Анонси подій

Перейти до розділу
14 червня 09:40
20 червня 2018 року відбудеться чергове засідання Комітету докладніше
07 червня 15:33
Про перенесення виїзного засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
06 червня 18:15
Позитивна динаміка нарощування українського мовлення на Одещині дає підстави для оптимізму при подальшому вирішенні подібних питань в інших проблемних регіонах докладніше
23 травня 18:00
Комітет вважає безперспективними спроби завадити здійсненню ним контрольних функцій у сфері захисту професійних прав журналістів та має намір глибоко проаналізувати стан радіомовлення в Україні докладніше
23 травня 16:01
Заява Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики докладніше
21 травня 17:15
Громадська рада при Комітеті свободи слова та інформаційної політики обговорила питання реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та безпеки журналістів. докладніше
16 травня 18:15
Серед прийнятих на засіданні – рішення, які стосуються подальшої долі законопроектів інформаційної сфери, а також внеску Комітету у вирішення поточних питань загальнодержавного значення докладніше
15 травня 18:00
Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни докладніше
19 квітня 11:52
Комітет обговорив з представниками індустрії можливості урізноманітнення форматів суспільного мовлення докладніше
12 квітня 09:41
Рекомендації CM/Rec(2018)11 Комітету Міністрів державам-членам щодо плюралізму медіа та прозорості медіавласності (Ухвалено Комітетом Міністрів 7 березня 2018 року на 1309-му засіданні Заступників Міністрів) докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Протоколи засідань Комітету 2016 рік

04 березня 2015, 10:25

Протокол № 13 від 04.03.2015



Протокол №13

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики

 

 

                                                                                                13

 

                                                                                         4        березня            15

 

 

 

      Головує:  голова комітету СЮМАР В.П.

 

       Присутні народні депутати України: ЧЕРВАКОВА О.В., СОЧКА О.О., СТЕЦЕНКО Д.О., ОНУФРИК Б.С., КОНДРАТЮК О.К., АБДУЛЛІН О.Р., ПАВЛЕНКО Ю.О., ВИСОЦЬКИЙ С.В.,  ОПАНАСЕНКО О.В.

 

       На засідання запрошені: Артеменко Юрій Анатолійович – Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Герасим’юк Ольга Володимирівна – перший заступник Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Шверк Григорій Аронович – заступник Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Котенко Катерина Сергіївна – відповідальний секретар Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Ільяшенко Олександр Борисович – член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Севрюков Владислав Володимирович - член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Черниш Олег Миколайович - член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Пащук Володимир  Петрович - керівник апарату Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Зураб Аласанія – генеральний директор Національної телекомпанії України; Чайковський Роман Володимирович – перший заступник генерального директора Національної радіокомпанії України; Остапа Світлана Віталіївна – заступник директор, оглядач «Телекритики»; Головенко Роман Богданович – керівник правових проектів ГО «Інститут масової інформації; Клітна Наталія Іванівна – віце-президент Асоціації провласників та постачальників контенту; Гріцак Костянтин Іванович – директор Асоціації «Телекомунікаційна палата України»; Розкладай Ігор – юрист Інститутут Медіа Права; Большакова Ольга Юріївна – голова правління ГО «Незалежна асоціація телерадіомовників».

 

Присутні: завідувач секретаріату комітету М.Козлов, заступник завідувача секретаріату комітету Ф.Гриценко, головні консультанти секретаріату комітету Л.Блищик, П.Селецький, М.Андріуца, Я.Глиняна, С.Самойленко.

 

 

ПОРЯДОК  ДЕННИЙ

 

         1. Про Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік.

2. Про розгляд та затвердження кандидатур до Громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики.

3. Про затвердження Положення про Громадську раду з питань свободи слова та інформаційної політики.

         4. Різне.

 

 

В.Сюмар запропонувала перенести на інше засідання комітету питання про затвердження Положення про Громадську раду з питань свободи слова та інформаційної політики та про затвердження кандидатур до Громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики.

 

В.Сюмар повідомила, що завдяки народним депутатам - членам комітету у Верховній Раді України вже зареєстровано проект Постанови «Про забезпечення всебічного застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» при інформуванні громадськості про здійснювану Національним банком України політику рефінансування» реєстр. № 2313.

 

В.Червакова зауважила, що вчора внаслідок бійки у Верховній Раді України між народними депутатами України О.Ляшком та С.Мельничуком було пошкоджено прес-пойнт Верховної Ради України. Вона запропонувала розглянути це питання, а також від комітету підготувати відповідне звернення.

 

 

Порядок денний зі змінами затверджено одноголосно.

 

 

Слухали:1. Слухали інформацію голови комітету В.Сюмар про Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік.

 

Виступили:  ЧЕРВАКОВА О.В., АБДУЛЛІН О.Р., КОНДРАТЮК О.К., ПАВЛЕНКО Ю.О., ОНУФРИК Б.С., ВИСОЦЬКИЙ С.В. АРТЕМЕНКО Ю.А., ШВЕРК Г.А., СЕВРЮКОВ В.В., БОЛЬШАКОВА О.Ю., ОСТАПА С.В., КЛІТНА Н.І.

         Ю.Артеменко доповідаючи документ зауважував, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення по суті звітує за п’ять місяців роботи: адже попередній склад Нацради півроку не проводив засідань через відсутність кворуму. Сформованому у липні минулого року регулятору довелося у режимі цейтноту «розгрібати» великий масив ліцензійних справ, що дісталися у спадок від попередників і адекватно реагувати на безпекові виклики, інформаційну війну, розв’язану проти України пропагандистською машиною Кремля. У зв’язку з цим, наголосив він, Національна рада переглянула стратегічні пріоритети і зосередилася значною мірою на проблемах захисту інформаційного простору держави. 

Зокрема, Національна рада вдалася до передбачених законодавством механізмів припинення ретрансляції на території України російських телеканалів, що не відповідають умовам Європейської конвенції про транскордонне телебачення. Спільно з Міністерством внутрішніх справ були здійснені заходи для вимкнення пропагандистських каналів у розважальних закладах, готелях, санаторіях, місцях масового відпочинку громадян.

