11 листопада 2019, 11:45 ( Комітет )

Протокол №7 від 30.10.2019

  

                                    Комітет з питань свободи слова

 

 

                                                                                               7

 

                                                                                      30           жовтня        19

 
    

вул. М.Грушевського 26/1, 12 поверх

                                                                                                                                                                    

                                                                        о 14 год. 30 хв.

 

 

 

         Головує:  Голова Комітету ШУФРИЧ Н.І.

 

         Присутні народні депутати України:  БРАГАР Є.В., ШВЕЦЬ С.Ф.,  ЦИБА Т.В., МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.  

 

На засідання запрошені:  Кармелюк Ірина Миколаївна – Керівник Прес-служби Апарату Верховної Ради України; Томіленко Сергій Антонович – Голова Національної спілки журналістів України; Грживач Олексій Олександрович – ветеран Збройних Сил України; Драгун Анна Володимирівна – головний редактор Тальнівської газети «Новий дзвін»; Гріцак Костянтин Іванович – директор департаменту зовнішніх зав’язків та правових питань компанії Воля; Романюк Оксана Миколаївна – виконавча директорка Інституту масової інформації; Смірнова Галина – керівниця проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні»; Сачине Люсія Миколаївна - Голова Правління ромських громадських організацій Житомирщини.

 

Від секретаріату Комітету на засіданні присутні: керівник секретаріату Комітету М.Козлов, заступники керівника секретаріату Комітету М.Андріуца; Я.Глиняна, головні консультанти секретаріату Комітету І.Гриценко,  С.Самойленко.

 

Ведеться стенограма та аудіозапис засідання.

 

ПОРЯДОК  ДЕННИЙ   

1. Про затвердження напрацьованих робочими групами при Комітеті проектів Рекомендацій та Порядку проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення».

2. Про звернення ветерана Збройних Сил України О.Грживача з приводу поширення недостовірної інформації на сайті «Миротворець» щодо нього та інших ветеранів Збройних Сил України.

3. Про погрози головному редактору Тальнівської газети «Новий дзвін» Анни Драгун від Голови Тальнівської районної ради Черкаської області.

4. Про розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова на листопад 2019 року.

5. Про оновлення складу Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова.

6. Про підтвердження рішення Комітету (Протокол № 116 від 10.07.2019) щодо переведення Д.Чоловського.

7. Різне.

 

 

Є.Брагар запропонував включити до порядку денного питання про анулювання картки акредитації Верховної Ради України Сергію Пояркову.

 

Голосували:  “за” – 4

                                   проти – 0

                                   утримались - 1

 

 Рішення прийнято.

 

 

Т.Циба зауважила, що до неї звернувся Президент «Української асоціації медіа бізнесу» О.Погорелов стосовно рішення компанії АТБ  щодо вилучення друкованих газет із супермаркетів. Вона запропонувала обговорити це питання.

 

Рішення прийнято одноголосно.

 

Порядок денний зі змінами затверджено одноголосно.


Слухали: 1.  Слухали інформацію Голови Комітету Н.Шуфрича про затвердження напрацьованих робочими групами при Комітеті проектів Рекомендацій та Порядку проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення».

 

Виступили: ШВЕЦЬ С.Ф., БРАГАР Є.В., МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В., ЦИБА Т.В., ТОМІЛЕНКО С.А., РОМАНЮК О.М.

 

Відкриваючи засідання Голова Комітету Нестор Шуфрич поінформував присутніх, що при Комітеті відбулися дві наради та працювали робочі групи якими напрацьовано проект Рекомендацій та узгоджено Порядок проведення парламентських слухань, які мають відбутися 6 листопада 2019 року. Він додав, що затверджений Комітетом проект Рекомендацій буде запропонований учасникам парламентських слухань, а після їх проведення буде узагальнений, доопрацьований та внесений до парламенту, як проект Постанови.

С.Швець наголосив, що незважаючи на те, що ми належимо до різних політичних сил, маємо різні політичні погляди і переконання членів Комітету об’єднує спільний погляд на те, що свободу слова треба підтримувати. Він додав, що у нас були суперечки, але ми дійшли компромісу і згоди.

Вирішили:

1.Затвердити проект Рекомендації парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» з можливістю внесення додаткових змін від представників робочої групи.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні:

стан, проблеми і шляхи їх вирішення»

 

Учасники парламентських слухань – народні депутати України, представники органів виконавчої, судової влади, органів місцевого самоврядування, творчих спілок, громадських організацій, працівники засобів масової інформації, науковці, розглянувши стан забезпечення безпеки діяльності журналістів в Україні, відзначають таке.

