, що без слів, а форматні станції, які зі словами, мають словесні твори, ми, звичайно, дуже звужуємо, якщо не буде ніяких виключень. Тому, звичайно, я розумію: дуже дискутабельна норма і не дуже всі довіряють Національній раді, але все ж таки моя думка, що має бути вирішено для якихось форматних станцій. Тобто, умовно кажучи, не станцій італійської музики. Ну чому не має Україна слухати якусь там європейську якісну музику і так далі? Тут треба, можливо, ще чи подискутувати до другого читання, але це теж, мені здається, трішки дискримінаційно, ми створимо, що всі радіостанції  будуть  дуже схожими.

ІЗ ЗАЛУ. Однаковими.

СЕВРЮКОВ В.В. Ми не підтримуємо форматність. До чого це призводить? Формат іде в Інтернет. Збільшується інтернет-прослуховування. І це теж  досвід, як би можна вже перелічувати країни.

 Тому, на мою думку, звужувати можливість форматно існувати – це теж не зовсім правильно.

СЮМАР В.П. Колеги, кожен з нас має право законодавчої ініціативи. Ми дискутували по цих законопроектах вже достатньо багато часу. По-перше, я пропоную: все, що можна, включити до другого читання, ми будемо це робити. І я поки що думаю, що ми знайдемо спосіб знайти можливий коефіцієнт, додати до другого читання. По-друге, у нас була можливість все- таки подавати в такому випадку альтернативні. І в третьому випадку - ну давайте вже цей крок робити і тоді вдосконалювати, як ми це робимо із суспільним мовленням.

Ми не можемо дискутувати вічно, тому що робоча група працювала і цю позицію треба було відстоювати. Ми провели не одне коло розмов. Я пропоную все-таки цей крок  робити, тому що зараз починати чергове коло обговорень – я не бачу це нормальним логічним прогресом і поступом і виконанням адекватним, скажемо, своїх, наших з вами, завдань.

КОНДРАТЮК О.К. Не для дискусії, а щоб просто сказати про свою позицію. Я теж рада, що є, з'явилося квотування. І я підтримую якраз квоту, яку вже проговорено було на робочій групі. У мене є застереження все ж таки до  роботи у форматі станцій, я не знаю, наскільки вони зможуть працювати в таких умовах, тому я просто свої застереження все ж таки буду викладати у вигляді поправок до другого читання і буду на них наполягати, а далі будемо розбиратися.

Я ще хотіла би подякувати все-таки Владу Севрюкову за те, що фактично на його основі, його законопроекту, у якому були всі майже пропозиції,  які зараз  викладені в цьому законі, я би теж додала те, що хочеться чути нових виконавців і стимулювати українську музику нову сучасну, тому що ми переходимо в дуже конкурентний формат цифрового радіо. І інтернет, і цифрове радіо –  взагалі ніхто за ним не дивиться, ніхто його не регулює і не контролює. А сучасні технології ідуть вперед і ми зосереджуємося трішки на таких архаїчних якихось умовах.  Тому я свої все ж таки поправки буду подавати і буду на них настоювати. А зараз, оскільки робоча група працювала, то, напевно, треба приймати рішення.

СЮМАР В.П. Дякую. Пан Григорій Шверк.

ШВЕРК Г.А. Я теж підтримую законопроект у тому вигляді, в якому він наразі є, але є невеличке застереження щодо доповнення в статтю 72, пункт 10, щодо розмірів штрафів. Хто про що, а курка про просо. Так? Мій законопроект не пройшов, а там були штрафи за заклики до повалення існуючого ладу, заклики до розпалення ворожнечі і війни і таке інше.

Наразі у нас складається ситуація, що всі штрафи, які Нацрада може сьогодні застосовувати, вони затверджені постановою Кабінету Міністрів. І лише цей штраф ми зараз вносимо до закону. І це, з моєї точки зору, є якесь проблемне питання.

Або беремо той закон і всі штрафи сюди заносимо, включно з тими, що не пройшли, і це буде одним із штрафів, так, або це питання виключаємо і виносимо на Кабінет Міністрів і постановою Кабінету Міністрів розмір штрафу встановлюємо щодо порушення .

І ще б я додав. Там в положенні про штрафи було 25 відсотків, 10 відсотків, 5 відсотків. Я б не робив ще 3, а я підвів би цю проблему до  5 відсотків мінімальних, як було раніше запропоновано, 25, 10 і 5. І це  порушення – це 5 відсотків…

СЮМАР В.П. Це дуже легко буде зробити до другого читання.    

ШВЕРК Г.А. Треба тільки вирішити, чи ми додаємо сюди всі штрафи, чи ми виключаємо це і йдемо…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це треба в Кабінет Міністрів, щоб одна структура відповідала.

СЮМАР В.П. Але 5 відсотків я б тут вказувала однозначно.

Колеги, я думаю,  що ми можемо завершувати обговорення і приймати рішення. Отже, пропозиція Юрія Олексійовича, яку я цілком поділяю: 3822 рекомендувати прийняти за основу, а альтернативний де-факто 4408 – авторам на доопрацювання. Але 3822, я сподіваюсь, це буде наше спільне з вами завдання, бо він якраз досягає ту мету, яку ви ставили. Тому дуже прошу долучатися по максимуму до доопрацювання цього законопроекту.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Є. Одноголосне рішення комітету. Дуже дякую всім, хто над цим працював.  

(Оплески)

СЮМАР В.П. Це один крок, але він важливий. Сподіваюсь, що найближчим часом в залі буде черговий крок.

КОНДРАТЮК О.К. Але над другим читанням ми ще працюємо.

ІЗ ЗАЛУ. Це зрозуміло.

СЮМАР В.П. Колеги! Наступне питання – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" (нова редакція) та інших пов'язаних законодавчих актів, 4279. Внесли О.Вілкул, Д.Колєсніков, Д.Шпенов. Доповідає Секретар комітету.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги! У нас далі йде проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" під реєстраційним номером 4279 від народних депутатів О.Вілкула, Д.Колєснікова, Д.Шпенова. Значить, наш комітет не є головним з даного питання. Необхідність прийняття законопроекту автори обумовлюють потребою у сприянні зайнятості населення, а також, я так розумію, основною потребою є проведення паралельного розгляду нової редакції Трудового кодексу України, який уже, до речі, прийнятий, цей закон, у першому читанні, та нової редакції Закону України "Про зайнятість".

 Значить, що стосується предмету відання нашого комітету, це, звичайно,  зміни до Закону України "Про рекламу". І хочу наголосити, що я не зовсім розумію авторів закону, для чого вони, не наводячи жодної аргументації в супровідних документах, пропонують наступні свої зміни.

Отже, в частині реклами послуг із працевлаштування пропонується передбачити нові характеристики і ознаки, які забороняють наводити в рекламі про вакансії, наприклад, такі поняття, як інвалідність, сексуальна орієнтація, сімейний стан та пропонують вилучити положення щодо недопущення зазначення вимог щодо релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках, інших об'єднаннях етнічного та соціального походження.