Крім цього, регулятор забезпечив мовлення у тестовому режимі  вітчизняних інформаційних телеканалів та радіостанцій на звільнених територіях Донбасу з поширенням сигналу на тимчасово окуповані населені пункти Донецької і Луганської областей.

Національна рада у звітному році продовжувала працювати над  стратегічним проектом щодо переходу аналогового наземного ефірного телевізійного мовлення на цифрові стандарти доставки сигналу, відомого як «Женева - 2006». В її активі – очікуване ринком скасування незаконного рішення щодо кодування цифрового сигналу провайдера і  оператора багатоканальних мерех ТОВ «Зеонбуд» та напрацювання з представниками всіх зацікавлених сторін Плану поетапного відключення аналогового сигналу на території України.

Голова Національної Ради акцентував увагу на низці проблем, пов’язаних з виконанням регуляторних функцій, що потребують законодавчого врегулювання.

         Народні депутати в процесі обговорення звіту висловили багато зауважень щодо практики наглядової діяльності Національної ради, рекомендували регулятору уникати подвійних стандартів в оцінках контенту,  аргументувати свої рішення.

Зокрема О.Абдуллін звернув увагу на ознаки цензурування у рішеннях Національної ради щодо трансляції у прямому ефірі телеканалу «112»  політичного шоу Савіка Шустера.

Ю.Павленко в свою чергу зауважував, що Національна рада недостатньо уваги приділяє питанням захисту інформаційного простору і попросив додати до протоколу окрему думку з цього питання.

 

Народні депутати України В.Сюмар та О.Опанасенко залишили засідання комітету.

 

 

Вирішили:

 

Розглянувши звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік, комітет вирішив:

 

         1. Рекомендувати Верховній Раді України включити питання Про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік до порядку денного пленарного засідання другої сесії восьмого скликання.

         2. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік схвалити.

         3. Доручити Голові Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики В.Сюмар представляти позицію комітету під час розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.

 

 

Голосували:  “за” – 7

                        проти – 0

                        утримались - 1

 

Рішення прийнято.

 

 

Окрема думка народного депутата України Ю.Павленка додається.

 

 

 

         Різне.

 

 

О. Червакова нагадала членам комітету, що завтра 5 березня ц.р. о 14.30 відбудеться закрите засідання комітету, на якому буде розглядатися питання щодо розгляду справи стосовно звинувачень проти івано-франківського блогера і громадського активіста Руслана Коцаби.

 

О.Червакова поінформувала членів комітету, що  3 березня у Верховній Раді сталася бійка між депутатами з фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» та їхнім екс-колегою по фракції Сергієм Мельничуком. Внаслідок бійки був пошкоджений прес-пойнт - місце, де проходять парламентські брифінги.

Вана запропонувала направити Керівнику Апарату Верховної Ради України лист з проханням надати інформацію про збитки нанесені Верховній Раді України за пошкодження прес-пойнту в кулуарах Верховної Ради України. 

 

 

Стенограма засідання комітету додається.

 

 

 

Голова Комітету                                                   Вікторія СЮМАР

 

 

 

Секретар Комітету                                               Олена КОНДРАТЮК

 

 

 

 

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

 

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

 

 

Підпис: Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики“04” березня 2015 р.   

Вих. № 015/3/183-15

 

 

 

щодо рішення Комітету від 04.03.2015 року

«Про Звіт Національної ради України

з питань телебачення і радіомовлення»

 

За результатами засідання Комітету 04.03.2015 року було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України схвалити Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік. Під час голосування я утримався, оскільки здійснив детальний аналіз вказаного Звіту та вважав би за доцільне рекомендувати Верховній Раді України не схвалювати його, а взяти до відома та висловити певні зауваження, застереження і пропозиції щодо роботи державного регулятора.

У зв’язку із зазначеним вважаю за необхідне обґрунтувати свою позицію та викласти її в Окремій думці, що додається.

Прошу додати мою Окрему думку до рішення Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики від 04.03.2015 року «Про Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік».

 

Додаток: Окрема думка на 14 арк.

 

З повагою,

Народний депутат України                                                 ПАВЛЕНКО Ю.О.

                                                                                                                            (посв. № 183)

 

 

 

ДОДАТОК

                      до вих. № 015/3/183-15

                      від 04.03.2015р.

 

ОКРЕМА ДУМКА

 

до рішення Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики від 04.03.2015 року «Про Звіт Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення за 2014 рік»к

 

Детальний аналіз Звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік показав, що державний регулятор зосередився виключно на позитивних результатах своєї діяльності. Але, я вважаю, що висвітлення недоліків дозволить, при організації подальшої роботи, їх усунути та мінімізувати їх негативний вплив на діяльність телерадіоорганізацій в державі та свободу слова в Україні.

Необхідно зазначити про позитивні наслідки роботи державного регулятора.

1. Діяльність Національної ради, спрямованої на захист інформаційного простору України.

За наслідками 2014 року можна говорити про значні позитивні аспекти роботи Національної ради щодо забезпечення інформаційного суверенітету та безпеки України. Так, Державним регулятором подано до суду позови про тимчасове припинення ретрансляції в багатоканальних мережах на території України іноземних програм таких російських телеканалів, як «Первый канал. Всемирнаясеть»(ОАО «Первый канал»), «РТР –Планета», «Российский информационный канал «Россия –24» (ВГТРК «Всероссийская государственна ятелевизионная и радиовещательная компания»), «НТВ Мир» (ОАО «Телекомпания НТВ»), «ТВ Центр–International» (ОАО «ТВ Центр»),«РосБизнесКонсалтинг–ТВ (РБК–ТВ)» (справи № 826/3456/14, № 826/9266/14 та № 826/9266/14).  Програми зазначених телеканалів містять ряд ознак, що носять відвертий антиукраїнський характер, спрямовані на розпалювання міжнаціональної ворожнечі та зміни державної влади та конституційного ладу насильницьким шляхом. Тому, діяльність Національної ради з приводу припинення ретрансляції програм таких каналів є необхідним кроком в період інформаційної війни, яка здійснюється сьогодні по відношенню до України.