Станом на сьогодні, головними загрозами професійній діяльності журналістів в Україні лишаються перешкоджання професійній діяльності, погрози, та інші випадки фізичної агресії. Не дивлячись на те, що вибори в Україні відбулися без значних порушень свободи слова, за перші 9 місяців 2019 року експертами ІМІ було зафіксовано 88 випадків фізичної агресії щодо журналістів. Вперше за останні три роки в Україні було скоєно вбивство громадянського журналіста Вадима Комарова (м. Черкаси). Залишаються нерозкритими резонансні вбивства журналістів, зокрема, Павла Шеремета. Невстановлені замовники вбивств Георгія Гонгадзе, В’ячеслава Веремія, Олеся Бузини та інших журналістів.

Все це викликає закономірну тривогу і справедливе обурення у суспільстві та занепокоєння вітчизняних і міжнародних інституцій, які відстежують ситуацію з дотриманням прав людини, забезпеченням фундаментального права на свободу слова в Україні.

За даними ГПУ, із січня по вересень 2019 року правоохоронці зареєстрували 187 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно працівників засобів масової інформації, з них 136 кримінальних проваджень було зареєстровано за ст. 171 («Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів») Кримінального кодексу України. У той же час, із січня по вересень 2019 року правоохоронці розслідували та передали до суду 12 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно журналістів (у 2018 році - 22 справи, в 2017 - 23).

Викликає тривогу, що наявні можливості чинного законодавства для гарантування свободи слова, безпеки професійної діяльності журналістів належним чином не використовуються. Мають місце факти відкритого ігнорування і порушення законів, наприклад, що стосується захисту джерел інформації журналістів. Намагання отримати доступ до значного обсягу відомостей про комунікації Н. Седлецької, ведучої програми телевізійних розслідувань «Схеми. Корупція в деталях», К. Бердинських, журналістки журналу «Новое время страны», всіх копій «авторських матеріалів» журналіста цього ж видання І. Верстюка, а також до редакційних комунікацій та інших внутрішніх документів журналістів програми «Схеми», що готували розслідування «Mr. Petro Incognito» – Михайла Ткача та Наталки Седлецької, викликають серйозне занепокоєння.

Однією з найбільших загроз законній професійній діяльності журналістів стає цензура з боку власників засобів масової інформації. В результатах опитування, проведених Центром прав людини ZMINA, серед журналістів і працівників засобів масової інформації, 70% розглядають цензуру власників як найбільшу загрозу, фізичні загрози і загрози життю у зв’язку з журналістською діяльністю посідають третє місце, їх вважають найбільшими 41% опитуваних. Одним з прикладів цензури з боку власників і керівництва телеканалів є контроль за змістом поширюваної інформації з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати певних суб’єктів владних повноважень.

Робота незалежних журналістів на тимчасово окупованих Росією територіях України залишається суттєво утрудненою. Протягом останніх п’яти років правозахисні організації зібрали інформацію про більш ніж 300 випадків тиску на журналістів в Криму – напади, тортури, свавільні затримання, захоплення майна, обшуки, погрози, психологічний тиск, заборони зйомки і відмови в доступі до інформації. 18 українських інформаційних сайтів і 2 соціальні мережі повністю заблоковані на території окупованого півострова. Ще як мінімум 7 інтернет-видань доступні тільки в деяких провайдерів. В таких умовах в Криму почала розвиватися громадянська журналістика, коли звичайні люди беруть активну участь в процесі збору, аналізу та поширення інформації про арешти і обшуки «з перших вуст». Нерідко сюжети громадянських журналістів привертають аудиторію в інтернеті, яку можна порівняти з аудиторією професійних ЗМІ. Утім, через таку діяльність як мінімум 9 громадянських журналістів – учасників ініціативи «Кримська солідарність» – були заарештовані і зараз перебувають у СІЗО. Серед них Сервер Мустафаєв – координатор «Кримської солідарності», громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти цієї ініціативи.

Окрім того, свобода переконань та їх вільного висловлення перебуває під особливою загрозою на території так званих «ДНР» та «ЛНР». Українські журналісти позбавлені можливості висвітлювати події на цій території через значну загрозу фізичній безпеці. А Станіслав Асєєв, Олег Галазюк, які утримуються в заручниках на тимчасово окупованих територіях Донецької області з 2017 року, були засуджені самопроголошеною адміністрацією в Донецьку позбавлення волі на великі терміни.

Окрім того, свобода переконань та їх вільного висловлення перебуває під особливою загрозою на території так званих «ДНР» та «ЛНР». Українські журналісти позбавлені можливості висвітлювати події на цій території через значну загрозу фізичній безпеці. А троє наших колег Станіслав Асєєв, які сповідають принципи свободи, перебувають на тимчасово окупованих територіях України у полоні.