В принципі, все, що пропонується і все, що вилучається, в законі на даний момент регулюється вже. Далі, в змінах щодо суб'єктів господарювання, що надають послуги  посередництва з працевлаштування, має міститися ідентифікаційний код особи, місцезнаходження особи та дані керівника для юридичної особи. Теж аргументації ніякої не наводиться, вона фактично відсутня, але й немає відповіді на питання, чи буде нести відповідальність, наприклад, рекламодавець або юридична особа, якщо під час чи після розповсюдження реклами зміниться, наприклад, керівник, а його обов'язково треба вказувати.

І наступне, те, що найбільше викликає, наприклад, в мене застереження, це зміни до частини 4-ї, пропонується, щоб штрафи за порушення накладались та сплачувались до фонду соціального страхування лише за фактом виявлення реклами, яка порушує там вимоги оці, що вони надавали попереду. Без проведення контрольних заходів.  На даний час є така норма, що спочатку провести перевірку реклами, якщо вона не відповідає або недостовірна, то тоді тільки накладається штраф. Тут же пропонують автори, що без перевірки зразу накладати штрафи.

На мою думку, в принципі, ці всі новели, вони абсолютно не актуальні і не відповідають якимось таким вимогам чи актуальності як таким, тому я пропоную в частині змін до реклами дані зміни відхилити. Прошу підтримати.

СЮМАР В.П. Тобто там, де дискримінаційні норми, ми їх не поділяємо?

КОНДРАТЮК О.К. Ні, там вони, в принципі, вже всі прописані. Вони врегульовані абсолютно в чинному законодавстві. Якщо подивитися порівняльну табличку, я не розумію,  чому, наприклад, забирати про релігійні та інші переконання чи членство в професійних спілках. Це ж теж дискримінація в якійсь частині, правильно, якщо хтось хоче це включити? Мені здається, що воно абсолютно врегульовано, особливо те, що в частині штрафів, я взагалі не розумію, для чого їх накладати.

ІЗ ЗАЛУ. Євроінтеграція.

КОНДРАТЮК О.К. Антидискримінаційна – вона вже у нас взагалі в Трудовому кодексі в першому читанні. Ми зараз про інший закон трішки. Тому оскільки цей у першому читанні прийнято, а зараз про зайнятість, ну воно трішки ні туди і ні сюди, чесно вам скажу.

СЮМАР В.П. Є позиція доповідача. Хто має інші точки зору?

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вважаю, що  треба підтримати, тому що доповідач нам усе пояснив.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А я в черговий раз пропоную, що коли ми розглядаємо законопроект народних депутатів - не членів комітету, щоб вони обов'язково були присутні на засіданні.

КОНДРАТЮК О.К. Ми не є головним комітетом. Розумієте? Ми там третій чи четвертий комітет.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, в будь-якому випадку, можливо, вони, якщо подавали законопроект, щось  знають більше, чого ми там не побачили у своєму колі. А в даному випадку я пропоную підтримати доповідача і на доопрацювання їм направити.  

ІЗ ЗАЛУ.  На доопрацювання.

СЮМАР В.П. В частині реклами.

КОНДРАТЮК О.К. Ми зараз говоримо тільки в частині Закону про рекламу. Я пропоную відхилити.

СЮМАР В.П. Пропозицію цю ставимо на голосування. Хто за? Є. Одноголосно. Прийнято.

Третє – внесення змін до Цивільного кодексу України. Законопроект Є.Мураєва 4401. Мова йде про вилучення з мережі Інтернет інформації. Звучить так додаток: "Якщо відомості, що порочать честь, гідність чи ділову репутацію фізичної особи виявились після їх розповсюдження доступними у мережі Інтернет, фізична особа має право вимагати видалення відповідної інформації, а також спростування зазначених відомостей способом, що забезпечує доведення спростування до користувачів мережі Інтернет.

Так само складно зрозуміти, як це можна реалізувати ці відомості, чи це вже зафіксовано судом, чи не зафіксовано, і яким чином доносити, чи є це достатнім чи не достатнім. Мені здається, що тут  треба рекомендувати доопрацьовувати цю пропозицію або вже відхиляти.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Есть такое явление, называется "эффект Стрейзанд". Барбара Стрейзанд сильно волновалась по поводу некоторых своих фотографий и боролась с их распространением в сети судебными запретами в 80-х годах, чем подогрела интерес. Поэтому формулировка "средством, доступным Интернету", это как? То есть, я за то, чтобы відхиляти.

СЮМАР В.П. Які ще є думки, колеги?

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте поддержим Юрия - відхилимо. Юрій правий: ніхто не прийшов з авторів. Ніхто не зацікавлений.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Хоча ми не запрошували.

АБДУЛЛІН О.Р. Як не запрошували? Наші двері завжди відчинені.

ШВЕРК Г.А. На сайті є порядок денний. І вони зацікавлені, вони мають знайти та прийти.

СЮМАР В.П. Так, колеги, ставлю пропозицію відхилити даний законодавчий акт.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я утримаюсь.

СЮМАР В.П.  Один утримався – Юрій Павленко. Зафіксували.

Четверте – проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів та електронних сигарет, номер 4507. Доповідає пані Олена Кондратюк.

КОНДРАТЮК О.К. Так, це 4507, внесений народним депутатом України Г.Кривошеєю. Значить, наш комітет тут, знову ж таки, не є головним з даного питання. Законопроектом  пропонується врегулювати обіг, реалізацію, споживання та рекламу електронних сигарет шляхом запровадження ліцензування виробництва, імпорту електронних сигарет, торгівлі ними, встановлення обмежень щодо місць, де електронні сигарети можуть бути реалізовані, а також щодо осіб, яким ці сигарети можуть бути реалізовані, обмеження місць, де дозволено вживати електронні сигарети.

Значить, щодо предмету відання нашого комітету і змін до Закону нашого улюбленого "Про рекламу", автори пропонують передбачити зміни, які спрямовані на обмеження реклами електронних сигарет, абсолютно за аналогіями з чинним обмеженням реклами тютюнових виробів. Тому пропоную в цій частині підтримати цей законопроект.

СЮМАР В.П. Абсолютно додано всі речі ключові. До тих норм, які є  про  цигарки, додані електронні сигарети.

КОНДРАТЮК О.К. Так, просто додається ще "та електронні сигарети".

СЮМАР В.П. Дуже коректно, мені здається, виписаний документ. Тому пропозиція  рекомендувати підтримати. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я утримався.

СЮМАР В.П. Ти хочеш популяризувати електронні сигарети?  

ВИСОЦЬКИЙ С.В. У меня нет мнения по этому поводу. Мне электронная сигарета приятнее, чем обычная. Я за то, чтобы все переходили на них.