Проте, нажаль, справи досі не були розглянуті по суті, оскільки Національна рада має надати докази, які б свідчили про легітимність обмеження ретрансляції програм зазначених каналів. До сьогодні, тобто вже 11 місяців, ретрансляцію обмежено лише ухвалою суду, тобто запобіжним заходом до ухвалення рішення по суті справи. Такий тривалий період обмеження ретрансляції без рішення суду може бути визнано Європейським судом з прав людини порушенням державою Україною статті 10 (свобода вираження) та статті 1 Першого протоколу (право власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призвести до значних втрат Державного бюджету України.  

2. Діяльність Національної ради  щодо міжнародного співробітництва у сфері телебачення і радіомовлення.

За наслідками діяльності державного регулятора у 2014 році можна говорити про позитивні зрушення міжнародної співпраці України у сфері медіа. Так, Національна рада здійснила ряд заходів спрямованих на імплементацію Європейської Конвенції про транскордонне телебачення, залучення європейських фахівців до обговорення питань, що стосуються ролі державного регулятора в процесі створення Наглядової ради НСТУ, обговорення шляхів протидії інформаційної агресії проти України тощо.

В той же час, рішення Національної ради, на жаль, піддаються критиці міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ, але Національна рада не змінює свою практику з урахуванням цих зауважень і рекомендацій, і не наводить переконливих доказів у своїх рішеннях, що вважаємо може призвести до обмеження свободи слова в Україні. Адже докази є необхідними для обґрунтування позиції держави (а для міжнародних організацій Національна рада є агентом держави і діє від її імені) щодо необхідності свободи вираження у демократичному суспільстві. 

***

Проте, як показує практика діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у 2014 році поруч з позитивним наслідками роботи державного регулятора існують певні обставини, на які необхідно звернути увагу. 

1. Проведення перевірок Національною радою у 2014 році

Частиною четвертою статті 7 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” визначено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

До наглядових повноважень Національної ради статтею 13 Закону України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” віднесено нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

Стаття 70 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” наділяє Національну раду функцією щодо здійснення контролю за дотриманням та забезпеченням виконання вимог: законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення; Закону України “Про рекламу” щодо спонсорства і порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіомовленні; законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів.

Порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу здійснюється відповідно до Інструкції, затвердженої рішенням Національної ради від 08.02.2012 № 115 (із змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.02.2012 за № 313/20626. Ця Інструкція встановлює загальні правила проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, визначає порядок організації та проведення перевірок, оформлення результатів перевірок ліцензіатів, матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, права та обов’язки уповноважених осіб Національної ради.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31 липня 2014 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (№1622-18 від 31.07.14, опублікований в «Голосі України» від 02.08.2014 року - № 146, і набрав чинності 3 серпня 2014 року), яким було встановлено мораторій на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) протягом серпня - грудня 2014 року. Так, у період дії мораторію, перевірки могли проводитися виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином, враховуючи зазначений мораторій, Національній раді для здійснення перевірок ліцензіатів у період до грудня 2014 року, необхідно було отримувати дозвіл Кабінету міністрів України чого, в свою чергу, здійснено не було.

Більше того, як зазначається у звіті Національної ради упродовж 2014 року державний регулятор здійснив 376 перевірок діяльності ліцензіатів, серед них 308 планових і 68 позапланових. Проведення таких перевірок без отримання дозволу Кабінету міністрів України, або без заяви самого ліцензіата є порушення вимог діючого законодавства. Таким чином, вважаю, що здійснюючи таку практику державний регулятор може вийти за межі своїх повноважень, що є порушенням чинного законодавства України.

У Звіті Національної ради за 2014 рік наводиться Порівняльна таблиця перевірок, проведених у 2010–2014 роках, яка викладена таким чином, що, на перший погляд, наочно видно зменшення майже наполовину загальної кількості перевірок порівняно з 2013м роком (659 проти 376).

Однак, як зазначає державний регулятор проведення перевірок було призупинено оскільки засідання Національної ради не проводилися з лютого по липень 2014 року, тобто півроку.

Тому, за умови діяльності Національної ради повний рік кількість перевірок могла перевищити показник 2013 року та скласти 752, що майже на сто перевірок більше ніж у попередньому періоді.

Таким чином, виникає занепокоєння з приводу можливої тенденції збільшення кількості перевірок ліцензіатів у порівнянні з 2013м роком. В той же час згідно даних Звіту, в 2013 році проведена найбільша кількість перевірок за 2010–2014 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада розпочинає розгляд питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів перевірки.

Абзацом 3 п. 2.3 Інструкції «Про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги» визначено, що виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії є лише підставою для здійснення позапланових перевірок.

Таким чином, визначено, що моніторинг телерадіопрограм здійснюється Нацрадою для виявлення ознак порушення та здійснення позапланових перевірок.

Однак, звертаю увагу, що державним регулятором була започаткована непоодинока практика розгляду питань про порушення ліцензіатами законодавства або умов ліцензії на підставі виключно результатів моніторингу, тобто без проведення відповідних перевірок.

З огляду на це можна зауважити, що кількість перевірок могла бути ще більшою. Їх кількість була штучно зменшена шляхом розгляду питань про порушення та застосування санкцій без проведення необхідної в силу закону перевірки щодо ліцензіата.