Судові та правоохоронні органи в Україні не забезпечують належним чином права на свободу слова, на свободу професійної діяльності журналістів, фактично потурають негативним тенденціям, які становлять реальну небезпеку для свободи слова в Україні. Судова практика ще не стала надійним інструментом гарантування свободи слова, захисту діяльності засобів масової інформації і професійної творчої діяльності журналістів.

Учасники Парламентських слухань вважають, що ситуація вимагає посилення відповідальності правоохоронних органів, органів державної влади всіх рівнів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за дії з перешкоджання професійній діяльності представників ЗМІ та неналежного розслідування таких справ.

Водночас, учасники парламентських слухань вважають за необхідне нагадати, що право на свободу слова пов’язане із обов’язками і відповідальністю. Учасники слухань наголошують, що це право не може використовуватись з метою ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини та здоров’я населення. Такі дії носять як внутрішній характер, так і використовуються з боку Російської Федерації.

У зв’язку з цим учасники парламентських слухань констатують:

високий рівень фізичної агресії до журналістів;

наявність погроз на адресу журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків;

відсутність ефективного розслідування злочинів, скоєних проти працівників ЗМІ;

відсутність належного покарання судами злочинців, які скоїли злочини проти журналістів;

системне небажання влади вирішувати проблему безкарності, ігнорування справедливих вимог журналістської громади;

неефективність наявних форм співпраці медіаорганізацій з силовиками і владними органами;

низький рівень довіри журналістів до уповноважених державних органів щодо їх спроможності захистити, знайти і справедливо покарати злочинців.

Окремої уваги заслуговує безпека роботи працівників ЗМІ в зонах бойових дій, надзвичайних ситуацій, на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях АР Крим, окремих районів Луганської та Донецької областей. Визначення стандартів, механізмів реагування мають стати спільним завданням органів державної влади, інститутів громадянського суспільства та професійної спільноти.

З огляду на виклики та загрози законній професійній діяльності журналістів, необхідність дієвого створення безпечних умов діяльності українських журналістів, учасники парламентських слухань
р е к о м е н д у ю т ь:

1) Верховній Раді України:

проводити щорічні парламентські слухання щодо стану безпеки журналістів і свободи слова в Україні;

посилити відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, а також за вбивство чи замах на вбивство журналіста;

передбачити у законодавстві України, що вчинення кримінальних правопорушень у зв’язку із перешкоджанням реалізації права на свободу вираження є обставиною, що обтяжує відповідальність;

на законодавчому рівні надати захист діяльності громадянських журналістів (напр., блогерів чи осіб, які збирають або розповсюджують суспільно необхідну інформацію), як мінімум на рівні покарань за адміністративні правопорушення або кримінальні проступки;

збільшити строк давності притягнення до відповідальності за правопорушення проти свободи слова;

виключити з кримінальних і перенести до категорії адміністративних правопорушень діяння в формі незаконної відмови в наданні публічної інформації на запит журналіста.

визначити правовий статус Інтернет ЗМІ та журналістів Інтернет ЗМІ;

визначення понять «журналіст» та «журналістська діяльність» привести у відповідність до європейських стандартів у цій сфері;

замінивши/виключивши ознаку «систематичності» такої діяльності – для охоплення захистом також і тих осіб, які несистематично займаються журналістикою і зазнали втручання в цю діяльність, та уникнення можливої потреби доводити протиправний намір перешкодити саме систематичній, а не будь-якій журналістській діяльності чи лише одному з її елементів (напр., зйомці).

2) Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова:

за участі заінтересованих органів Верховної Ради України та інститутів громадянського суспільства забезпечити підготовку законодавчих ініціатив щодо захисту законної професійної діяльності журналіста, гарантій захисту інших медіа учасників та посилення відповідальність за вчинення злочинів проти журналістів;

організувати в регіонах України заходи з питань безпеки діяльності журналістів. За їх результатами забезпечити підготовку відповідних проектів рішень Верховної Ради України.

3) Президенту України:

активізувати зусилля уповноважених державних органів стосовно розслідування вбивств Георгія Гонгандзе, Павла Шеремета, Вадима Комарова, В’ячеслава Веремія, Олеся Бузини, звільнення полонених журналістів, зокрема Станіслава Асєєва (Васіна) та Олега Галазюка, припинення переслідування окупаційною владою Криму Миколи Семени та кримсько-татарських громадських активістів;

брати участь у парламентських слуханнях щодо стану безпеки журналістів і свободи слова в Україні.