СЮМАР В.П.  Чтобы их рекламировать? Я тобі скажу, що, на жаль, у мене дитина у восьмому класі, каже, що половина класу користується електронними сигаретами, бо вважається, що це розвага, що це щось нешкідливе, що це щось зовсім інше, ніж цигарки.

(Загальна дискусія).

ІЗ ЗАЛУ. Їх же замовляють в Інтернеті, з різними добавками.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я-то не курю, но вам виднее. Ладно – за.

КОНДРАТЮК О.К. До речі, там питання дуже велике, це все-таки поширення в Інтернеті, регламентація в Інтернеті. Це найбільша проблема, яка є. Навіть не місця продажу.

СЮМАР В.П. Дитяче куріння – це все-таки більша проблема, але…

КОНДРАТЮК О.К. Ні, так у тому числі. Вони ж і дивляться це з Інтернету. Насправді вони це дивляться і бачать цю інформацію з Інтернету. Вони є більшими споживачами Інтернету, ніж ми навіть. Абсолютно.

СЮМАР В.П. Колеги! Ще одна річ важлива для нас. Положення про Громадську раду Парламентських кореспондентів. Пані Ірино, сідайте сюди, ближче до нас.

КАРМЕЛЮК І.М. Доброго дня.

СЮМАР В.П. Мали можливість ознайомитися з цим документом. Колеги, ви читали його. У мене тут, звичайно, перше питання, яке виникає, оця остання позиція, що перша Громадська рада обирається з числа представників ЗМІ, що мають найбільший стаж акредитації у Верховній Раді України. Я розумію, що вже шукали різні способи, як це сформувати, і знайшли такий спосіб, але, наскільки він тут коректний, давайте обговоримо.

Що ви думаєте, колего?

КАРМЕЛЮК І.М. Насправді, от я можу сказати, що  я ходила до наших юристів щойно, ще раз проговорювали ці моменти, мені порадили взагалі робити її не як громадську організацію, а як дорадчо-консультативну раду при Прес-службі. І ми самі можемо визначити тих людей, які нам можуть стати в допомозі, тобто авторитетних, на наш погляд, досвідчених, з тих, що вже давно і дуже багато разів були акредитовані. Якщо така норма нас влаштує…

ОПАНАСЕНКО О.В. В даному випадку вона якраз буде залежною.

КАРМЕЛЮК І.М. Вони від нас ніяк не залежать.

СЮМАР В.П. Дивіться. Давайте подивимося завдання, для чого ми це робимо. Звичайно, ці два документи треба розглядати разом, тому що до другого документа у мене насправді на порядок більше питань, і я боюся, що з цими нормами ні комітет не зможе це як би схвалити, ні ніякі дорадчо-консультативні органи.

Колеги, ми ж працювали над цим документом. Тому я пропоную взяти обидва документи, обидва, і розуміти, що оце створюється для пропозицій по ось цьому документу. І ось цей документ, ну він викликає багато питань, відверто кажучи, і це принципи, за якими ми маємо створювати, фактично проводити акредитацію.

В даному випадку є пропозиції, які нам надійшли. Можливо, це правильний підхід – запропонувати найбільш жорсткі  позиції, а потім щоб ми якось там їх відкачували назад. Але я думаю, що, по-перше, відмовляти в разових перепустках…

КАРМЕЛЮК І.М. Ми ж не відмовляємо.

СЮМАР В.П. Ні, тут ліквідовується ця норма про разові перепустки.

КАРМЕЛЮК І.М. А це є тимчасові картки. Їм просто дають  карточку, вони її мають повернути. Картка тимчасової акредитації. На один день чи на два дні, чи на місяць. Ось воно - на другій сторінці.

СЮМАР В.П. Гаразд. Значить, далі. Чому ми закриваємо фактично комітет?

КАРМЕЛЮК І.М. Як ми закриваємо?

СЮМАР В.П. Ну, тому що тут перекреслено – "відповідних будинків Верховної Ради під час відкритих засідань комітетів і тимчасових комісій".

КАРМЕЛЮК І.М. Так воно й так все враховано в попередньому тексті.

СЮМАР В.П. Ага. Тобто ми вводимо засідання комітетів в цю позицію. Ясно. 

КАРМЕЛЮК І.М. Так, воно просто тут зайве.

СЮМАР В.П. Так. "…які посвідчують особу". Редакційне посвідчення.

 

КАРМЕЛЮК І.М. Редакційні посвідчення дуже багато попадалися підроблені. Тому я пропоную – тільки за паспортом.

СЮМАР В.П. Редакційні?

КАРМЕЛЮК І.М. Коли людина тимчасову картку акредитації отримує, документ, який посвідчує особу, він визначений у нас законодавством, це паспорт або водійські права. От і все. А редакційне посвідчення...

ІЗ ЗАЛУ.  В Європарламенті точно без паспорта нічого не буде.

КАРМЕЛЮК І.М. Редакційні посвідчення – там настільки багато було підроблених.

СЮМАР В.П.  Окей. Давайте тоді обговоримо останні ці позиції. Давайте все-таки трішки попрацюємо над цим документом. Бо ми вже кілька разів запрошували представника Прес-служби і у нас не було якісного обговорення. А зараз, я думаю, що тут вже досить добре виписані документи. Тут норма про порушення особою порядку норм безпеки та процедури роботи Верховної Ради України. Ну навіть на рівні дефініції – "норми безпеки Верховної Ради України" – чи є вони десь записані і що це таке? "Процедура роботи Верховної Ради" – це про що йдеться? Про регламент роботи?

КАРМЕЛЮК І.М. Наприклад, люди можуть кидати щось з балкона. І таке було. Вони можуть листівки, але можуть кидати – колись огірки чи яйця…

ІЗ ЗАЛУ. Яйця, яйця. Газета "Зеленая трава" закидала яйцями.

КАРМЕЛЮК І.М. І навіть після того ми не можемо людину не пускати в зал, коли вона порушила правила. Хуліганство, так. Так у нас і таких норм не було, що ми навіть за хуліганство не можемо позбавити картки акредитації.

СЮМАР В.П. Тоді треба писати – за хуліганство. Тому що я не розумію, що таке "норми безпеки Верховної Ради". У кожного уявлення свої.  От у нас колеги нещодавно були проти, що там хтось вішає якийсь свіжонадрукований банер з фарбою із запахом.

(Загальна дискусія).   

 

ОПАНАСЕНКО О.В. Колись і камера падала на голову. А ми в секторі ураження знаходимось.

СЮМАР В.П. Тому тут така історія, що треба, очевидно, десь написати чіткіше ці речі, бо у кожного своє уявлення про ці норми безпеки. І зважати на те, що це у нас є підставою для того, щоб зупинити акредитацію…

КАРМЕЛЮК І.М. Можна зробити тимчасове припинення акредитації. Скажімо, не жорстко зовсім забрати, а там на три місяці. Юристи так радять, щоб не виглядало, що ми взагалі людину позбавили.