2. Надання права телерадіоорганізаціям вести тестове мовлення на окремих частотах без отримання відповідної ліцензії

18 грудня 2014 року Національної радою було прийнято рішення № 1458 «Про тестове мовлення телерадіоорганізацій на території проведення антитерористичної операції». Зазначене рішення, безперечно мало позитивну мету, а саме забезпечення доступу населення в зоні проведення антитерористичної операції до програм українських мовників і протидію інформаційній агресії спрямованої проти України. Проте,виникають сумніви з приводу дотримання процедури та підстав прийняття такого рішення. Так, Національна рада посилаючись серед інших норм на статтю 51 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» («Мовлення в особливих обставинах»), у зв’язку із захопленням бойовиками передавачів та студійних приміщень телерадіоорганізацій на непідконтрольній українській владі території Донецької і Луганської областей, з метою протидії засиллю антиукраїнських ЗМІ, прийняла рішення про надання дозволу телерадіоорганізаціям, які мають ліцензії на мовлення Національної ради, тимчасове, на час проведення антитерористичної операції, тестове мовлення на території вказаних областей, згідно з додатком до рішення. Тобто, Національна рада прийняла рішення про надання дозволу на тимчасове тестове мовлення деяким телерадіоорганізаціям на низці частот щодо яких останні не мають ліцензій і без проведення конкурсу між телерадіоорганізаціями. Варто звернути увагу, що відповідно до статті 51 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»,на  час надзвичайного та/чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до закону  може  встановлюватися особливий режим роботи аудіовізуальних засобів масової інформації. Особливості  регулювання  мовлення  під  час надзвичайного та/чи воєнного стану визначаються законом. 

Так, на сьогодні воєнного стану на території Донецької та Луганської областей не введено, а надзвичайний стан установлено Кабінетом міністрів України 26 січня 2015 року (тобто більше ніж через місяць після прийняття Національною радою рішення) згідно до Розпорядження КМУ № 47-р від 26 січня 2015 року.

Окремо викликає сумніви порядок визначення переліку ліцензіатів, яким надано право на таке тестове мовлення. Так, зазначене право було надано ТОВ «ТРК «Експрес-інформ», м. Київ (логотип «5»), ТОВ ТРК «Україна», м. Донецьк (логотип «Україна»), ТОВ «ТРК Студія 1+1», м. Київ, ТОВ «НТРК «ІРТА», м. Луганськ, ТОВ «НОВИНИ-ТВ», м. Київ, (логотип «Еспресо ТV»), ТОВ  ТРК «ПРАЙМЕДІА», м. Львів  (позивні «Радіо 24»). У зв’язку з чим, викликає подив чому таке право було надане саме цим телерадіоорганізаціям та не було надано іншим мовникам, таким як телеканали  «Інтер», «Новий канал», «ICTV», «СТБ» і т.д. Зазначені телерадіоорганізації також намагаються об’єктивно висвітлювати події, які відбуваються в нашій країні, проте вони не отримали право на тестове мовлення на території окремих районів Донецької та Луганської областей. Викликає занепокоєння, що такі дії державного регулятора можуть призвести до надання  переваги окремим телерадіоорганізаціям над іншими ліцензіатами, що є вкрай небажаним в умовах ринкової економіки України. 

3. Окремі випадки застосування санкцій при здійсненні функцій щодо захисту інформаційного простору України

У 2014 році Національна рада доволі оперативно реагувала на порушення, виявлені в діяльності вітчизняних мовників. До телерадіокомпаній, у діяльності яких за результатами моніторингу було зафіксовано інформацію, що містить заклики до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди, посягання на територіальну цілісність держави, що є порушенням статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та статті 28 Закону України «Про інформацію», Національною радою було вжито таких заходів:-

а) Відповідно до рішення Національної ради від 17.07.2014 року № 290, ТОВ «ЄС Продакшенгруп», м. Київ, оголошено попередження, оскільки в передачах «Без коментарів», «Моменти життя» та «Новини» зафіксовано порушення абзаців три, чотири частини 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до насильницької зміни конституційного ладу України; закликів до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди);-

б) Відповідно до рішення Національної ради від 24.07.2014 року № 589, ТОВ «ТРК «Дивосвіт», м. Київ, оголошено попередження, оскільки в передачах «Эфир без правил» (12.07.2014), «Ланч тайм» (14.07.2014) та «Вечерние новости» (15.07.2014) зафіксовано порушення абзаців чотири, шість частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди, пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження);-

в) Відповідно до рішення Національної ради від 31.07.2014 року № 584, ТОВ «ТРК «Шансон», м. Київ, взято до відома наявність порушень та вказано на неприпустимість їх в подальшому, оскільки 08.07.2014 в ефірі передачі «КПЗ» було зафіксовано порушення вимог абзаців чотири, дванадцять частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди, здійснення інших вчинків, за якими наступає кримінальна відповідальність);-

г) Відповідно до рішення Національної ради від 18.12.2014 року № 1460, ТОВ «Голдберрі», м. Київ, оголошено попередження, оскільки 04.12.2014 року в часовому відрізку з 11:08 до 12:16 зафіксовано трансляцію виступу президента Російської Федерації перед Федеральними зборами Росії, у змісті якого зафіксовано порушення абзаців три, п’ять, одинадцять частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та статті 28 Закону України «Про інформацію» (не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до насильницької зміни конституційного ладу України, необґрунтованого показу насильства, поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи).

Варто зазначити, що відповідно до пункту 22 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначається «засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них».

Офіційне тлумачення положення цього пункту міститься у Рішенні Конституційного Суду №7-рп/2001 від 30.05.2001, у якому зазначено, що:«Системний аналіз викладених конституційних положень дає підстави дійти висновку, що за своїм змістом пункт 22 частини першої статті 92 Конституції України спрямований не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності. Ним визначено, що виключно законами України мають врегульовуватись засади цивільно-правової відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності – діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. У такий спосіб Конституція України заборонила врегульовувати зазначені питання підзаконними нормативно-правовими актами та встановила, що лише Верховна Рада України у відповідному законі має право визначати, яке правопорушення визнається, зокрема, адміністративним правопорушенням чи злочином, та міру відповідальності за нього».

З огляду на вищезазначене, виникає питання чи не вийшла Національна рада за межі своїх повноважень приймаючи низку рішень про порушення ліцензіатами вимог ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» («не допускається використання ТРО для закликів до насильницької зміни конституційного ладу України, закликів до розв’язування війни, агресивних дій або їх пропаганди»  тощо) за які передбачена кримінальна відповідальність, оскільки факт вчинення зазначених порушень може бути визнаний тільки у судовому порядку – відповідним вироком суду.