4) Кабінету Міністрів України:

запровадити у співпраці з журналістськими організаціями щорічну премію «Захисник журналіста», якою заохочувати найкращих слідчих, поліцейських, прокурорів чи інших працівників, які внесли вагомий внесок у розслідування злочинів проти журналістів чи запобігли цим злочинам;

створити національний механізм швидкого реагування для захисту журналістів у формі урядової гарячої лінії у співпраці Міністерства культури, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, Генеральної прокуратури України та громадських організацій;

спростити процедуру доступу іноземних журналістів, правозахисників та адвокатів до Криму шляхом внесення змін до Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї (Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 367), передбачивши повідомний, а не дозвільний принцип порядку в’їзду іноземних журналістів, правозахисників та адвокатів на окуповану територію АР Крим; розширення переліку підстав для отримання дозволів іноземцями; спрощення порядку подачі документів для повідомлення/отримання дозволу для в’їзду на окуповану територію АР Крим;

забезпечити системний діалог між державними органами, громадськими та міжнародними організаціями з метою посилення профілактики/превенції та незалежності/ефективності розслідувань.

5) Генеральній прокуратурі України:

визначити у керівництві Генеральної прокуратури України особу, відповідальну за нагляд за розслідуванням злочинів, скоєних проти журналістів;

забезпечити публікацію щоквартальних звітів про результати розслідування злочинів, скоєних проти журналістів;

посилити нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів, вчинених стосовно журналістів та інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова. Зокрема, за своєчасним внесенням відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; правильністю правової кваліфікації; повнотою (ретельністю) досудового слідства, включаючи дослідження мотивів вчиненого злочину та встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та створенням перешкод у реалізації права на свободу слова; дотриманням розумних строків досудового слідства та прав потерпілих під час досудового розслідування;

забезпечити повагу до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері;

включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) прокурорів вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення;

забезпечити належне реагування (продовжувати відкривати кримінальні провадження та проводити ефективне розслідування) на переслідування журналістів та обмеження свободи слова на території окупованого Кримського півострову та окремих районів Донецької та Луганської областей.

6) Міністерству внутрішніх справ України:

визначити у керівництві Міністерства внутрішніх справ України особу, відповідальну за реагування і контроль за розслідуванням злочинів, скоєних проти журналістів та забезпечити публікування щоквартальних звітів про результати розслідування цих злочинів;

забезпечити під час розслідування злочинів, вчинених стосовно журналістів, інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова своєчасне внесенням відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; належну правову кваліфікацію вчинених діянь; повноту (ретельність) досудового слідства, включаючи дослідження мотивів вчиненого злочину та встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та створенням перешкод у реалізації права на свободу слова; дотримання розумних строків досудового слідства та прав потерпілих під час досудового розслідування.

7) Генеральній прокуратурі України та Міністерству внутрішніх справ України:

узгодити між собою методичні рекомендації Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України щодо розслідування злочинів проти свободи слова.

8) Міністерству оборони України:

сприяти висвітленню журналістами подій в зоні Операції  Об’єднаних сил;

забезпечити збереження персональних даних журналістів, акредитованих для висвітлення подій в зоні бойових дій.

9) Національній поліції України:

ефективно розслідувати справи вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, Вадима Комарова, В’ячеслава Веремія, Олеся Бузини та інші випадки нападів на журналістів, що були скоєні у зв’язку з їхньою професійною діяльністю;

забезпечити під час розслідування злочинів, вчинених стосовно журналістів, інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова своєчасне внесенням відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; належну правову кваліфікацію вчинених діянь; повноту (ретельність) досудового слідства, включаючи дослідження мотивів вчиненого злочину та встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та створенням перешкод у реалізації права на свободу слова; дотримання розумних строків досудового слідства та прав потерпілих під час досудового розслідування;

забезпечити повагу до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері;

включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) слідчих вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення.

10) Державному бюро розслідувань:

визначити у керівництві Державного бюро розслідувань особу, відповідальну за контроль за розслідуванням злочинів, скоєних проти журналістів та забезпечити публікування щоквартальних звітів про результати розслідування цих злочинів;

приділяти особливу увагу діям уповноважених державних органів та їх посадових осіб щодо бездіяльності та неналежного реагування на злочини, скоєні проти журналістів;

забезпечити під час розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів стосовно журналістів, інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова своєчасне внесенням відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; належну правову кваліфікацію вчинених діянь; повноту (ретельність) досудового слідства, включаючи дослідження мотивів вчиненого злочину та встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та створенням перешкод у реалізації права на свободу слова; дотримання розумних строків досудового слідства та прав потерпілих під час досудового розслідування;

забезпечити повагу до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері;

включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) слідчих вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення.

11) Державній судовій адміністрації України:

забезпечити окремий облік категорії справ, які стосуються злочинів, скоєних проти журналістів та працівників ЗМІ, та щоквартально оприлюднювати звіт з розгляду цих справ.