ІЗ ЗАЛУ. Уронил кому-то на голову камеру, разбил – три месяца погулял, а потом опять.

(Сміх у залі)

СЮМАР В.П. Якщо хуліганство, тоді зрозуміло: ми викликаємо міліцію. Міліція складає акт. Правильно?

АБДУЛЛІН О.Р. Ні, а як хуліганство, якщо впала кришка від камери і дала комусь по голові?

СЮМАР В.П. Ну це ж не хуліганство. Хуліганство – це коли свідомо з яйцем  - і по Олександру Рафкатовичу. Тоді це хуліганство.

(Сміх у залі)

КАРМЕЛЮК І.М. А якщо людина методично закликає до сепаратизму, як ми тоді?

СЮМАР В.П.  Закликає де?

КАРМЕЛЮК І.М. В Раді. Я знаю, що зараз деякі люди там, я не бачила цих "круглих столів", але вже "удошники" нам сказали, що є такі речі: проводять "круглі столи" із закликами до сепаратизму, до повалення ладу, ще чогось. І вони хочуть акредитуватися і проводити такі заходи. Як ви до цього ставитесь? От як його реально сюди не пускати?

ОПАНАСЕНКО О.В. Марченко – ANNA-News – ходить в Раду.

КАРМЕЛЮК І.М. Як їх не пускати? Я вважаю, що якщо це є порушення там норм безпеки держави чи ще чогось…

СЮМАР В.П. А от мені здається, що в такому разі Служба безпеки має давати подання. Давайте все-таки за актами. Тобто Служба безпеки має свої акти. Далі. Протокол складає Міністерство внутрішніх справ по хуліганству? Тоді відповідно це є підстава. І в нас є документ відповідних правоохоронних органів. Тоді я розумію, на підставі чого ми діємо.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. А если человек публикуется на  ANNA-News, а это формально не является, то есть, не финансирует терроризм, это не подпадает под Уголовный кодекс. Тем не менее, он ходит, да.

АБДУЛЛІН О.Р. Не може наш комітет бути тим органом, який забороняє.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, припис СБУ. Служба безпеки, будь ласка, щоб швидко виносила рішення, що є підстави такі-то.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Если человек сотрудничает со СМИ террористическими, то акт никакой СБУ не составит на журналиста конкретно, если он публикуется в террористических СМИ, перечень которых есть в СБУ.

АБДУЛЛІН О.Р. Ми не можемо забороняти.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Почему не можем, если они предатели?  Если они предатели и предали свою страну?

АБДУЛЛІН О.Р. Я пропоную, нехай буде регламентний комітет. Це не наша робота.

СЮМАР В.П.  Це СБУ.

АБДУЛЛІН О.Р. Це не наша точно робота.

(Загальна дискусія).

КАРМЕЛЮК І.М. Просто в Положенні ми маємо передбачити якусь таку дефініцію, де ми можемо людині все-таки не надати картки акредитації. Якщо він дійсно зрадник.

 

СЮМАР В.П. Подібними поданнями займається Служба безпеки України. До речі, низку таких подань нам з вами доведеться розглянути, бо вони є від Служби безпеки України, в закритому режимі.

АБДУЛЛІН О.Р. Вікторіє Петрівно, я вважаю, що це реально робота регламентного комітету. Якщо до журналістів від регламентного  комітету на підставі якихось актів МВС чи СБУ буде запитання, ми можемо як Комітет з питань свободи слова розглянути це. Але наш комітет взагалі не має права брати участь в розгляді таких питань. Ми маємо розглядати питання, якщо десь притісняють свободу слова, але ніяк не брати участь у тому, щоб когось не допускати.

Але реально є регламентний комітет, який дивиться, чи не є ці дії порушенням Регламенту Верховної Ради. Нехай вони вирішують. А якщо у журналістів буде проти цього якийсь там спір, то тоді ми можемо розглядати тільки в тому сенсі, чи порушені тут права журналіста, чи не порушені. Будь-яке інше рішення – я вважаю, що комітет бере на себе ті функції, які йому не притаманні.

СЮМАР В.П. Дякую. В принципі, поділяю цю позицію. Давайте в такому разі так. По-перше, так, от приписи, однозначно, правоохоронних органів. І розглядає нехай ця Громадська рада, виносить рішення, давайте їй дамо, журналістам дамо право самим це визначати. Правильно?  Можемо це зробити? Нехай вони виносять рішення.

Тепер друге питання, про яке ми говорили. Вже я там дивлюся – ці колишні експерти колишньої Адміністрації Президента запустили, що ми з вами дуже обмежуємо свободу слова висловлюваннями про те, що у Верховній Раді України дрес-код найелементарніший має бути. Це називають так само вже – "заткнути рота "неугодним" журналістам". Але журналісти вже роздяглися до такої межі…

(Загальна дискусія).         

СЮМАР В.П. Я розумію, що це незручна тема і нам би не хотілося її якось порушувати, але, як на мене, це неповага до держави Україна. Я свою думку скажу з цього приводу. Бо це інститут державної влади, представницький інститут. І останні оці прозорі, я не знаю вже, до якої межі, і ці експерименти, коли цілі сюжети у нас ідуть про те, що от "вона прийшла в Раду в шортах і як на неї реагували депутати" – я розумію, що тут ми можемо тестувати депутатів на будь-які види гормонів, але такі цікаві експерименти – може би, трішки якось… Що ви думаєте з цього приводу, колеги?

АБДУЛЛІН О.Р. Вікторіє Петрівно! Та ж сама пропозиція: регламентний комітет. Нехай вирішує регламентний комітет. А якщо журналісти будуть вважати, що вони мають приходити як хочуть, у них є претензії, нехай приходять до нас, ми розглянемо.

(Сміх у залі)  

АБДУЛЛІН О.Р. Ну відверто: це не Комітет з питань свободи слова має вирішувати ці питання.

КАРМЕЛЮК І.М. Це Громадська рада. Вона визначає Кодекс етики.

АБДУЛЛІН О.Р. Громадська рада, регламентний комітет. Но не мы.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вважаю, що це взагалі теж не стосується предмету відання нашого комітету. Верховна Рада, вже було декілька спроб запровадити дрес-код, якщо вона має його запровадити, то запровадження його має стосуватися всіх відвідувачів, і не тільки журналістів.

АБДУЛЛІН О.Р. В принципі, так, у нас же є і народні депутати, які собі дозволяють в джинсах прийти у Верховну Раду.

(Сміх у залі)

ЧЕРВАКОВА О.В. І помічники депутатів, в тому числі й відвідувачі Верховної Ради. І також вони ходять по кулуарах. Там священики, я не знаю, на якій підставі вони заходять, ну вони не журналісти, очевидно. Нехай тоді регламентний комітет відпрацює загальні для всіх рекомендації. А то журналистам будет обидно.