Варто нагадати, що за зазначені правопорушення передбачена кримінальна відповідальність за статтями 109, 110, 436 Кримінального кодексу України та ін.

Звертаємо увагу, що на сьогодні відсутні відповідні обвинувальні вироки щодо притягнення відповідальних посадових осіб ліцензіатів до відповідальності за зазначені правопорушення, а тому  викликає занепокоєння, чи не перейняв державний регулятор на себе функції правосуддя, адже така обставина може порушувати положення Конституції України, зокрема положення статей 19 та 124 Основного закону.

Також викликає занепокоєння непослідовність Національної ради у прийнятті рішень, адже за по суті аналогічні порушення Закону ТОВ «ЄС Продакшенгруп» та ТОВ «ТРК «Дивосвіт» було оголошено попередження, а наявність порушення ТОВ «ТРК «Шансон» були лише взяті до відома. Застерігаю, що зазначені дії можуть свідчити про вибірковість застосування санкцій, що є прямим порушенням чинного законодавства і гарантій захисту від недобросовісної конкуренції  у сфері телебачення і радіомовлення. 

4. З приводу окремих випадків непослідовності Національної ради при прийнятті рішень

Вище вже зазначалося, що у 2014 році з боку державного регулятора траплялись окремі випадки застосування санкцій, які дають змогу говорити про вибіркове застосування норм закону щодо ліцензіатів. Так, викликають занепокоєння окремі рішення Національної ради прийняті у 2014 році, які у порівнянні з рішеннями державного регулятора у 2015 році,змушують задуматися над питанням непослідовності Національної ради при прийнятті своїх рішень.

Так, у період проведення моніторингу у 2014 році Національною радою було виявлено фільми, які демонструвалися з порушенням умов державного прокатного посвідчення, в ефірі таких мовників: ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна», Телерадіокомпанія «Студія «1+1» у формі ТОВ, ПрАТ «Телекомпанія «ТЕТ», ТОВ «Телеканал «Тоніс», ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» (логотип «НЛО.ТV»), ТОВ «Аспера 2011», ТОВ «РєалІстейт-ТВ» та ін. Цим телерадіоорганізаціям, як зазначається у звіті Національної ради за 2014 рік, було надіслано приписи щодо необхідності дотримання вимог законодавства. Проте, вже у 2015 році Національна рада почала застосовувати до порушників вже інші санкції, наприклад телеканалу «Інтер» (рішення від 18 лютого 2015 року № 216) за, по суті аналогічні порушення, було оголошено попередження.

5. З приводу здійснення Національною радою окремих регуляторних повноважень

Відповідно до статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», розміри  штрафів  встановлюються  Національною  радою  за погодженням з Кабінетом  Міністрів  України  відповідно  до  вимог законодавства. 

У звіті Національної ради за 2014 рік, державний регулятор відзначає, що передбачена частиною шостою статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» санкція «стягнення штрафу» не застосовується, оскільки розміри штрафів потребують узгодження з Кабінетом Міністрів України. Наразі розроблені Національною радою розміри штрафів не застосовуються у зв’язку з відсутністю в чинному законодавстві норм, які регламентували б процедуру узгодження з Урядом.

Тому, на виконання вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» державним регулятором було розроблено проект рішення щодо розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення (рішення № 957 від 25 вересня 2014 року). Зазначений проект надалі  було винесено на громадське обговорення. 

На превеликий жаль, зазначений проект викликав ряд зауважень та був розкритикований Громадською радою при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення. Відповідно до Положення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення "Про Громадську раду при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення" (затвердженого рішенням Національної ради від 08 листопада 2007 року № 1586), Громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Громадська рада) є постійно діючим незалежним колегіальним консультативно-дорадчим органом, що створює ефективні організаційні та правові умови реалізації конституційного права громадян України на участь в управлінні державними справами; координує заходи, пов’язані із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю, з метою врахування громадської думки в процесі підготовки та реалізації рішень Національної ради.

Так, під час засідання Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, яке відбулося 13 жовтня 2014 року, було встановлено ряд недоліків Рішення Національної ради № 957 від 25 вересня 2014 року, які були відображені в рішенні Громадської ради № 03/03 від 24 жовтня 2014 року.

Так, у вищезазначеному рішенні Громадська рада дійшла до таких основних висновків:

1. Національною радою не було дотримано процедури, передбачені частинами 1 та 2 статті 8 Закону України «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»: не розроблявся і не оприлюднювався аналіз регуляторного впливу проекту регуляторного акту.

2. Невідповідність низки положень Проекту статтям 71 та 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

3.Невідповідність розмірів штрафів принципам справедливості, пропорційності та доцільності юридичної відповідальності, які в публічному праві полягають в тому, що міри відповідальності, а також підстави та порядок її пом’якшення та звільнення від відповідальності мають відповідати меті попередження правопорушень.

 

Далі наведу основні критичні зауваження Громадської ради щодо зазначеного проекту:

«1. Викладення у Проекті розмірів штрафу переліку діянь, вчинення яких є підставою для застосування відповідальності, не відповідає Конституції України, ч. 2 ст. 19 якої передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та, законами України.

Громадська рада відзначає, що оптимальним варіантом вирішенням питання щодо надання Національній раді України з питань телебачення можливості застосування штрафних санкцій має бути вирішено у законодавчій площині.

2. Проект розмірів штрафів є проектом регуляторного акту, який відповідно до Закону України «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) має розроблятися із дотриманням встановленої цим законом процедури.

Втім, при затвердженні Проекту розмірів штрафів ця процедура дотримана не була, а саме:

не розроблявся і не оприлюднювався аналіз регуляторного впливу проекту регуляторного акту, що є порушенням частин 1 та 2 статті 8 Закону.