12) Верховному Суду України:

узагальнити судову практику розгляду справ, пов’язаних із вчиненням злочинів щодо журналістів та інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова і звернути увагу судів на необхідність усунення виявлених недоліків та дотримання європейських стандартів у галузі прав людини;

у межах компетенції забезпечити втілення в українську судову практику принципу поваги до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері; обговорити з залученням усіх зацікавлених сторін правоохоронну та судову практику щодо доведення умислу на перешкоджання журналістській діяльності та інші пов’язані з цим практичні проблеми розслідування та судового розгляду відповідних кримінальних проваджень.

13) Національній школі суддів України:

включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) суддів вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення.

14) Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини:

активізувати роботу із захисту прав журналістів.

15) Облдержадміністраціям:

забезпечити проведення щоквартальних нарад з питань забезпечення прав журналістів на їх професійну діяльність із залученням керівників уповноважених державних органів, журналістських та медіаорганізацій.

16) Журналістським та медійним організаціям:

посилити роль журналістської громадськості у підвищенні рівня інформаційно-правової культури журналістів і працівників засобів масової інформації та необхідність безумовного дотримання ними принципів професійної етики;

закликати журналістів ефективніше відстоювати свої професійні права та добиватися притягнення до відповідальності осіб, які на них посягають.

Рішення прийнято одноголосно.

Також Н.Шуфрич попросив Є.Брагара та Т.Цибу перед тим, як друкувати Рекомендації на парламентські слухання ще раз ознайомитися з ними.

Рішення прийнято одноголосно.

 

2. Затвердити Порядок проведення парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення».

Порядок проведення парламентських слухань

«Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення»

 

12:00-12:05

Відкриття парламентських слухань одним з керівників Верховної Ради України

Доповіді (до 5 хв.)

12:05-12:10

(5 хв.)

доповідь Нестора Шуфрича – Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова

12:10-12:15

доповідь Романа Сущенка – журналіста Укрінформу

12:15-12:20

доповідь Володимира БородянськогоМіністра культури, молоді та спорту України

12:20-12:25

доповідь Сергія Томіленка – голови Національної спілки журналістів України, члена виконкому Європейської федерації журналістів

12:25-12:30

доповідь Оксани Романюк – виконавчого директора ГО «Інститут масової інформації», представниці в Україні міжнародної організації «Репортери без кордонів»

12:30-12:35

доповідь Тетяни Печончик – голови Центру прав людини Zmina

12:35-12:40

доповідь Михайла Ткачажурналіста програми «Схеми» Радіо Свобода

12:40-12:45

доповідь Валерія Макеєва – журналіста, правозахисника, медіаюриста

12:45-12:50

доповідь Олександра Ткаченка – Голови Комітету Верховної Ради України  з питань гуманітарної та інформаційної політики

12:50-12:55

доповідь Ірини Венедіктової – Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики

Доповіді представників силового блоку та відповіді на запитання учасників слухань (до 20 хв.)

12:55-13:05

13:05-13:15

 (20 хв.)

доповідь Антона Геращенка – заступника Міністра внутрішніх справ України

відповіді на запитання

 

13:15-13:25

13:25-13:35

(20 хв.)

доповідь Ігоря Клименка – Голови Національної поліції України

відповіді на запитання

 

13:35-13:45

13:45-13:55

(20 хв.)

доповідь представника Генеральної прокуратури України

відповіді на запитання

13:55-14:05

14:05-14:15

 (20 хв.)

доповідь Олександра Мотузяника – тимчасово виконуючого обов’язки начальника Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України

відповіді на запитання

Загальне обговорення (виступи при обговоренні до 3 хв.)

(Представники міжнародних організацій )

14.15-14.18

виступ Матильди Богнар – Голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні

14.19-14.22

виступ Метью Шаафа – директора представництва неурядової організації Freedom House в Україні

(Журналісти, представники інститутів громадянського суспільства,

народні депутати України)

14:23-14:26

виступ Севгіль Мусаєвої – головного редактора Інтернет-видання «Українська правда»

14:27-14:30

виступ Олени Нечипуренко – спеціального кореспондента газети «Новий день» (Херсон)

14:31-14:34

виступ Романа Бочкали – координатора ТОВ ІА «Стоп КорупціїТВ»

14:35-14:38

виступ Сергія Гузя – головного редактора видання «Пильний погляд» (Кам’янське Дніпропетровської обл.)