(Сміх у залі)

СЮМАР В.П. Давайте оформимо звернення до регламентного комітету все-таки розглянути питання про запровадження…

 

АБДУЛЛІН О.Р. Вікторіє Петрівно, а навіщо звернення?

СЮМАР В.П. Нас не звинуватять у порушенні принципів свободи слова.   

АБДУЛЛІН О.Р. От давайте спокійно порекомендуємо в усній бесіді Голові Верховної Ради звернутися до регламентного комітету розглянути це питання.  Бо будь-яке втягування нашого комітету…

СЮМАР В.П. Ми не апелюємо до журналістів. Ми в першу чергу – про джинси народних депутатів, тільки про це.

АБДУЛЛІН О.Р. Це серйозне питання. Я теж вважаю, що треба розглянути.

СЮМАР В.П. Так. Окей, добре. Дійшли згоди в цьому питанні.

І останнє. До мене зверталася навіть Перший віце-спікер з приводу того, щоб нам, до речі, Комітет з питань євроінтеграції надав з цього приводу пропозиції, як це є в Європарламенті і в інших. Я думаю, що тут ми можемо звернутися до Європарламенту, до комітету і дати пропозиції і про акредитацію, щоб ми остаточно вже з пропозиціями євроінтеграційного комітету ці форми по акредитації з вами затверджували, бо ми маємо їх затвердити, і відповідно з приводу, можливо, ось таких от регламентних норм в цьому контексті. 

Тому до євроінтеграційного звертаємось, так, щоб вони оцінили наше Положення про акредитацію, воно зараз вже видається цілком слушним з тією пропозицією про правоохоронні органи, яку я дала, і ваш дорадчий орган. Це, я думаю, нами приймається. Є думки ще?

КАРМЕЛЮК І.М. Хочу вам показати, бачите, ось така "газетьонка", вона також акредитується при Верховній Раді. Рекламний буклетик. І ми тут їм усім дозволяємо.

КОНДРАТЮК О.К. У мене застереження ще є таке. От у нас є таке: "Громадська рада ухвалює рішення простою більшістю голосів". Наступне речення йде: "В разі відсутності консенсусу питання передається на розгляд парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації". Воно трохи якось дисонує. Тобто якщо це проста більшість, то, може, якщо якісь є важливі питання…

СЮМАР В.П. Давайте двома третинами та й усе. І ніякого тоді не потрібно нам консенсусу. Бо консенсус – це взагалі одноголосно.

КАРМЕЛЮК І.М.  Добре.

ЧЕРВАКОВА О.В. А ви форму голосування тут передбачили чи ні? Тут є можливість Інтернетом голосувати?

КАРМЕЛЮК І.М. Інтернетом голосувати? Чи акредитовуватись?

ЧЕРВАКОВА О.В. Інтернетом голосувати Громадській раді.

КАРМЕЛЮК І.М. Так. А чому ні? В будь-який спосіб.

ЧЕРВАКОВА О.В. А як ви врегулювали питання оцих найбільш досвідчених парламентських кореспондентів?

КАРМЕЛЮК І.М. Юристи наші порадили, щоб ми, от починаємо, хто у нас там по скільки років – по 10-15 років.

ІЗ ЗАЛУ. Червакова – сто відсотків.

КАРМЕЛЮК І.М. Так, будь ласка. Ви можете також увійти до нашої ради.

ІЗ ЗАЛУ. Та очолити, напевно.

КАРМЕЛЮК І.М. Очолити. Так. Із задоволенням.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я хотіла просто запропонувати, оскільки ви говорили про те, що дійсно метою взагалі цих змін є потрапляння до Верховної Ради тих журналістів, які дійсно висвітлюють діяльність Верховної Ради, а не тих, які приходять сюди з якоюсь екзотичною метою. Відповідно, можливо передбачити як критерій не кількість років, проведених у парламенті.

ІЗ ЗАЛУ. А якість.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ви ж робили там моніторинг якийсь, скільки вони матеріалів, тобто написати там, які мають найбільшу кількість матеріалів з висвітлення діяльності Верховної Ради України. Таким чином, ми можемо мати, наприклад,  журналіста, який працює там недавно, так, відносно – два чи три роки, але це талановита дитина, ми бачимо, що вона працює, що в неї є купа включень, що в неї дуже багато сюжетів. І відповідним чином ця людина буде якісно відрізнятися від тих досвідчених людей, які ходять в парламент для того, щоб подивитися, як там життя відбувається. Правда?

КАРМЕЛЮК І.М. Абсолютно.

АБДУЛЛІН О.Р. То есть, омолаживаем?

КАРМЕЛЮК І.М. Омолаживаем. Бачу, чоловікам подобається. Насправді от Світлана Остапа, вона погодилась також увійти в нашу Громадську раду.

ІЗ ЗАЛУ. Слава Богу!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можна, Вікторіє Петрівно?

СЮМАР В.П. Так, звісно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я переконаний, що має бути об'єктивний критерій, тому що це все дуже суб'єктивні речі. Ну, наприклад, Громадська рада – скільки ви там пропонуєте?

КАРМЕЛЮК І.М. Одинадцять.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Одинадцять людей. Ну от хто там представляє радіо, телебачення, газети, інтернет. Найбільш об'єктивний критерій – це рейтинги чи охоплення. От взяли: ага, якщо від телебачення три людини, наприклад, але критерій має бути якийсь об'єктивний.  Це я як приклад кажу. Але об'єктивний. А далі – хтось комусь подобається, публікації, якість, хто це оцінить? Це треба ще окрему комісію створювати для оцінки і вибору.

АБДУЛЛІН О.Р. А ми не можемо звернутись до міністерства профільного, щоб він нам порекомендував, які канали краще пускати?

 (Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Тому як тут бути з обранням? Чи доручити самим там, я не знаю, пулу найбільших?

ЧЕРВАКОВА О.В. А давайте, нехай нам запропонує Громадська рада при комітеті.

ОСТАПА С.В. Там розділилися трішки думки. В основному, всі підтримали ідею створення такої Громадської ради при  Прес-службі. Але зауваження були до Положення, тому що всі норми, які говорять про те, що якимсь чином можна обмежити акредитацію, а це не дозвільна система,  тому члени Громадської ради при комітеті виступили проти тих норм, які обмежують акредитацію. Якщо це буде дорадчий орган, то там трішки інакше буде діяти саме Положення. Може, тоді Роман скаже?

СЮМАР В.П. Так, прошу, Романе.

ГОЛОВЕНКО Р.Б. Справа не в нормах, власне, що комусь подобаються норми чи не подобаються. Є стаття 26 Закону "Про інформацію", яка визначає порядок акредитації. Вона задає рамки. Таке враження, що коли писали оці зміни до Положення, просто забули, не звернули увагу, що є ця стаття і ми напишемо що захочемо і передбачимо там якісь можливості, як можна акредитувати чи не акредитувати. Якщо в такому форматі ці зміни будуть затверджені, воно просто не буде відповідати закону і може бути оскаржене і скасоване.

ІЗ ЗАЛУ. Слушно.

ГОЛОВЕНКО Р.Б. Тобто або міняти закон, або підганяти під статтю 26 Закон України "Про інформацію".

КАРМЕЛЮК І.М. Що робити? У нас є злочинці, подають на акредитацію.

ІЗ ЗАЛУ. Як ви можете встановити?

КАРМЕЛЮК І.М. Ну, суд…

АБДУЛЛІН О.Р. Злочинці і в залі сидять.

(Сміх у залі)

КОНДРАТЮК О.К. Ну ми ж були в багатьох парламентах, в тому числі й у Європейському парламенті. Умови акредитації є дуже жорсткі і так далі. Тут же говорять тільки про наведення порядку.  

КАРМЕЛЮК І.М. Насправді в інших парламентах світу є обмеження дуже жорсткі. Давайте дивитися правді в очі. Закон ми не порушуємо. У нас відкрита трансляція засідань Верховної Ради на радіо, телебачення і так далі.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. До чого тут "допускати журналістів"? 5 тисяч  акредитованих журналістів у Верховній Раді України.

ІЗ ЗАЛУ. Ну куди їх допускати? Ну нехай вони сядуть замість нас у залі. Ми поміняємося з ними місцями, без проблем.

 (Загальна дискусія).

КАРМЕЛЮК І.М. Ну ми разову можемо дати акредитацію. Нехай прийде. Редакційне завдання. От ми пропонуємо, що людина приходить за наявності редакційного завдання.

ІЗ ЗАЛУ. А його немає.

ГОЛОВЕНКО Р.Б. Я говорю як юрист. От є норма Закону, її якось обійти не получиться.

СЮМАР В.П. Нехай оскаржують ті, кого позбавлять акредитації. Все. Відповідно до норми закону. За рішенням дорадчого органу.

АБДУЛЛІН О.Р. Більше того, ви пам'ятаєте, коли тут була прокуратура, ми їм говорили про те, що ніякого редакційного завдання не потрібно.

ІЗ ЗАЛУ. Воно може бути усним, звичайно.

СЮМАР В.П. Я би боролася з цим зовсім іншим способом. Я би відкривала парламент для всіх взагалі. І в рамках конкретної кількості людей, які туди можуть зайти відповідно за паспортом.

ІЗ ЗАЛУ.  Звичайно, і має так бути.

АБДУЛЛІН О.Р. Може, зробити платний вхід?

(Сміх у залі)

ІЗ ЗАЛУ. А в Європейському парламенті він платний, щоб ви знали.

 (Загальна дискусія).

АБДУЛЛІН О.Р. А на вырученные деньги будем содержать журнал "Віче".

(Сміх у залі)

АБДУЛЛІН О.Р. И не смогут обвинить, что мы давим свободу слова.

КАРМЕЛЮК І.М. Просто одного разу, коли до вас прийдуть на засідання люди, які представляють таку ось газетку в кількості там 50 чоловік,  не попаде там "П'ятий канал", "Інтер" чи "1+1" і так далі, бо вони будуть  стояти в черзі. Ну мені байдуже, але якщо ви так вважаєте, нехай буде так.

АБДУЛЛІН О.Р. Ну просто тут дуже важко.

КОНДРАТЮК О.К.  Критерійважко, але тут же ж і важко людям працювати

КАРМЕЛЮК І.М. Я готова даже в суд сходить пару раз, чтобы создать прецедент, что это не является средством массовой информации.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ирина Николаевна, вы понимаете, насколько сильно увеличится у вас объем работы, когда каждый день вам будет звонить 400 человек и просить разову перепустку?

ІЗ ЗАЛУ. Пресс-служба – это функциональный отдел государственного органа.

ЧЕРВАКОВА О.В. Нет, я хочу понимать, вы отдаете себе отчет и есть ли у вас такие пропускные способности?

КАРМЕЛЮК І.М.  Если у них будет каждый день редакционное задание на посещение Верховной Рады, мы им даем постоянную карточку. И пусть они ходят.

ЧЕРВАКОВА О.В. Смотрите, у нас сейчас 5 тысяч аккредитованных, да?

КАРМЕЛЮК І.М. 3 700.

ЧЕРВАКОВА О.В. Сколько?

КАРМЕЛЮК І.М. 3 700.

ЧЕРВАКОВА О.В. 3 700. Вот, например, окей, даже там 800 человек или тысяча, каждый день разные, будут вам звонить и говорить: "Дайте нам сегодня. А сегодня нам, сегодня нам".

КАРМЕЛЮК І.М. Я вас уверяю: не будут. Они используют эти карточки в других целях. Они их используют для проезда по трассам. Сприяння журналісту. И вот эта карточка имеет значение: их иногда не штрафуют. Я вам серьезно говорю.

 (Загальна дискусія).

 

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Во всех парламентах мира, я не знаю, ну обо всех не буду, эту функцию волюнтаристски исполняют пресс-службы, допускать или не допускать. Почему мы не можем доверить нашей пресс-службе это самостоятельно регулировать и если есть какие-то жалобы – да, либо в суд, либо на Комитет свободы слова.

СЮМАР В.П. Не надо на Комитет свободы слова. Только регламентный.

ІЗ ЗАЛУ. Все правильно.

АБДУЛЛІН О.Р. Регламентный комитет. Но я не думаю, что еще где-то пресс-службы за это отвечают. Есть служба допусков в парламенте. И никакого отношения пресс-служба. Послушайте, там бы пресс-служба уволилась, если бы на нее возложили те обязанности, которые лежат у нас в парламенте, в полном составе. Но у нас есть регламентный комитет и есть комендант. Вот они должны сесть, обсудить количество людей, которых балкон выдерживает. Нет, я на полном серьезе. Это серьезнейшие вещи. И не втягивать сюда ни Пресс-службу Верховной Рады, которой есть вот так чем заниматься, ни Комитет по свободе прессы. А мы, вот если к нам уже звернуться с жалобой, должны рассмотреть. И когда к нам придет человек вот с вот этим листочком рассказывать, что он не может розповсюджувати рекламу, мы переступим через себя…

(Сміх у залі)

АБДУЛЛІН О.Р. И скажем, что вам не повезло. Это единственный выход. Потому что если мы втянемся вместе с нашей Пресс-службой Верховной Рады в эту всю историю, мы станем "душителями", все равно будут те, кто недоволен – и все.

Поэтому я считаю, что здесь пришел прекрасный новый Голова Верховної Ради. И мы делаем сейчас реально у Верховній Раді полную перетрубацию всего и вся.

ІЗ ЗАЛУ. Перезагрузку.

АБДУЛЛІН О.Р. Перезагрузку. Он должен дать команду совместно комендатуре и регламентному комитету рассмотреть этот важнейший вопрос. Если поступят жалобы от журналистов, мы их рассмотрим и по каждому отдельному случаю будем принимать решение.

СЮМАР В.П.  Я правильно зрозуміла пропозицію члена комітету про те, що ми рекомендуємо прес-службі звернутися до комендатури щоб визначити кількість доступних місць. І відповідно з огляду на це планувати можливості для акредитації.

АБДУЛЛІН О.Р. С утра – это безумная очередь. Журналисты жалуются, что они не могут попасть, там часами стоят в этой очереди, чтобы пройти в парламент.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Это потому что турникет поставили.  

АБДУЛЛІН О.Р.  Правильно. Но тогда давайте как-то для всех упростим эту всю ситуацию.

КОНДРАТЮК О.К.  Ви кажете: "Турникет поставили". Безпека скаже, для чого вони поставили, наведуть аргументів сто. Тобто це ж їхнє теж відомство, чому вони ставлять, чому вони не ставлять і так далі. Це ж охорона в тому числі. Але тут же ж питання є і відвідувань парламенту як абсолютно відкритого органу, який повинен бути, їх теж має бути немало. Тобто це ж теж  треба відкривати все.

СЮМАР В.П.  Ну звичайно.

КАРМЕЛЮК І.М.  Ми не обмежуємо ніяких свобод людей. Мова йде про порядок. В Америці це зроблено таким чином, що це мають бути видання, які постійно регулярно висвітлюють діяльність парламенту на неупередженій основі. Тобто об'єктивно. Ну, це лише дефініції, хто там, об'єктивно чи суб'єктивно, але насправді ми їх і так знаємо.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. У них есть и клубы свои профессиональные. Ассоциация парламентских корреспондентов. Ассоциация Белого дома.

КОНДРАТЮК О.К.  Там безпека "жесточайшая".

СЮМАР В.П. Там безпека жорсткіша. А по-друге, даруйте, саморегуляція на порядок серйозніша, тому що журналістську картку не може мати ось видання, яке  саме собі її надрукувало на власному принтері. Правда ж? Це теж об'єктивно. І печатку приватного підприємця поставили. Думаю, у вас цього вистачає з головою. Тому прес-служба, давайте зробимо рекомендації нашого комітету, з тим щоб дорадчий орган з журналістів, він формувався при прес-службі, думаю, це слушна пропозиція. Порадитися з кореспондентами з досвідомце завжди дуже корисно. Давайте будемо вважати, що регламентний комітет має відпрацювати норми, пов'язані там з етикою, а відповідно комендатура напрацювати рекомендації з питань безпеки. Тому що дійсно це як би їхнє відомство, і це наші в даному випадку тут будуть рекомендації. Все решта – так само вам, я не знаю, при конфліктних історіях, коли СБУ дає відповідне подання, то, очевидно, що так само регламентний комітет може приймати рішення, бо це їхнє пряме відання в цьому ключі.

АБДУЛЛІН О.Р. Можемо нашу Громадську раду при комітеті просити сприяти вирішенню цих питань.

СЮМАР В.П. Делегирование. У нас сьогодні настрій делегування. Делегуємо все.

АБДУЛЛІН О.Р. Если есть у них желание поучаствовать, то они могут помочь в этом вопросе.

СЮМАР В.П. Є згода, колеги? Тоді секретаріат, є тут члени секретаріату? Разом з прес-службою дайте нам, будь ласка, такий проект рекомендацій за розглядом цього питання. Ми підтримуємо вас цілковито в тому, що ось це нове Положення маємо затвердити відповідно, ми маємо його по Регламенту затвердити?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

КАРМЕЛЮК І.М. Його має затвердити Рада. Верховна Рада.

СЮМАР В.П.  Окей. Тоді ви Прес-служба включаєтесь з регламентним комітетом, напрацьовуєте, а Рада тоді відповідно його затверджує. Так?

АБДУЛЛІН О.Р. Я вважаю, що нам не треба. Регламентний комітет має вносити, не ми.

СЮМАР В.П. Все-все. Я згодна. Все. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. У нас ще є питання.

СЮМАР В.П. А що у нас ще?

ІЗ ЗАЛУ. Ще два питання.

СЮМАР В.П. У нас кандидатура прекрасна, яка має займатись Інтернетом.

ІЗ ЗАЛУ. Та двоє їх. Там разом. Це Всеукраїнський форум.

СЮМАР В.П. Господи, я думала, що це те, що в Брюссель.

ІЗ ЗАЛУ. Ні, це не в Брюссель.

СЮМАР В.П. Ну, ми вже визначилися з усім, Мене людина чекає, я вже йду. Ольго Валеріївно, можна попросити вас домодерувати ці питання?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я дуже коротко. Три секунди. Значить, опрацював я питання з Донецькою і Луганською адміністраціями, з керівниками. Вони скинули свої пропозиції. Там створені і визначені відповідальні з нашої сторони. Ми погодили, є відповідальні на рівні заступників ВЦА. Крім того, з Міністерством інформації, з Національною радою і з іншими органами, які будуть брати участь.  

Значить, пропонується наступний графік перебування, план перебування. Це відповідно виїзд, приїзд в Слов'янськ. В Слов'янську ділимося на три групи, з тим щоб неділю використати максимально ефективно. Три групи – одна їде в станицю Луганську, інша – Попасна, Золоте. І третя група – Мілове. Значить, Мілове – це найбільший пропускний пункт україно-російський. Пропонуються там керівники групи, умовно, Сюмар, Червакова, Кондратюк.

ІЗ ЗАЛУ. А як у нас із транспортом?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Транспорт у нас там є. Ми зараз визначаємо з обласними адміністраціями оці три відповідні маршрути. Тому в перший день, там навіть не виходить обіду, бо треба повернутися, виїхати звідси, особливо станиця Луганська, максимально засвітла. В станицю Луганську супроводжує голова обласної адміністрації. Він, власне, і запропонував цю історію.

Значить, наступний день – теж можемо поділитись на групи. Важливо зустрітися з усіма колективами телекомпаній, після чого з 11-ї, умовно, до 15-ї, ми так взяли по максимуму – 4 години засідання комітету, яке відбувається в Лисичанській міській раді. Значить, є тут перелік від центральних органів влади, які вже дали і погодили своїх представників, щоб брати участь у засіданні комітету. Крім того, це було прохання, до речі, голів обласних адміністрацій, ВЦА, щоб у комітеті взяли участь керівники районів і керівники міст. Всі з областей. Це з Донецької і Луганської. Це приблизно там буде засідання комітету до 50 осіб. Якраз зал  це вміщає. Але вони вважають, що це важливо для того, щоб оці люди, керівники, як мінімум, вони почули і відчули увагу до них з боку видатних київських людей.

АБДУЛЛІН О.Р. Мені все подобається, крім 5-го числа. Чому в неділю треба виїжджати?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це була пропозиція на минулому засіданні.

ІЗ ЗАЛУ. 6-го свято, а ми тільки приїжджаємо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дивіться, ми в неділю приїжджаємо і неділю використовуємо для того, щоб відвідати "сіру зону" якраз в Луганській області.

ІЗ ЗАЛУ. Це по бажанню.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так. Ми не витрачаємо час. І це було побажання Ольги, Олени.

КОНДРАТЮК О.К. Хто ще там не був, виїжджає 5-го числа. Хто там буває постійно, виїжджає 6-го числа.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так. Власне, саме засідання комітету – 6-го числа. Але доїхати 6-го числа до 11-ї години неможливо. Тому все одно 5-го треба виїжджати, хтось їде, хтось не їде, таким чином. Значить, от проводимо відповідно засідання, там першу його частину в Луганській. І після нього виїжджаємо в Краматорськ, де, власне, відбувається  така установча зустріч, там з керівництвом Донецької області, а наступний ранок, пропонується там максимально рано, поки що є пропозиції – в Донецькій області от три групи, це Торецьк, Покровське, ну, і власне, відвідати Карачун, одна із груп. Там є пропозиції – чому, бо, власне, це місця, з яких може бути організоване мовлення, але воно не організоване.

ЧЕРВАКОВА О.В. А там зараз щось відбувається, так, на Карачуні?  Казали мені, встановлюється зараз нова…

БІДЕНКО А.І. Туди завезені нові конструкції і почалось монтування…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Значить, не почалось монтування. Скажу вам, сьогодні, за отриманою інформацією з Донецької обласної адміністрації, ВЦА, все завезено, але у зв'язку з відсутністю дозволів якихось на встановлення, роботи зупинені. Вірніше, вони так і не почались. Тому я просив би от міністерство зараз відреагувати.

БІДЕНКО А.І. Я дзвонив Жебрівському буквально перед початком, то він не в курсі.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так? Візьміть лист, сьогодні є лист, подивіться, там  пункт 6-й, на чому наголошує Донецька ВЦА, які говорять, що, так, все привезли, але роботи так і не почалися, тому що немає якихось дозволів.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я думаю, що це важлива інспекція наша буде.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я скажу так, що ми зараз активно працюємо з усіма зацікавленими органами. Всі органи вже дали попередні свої як би важливі питання, які хочуть порушити. Ми зараз їх узагальнили. Одне, скажемо, Міністерство інформації надало цю інформацію сьогодні, але всі члени комітету у найближчий тиждень отримають всі матеріали, з якими зможуть ознайомитися.  Ну і, власне, 7 червня проводимо заключне вже, фінальне засідання комітету і хто хоче - відбуває на Київ.

Якщо затверджується такий графік… Єдине, по квитках. Значить, ми оформляємо відрядження, все відпрацьовано з секретаріатом Верховної Ради. Це буде там розпорядження Голови Верховної Ради про виїзне засідання комітету. Єдине, квитки – за свій рахунок купуються, а далі вони якось там компенсуються. Тому я попрошу керівника секретаріату, він інформацію надав, щоб це все узгодити. Можемо цілісно відразу їх купити.

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте централізовано купимо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Централізовано. Давайте тоді таким чином організуємо. Вся інформація про квитки, про їх вартість і все інше є.

ЧЕРВАКОВА О.В. Хто за пропозицію Юрія Олексійовича?

КОНДРАТЮК О.К.  За основу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. За основу. Єдине, я ще звертаюся, от щоб у протокол попало, крім рішення комітету, важливо розглянути ще законопроекти, які стосуються цієї проблематики. Я знаю, що дехто з наших колег напрацьовує такі законопроекти. Я думаю, що доцільно було б там розглянути і ухвалити. Є пропозиції Міністерства інформаційної політики, вони готують, так, законопроект,  казав  мені Юрій Ярославович. Можливо, там є у Нацраді, у Валерія є теж, я знаю, всі на нього посилаються, що є. Тому, крім рішення комітету, я звертаюсь до колег підготувати законопроекти. Можливо, якщо є якась цікава історія по цій території, так, то зробити його як спільний уже від членів комітету, щоб ми, крім рішення, рекомендації органам влади, ще ініціювали законопроекти на розгляд Верховної Ради, виходячи з пропозицій Донецької і  Луганської ВЦА, а також профільних відомств, які вони бачать проблеми. Скажемо, від елементарних: є, наприклад, вартість електроенергії для телекомпаній, яка зашкалює. І всі поставили передавачі, а зараз знімають, тому що не здатні їх просто оплачувати. Тому там треба робити пільгову ціну.

СЕВРЮКОВ В.В. Це будуть представники концерну, вони чітко про це доповідають.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Питання тарифів, так. Тобто там є великий набір питань, які насправді не потребують ні грошей, не потребують ніяких серйозних рішень і дій, а потребують просто відповідального ставлення до своєї роботи конкретних чиновників. Те, що гроші, то гроші. Зрозуміло. Але, знаєте, що стосується грошей, які є, так, але які не здатні провести через порядок фінансування, через Кабінет Міністрів другий рік, вибачте, то це вже бездіяльність конкретних чиновників.

Тому от пропонується за основу взяти, всі зауваження і пропозиції приймаються. Ми з усіма в контакті, з відповідними органами. Там безпека і небезпека – все забезпечується. Є відповідальний від Центрального штабу АТО, визначений, де всі технічні питання так само будуть погоджуватись.

ЧЕРВАКОВА О.В. А ми Громадську  раду будемо брати з собою?

ОСТАПА С.В. Я напросилася. Там є питання по Луганській і Донецькій колишніх ОДТРК, які стали філіями НТКУ. Вони не можуть здати свої передавальні акти і припинити юридичні особи через те, що від них фіскальні органи вимагають документацію, дані за останні кілька років, а вони таких документів не мають.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я розумію. Ну, власне, ще раз кажу, ми на засідання комітету запрошуємо всі засоби масової інформації, які працюють на цій території, за пропозиціями Донецької і Луганської ВЦА. І власне, тому я пропоную і затвердити як би тривалість засідання комітету 4 години, але не обмежене, з тим щоб дати місцевим людям і керівникам районів і міст і засобам масової інформації максимально висловити свою позицію.

Приймається такий підхід? Якщо приймається, Ольго Валеріївно, прошу підтримати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Хто за пропозицію Юрія Олексійовича? Взяли до відома.

Так, колеги, у нас є ще погодження кандидатур представників Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики до складу організаційного комітету сьомого Українського форуму з управління Інтернетом. Пропонуємо Опанасенка Олександра та Стеценка Дмитра.

ОПАНАСЕНКО О.В. Ми там разом, так.

ЧЕРВАКОВА О.В. А що, ми за це голосувати маємо?

ІЗ ЗАЛУ. За. За. Голосуємо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Одноголосно. Так вы хоть что-то наработайте. Всім дякую.