Зокрема, в аналізі регуляторного впливу мають міститись:результати дослідження фінансового стану підприємств галузі окремо за кожною територіальною категорією;результати дослідження статистики правопорушень окремо за кожною групою;обґрунтування всіх коефіцієнтів, що застосовуються для визначення розміру штрафів;аналіз впливу застосування штрафів на фінансовий стан підприємств галузі, з метою оцінки як дієвості штрафів, так і недопущення банкрутства підприємств внаслідок їх застосування.

3. Проект розмірів штрафів прямо суперечить статтям 71 та 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки передбачає істотне перевищення повноважень Національної ради в частині підстав для застосування санкцій.

Статті 71 та 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачають притягнення до відповідальності виключно «за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення».

Відповідно до частини 2 статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», повноваження Національної ради визначені ще вужче: «Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов». Отже, санкції за порушення інших законів, що входять до законодавства про телебачення і радіомовлення, можуть застосовуватись лише судом.

Проектом розмірів штрафів Національній раді надаються широкі повноваження застосовувати санкції за порушення вимог Закону України «Про радіочастотний ресурс» та законодавства про вибори та захист суспільної моралі, а також за невиконання рішень Національної ради та судових органів, що суперечить статтям 71 та 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Для обґрунтування таких повноважень до чинної редакції проекту включені посилання на відсилочні та довідкові норми, що містяться у Законі України «Про телебачення і радіомовлення» з метою інформування телерадіоорганізацій про наявність в інших нормативних актах положень, що регулюють їх діяльність, а також – з метою усунення суперечностей з цими нормативними актами.

Громадська рада у своєму рішенні відзначила, що поняття «вимог законодавства України про захист суспільної моралі», «вимоги Закону України «Про телебачення і радіомовлення» і «ліцензійні умови» і не можуть бути визнані тотожними, навіть на підставі того, що ці акти містять перехресні посилання.

Зокрема, пункти «а» статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» містить вимогу «дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії». Отже, за логікою чинної редакції проекту на підставі цього пункту штрафи можуть застосовуватись до телерадіоорганізацій за порушення будь-якої норми законодавства, в тому числі, загальногосподарського.

Аналогічна позиція щодо повноважень Національної ради в частині застосування санкцій (на прикладі Закону України «Про рекламу») висловлена у рішенні Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2011 року №К/9991/16493/11 у справі за позовом Акціонерного товариства «Онікс» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення:

«…У рішенні відповідача N 588 від 15 травня 2007 року однією з підстав застосування санкції вказані порушення Закону України «Про рекламу».

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (ч. 2 ст. 72) наділяє Національну раду повноваженням застосовувати санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов.

Ст. 53 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлює, що відносини, які виникають під час рекламної діяльності та спонсорства на телебаченні і радіо, регулюються Законом України «Про рекламу».

Частина 1 ст. 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та ст. 26 Закону України «Про рекламу» наділяє Національну раду повноваженнями щодо контролю за дотриманням Закону України «Про рекламу». Право Національної ради застосовувати санкції за порушення Закону України «Про рекламу» законодавством не передбачено.

Частина 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» наділяє повноваженнями по застосуванню санкцій спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням відповідних державних органів, у тому числі і Національної ради. При виявленні порушення Закон наділяє Національну раду правом надіслати до вказаного органу подання для притягнення телерадіоорганізації до відповідальності, а не самостійно застосовувати санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та, законами України. Таким чином, застосування Національною радою санкцій за порушення Закону України «Про рекламу» є протиправним…».

Таким чином, як зазначає Громадська рада, із переліку порушень необхідно вилучити частину дев’яту статті 23, статтю 50, пункт «б» частини першої статті 59 та частину першу статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення.

4. Громадська рада дійшла висновку стосовно розмірів штрафів, адже вони мають відповідати принципам справедливості, пропорційності та доцільності юридичної відповідальності, які в публічному праві полягають в тому, що міри відповідальності, а також підстави та порядок її пом’якшення та звільнення від відповідальності мають відповідати меті попередження правопорушень.

Запропоновані у Проекті розмірів штрафів мінімальні розміри, на думку Громадської ради, є надто високими з огляду на незначну суспільну шкоду, що здатні спричинити телерадіоорганізації відповідними правопорушеннями. Зокрема, мінімальний розмір штрафу для місцевих телерадіокомпаній становить 6090 гривень, що, наприклад, для провідних мовників перевищує місячний фонд оплати праці.

Також Громадська рада відзначила, що перелік пом’якшуючих обставин має бути вичерпним задля уникнення зловживань під час застосування норм положення. До переліку пом’якшуючих обставин мають належати:

- вчинення відповідного правопорушення вперше;

- вчинення правопорушення через об’єктивно існуючі обставини;

- незначний характер вчиненого правопорушення (наприклад, відхилення від жанрового розподілу передач на кілька хвилин протягом доби, у святкові дні, або відхилення під час проведення спеціальних проектів, марафонів, святкових або траурних заходів, тощо );

- виконання правопорушником соціально значимих функцій (наприклад, поширення місцевої інформації в економічно депресивних районах);

- незначний розмір шкоди, спричиненої правопорушенням, або її відсутність;

- добровільне припинення вчинення правопорушення або відшкодування шкоди, спричиненої ним (наприклад, перерахування всього прибутку, отриманого від поширення вітань в день трауру, оголошеного у зв’язку із певною катастрофою до фонду допомоги постраждалим);

- непередбачувані обставини, що перешкоджали виконанню вимог закону чи ліцензії.

Громадська рада наголосила, що єдиною обтяжуючою підставою має бути рецидив (повторність або систематичність), тобто вчинення особою, яка вже притягалась до адміністративно-господарської відповідальності за порушення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, аналогічного правопорушення протягом одного року з моменту набуття чинності попереднього рішення про притягнення цієї особи до адміністративно-господарської відповідальності. За наявності обставин повторності та систематичності розмір адміністративно-господарського штрафу може збільшуватися.»

6. З приводу окремих рішень,дій чи бездіяльності Національної ради, які стали предметом судового розгляду

В 2014 році відбувся ряд судових процесів, учасником яких стала Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення і за наслідком яких було прийнято судові рішення, що викликають занепокоєння з приводу законності та обґрунтованості певних рішень, дій чи бездіяльності державного регулятора.