14:39-14:42

виступ Людмили Панкратової – адвокатеси, медіа-юристки ГО «Інститут розвитку регіональної преси»

14:43-14:46

виступ Анни Черненко – харківської журналістки, колеги жорстоко побитого телеоператора Вадима Макарюка (напад стався у червні 2019 року)

14:47-14:50

виступ Людмили Опришко – медіаюриста ГО «Платформа прав людини»

14:51-14:54

виступ Юрія Павленка – народного депутата України

14:55-14:58

виступ Аліси Юрченко – ведучої телепередачі «Наші гроші з Денисом Бігусом» (UA: Перший)

14:59-15:02

виступ Віти Володовської – медіаюристки

15:03-15:06

виступ Наталії Нагорної – кореспондента телеканалу «1+1»

15:07-15:10

виступ Романа Цимбалюкашеф-редактора УНІАН в Москві

15:11-15:14

виступ Максима Левіна – фотокора видання «Лівий берег»

15:15-15:18

виступ Анастасії Станко – журналіст інтернет-каналу «Hromadske.tv»

15:19-15:22

виступ Олексія Мацуки – керівника організації «Донецький інститут інформації»

15:23-15:26

виступ Павла Кужеєва – журналіста телеканалу «112 Україна»

15:27-15:30

виступ Тетяни Циби – голови підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова

15:31-15:34

виступ Вадима Карп’яка – журналіста телеканалу ICTV

15:35-15:38

виступ Світлани Остапизаступниці шеф-редактора «Детектора медіа», голови Наглядової ради ПАТ «НСТУ»

15:39-15:42

виступ Володимира Притули – керівника проекту КримРеалії

15:43-15:46

виступ Еміля Курбедінова – кримськотатарського журналіста, правозахисника, який захищає кримськотатарських громадських журналістів

15:47-15:50

виступ Івана Верстюка – журналіст «Нового часу»

15:51-15:54

виступ Наталії Влащенкогенерального продюсера телеканалу ZIK

15:55-15:58

виступ Євгенія Брагара – заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова

15:59-16:02

виступ Тетяни Попової – медіа-експерта, представниці НГО «Інформаційна безпека»

16:03-16:06

виступ Олега Горового – керівника інформаційного порталу «Перший Криворізький»

16:07-16:10

виступ Валерія Іванова – президента Академії української преси

16:11-16:14

виступ Сергія Чернявського – проректора Національної академії внутрішніх справ

16:15-16:18

виступ Олесі Медведєвої – кореспондента Інтернет-видання «Страна.uа»

16:19-16:22

виступ Сергія Штурхецького – голови Комітету ВПС «Незалежна медіа-профспілка»

16:23-16:26

виступ Богдана Аміноваспеціального кореспондента телеканалу NewsOne

16:27-16:30

виступ Тетяни Котюжинської – голови правління Громадської спілки «Національна асоціація українських медіа»

16:31-16:34

виступ Олега Булашева – головного редактора «Кременчуцької газети» (Кременчук), власкора інформагенції «УНІАН» у Полтавській області, співзасновника «Громадське ТБ.Кременчук»

16:35-16:40

виступ Тетяни Калиновської – головного редактора газети «Черкаський край»

16:41-16:44

виступ Андрія Куликова – голови Комісії з журналістської етики

16:45-16:50

підбиття підсумків Сергієм Швецем – секретарем Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, головою Підкомітету з питань захисту прав та свобод журналістів і працівників ЗМІ

 

Рішення прийнято одноголосно.

 

 

Слухали: 2.  Слухали інформацію Голови Комітету Н.Шуфрича про звернення ветерана Збройних Сил України О.Грживача з приводу поширення недостовірної інформації на сайті «Миротворець» щодо нього та інших ветеранів Збройних Сил України.

 

Виступили: ШВЕЦЬ С.Ф., МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В., ЦИБА Т.В., БРАГАР Є.В., ГРЖИВАЧ О.О.

 

Н.Шуфрич зазначив, що на засіданні присутній ветеран Збройних Сил України Гриживач Олексій Олександрович та запросив його до слова.

Доповідаючи О.Грживач повідомив, що в Україні розпочато компанію з цькування групи ветеранів Збройних Сил України, які приймали участь в програмі Олександра Рогаткина «Окопная правда» на каналі «Россия 24». За його словами особисті персональні дані були розміщенні на інтернет-ресурсі «Миротворець» з додаванням недостовірної інформації, з коментарями оціночного судження російських засобів масової інформації на подію, прихильників колишньої влади та військового шляху вирішення конфлікту на сході України. Як наслідок такі дії призвели до паплюження честі та гідності ветеранів Збройних Сил України, погроз їх здоров’ю та життю. Підсумовуючи О.Грживач попросив Комітет надати оцінку подіям щодо його переслідування та оцінку бездіяльності правоохоронних органів.

Є.Брагар запропонував звернення О.Гриживача перенаправити до Комітету  з питань правоохоронної діяльності.

Вирішили:

 

Обговоривши звернення ветерана Збройних Сил України Олексія Грживача з приводу поширення недостовірної інформації на сайті «Миротворець» щодо нього та інших ветеранів Збройних Сил України, Комітет вирішив:

 

Оскільки порушене питання стосується неналежного реагування правоохоронних органів переслати звернення ветерана Збройних Сил України Олексія Грживача до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

 

Рішення прийнято одноголосно.