Справа № 826/15763/14.  Національна рада з питань телебачення і радіомовлення звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілоніт - ТВ» (далі ТОВ «Ілоніт – ТВ») про анулювання ліцензії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було виконано вимоги рішення №742 від 21.08.2014 року про проведення у відповідність діяльності ТОВ «Ілоніт – ТВ» до умов діючої ліцензії та чинного законодавства.

В постанові від 27 листопада 2014 року, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що норма на підставі якої Національна рада звернулася до суду, а саме, факту невиконання розпорядження на думку суду являється загальною, деталі та фактичний порядок реалізації якої розкривається ст.72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (№ 3759-XII). Таким чином, наведені законодавчі приписи дають підстави вважати, що зверненню Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення мають передувати, як факти систематичного порушення особою законодавства про телебачення та радіомовлення, так і застосування до неї послідовних санкцій таких як, попередження та стягнення штрафу. Оскільки Національною радою не було дотримано порядку застосування санкцій, а саме, до відповідача було застосовано лише два попередження, а рішень про стягнення штрафів не застосовувалось суд дійшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Київський апеляційний адміністративний суд при перегляді рішення суду першої інстанції по зазначеній справі підтримав позицію Окружного адміністративного суду міста Києва і відмовив Національній раді у задоволенні апеляційної скарги. Рішення набрало законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Справа № 826/12768/14.  До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕОНБУД» (далі - ТОВ «ЗЕОНБУД», позивач) з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення № 740 від 21 серпня 2014 року. Так, 21 серпня 2014 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення  прийнято рішення № 740 «Про розгляд питання щодо виконання п. 2 рішення Національної ради № 296 від 17.07.2014 року «Про скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 12.10.2011 року № 2464 «Про звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України», відповідно до якого:

- визнано порушення ТОВ «Зеонбуд», м. Київ, ч. 5 ст. 42 Закону України „Про телебачення і радіомовлення" та умов ліцензій серії HP № 0866-п від 09.12.2010, серії HP № 0867-п від 09.12.2010, серії HP № 0868-п від 09.12.2010, серії HP № 0869-п від 09.12.2010 та позивачу оголошено попередження

Окрім цього, вказаним рішенням відповідачем вирішено видати розпорядження про усунення порушень законодавства та умов ліцензії, встановивши строк його виконання - 2 тижні.

Незгода з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Суд після проведення аналізу норм чинного законодавства дійшов до висновку про те, що питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії розглядаються на засіданні Національної ради з обов'язковим повідомленням повноважних представників відповідних ліцензіатів та на підставі актів перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем рішення про проведення позапланової перевірки ТОВ «ЗЕОНБУД» не приймалося, актів з встановленими фактами порушення позивачем умов ліцензії чи вимог законодавства в сфері телебачення і радіомовлення не складалося.

Судом також встановлено, що до винесення оскаржуваного рішення відповідачем, в порушення ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»позивача, ні усно, ні письмово не було повідомлено про розгляд питання про порушення ТОВ «ЗЕОНБУД» вимог законодавства та умов Ліцензій.

В той же час, судом в рішенні зазначено, що не береться до уваги надана копія повідомлення від 20.08.2014 року № 17/1566 про запрошення директора позивача взяти участь у засіданні Національної ради, яке відбудеться 21.08.2014 року о 10:00 та на якому буде розглядатися питання щодо виконання п. 2 рішення Національної ради № 296 від 17.07.2014 року «Про скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 12.10.2011 року № 2464 «Про звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України», оскільки відповідачем не надано суду жодних належних доказів завчасного його отримання повноважними представниками позивача.

Окрім цього, судом встановлено,що з вказаного повідомлення вбачається, що його було складено відповідачем 20 серпня 2014 року, в той час як засідання Національної ради призначено на 21 серпня 2014 року, тобто з порушенням триденного строку.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що відповідачем (Національною радою) було порушено порядок розгляду питання про порушення позивачем законодавства або умов ліцензії.

Вказане позбавило позивача можливості надати пояснення, докази, клопотання, а також порушило його право на об'єктивне відображення стану справ щодо додержання умов ліцензій та вимог чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд прийшов до переконання, що рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 740 від 21 серпня 2014 року «Про розгляд питання щодо виконання п. 2 рішення Національної ради № 296 від 17.07.2014 року «Про скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 12.10.2011 року № 2464 «Про звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України» не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕОНБУД» було вирішено задовольнити та було визнано протиправними та скасовано Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 21 серпня 2014 року № 740 (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року).

Київський апеляційний адміністративний суд розглянувши доводи апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, вирішив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін (Ухвала КААС від 24 листопада 2014 року). Рішення набрало законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, Національна рада звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргу, де справа знаходиться по сьогодні.

Справа № 826/19931/14. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ««ТРК Онікс»  (надалі - позивач або ТОВ «ТРК Онікс»)з позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (надалі - відповідач або Національна рада), в якому просить:

-          зобов'язати відповідача прийняти рішення по заяві ТОВ «ТРК Онікс» від 04.09.2014 року про переоформлення ліцензії на мовлення НР №00161-м від 23.04.2013 року, яким змінити позивні «ПЕРЕЦЬ FM» на «Вести. Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний;

-          зобов'язати відповідача прийняти рішення по заяві ТОВ «ТРК Онікс» від 04.09.2014 року про переоформлення ліцензії на мовлення НР №00164-м від 02.12.2012 року, яким змінити позивні «ПЕРЕЦЬ FM» на «Вести. Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний.

Постановою суду від 23 січня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішень за результатами розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Онікс» про переоформлення ліцензій на мовлення у зв'язку зі зміною позивних та програмної концепції мовлення у встановленій формі та без зазначення законодавчо обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні даної заяви. Зобов'язано Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення прийняти рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «ТРК Онікс» від 04.09.2014 року про переоформлення ліцензії на мовлення НР №00161-м від 23.04.2013 року, яким змінити позивні «ПЕРЕЦЬ FM» на «Вести. Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний, та за результатами розгляду заяви ТОВ «ТРК Онікс» від 04.09.2014 року про переоформлення ліцензії на мовлення НР №00164-м від 02.12.2012 року, яким змінити позивні «ПЕРЕЦЬ FM» на «Вести. Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний.

Справа № 826/19885/14.   До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Стильне радіо» (надалі - позивач або ТОВ «Телерадіокомпанія «Стильне радіо») з позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (надалі - відповідач або Національна рада) про зобов'язання відповідача прийняти рішення по заяві ТОВ «Телерадіокомпанія «Стильне радіо» від 04.09.2014 року про переоформлення ліцензії на мовлення НР №00059-м  від 06.06.2009 року, яким змінити позовні з «DJ FM» на «Вести. Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний на частоті 102,2 МГц у м. Мелітополі та Мелітопольському районі.

Постановою суду від 23 січня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Стильне радіо» про переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку зі зміною позивних та програмної концепції мовлення у встановленій формі та без зазначення законодавчо обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні даної заяви. Зобов'язано Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення прийняти рішення, за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Стильне радіо» від 04.09.2014 року про переоформлення ліцензії на мовлення НР №00059-м  від 06.06.2009 року, яким змінити позовні з «DJ FM» на «Вести. Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний на частоті 102,2 МГц у м. Мелітополі та Мелітопольському районі.

Справа № 826/19886/14. Товариство з обмеженою відповідальністю «Комра» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, в якому просить зобов'язати Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення прийняти рішення по заяві ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» від 04 вересня 2014 року про переоформлення ліцензії на мовлення НР№0906-м від 24.04.2009 року, яким змінити позивні з «Best FM» на «Вести. Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний жанр на частоті 102,8 МГц у м. Маріуполі та прилеглих районів.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не розгляду заяви позивача в частині переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із зміною позивних та програмної концепції мовлення.

Постановою від 23 січня 2015 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіовидавнича компанія «Комра» задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіовидавнича компанія «Комра» від 04 вересня 2014 року про переоформлення ліцензії на мовлення НР № 0906-м від 24.04.2009 року у зв'язку із зміною позивних та програмної концепції мовлення у встановленій формі та без зазначення вмотивованих підстав для відмови у задоволенні даної заяви. Зобов'язано Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення прийняти рішення по заяві ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» від 04 вересня 2014 року про переоформлення ліцензії на мовлення НР№0906-м від 24.04.2009 року, яким змінити позивні з «Best FM» на «Вести. Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний жанр на частоті 102,8 МГц у м. Маріуполі та прилеглих районів.

***

Також, вважаю за необхідне наголосити, що проблема політичної упередженості Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на сьогодні може існувати, що викликано не стільки особистим інтересом членів Національної ради, а швидше порядком призначення членів Національної ради, коли Національна рада фактично залежна від суб’єктів призначення членів на посаду (від певних політичних сил). Так, на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики 4 березня 2015 року, Голова Національної ради наголосив, що попередній склад державного регулятора був фактично залежним від інших органів державної влади, вищих посадових осіб держави. Звертаю увагу, що не зважаючи не зміну політичного керівництва в Україні, така проблема залишилася незмінною, оскільки не були подолано законодавчі важелі впливу на незалежність державного регулятора. Тому, до вирішення у законодавчій площині цього проблемного питання, не можна з впевненістю стверджувати про незалежність державного регулятора, особливо від зовнішнього впливу і втручання в діяльність цього органу державної влади.

 

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК:

Проаналізувавши діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у 2014 році можна говорити про такі висновки:

1.         Національна рада зосередилася на захисті інформаційної безпеки України, що є надважливим і вірним напрямком роботи державного регулятора. Разом з тим наголошую, що дії по захисту інформаційної безпеки є недостатніми, Національна рада не завжди дає вчасну і адекватну реакцію на новітні виклики сьогодення.

2.         Національна рада намагається розвивати міжнародне співробітництво в сфері медіа, що є особливо важливим в умовах євроінтеграційних процесів в Україні. Однак, Національна рада не змінює свою практику з урахуванням критичних зауважень і рекомендацій міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ.

3.         Трапляються випадки неоднакового та непослідовного застосування санкцій до ліцензіатів, що є неприпустимим в умовах ринкової економіки України та необхідності забезпечення свободи слова.

4.         Національна рада не завжди притримується норм закону при прийнятті рішень, що може призвести до визнання рішень державного регулятора протиправними в судовому порядку (що вже активно використовується ліцензіатами на практиці при зверненні до суду).

5.         Рішення Національної ради піддаються критиці як громадськістю, так і медіа-експертами, що негативно відображається на авторитеті цього колегіального органу.

6.         Національною радою за більше ніж вісім місяців не вжито дієвих заходів для виконання вимог законодавства щодо застосування окремих видів штрафних санкцій (стягнення штрафу) відповідно до вимог статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

7.         Викликає занепокоєння наявність ризиків, які можуть впливати на незалежність і упередженість Національної ради при прийнятті рішень.

 

***

У Звіті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік державним регулятором розкриваються лише позитивні результати роботи. Національна рада не розкриває недоліки своєї діяльності та випадки порушення законодавства, які були допущені у 2014 році. Також, Національна рада не наводить підстав, які виправдовували б такі систематичні порушення Закону.

***

Відповідно до вищезазначених висновків не підтримую рішення Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики від 04.03.2015 року «Про Звіт Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення за 2014 рік» вважав би за доцільне рекомендувати Верховній Раді України не схвалювати його, а взяти до відома та висловити певні зауваження, застереження і пропозиції щодо роботи державного регулятора. Також, на мою думку, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення у 2015 році окрім заданих в своєму Звіті напрямків роботи повинна зосередитися на усуненні зазначених в даній Окремій думці порушень.

 

Народний депутат України,

член Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова

            та інформаційної політики                                   ПАВЛЕНКО Ю.О.

                                                                                                                     (посв. № 183)