 

Слухали: 3.  Слухали інформацію Голови Комітету Н.Шуфрича про погрози головному редактору Тальнівської газети «Новий дзвін» Анни Драгун від Голови Тальнівської районної ради Черкаської області.

 

Виступили: ШВЕЦЬ С.Ф., БРАГАР Є.В., МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В., ЦИБА Т.В., ДРАГУН А.В.

 

Головний редактор Тальнівської газети «Новий дзвін» Анна Драгун розповіла, що протягом шести місяців на її адресу надходили погрози від місцевого голови районної ради Валентини Любомської через низку публікацій щодо діяльності посадовців. Вона додала, що звернулася до поліції із відповідною заявою, надавши всі потрібні докази.                                                           

А.Драгун також повідомила, що змушена була звернутися до суду, аби той зобов’язав поліцію зайнятися розслідуванням.

 

Вирішили:

 

Заслухавши головного редактора газети «Новий дзвін» Анни Драгун, Комітет вирішив:

Надіслати звернення головного редактора газети «Новий дзвін» Анни Драгун до Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

 

Рішення прийнято одноголосно.

 

Слухали: 4.  Слухали інформацію Голови Комітету Н.Шуфрича про розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова на листопад 2019 року.

 

Розглянувши розклад Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова на листопад 2019 року, народні депутати України - члени Комітету затвердили його.

 

Розклад засідань Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова

на листопад  2019 року **

 

Дата проведення засідання

Місяць

Дата

листопад

 

13

 

 

 

*підготовлено відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України».

 

**підготовлено відповідно до Постанови Верховної Ради України № 25-IX від 30 серпень 2019 року «Про календарний план проведення другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання».

 

Рішення прийнято одноголосно.

 

 

Слухали: 5.  Слухали інформацію Голови Комітету Н.Шуфрича про оновлення складу Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова.

 

Виступили:  ШВЕЦЬ, ГРІЦАК К.І., ТОМІЛЕНКО С.А.

 

Секретар Громадської ради Костянтин Гріцак доповів, що 8 жовтня 2019 року відбулося засідання громадської ради, на якому було прийнято рішення про виключення зі складу Громадської ради Романа Головенка, Максима Лазебника, Павла Моісеєва, Світлану Остапу, Оксану Поліщук та Тараса Шевченка.

Також Громадська рада запропонувала затвердити оновлений склад членів Громадської ради при Комітеті з питань свободи слова до якої увійшли:

 

1.Большакова Ольга Юріївна – голова правління Громадської організації «Східно-Європейський інститут права».

         2. Гріцак Костянтин Іванович – представник Асоціації «Телекомунікаційна палата України».

         3. Гуріненко Віталій Миколайович – член правління Всеукраїнської асоціації дитячого юнацького телебачення.

         4. Іванов Валерій Феліксович – президент МБФ «Академія української преси».

         5. Клітна Наталія Іванівна – віце-президент Асоціації правовласників та постачальників контенту.

         6. Коваль Ігор Валентинович – виконавчий директор Громадської організації «Індустріальний телевізійний комітет».

         7. Котюжинська Тетяна Григорівна – президент Асоціації медіа-юристів, голова правління Національної асоціації українських медіа.

         8. М’ясникова Катерина Андріївна – виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Незалежна асоціація телерадіомовників».

         9. Ольшанський Олександр Якович – член Правління Інтернет Асоціації України.

         10. Погорелов Олексій Валерійович – генеральний директор Української Асоціації видавців періодичної преси.

         11.  Ромат Євген Вікторович – голова Громадської організації «Спілка рекламістів України».

         12. Черниш Антон Анатолійович – представник Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа-профспілка України».

         13. Хоменок Олег Степанович – член правління Громадської оргпнізації «Інститут розвитку регіональної преси».

         14. Шнурко-Табакова Елліна Володимирівна – голова правління Асоціації підприємств інформаційних технологій України.

 

Обговоривши члени Комітету затвердили оновлений список Громадської ради при Комітеті з питань свободи слова.

 

Рішення прийнято одноголосно.

 

 

Н.Шуфрич запропонував К.Гріцаку включити до Громадської ради  Голову Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка.

 

 

Слухали: 6.  Слухали інформацію Голови Комітету Н.Шуфрича про підтвердження рішення Комітету (Протокол № 116 від 10.07.2019) щодо переведення Д.Чоловського.

 

Виступили:  ШВЕЦЬ С.Ф., БРАГАР Є.В., ЦИЬА Т.В., КОЗЛОВ М.В.

 

          Керівник секретаріату М.Козлов повідомив, що наприкінці минулого скликання Комітет розглядав питання про призначення на вакантну посаду головного консультанта Чоловського Дениса Вікторовича, який працює головним спеціалістом відділу правової експертизи документів друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України. Комітет прийняв рішення рекомендувати  призначити у порядку переведення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Чоловського Д.В.

            Але з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України восьмого скликання це питання не було вирішено. У зв’язку з цим М.Козлов запропонував Комітету рекомендувати перевести на вакантну посаду головного консультанта секретаріату Комітету з питань свободи слова Чоловського Дениса Вікторовича.

 

Вирішили:

 

         Заслухавши керівника секретаріату Комітету з питань свободи слова М.Козлова щодо призначення Чоловського Д.В. на вакантну посаду головного консультанта секретаріату, Комітет вирішив:

 

На підставі пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу» та відповідно до частини четвертої статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» призначити у порядку переведення на рівнозначну вакантну посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Чоловського Дениса Вікторовича, який працює на посаді головного спеціаліста відділу правової експертизи документів друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

 

Рішення прийнято одноголосно.

 

 

Слухали: 7.  Слухали інформацію голови підкомітету з питань права громадян на інформацію Т.Циби про звернення Президента «Української асоціації медіа бізнесу» О.Погорелова стосовно рішення компанії АТБ  щодо вилучення друкованих газет із супермаркетів.

 

Виступили:  ШВЕЦЬ С.Ф., ШУФРИЧ Н.І., МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В., БРАГАР Є.В., ТОМІЛЕНКО С.А.

 

Т.Циба повідомила, що отримала звернення від Президента «Української асоціації медіа бізнесу» Олексія Погорелова щодо рішення компанії АТБ про вилучення друкованих газет із супермаркетів. Також О.Погорелов просить організувати зустріч з керівництвом мереж АТБ для вирішення цієї проблеми та вважає за доцільне розробити відповідний законопроект про захист прав громадян до друкованих ЗМІ, яким закріпити відповідні норми для точок продажу преси в супермаркетах. 

 

Вирішили:

 

Після обговорення члени Комітету вирішили:

 

1. Для прийняття спільного рішення організувати зустріч представників Громадської спілки «Українська Асоціація медіа бізнесу» з керівництвом Корпорації «АТБ».

2.  Надіслати звернення Президента «Української асоціації медіа бізнесу» Олексія Погорелова щодо рішення компанії АТБ про вилучення друкованих газет із супермаркетів до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та до Комітету з питань економічного розвитку.

 

Рішення прийнято одноголосно.

 

 

Слухали: 8. Слухали інформацію першого заступника Голови Комітету Є.Брагара про позбавлення акредитації при Верховній Раді України С.Пояркова.

 

Виступили:  ШУФРИЧ Н.І., ШВЕЦЬ С.Ф., МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В., ЦИБА Т.В., КАРМЕЛЮК І.М.

 

Є.Брагар зазначив, що депутатська фракція політичної партії «Слуга народу» звернулася до Голови Верховної Ради України Д.Разумкова з проханням анулювати картку акредитації Сергію Пояркову. Він додав, що фракція ПП «Слуга народу» проаналізувала шпальти щотижневика «Бульвар Гордона», де відсутні журналістські матеріали С.Пояркова, що свідчить про невідповідність вимогам акредитації та запропонував анулювати картку акредитації Верховної Ради України Сергія Пояркова.

 

І.Кармелюк повідомила, що до Прес-служби Апарату Верховної Ради України звернувся генеральний директор ТОВ «Видавничий Дім «Кручі Дніпра» М.Попелюк, який проінформував про те, що редакція тижневика «Бульвар Гордона» тимчасово припиняє свою роботу і видання не потребує акредитації журналістів при Верховній Раді України.

Вона зазначила, що відповідно до п.19 Положення про акредитацію журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при Верховній Раді України та лист редакції тижневика «Бульвар Гордона» Прес-служба може анулювати картку акредитації С.Пояркову.

 

Вирішили:

 

Розглянувши доручення Керівництва Верховної Ради України та заслухавши Керівника Прес-служби Апарату Верховної Ради України Ірину Кармелюк про позбавлення картки акредитації при Верховній Раді України  Сергію Пояркову, Комітет вирішив:

 

Прес-службі Апарату Верховної Ради України опрацювати в установленому порядку звернення тижневика «Бульвар Гордона» щодо анулювання картки акредитації Сергія Пояркова, як позаштатного журналіста поданого від цього тижневика.

 

Голосували:  “за” – 4

                                   проти – 0

                                   утримались - 1

 

 Рішення прийнято.

 
 

Стенограма засідання Комітету додається.

 


 

 

Голова Комітету                                             Нестор ШУФРИЧ

 

 

 

 

Секретар Комітету                                         Сергій ШВЕЦЬ

 

 

 

Корисні посилання: