Надрукувати Зменшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету 2018 рік

25 вересня 2018, 09:39 ( Комітет )

Стенограма 19.09.2018

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

19 вересня 2018 року

 

СЮМАР В.П. Ну що, колеги, будемо починати? Вже час. Щоб ми нікого не затримували.

Так, у нас є кворум, наскільки я бачу. Раз, два, три, чотири, п'ять, шість, сім. Є. Кворум є, можемо починати наше засідання, нашу роботу, колеги.

Пропоную сьогодні до розгляду такий порядок денний.

Доповідь Постійного Представника  Президента України  в Автономній Республіці Крим Бориса Бабіна.

Далі питання про відключення аналогового наземного ефірного телевізійного мовлення в Україні та шляхи вирішення проблем забезпечення права громадян на інформацію. Надзвичайно актуальне питання, від якого сьогодні прямо залежить ситуація в інформаційному просторі. Багато запрошених у нас у зв'язку з цим – і Держкомтелерадіо,  і Національна рада з питань телебачення, і Держслужба спецзв'язку, і компанія "Зеонбуд", яка є ключовим, власне, гравцем тепер на ринку телебачення з надання послуг відповідних.

І у "Різному" ми розглянемо ті звернення, які до нас не прямо надійшли, але заочно – і щодо побиття під стінами Генеральної прокуратури, і інші звернення, які надійшли від журналістів.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Дякую.

Отже, перше питання. Є пропозиція розглянути доповідь Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.

Пане Борисе, я вас прошу сюди. І дуже прошу дати нам відповіді на ключові питання, які сьогодні існують. Це питання в першу чергу інформаційної присутності України в регіоні і пропозиції, що можемо зробити ми, щоб на українській території Криму все ж таки  максимально Україна  могла бути присутня інформаційно. Прошу.

БАБІН Б.В. Вельмишановні народні депутати! Шановні представники органів влади! Шановні присутні!

Я дуже вдячний комітетові за увагу до проблематики у сфері свободи слова та інформполітики на тимчасово окупованих територіях. І дійсно, держава робить низку заходів (і центральні органи виконавчої влади в цій сфері), і було схвалено низку рішень, і навіть фінансування окреме виділялося. Але на сьогодні ситуація склалася таким чином, що в цілому на тимчасово окупованій території можна спостерігати повний інформаційний контроль держави-агресора над ситуацією, яка там триває.

Ми підготували аналітичну довідку з усіма видами  мовлення, усіма видами зв'язку і надали її на розгляд комітетові. І до речі, я вчора ще доповідав на засіданні Комітету з питань інформатизації та зв'язку, бо там питання суміжні – ваші та того комітету, і там уже було схвалено низку рішень. Зокрема вони, скоріш за все, проведуть засідання комітету виїзне з цих питань, бо ситуація є перезрілою.

Але хотілося б у першу чергу сконцентрувати вашу увагу навіть не на самому  Кримі, а на тих питаннях, які виникають в інформаційному  полі України у зв'язку з  тимчасовою окупацією. Мова йде про посилення незаконного мовлення з  тимчасово окупованої території, бо, як уже попереджали ми раніше, з травня цього року росіяни експлуатують нову телерадіостанцію, проект "Солоне озеро" біля Джанкоя, і введення його в експлуатацію з травня цього місяця дозволило їм істотно розширити покриття телерадіомовлення на підконтрольну територію.

Наразі сьогодні декілька районів Херсонщини і навіть до Мелітополя фактично стали предметом російської пропаганди і об'єктом інформаційного впливу. І те переведення російських засобів мовлення на цифрове, яке очікується з 1 січня наступного року, ще покращить їм виконання, власне, завдань з дестабілізації ситуації в тих регіонах. Вона є широкою, охоплює всі сфери: і безпекову, і мілітарну. Мабуть, всі ви знаєте, що відбувається на Азовському морі, багато хто знає, що відбувається в Прикрим'ї: спроби дестабілізації ситуації через хімічну ситуацію, через екологічну ситуацію на півночі Криму. Це все на сьогодні отримує широку підтримку з боку держави-агресора, і відповідно вони не шкодують на це ні часу, ні коштів, ні засобів.

Тому, як на мене, дійсно, питання посилення інформаційного впливу на окуповану територію є вкрай важливим. І тут ми можемо вітати ті заходи, можливо, знову-таки, залежні від ступеня державного фінансування, які вживаються. Я думаю, що змінами інформполітики як мінімум в сфері друку та розповсюдження відповідних матеріалів ми далі співпрацюватимемо активно. Але, як на мене, на сьогодні головним питанням стає саме протидія незаконному мовленню з окупованої території.

Знову-таки, як вчора показала дискусія на вашому партнерському Комітеті з питань інформатизації та зв'язку, спроби апеляції до міжнародних організацій не спрацьовують саме в сфері електрозв'язку, тому що вони (і це вірно) вбачають це територією України і кажуть, що якщо у вас на території України щось відбувається, це ваша проблема і маєте її вирішувати національними засобами. Це я до того, що якщо наразі ми будемо робити те, що до того не робили, а саме – глушити цей сигнал як на підконтрольній території, так і на окупованій території, для чого ми маємо відповідні насправді засоби технічні, то за умов такого запровадження ситуація буде як мінімум хоча б на підконтрольній території доволі істотно змінена.

Також важливим питанням, як на мене, вбачається реальне забезпечення Криму як складової частини українського інформпростору, бо дійсно є у нас і відповідний моніторинг того, що відбувається на окупованій території, і є у нас певні спроби сприяти розвитку засобів масової інформації. Але, як-то кажуть, завжди все впирається в кадри. У нас на сьогодні практично відсутні представники українських інформагентств на півдні України, в районах, наближених до тимчасово окупованої території. Це призводить до того, що фактично матеріали про Крим робляться в Києві. І дуже часто це призводить до того, я вам кажу відверто, що ці матеріали в чомусь повністю чи частково, умисно чи ненавмисно, є ретрансляцією російської пропаганди.

Дуже свіжий приклад. На цих вихідних просто росіяни поширили фейк про нібито диверсію українців на підконтрольній території, що українці нібито розрили якусь дамбу, що нібито призвело до викидів хімічних отруйних речовин в північному Криму. І я за ці дні почув десь, мабуть, 5 дзвінків від інформагенцій з проханням прокоментувати ситуацію. Це ключові українські інформагенції. Підкреслюю, це відбувається, зі слів росіян, на підконтрольній території. Жоден з них не має там кореспондента, просто щоб поїхати і подивитися на власні очі, просто щоб поїхати і зняти матеріал, хоча це підконтрольна територія, суміжна з Автономною Республікою Крим.

Це є для мене реальна велика проблема. Я думаю, що лише поширення на районах, наближених до Криму присутності української журналістики, а також сприяння присутності там журналістів з іноземних країн – наших партнерів також трохи зменшить певний дисонанс інформаційного подання Криму. Бо на сьогодні ми, і це наша частина роботи, постійно аналізуємо спроби держави-агресора, ну, в лапках, легітимізувати спробу анексії Криму через постійне ініціювання відвідання Криму всілякими засобами масової інформації, які часто є, звісно, агентами Кремля, як-то кажуть, в прямому сенсі цього слова, але часто є дійсно, можливо, і людьми, які не розуміють, що відбуваються, куди вони їдуть, часто вони прибувають зокрема і з відповідними дозволами з підконтрольної території. Але, перебуваючи в тому інформаційному просторі, перебуваючи в умовах паралельної реальності, яку утворюють росіяни в Криму, на жаль, вони також вільно чи невільно стають часто джерелами та трансляторами російської пропаганди. Це дуже помітно.

Також на міжнародних майданчиках Російська Федерація вкрай активно використовує фейкових журналістів, а також фейкові спілки журналістів з Криму, зокрема і на площадках ОБСЄ, я сам цьому був свідком минулого року і цього року також. Тут, я думаю, спільно і нашим шановним народним депутатам, членам міжнародних делегацій, міжнародних організацій, а також і нашим дипломатам, а також і нашим спілкам журналістів слід до того ставитися трохи ефективніше. Бо, на жаль, коли у нас на всіляких міжнародних заходах на п'ять фейкових російських журналістів приходиться один український, навіть абсолютно об'єктивний, чесний і кваліфікований, як-то кажуть, вони беруть числом. Це реальна проблема.

Також можна казати про ті заходи, які ми маємо вживати з переслідування і протидії в нашому правовому полі. І тут ми можемо звертатися до шановних народних депутатів, це насамперед санкції, які ми маємо посилювати. Бо санкції, як на мене, мають поширюватися як на структури, які є власниками відповідних незаконних засобів телерадіомовлення, так і на структури, які надають їм технічну підтримку. Наприклад, ота станція "Солоне озеро", вона будувалась 2 року, Росія не ховала ні структури, які залучені до цього, ні ті фірми, які постачають обладнання, всім зрозуміло, що телерадіообладнання для телерадіомовлення виготовляється здебільшого не в Російській Федерації, обслуговується здебільшого також підприємствами не Російській Федерації. Тобто ефективність санкцій у цій сфері також могли б сприяти певному, можливо, впливу на їх інформаційну політику.

Дякую за увагу. Якщо будуть у шановних народних депутатів запитання, я на них відповім.

СЮМАР В.П. Обов'язково будуть питання, тому що ми давно не розглядали питання Криму, а воно, безперечно, є актуальним для нас. Я дозволю собі почати зі своїх питань.

Які санкційні заходи ви маєте на увазі? Це перше. От ви завершили на санкціях. Конкретні пропозиції, щоб ми могли зафіксувати і, можливо, опрацювати.

Друге. У вас немає "глушилок", наскільки я розумію. А "глушилки" у нас тільки на території, там, де проводяться бойові дії на Донбасі. Правильно я розумію, пане Леоніде?

ЄВДОЧЕНКО Л.О. Саме так. За рішенням РНБО тільки з зоні проведення антитерористичної операції.

СЮМАР В.П. Зрозуміло.

І тоді третє питання. Як ви вважаєте, можливо, ви вчора дискутували на комітеті Данченка, все-таки питання, чи варто нам робити тимчасові дозволи, чи можете ви там запустити мовлення місцевих теле- і радіокомпаній у разі, якщо у нас буде заглушений сигнал, власне, російський з тимчасово окупованої території Криму? Отакі питання. Прошу.

БАБІН Б.В. Дуже дякую.

Щодо санкцій. У нас є Закон про санкції, він наш, вітчизняний, у нас рішення РНБО від 2 травня цього року на 3 роки є переліки великі, там до тисячі структур, юридичних осіб, які в санкційних списках, але наразі виникає просте питання: якщо ми виявляємо на підконтрольній території майно, кошти, засоби транспортні чи інше, що належить цим компаніям, що нам фізично з цим робити, що нашим правоохоронним органам вчиняти. Бо ми маємо живий приклад, який просто не стосується сфери саме телерадіомовлення, але, можливо, ви знаєте, це історія медійна. Знов-таки, це одне із знарядь інформаційної війни росіян. У серпні цього року у Херсоні абсолютно правомірно нашою СБУ було заблоковано актив російського підприємства, яке в санкційному списку є, так от, щоб ви розуміли, наскільки Росія тут жорстко грає, за те, що  я про це повідомив у соцмережах, мене за це спробували занести на "Миротворець". Тобто це рівень їх потужного впливу. Я не кажу про кількість фейкових вбросів та статей, вони навіть "Телеграм?канал" зробили – там українські пірати та судно "Погодін".

Але я зараз не про інформаційний вимір цієї ситуації, а про те, що є блокування судна згідно Закону про санкції та указу Президента. Але якщо ви, шановні народні депутати, почитаєте Закон про санкції, він дуже маленький, він не розписує деталі. А зараз наші не шановні російські ці адвокати, вони підуть у суди і будуть намагатися це судно розблоковувати.

Тому для того, щоб ці санкції реально працювали, необхідна увага до механізмів їх реалізації. Це не стосується лише питань телерадіокомунікацій, інших питань.

Щодо санкцій наших партнерів. Я впевнений, що якщо ми подамо приклади ефективного блокування активів відповідних російських структур на підконтрольній території України, наші контрагенти також будуть активніше працювати з санкціями. Про це свідчить мій досвід спілкування з іноземними дипломатами, всі вони вголос натякають: ми дивимося на вас, ви будете щось робити – ми також будемо щось робити.

Щодо другого питання. Ви питали щодо можливості мовлення на окуповану територію. Я цілком і повністю підтримую будь-яке поширення контенту, але…

СЮМАР В.П. Мова йде про те, щоб ми надавали тимчасові дозволи в районах Херсонської області, наприклад, на мовлення. Тобто для теле- і радіо- українських компаній. Тобто ми працюємо на Донбасі наступним чином, і я вважаю, що це ефективно, хоча я і запитаю сьогодні, наскільки це ефективно. Ми, з одного боку, "глушилками" глушимо російський сигнал, а далі українським місцевим компаніям ми даємо право мовити там без ліцензій, тільки для того, щоб стимулювати без всякої оплати невеличкі компанії, які там на рівні районних центрів можуть починати мовити на цих частотах, які відповідно заглушені. Чи потрібна вам така практика?

БАБІН Б.В. Я вважаю, що так, бо просто зараз поїхати в райони наближені, і там ви не почуєте українського мовлення, там мовлення зараз суцільне йде з окупованої території. Це так, але щодо технічного стану, дійсно, розбудова вежі у Чонгарі сприяла поширенню на частину окупованої території нашого мовлення, це був потужний крок, але росіяни збудували "Солоне озеро", глушать наш Чонгар, вони там мають більш міцні, як-то кажуть, передавачі, і сьогодні ситуація змінилася доволі істотно, бо ми моніторимо в районах, наближених до лінії розмежування, якщо до Мелітополя можна чути "Радіо 24", то вибачте. Ну, я сам звідти, я там був два  тижні, я дивився по селах радіо і ТБ власними очима, і там на 10 російських каналів може трохи чутно одне українське.

СЮМАР В.П. Почули.

Сергій Костинський, прошу коротко.

КОСТИНСЬКИЙ С. Перше, що хочу заявити. Щиро дякую пану представнику Президента в Автономній Республіці Крим за таку інформацію, але я хотів би збалансувати цю інформацію, щоб зняти оцей емоційний накал.

Річ у тім, що українське телебачення і радіомовлення повністю представлено на всій території Автономної Республіки Крим і Севастополю завдяки супутниковому мовленню. Це універсальна технологія, яка дозволяє дивитися українське телебачення і слухати більше 10-и радіостанцій через супутник. Я сам кримчанин, у мене багато знайомих, друзів і людей, які просто інформують про те, що відбувається, люди дивляться українське телебачення через супутникове телебачення. Ніколи ефірне телебачення не буде настільки ефективним, як супутникове телебачення. Це перше.

Друга історія полягає в тому, що разом з Міністерством інформаційної політики ми за рік підготували великий звіт про втрати держави в сфері телерадіомовлення на території Криму. Ми підрахували, скільки втратили частот, хто їх вкрав, хто їх розподіляв, ми з'ясували всі прізвища людей, які ухвалювали це рішення, всі юридичні особи, які отримали ці частоти. І у нас є якраз пропозиція щодо внесення цих юридичних осіб і цих фізичних осіб до санкційних списків. Сподіваюся, що в найближчий час ми цю інформацію оприлюднимо. Тобто збір інформації відбувся.

Третій пункт, про який я хотів би сказати. На 2014 рік, коли відбулася окупація Криму, на півдні Херсонської області було всього три радіостанції в Генічеську, які працювали. Весь південь Херсонщини покривався сигналом з Красноперекопська і з Джанкоя, як це взагалі було і за радянських часів, і з 1991 року. За цей період нам вдалося побудувати систему українського телерадіомовлення, вперше побудована була вежа на Чонгарі. Зараз кількість телеканалів, які мовлять в цифрі, доведена до 8-ми. Всі вони поступово, 5 вже працює, ще 3 поступово включаються. Також ми дали дозволи на тимчасове мовлення двом телеканалам в аналогу з потужністю 5 кіловат. Також зараз здійснюються роботи щодо збільшення висоти межі в Чаплинці. Роботи затримуються через те, що є в нас певна проблема з недостатньою кількістю ресурсів концерну РРТ, але сподіваюся, що це питання буде вирішено. Менш з тим, вежа працює, і ми збільшуємо кількість телеканалів і радіостанцій завдяки дозволам на тимчасове мовлення.

Отже можу констатувати, що ми плануємо також збільшити кількість мультиплексів в Чонгарі (додатковий локальний мультиплекс), додатковий локальний мультиплекс буде створено в Чаплинці і в Скадовську.

Щодо радіомовлення. Ми наразі маємо вже додатково на Чонгарі 2 радіостанції – "Армія ФМ" і "Радіо НВ". Таким чином в Чонгарі вже мовлять 7 радіостанцій з потужністю 5 кіловат, 1 кіловат і 300 ват. В Чаплинці ми плануємо запустити 6 радіостанцій. Всі дозволи на тимчасове мовлення вже видані, і зараз питання лише в тому, щоб ці телерадіокомпанії поступово запускалися. Це вже господарчі питання.

СЮМАР В.П. Сергію, давайте коротше. У нас, правда, ще попереду довгий розгляд.

КОСТИНСЬКИЙ С. І останнє. Тобто ми побудували систему (завдяки дозволам на тимчасове мовлення і проведення конкурсі), всю систему мовлення вздовж адміністративної межі з Кримом. І протягом місяця вже ця…

СЮМАР В.П. Скільки компаній?

КОСТИНСЬКИЙ С. Це 7 нових радіостанцій.

Я хочу сказати, що ми відновили мовлення радіостанцій "Мeydan", телеканалу "АТR", Чорноморської телерадіокомпанії. Ми допомогли створити нові кримські радіостанції: це "Радіо "Хаят", це радіо "Крим. Реалії",  і всі вони вже отримали дозволи на тимчасове мовлення. Іде ефективна співпраця з Українським державним центром радіочастот, з Міністерством інформаційної політики…

СЮМАР В.П.  Все, почули. Спасибі, спасибі, Сергію.

Ніхто не недооцінює роботу, яка робиться. Ми розуміємо, що вона робиться, робиться поступово. Але все-таки існують проблеми, і ми тут для того, щоб, можливо… Знаєте, ми ж рухаємося як з вами? Ми окреслюємо проблеми і шукаємо шляхи їхнього вирішення. Звідси з'являються ваші ідеї про тимчасові, там, дозволи, ми робимо законодавчу вам базу, допомагаємо в цьому, да? Вирішили, умовно, з "глушилками", що цей підхід має можливість, там, технічну, на комітеті ж ми про це проговорили. В принципі, ми це втілили в життя. І якийсь час потрібен. Якщо сьогодні у нас є там проблема і немає "глушилок" на цій території, то очевидно, що ми десь можемо рекомендувати Раді з питань національної безпеки і оборони, тут, правда, жодного члена її немає, але ми офіційно відповідні направимо їм рекомендації, так само задіяти з огляду на ту проблематику, яку озвучив Представник Президента в Автономній Республіці Крим. Я думаю, це логічно, колеги? Правда?

У кого з народних депутатів будуть запитання, колеги? Прошу. Немає більше питань?

Сергій Висоцький, прошу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Це не питання. Це, я думаю, прохання і до комітету, щоб пан Борис, якщо в нього є перелік компаній, які, на його думку, аргументовано мають бути під санкційною процедурою в Україні, так, щоб він передавав їх там через секретаріат. Ми можемо комітетське звернення на РНБО також писати і можемо постанову у Верховній Раді, в кінці кінців Верховна Рада є одним із суб'єктів подання санкцій,  ми можемо направити цю постанову і до Кабміну, і до РНБО щодо рекомендацій санкційних. Я думаю, що було б логічно якось обмінюватись цими даними.

БАБІН Б.В. Я вам вдячний і за нагоду сказати ще про санкції. Ми будемо це робити, звісно. Зокрема просто надамо вам ті документи, які ми вже надавали в інші структури, зокрема і в РНБО. Але дійсно, є величезна робота щодо санкцій. Як на мене, вона складається з декількох вимірів. Те, що сьогодні робить Нацрада і Мінінформполітики, це дуже важливо, це стосується виявлення тих осіб фізичних і юридичних, які вчинювали  відповідні негаразди, але, як сьогодні я казав американському послу, я особисто не маю 30 років чекати, коли ця людина, цей "ефесбешник"  піде на пенсію і захоче поїхати в Іспанію і стикнеться з цими санкціями нарешті.

Як на мене, на сьогодні основний санкційний список – це ті європейські структури, які постачають обладнання, які здійснюють відповідні заходи підтримки. І це, як на мене, головне. А також, звісно,  ми очікуємо все ж таки на результати відповідних кримінальних проваджень, а також, і це дуже важливо, хотів би це додати, на підвищення інтенсифікації моніторингу мови ненависті і розпалювання ворожнечі у тому мовленні, яке сьогодні посилилося, і це факт, як-то кажуть, незаперечний, на південь Херсонщини з окупованого Криму, з тим щоб не через 30 років цей дідусь "ефесбешник" не міг в Іспанію поїхати, а вже зараз він отримав все ж таки підозру за відповідними ефективними діями українських правоохоронних органів. Я на це маю ще сподівання. Дякую.

СЮМАР В.П. Ну що стосується мови ворожнечі, можу вам лише повідомити, що відповідний законопроект нами зареєстрований. І я думаю, що найближчим часом ми його розглянемо, і якщо буде на те політична воля українського парламенту, то ми нарешті за 4 роки війни дійдемо до того, щоб телерадіокомпанії, скажемо так, могли штрафувати, Нацрада могла штрафувати за розпалювання мови ворожнечі, що є абсолютно логічним, тому що це дійсно  провокування громадянського конфлікту. І безперечно, це цілком відповідає європейським стандартам і європейським нормам.

Пане Борисе, я вам дуже дякую за надану інформацію. Прошу секретаріат висловлені пропозиції і зауваження викласти з тим, щоб ми могли відповідне звернення до Ради нацбезпеки і оборони спрямувати за результатами цього розгляду.

Переходимо тоді, нам треба проголосувати, скажіть, за це рішення? Ні. Ми просто рекомендації  направимо. Добре.

Давайте тоді переходимо до наступного важливого надзвичайно питання порядку денного. Це питання ситуації з аналоговим і цифровим мовленням. Задача про відключення аналогового мовлення була поставлена Президентом України, здається, в квітні, і нарешті в рекордні темпи Україна виконала свої міжнародні зобов'язання, тобто відключила аналогове мовлення, але чи перейшла Україна на цифру? От ви щось знаєте завжди, Григорію Ароновичу, коли оце от в такі моменти. Чи перейшла Україна на цифру після того, як ми відключили аналог? Я би саме так зараз сформулювала це питання, тому що, відверто вам скажу, ми працюємо в парламенті з нашими колегами, які працюють в округах мажоритарних, і до нас надходять дуже невтішна інформація про ситуацію навіть, наприклад, в Черкаській області, де залишився один "Перший національний", який чомусь вирішили не вимикати, а всіх решта вимкнули з аналогу. Але добре, що залишився, бо люди взагалі б лишилися без телевізора. І що у зв'язку з цим всім нам робити?

Тому я би попросила напевно, можливо, пана Леоніда Євдоченка почати. Чи у вас є результати, власне кажучи, інформація про те, що ми маємо в результаті, які у нас білі плями, де вони утворилися, скільки їх, і яка кількість населення не має сьогодні можливості отримувати цифрове телебачення. Прошу.

ЄВДОЧЕНКО Л.О. Дякую, шановна Вікторіє Петрівно.

Буквально коротко для того, щоб не затримувати. Питання, я б назвав його не відключення аналогу, а переходу держави на цифрове телебачення – так воно краще. І питання не вирішувалося протягом 12 років з початку, коли було прийнято рішення в Женеві 2006 про побудову цифрових телемереж і впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення.

У 2016 році з моменту прийняття рішення РНБО про доручення дерспецзв'язку цього завдання фактично почався процес: з'являлися розпорядження уряду, були сформовані плани, була сформована робоча група по впровадженню цифрового телебачення. Ви знаєте, що були деякі розпорядження Кабінету Міністрів по перенесенню терміну відключення аналогового мовлення в державі, були для  того і причини, були для того і дані, але на сьогодні вже після пілотного проекту, коли було відключено аналогове телебачення в місті Києві і Кіровоградській області, було прийнято додаткове рішення про відключення на всій території аналогового телебачення за виключенням територій, які межують з тимчасово окупованими територіями.

Таким чином на сьогодні ми маємо інформацію про покриття цифровим телебаченням території України, яке не зовсім відповідає тим цифрам, які були задекларовані основним оператором цифрового телебачення. І оператор цифрового телебачення має наміри добудувати свою мережу певною кількістю передавачів цифрових – близько 47-ми…

СЮМАР В.П. Давайте вони самі скажуть, що вони будуть добудовувати. А все-таки, які ж цифри у нас не співпали за вашими оцінками? Дуже відверто. Ми тут абсолютно нікого зараз не будемо критикувати, бо ми розуміємо, що це було політичне рішення, яке ви виконали, тому що вам дали відповідні вказівки. Але ми маємо бути чесними зараз і самі з собою, і з громадянами України. Отже, скільки громадян України (чи в кількості) і яка територія України сьогодні фактично лишилася в нас без телемовлення, якщо у вас є приблизні цифри?

ЄВДОЧЕНКО Л.О. Ну, я скажу так: у мене таких цифр немає, на жаль. Цими цифрами з нами може поділитися Нацрада, тому що на сьогодні в обласних державних адміністраціях зроблені гарячі лінії, куди поступають дзвінки від населення, інформація збирається і від населення, і технічними підрозділами УДЦР. Я вважаю, що потрібно залучити до співбесіди представників цих органів.

СЮМАР В.П. Так, зараз я спробую знайти на сайті Черкаської обласної адміністрації такий номер "гарячої лінії", куди можна повідомити про те, що немає телемовлення, щоб ми все-таки цю інформацію зібрали.

І попрошу, Юрію Артеменко, вас в Нацраді хоч якісь цифри, хоч якісь дані з цього приводу. Дякую, пане Леоніде.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Дякую. Доброго дня! Дивіться, цифр немає ні у кого, це якщо ми кажемо чесно. Бо тільки, знаєте, життя може показати, де є білі плями, де немає білих плям. Ми знаємо точно про деякі райони, які є, але часто мова йде про білі плями, які виникають, ну, скажемо так, на порожньому місці, десь там в пролісках, між горами, де живуть люди.

Відразу, якщо казати чесно, ніхто не має говорити те, що все населення України має отримати цифрове телебачення. Чому? Тому що законодавець коли писав  закон і прописував 95 процентів цифрового покриття, це означає, що 95 процентів – покриття на територіях з населенням, це значить, що 5 процентів залишається без цифрового мовлення апріорі, за законом. Це близько 2 мільйонів людей.

СЮМАР В.П. Ну там, очевидно, десь неможливо їх побудувати, да?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Так. Ми робили разом з УДЦР, бо він головний, тут не перекидка є, прорахувати може тільки УДЦР і "Зеонбуд". Ми робили протягом кількох років виїзди, заміри. І що вони показували? Показували в одній ситуації, коли людина приїжджає, каже людина: "У нас немає сигналу, " – приїжджають, виставляють машину, треба підняти антену на 3 метра, як положено, і сигнал з'являється. Або треба розгорнути в інший бік. В деяких місцях взагалі не було.

Тому зараз йде дуже складний процес. Я цілком, абсолютно підтримую і вважаю, це не тільки політичне, а це рішення, яке дозволяє нам розвивати і політично за фактом, але економічне, яке дозволяє нам розгалужувати, розвивати й інші технології, і звільняти частоти для інших мовників, для радійників зокрема, від переходу, і створити рівні умови для телегруп, бо вони всі почнуть мати рівні умови, але процес йде дуже складно.

Звичайно, у нас, наприклад, за умови відключення Кіровограда було порядку 20 звернень. Зараз порядку 150 звернень людей, які скаржаться в більшості, до  речі,  не  на  відсутність   "плям", а в більшості скаржаться на відсутність телетюнерів.

 Що ми зробили  зі  свого  боку  і  що,  ми  бачимо,  треба  зробити?  По-перше, прошу вас, ми зверталися напередодні відключення, ми звернулися і до пана Прем'єр-міністра, і до його першого заступника, і до керівників обласних адміністрацій – знайдіть якісь гроші для малозабезпечених верств населення. Ми не знаємо, скільки, бо ви визначаєте межу цієї малозабезпеченості, щоб це не перетворилося, знаєте, в таку роздачу безкоштовних подарунків.

СЮМАР В.П. Скільки він зараз коштує, цей тюнер?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Тюнер коштує, один тюнер коштує, ну, наприклад, найдешевший коштує 250 гривень, 300 гривень. Але коли почалося все це, знаєте, дефіцит, то ціна його піднімалася до 900 гривень. Це закони бізнесу. І 1200, і 1500, і 2000 – це вже в залежності від HD, не HD. Тому перше завдання, ну не завдання – мрія, яку ми хочемо, це передбачити, можливо, не в державному бюджеті, а в обласних. Ми отримали листи від майже всіх обласних адміністрацій у відповідь на наш лист, де написано: "Ми будемо працювати". Ну побачимо, коли це запрацює.

Друга проблема – це білі плями. Вже цього тижня чи минулого тижня, не пам'ятаю, компанія "Зеонбуд" обіцяла, нехай вона доповість, виїхати в Чернігів разом з представниками УДЦР і провести контрольні заміри, які є, подивитися в тих місцях, відпрацювати одну область.

Ну і, звичайно, проблему вирішить тільки встановлення додаткових передавачів. Там є певні проблеми. До нас звертаються, я в певному конфлікті, я не хотів би зараз цю тему просто довго розповсюджувати, наприклад, компанія "Зеонбуд" і Концерн РРТ, бо вони є в цьому перехідному періоді, вони далеко не завжди є союзниками. Але, знаєте, процес іде, процес болісний.

СЮМАР В.П. А як вони один без одного можуть існувати, якщо вони не є союзниками?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ну дивіться, те, що ми писали в своїх пропозиціях, звичайно, з відключенням, переходом на цифру Концерн РРТ,  поки не отримав  своїх частот, поки не  став оператором цифрового мовлення,  він перетворюється просто в  здатчика, в орендатора "башен", тобто власника "башен". Він втрачає великі суми. В цій ситуації як поступати? Будувати мультиплекс – це дуже довго. Ну, реально ми будемо знати. Як він проживе? Ми просили Прем'єр-міністра передбачити механізм компенсації цих втрат. Це те перше,  що напрошується на думку.

СЮМАР В.П. Ну дивіться, компенсація – це така історія. Ну це надзвичайно важлива тема. Давайте, я так пояснюю для тих, хто не зовсім в темі, тому що ми-то нею займаємося роками – і кінця-краю нам не видно. У нас є компанія "Зеонбуд", яка є монополістом фактично, так? І в неї є ліцензія на здійснення відповідної діяльності з надання послуг цифрового мовлення. Правильно? Концерн РРТ, ви ж теж зараз дали їм відповідну ліцензію про відповідну діяльність в Одеській області. Немає, так, тобто?  А вони подавалися до вас на конкурс? Чи можливо це, щоб нам якось розбавити цю монополію – це питання номер один. Як на мене, ми просто мусимо це робити, але чомусь цього не відбувається.

Питання номер два. Всі передавачі компанії "Зеонбуд", вони є, умовно, на стовпах, які РРТ належать. Ну там умовні стовпи – це серйозні конструкції, які треба обслуговувати. РРТ отримував свої гроші за трансляцію сигналу аналогового мовлення. І то, по-моєму, ви були збиткові, якщо я не помиляюсь. Ні? Тепер їм треба обслуговувати ці стовпи, але в них немає надходжень від трансляції аналогового  мовлення, і це збиткова структура, яку повинна утримувати держава Україна для того, щоб ця структура давала можливість працювати монополісту – компанії "Зеонбуд". Я правильно розумію ситуацію? Так? Тобто це перший рівень проблеми: чому держава Україна має це, так би мовити,  робити? Може, логічно тоді було б якось інакше це переглянути. Але я прекрасно усвідомлюю, що якщо сьогодні перекласти це не на бюджет, а на мовників, тоді послуги компанії "Зеонбуд" можуть зрости в рази, щоб вона могла заплатити Концерну РРТ, і це буде дуже складно для всіх телерадіокомпаній – сплатити цю суму. Знову-таки, я правильно розумію цю ситуацію?

І тому ми потрапляємо в кілька пасток. Перша пастка – покриття. У нас тут є представник компанії "Зеонбуд",  і  ми послухаємо їхню версію, скільки покрито, і питання – скільки не покрито. Друга проблема – це передавачі. Гроші в бюджеті на наступний рік взагалі плануються на цю історію? І якщо ні, то чому не плануються і хто би мав їх запропонувати взагалі туди внести?

Третя проблема. Як розбавити монополію? І чи можливо отримати ліцензію і державній компанії на надання цих послуг?

Четверте. Що робити з Концерном РРТ, який стає вкрай збитковим у цій усій ситуації? І я думаю, що от такий комплекс проблем – ну нам треба шукати. Ви знаєте, в мене не було бажання бути тим майданчиком, де би ми мали відверто говорити про цю проблему, бо мені здається, що це рівень Ради національної безпеки і оборони, а не Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Але ми бачимо, що нічого не відбувається, а натомість ми в цій ситуації фактично продукуємо історію, коли телерадіомовники можуть бути заручниками відповідного тиску і відповідної  історії, коли є монопольне становище, і громадяни України є заручниками цієї історії. Саме тому ми, власне кажучи,  нею займаємося, цією темою, і пробуємо знайти якісь можливості і якісь рекомендації напрацювати, як це зрушити.

І я би хотіла почути від відповідних органів, як ви бачите вирішення цієї проблеми. Ми не наймудріші тут, ми просто слухаємо всіх і намагаємося знайти вихід. Прошу, пане Юрію. І попрошу Концерн РРТ.

АРТЕМЕНКО Ю.А.  Ну я, по-перше, мав би почати з того, що дякую за те, що ви нас зібрали. У важкі часи ви нас завжди збираєте, щоб порадитися. Але з іншого боку – скільки б ми не збиралися чи в комітеті, чи в Національній раді, ви абсолютно праві: в будь-якій країні рішення про перехід на цифрове мовлення, воно приймалося на рівні Прем'єр-міністра, не рішення, а робоча група навіть створювалася на рівні. Ми довгий час за попередньої влади все перекладали на Національну раду. Національна рада не може зробити, бо це регулятор, у якого немає ні можливостей профінансувати, ні видати. Нарешті вийшли на формат, коли Держспецзв'язок  створює   робочу  групу,   і  очолює  цю  робочу  групу  віце-прем'єр Кубів, ну, курує, скажемо так. Оце, можливо, дало якийсь старт. Ви праві, пастки у нас на кожному кроці. І на всі питання ми знайдемо відповіді. Наприклад, Концерн РРТ, зробити його цифровим оператором. З одного боку, нема проблем, ми всі - державники. Але з іншого боку, дивіться, всі частоти свого часу до 2020 року (всі гарні, наявні) були віддані оператору "Зеонбуд". Ми кілька разів, не ми, громадські організації, незалежна Асоціація мовників зверталися до Антимонопольного комітету. Антимонопольний комітет перше засідання в суді виграв, що вони монополісти. Друга апеляційна інстанція сказала: це не монополіст. Ну, для мене це нонсенс, знаєте, але є рішення таке суду.

Ми хочемо дати концерну, прорахували разом з УДЦР, частоти, не пам'ятаю, скільки там, понад 370, якісь шматочки, щоб можна було запустити це якнайкраще. З них 70 чи 90, я зараз не хочу, приблизний порядок цифр, УДЦР сказав: "Це неможливо за технічних причин." Інші пішли на узгодження в генеральні штаби, міжнародну координацію, і це може тривати невідомо скільки, міжнародна координація.

Якби навіть у нас були зараз частоти всі, то виникає інша проблема. У нас пан Семерей – директор РРТ – каже: "Оголосіть конкурс". От ми завтра оголошуємо конкурс. У нього немає ні грошей на сьогодні, бо Кабмін не дає гроші з об'єктивних, мабуть, причин, інші пріоритети. Ми проводимо конкурс серед мовників, мовники не підуть, от спитайте їх, бо вони не знають ні тарифів, які будуть, обіцянки – це  ж одна справа. Якщо навіть ми їх оголосимо переможцями, пройде рік, за цей рік концерн не побудує мережу і вони вимушені будуть здати ці ліцензії чи навіть навпаки – ми їх позбавимо цих ліцензій.

СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, а коли закінчується ліцензія в "Зеонбуду"?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Що, що?           

СЮМАР В.П. Коли закінчується ліцензія в "Зеонбуду"?

АРТЕМЕНКО Ю.А. В 2020 році, якщо я не помиляюсь, да?

СЮМАР В.П. В березні 2020 року, правда?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Да, в 2020 році.

СЮМАР В.П. І ми усвідомлюємо, які у нас виклики будуть у зв'язку з цим? І поки що у нас ще є час до цього березня 2020 року. А повторно переоформлювати монополію… Я хочу подивитися на той склад Нацради, який це зробить в такий складний період місцевих навіть виборів. Тому таке….

У нас є представник…

АРТЕМЕНКО Ю.А. Пані Вікторія, ви знаєте, в чому засада (я вас підтримую)?

СЮМАР В.П. Засада скрізь є.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Не переоформлювати (всі розуміють, там, розклади), не переоформлювати. Я ставлюся на місце "Зеонбуду". Наступний склад Нацради, припустимо, позбавляє його ліцензії. А новий мовник скільки буде будувати нову цифрову мережу, і що в цей час будуть дивитися люди?

СЮМАР В.П. Для цього саме зараз ми почали цю розмову, щоб це потім не в березні виплило.

Якщо можна, я надам компанії "Зеонбуд" зараз. Пані Ірина Аляб'єва. Я, по-перше, дуже дякую, що ви є і що ви взагалі до нас приходите на комітет, бо я вважаю, що наявність дискусії – це завжди добре. Знаєте, у мене до вас може бути одне питання: це рівень все-таки зараз розбудови мережі, наскільки ви виконуєте свої зобов'язання перед державою у відповідності до ліцензії. І що ви плануєте зробити для того, щоб цю мережу ще більше розширити, бо питання монополії, я розумію, що це більше проблема тих державних органів, які цю монополію дозволяють.

Тому по вашим оцінкам скажіть, будь ласка, скільки покрито за вашими даними і скільки вам треба терміну для того, щоб покрито було все-таки на рівні тих зобов'язань, які ви маєте у відповідності до своєї ліцензії. Прошу.

АЛЯБ'ЄВА І. Хочу доповісти, що цифрова мережа наразі працює 24 години на добу, транслює національних мовників і працює без збоїв.

За ці останні 2 роки нами разом з телеканалами і державними органами, які уповноважені на проведення вимірів, було здійснено дійсно чимало виїздів. За результатами виїздів ми довели, що фактичне покриття мережі відповідає тому, яке було задекларовано теоретично. Минулого року, оскільки точилися дискусії при Кабінеті Міністрів, чи є виміри між ТРК і "Зеонбудом", мають офіційний характер. Для проведення вимірів взято було пілотну область, Волинську, для проведення вимірів Українським державним центром радіочастот, оскільки це єдиний орган, який має належні ресурси для таких вимірів. На жаль, результати вимірів не отримали широкого обговорення, було доведено, що покриття є  таким, як ми його декларуємо, і навіть більше, стосовно Волинської області

Тому ми все-таки наполягаємо, що покриття наразі є 95 процентів населення. За цей час, за останній тиждень між отриманням запрошення на комітет і сьогоднішнім днем ми отримали ті звернення РДА, державних адміністрацій, які були надіслані нам з Національної ради.

Так, для прикладу ми взяли сусідню область, Чернігівську область, і за 4 дні приїхали туди, в ті міста, які вказала ОДА, де немає покриття. Для того, щоб ці виміри були об'єктивними ми взяли з собою представника Національної ради, представника ОДА, склали протоколи. В 10 точках покриття є, і воно є чудове. Лише в 3-х точках було не зафіксовано, і його там не має бути, тому що це русла рік. Тому проблема…

СЮМАР В.П. Я зрозуміла тезу. Тобто "Зеонбуд" каже, що 95 відсотків у нас покрито. Хоча я так само знаю по Житомирській області, у мене там знайомі, вони взагалі, у них багато сіл вважають, що у них президент Олександр Лукашенко станом на зараз, тому що телебачення у них аналогове працює з Білорусі дуже потужно, а українського немає жодного.

АЛЯБ'ЄВА І. Я перепрошую, справа в тому, що є проблема в обізнаності населення, як приймати цифрове телебачення. Дуже багато нам переадресовують дійсно звернень громадян, при виїзді або при спілкуванні з якими виявляється, що антенна десь почеплена на гілці, або вона лежить на даху будинку, і тому, якщо її підняти так, як це встановлено стандартом, на 10 метрів від землі, цифровий сигнал чудовий і може ловитися з декількох станцій.

СЮМАР В.П. Ну, немає, напевно, 10 метрів, в селах це складно.

Так, Григорію Ароновичу, прошу.

ШВЕРК Г.А. Єдину репліку з цього приводу хочу сказати. На жаль, оскільки у нас немає жодних юридично значимих вимірювань… (не чути, без мікрофону) … юридичний смисл таким чином, щоб можна було б до будь-кого пред'явити будь-які претензії, на жаль, ніхто не може. На жаль! Бо у нас лише не так давно була затверджена методика. Я навіть не знаю, чи зроблені за цією методикою і в якій кількості виміри, для того, щоб можна було довести, яка частина України в населенні покрита.

АЛЯБ'ЄВА І. Можна я відповім?

За методикою виміри проведені. Це було доручення Кубіва в рамках засідань Кабінету Міністрів. Взята була Волинська область. Замовниками таких вимірів були канал "1+1" та "Інтер", які їх фінансували. Результати вимірів, оскільки ці виміри були замовлені за господарськими договорами, надавалися телеканалами. Але оскільки ми були зацікавленою особою, УДЦР мусив згідно закону нам їх дати. Ці виміри є. Вони є в УДЦР. І ми готові їх презентувати за згодою телеканалів, УДЦР, і говорити про те, що покриття відповідає, і навіть більше. Виміри проведені згідно з методикою уповноваженим органом.

СЮМАР В.П. Леоніде Олександровичу, ви казали, що вони там щось добудувати мають, скільки, за вашими оцінками, мають добудувати?

________________. … (Без мікрофону)

СЮМАР В.П. Є якась інша, альтернативна думка? Прошу.

МАЛЬЧЕВСЬКИЙ А. Доброго дня! Андрій Мальчевський, представник "1+1".

Якраз я з приводу вимірів, які проходили у Волинській області по домовленості. І в принципі є карта, офіційна карта, яку нам надали УДЦР.   Згідно методики прораховувалася зона теоретичного покриття, яка є, і зона фактичного покриття. То в принципі на всіх трьох передавачах, які вимірювалися, зона теоретичного покриття менша від фактичної на 15-20 відсотків. Тому, я не знаю, чому так говорити. Я можу вам показати цю карту, ця карта офіційна, те, що ми отримали і за що ми заплатили кошти.

СЮМАР В.П. Почули. Пані Ольга Червакова.

МАЛЬЧЕВСЬКИЙ А. Так я ж і кажу, 15-20 відсотків – зона теоретичного покриття менша фактичного.

СЮМАР В.П. Фактичне менше, ніж мало бути покрито.

МАЛЬЧЕВСЬКИЙ А.  Так. Фактичне менше від теоретичного, так.

Пані Вікторіє, якщо така є в мене можливість, хотів би звернути увагу, ми кажемо про 47 передавачів, про них вже всі знають, я хотів би звернути увагу на меншу кількість передавачів. І хотів би сказати про інформаційну безпеку, про яку вже сьогодні говорили. Коли в минулому році ви їздили в Одеську область, ви побачили, яка там ситуація. Так от, хотілося б поставити запитання, якраз представники "Зеонбуду" є і представники Нацради є. "Зеонбуд" отримав, він побудував, встановив ці 7 передавачів, які виконали б всі ці функції, і щоб було мовлення. Але з травня передавачі стоять на вежах, "Зеонбуд" не надає документи до Нацради на зміну ліцензії. Ми відключили аналог, а в тих містах, де повинні були стояти передавачі, вони досі не працюють. Може, якось вони відповідь нададуть.

СЮМАР В.П. Дякую. Добре.

Зараз пані Ольга Червакова, я надавала їй слово. Ольго, прошу. 

ЧЕРВАКОВА О.В. Якраз до пані Аляб'євої в мене питання. Тому що вона казала, що вимірювання проводилися за замовленням телеканалів "Інтер" і "1+1", і я зараз читаю на відомому ресурсі "Страна.UA", що 60 відсотків глядачів в пілотних областях, де було відключено аналог, залишилися без цифрового сигналу. Тобто тут  пишуть, що до 1 серпня в Києві, Київській і Кіровоградській областях телебачення по аналоговому сигналу дивилися 204 тисячі домогосподарств. А за даними телеканалу "Інтер", які є у видання, за перші два тижні після відключення аналогового мовлення в пілотних областях змінили тип прийому, поставили TV-тюнер, супутникову тарілку тільки 40 відсотків домогосподарств, які раніше дивилися аналогове ТБ.

От мені би хотілося просто зрозуміти, чим ви можете це пояснити, тому що я пам'ятаю, ще  коли там у 2014-15 році ми з вами зустрічалися, ви також говорили, що покриття складає 95 відсотків, але потім, коли було доведено, що це не так, ви сказали: "Так-так-так, ми щось добудуємо". Ви там щось добудовували, у вас і після цього покриття знову складало 95 відсотків. Чи не могли б ви все-таки відповідно до постанови Кабміну, яка була оприлюднена ще, по-моєму, в 2013 чи 2014 році, на своєму веб-сайті оприлюднити якісь більш-менш достовірні дані, які могли би давати нам принаймні розуміння прогнозів, що буде з телебаченням у людей, коли відключиться аналог, і скільки людей просто потім будуть залишені без телевізора? Дякую.

АЛЯБ'ЄВА І. Дякую за запитання. Перше, що хочу сказати. Не секрет, що є певні групи, які проти переходу і відключення аналогу, медіа-групи. Є групи, які – за. Завжди з цього приводу точилися різні думки і так далі. Статті, які публікує "Страна.UA" – мені невідомо, на які дані посилаються і хто саме проводить ці виміри. Єдиним органом, який може проводити виміри в державі, є УДЦР. УДЦР не проводив виміри в Кіровоградській області, тому мені невідомо, звідки інформація  про 60 відсотків населення.

Друге. Я хочу сказати, що я завжди говорила, я підтверджую це, що і в 2013, і в 2014 роках, і наразі ми стверджуємо, і за нашими даними, наша мережа покриває 95 процентів населення.

Стосовно 47 станцій. Це недобудова мережі, тому що ми  визнаємо, що вона менша ніж 95 відсотків. В процесі обговорення при групі, при Держспецзв'язку  в процесі порівняння аналогових і цифрових мереж було встановлено, що вони не однакові. Вони побудовані отак. Місця накладені, тому вони не співпадають, оскільки канали "1+1" та "Інтер" не бажають втрачати свою потенційну аудиторію, ми пішли, ми погодилися добудувати, аби наша мережа охоплювала ще і їх, електорат. Але це не тому…

СЮМАР В.П. У них немає електорату. Електорат в політичному сенсі.

(Шум у залі)

АЛЯБ'ЄВА І. Я перепрошую, телеглядачів.

Але добудова буде, і ми підтверджуємо по ним свої зобов'язання. Не тому, що мережа не відповідає ліцензійним умовам, а тому що це компроміс між нами і медіа-групами, аби її розширити і покрити так, як вони хочуть.

СЮМАР В.П. Пані Ірино, почули.  Колеги, дивіться, у нас тут prate аж через вуха лізе, да? Чому? Тому що ми розуміємо заполітизованість цього питання. І знаєте, от мій особистий інтерес є один: щоб Україна виконувала свої міжнародні зобов'язання. Для цього треба переходити на цифрове мовлення, все правильно. Але при цьому, щоб українці були з українським телебаченням. Це треба робити грамотно і правильно. І от ми зараз з вами робили, робили, робили. Ну, знаємо, що зробили неправильно і неграмотно, правда ж? Ну чесно. Давайте зізнаємося  самі собі. Ніхто не підрахував, чи є ті тюнери в усіх, є це покриття. Але зараз  давайте виправляти просто помилки. І якщо у нас є ще ці півтора роки, то я не знаю, що дешевше буде державі Україна: побудувати один мультиплекс державний, щоб мати якусь певну хоча б альтернативу і розбавити цю монополію, чи утримувати за свої кошти дотації на утримання стовпів РРТ. Є різні позиції з цього приводу. Комусь подобається, комусь не подобається.

Друга історія. Хтось порахував, скільки нам потрібно цих коробочок, цих тюнерів?

ЧЕРВАКОВА О.В. Да. Можна?

СЮМАР В.П. Да. Скільки їх потрібно і скільки грошей на це треба закласти, дати цим облдержадміністраціям, щоб просто це було зроблено?   

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вивчала це питання ще коли ми створювали робочу групу. І було тоді станом ще на 2012 рік, коли починалася підготовка до цього переходу, було пораховано, що 3 мільйони населення потребують сет-топ-боксів, забезпечення сет-топ-боксами, це малозабезпечені верстви громадян.

Однак через неправомірне закодування сигналів в корупційний спосіб, який зробив попередній склад Нацради, було значно збільшено вартість цих сет-топ-боксів, тобто з'явилася потреба в декодерах додаткових. І їхня вартість зросла приблизно втричі. Тому, коли були виділені гроші…

СЮМАР В.П. От що таке українська корупція: 300 відсотків, не стесняясь.

ЧЕРВАКОВА О.В. Да. Тому, коли були виділені гроші на забезпечення цих 3 мільйонів людей, фактично забезпечено ними було близько 700 тисяч. Це от по цій довідці, яку готував наш комітет ще на той момент. Тобто після цього, після 2012 року, в 2013 році вже гроші на придбання сет-топ-боксів в державному бюджеті не виділялися. І, до речі, я хочу нагадати вам рішення нашого комітету: ми в 2016 році зверталися до Генеральної прокуратури з комітетським запитом стосовно того, куди пішли ці гроші, щоб було порушено кримінальне провадження, яким чином були вкрадені гроші на сет-топ-бокси. Я би попросила, напевно, секретаріат нашого комітету підняти ці документи і подивитися, чи нам відповіла Генеральна прокуратура. А якщо ні, то я пропоную зараз теж ще раз проголосувати за те, щоб відправити комітетський запит на Генеральну прокуратуру і все-таки добитися порушення цього кримінального провадження, щоб понесли відповідальність ті люди, які ще в 2012 році розікрали гроші на те, що мало би зараз, в принципі, ну цю проблему, над якою ми б'ємося, зняти.

Ну і звичайно, я думаю, що нам треба добиватися, як ми і минулого року говорили на комітетських слуханнях, добиватися, щоб були виділені  гроші там чи з  державного, чи з місцевих бюджетів, не з місцевих, очевидно, на придбання цих тюнерів. Ну от, власне, і все.

А, так. В мене ще до Юрія Артеменка, якщо дозволите, питання. Я от тримаю в руках розпорядження Кабінету Міністрів  від 26 жовтня 2016 року. І пунктом 17 передбачено, ми частково про це говорили вже, залучення до розбудови національної цифрової мережі Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з одночасним проведенням відповідної процедури видачі ліцензії провайдера програмної послуги, оператора  цифрової багатоканальної телемережі державному оператору. Тобто РРТ, я так розумію. Нацрада, я так розумію, що не оголошує конкурс. Але питання в тому, що якщо б ми, скажімо там, до 20-го року  побудували мультиплекс, можливо за державні кошти, так, то ми дійсно би позбавилися цієї монополії, про яку "Зеонбуд" говорить, що її немає. А з іншого боку, ця проблема  монополії все ж таки могла би  частково бути вирішена.

Юрію Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, про цю історію. Вам же відомо про цю постанову. Дякую.

СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, про цю історію.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ініціатором цього пункту в розпорядженні була Національна рада. Тобто ми самі внесли. За цей час змінилися керівники Концерну РРТ. І за цей час виникло, за цей час ніхто не хотів займатися цим з різних причин – руки не доходили. От зараз почали казати про цифру, коли почали люди, знаєте, писати, дзвонити, коли йдуть ці процеси.

Ще одне питання, головне, на яке ми маємо відповісти: от розбудуйте мережу. Конкурси роздати – це  не  проблема.  Гроші  де?  Особисто  Прем'єр-міністр, ви подивіться, ні в проекті бюджету не закладено, і особисто він казав, що грошей на це у нього немає. Будуть гроші, за скільки вже побудує Концерн РРТ, за рік, за місяць, за два – це вже питання інше. Давайте починати "с лошади, а не с телеги".

І друге питання. Все ж таки я буду повторювати: спитайте у телемовників. От вони різні.

СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, а скільки коштує? От питання грошей, ви кажете, так? Напевно, не до вас питання, але ви десь орієнтуєтеся в цифрах. 

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ну давайте спитаємо, щоб це не було. Пане Семерей, скільки коштує мультиплекс один, за вашими розрахунками? Бо ви будете…

СЕМЕРЕЙ П.І.  250 мільйонів гривень.

СЮМАР В.П. От скажіть, будь ласка, от якщо це є питання  національної безпеки, 250 мільйонів гривень, питання монополії, це є, умовно кажучи, великою проблемою для державного бюджету? Ну нехай закінчить вже представник концерну.

СЕМЕРЕЙ П.І. Дякую. Ну, шановні, всі ви правильно сказали, що вимкнення аналогового телебачення це політичне рішення. Воно відбулося. Але з  точки зору покриття території, охоплення населення, так як сказав представник "1+1", дійсно, розрахункові цифри були більші, ніж фактично. Як приклад цього, можна привести такий. Сьогодні залишилося в ефірі аналогового телебачення тільки  суспільне, і рейтинг з моменту вимкнення аналогового телебачення зріс з 22-го місця на 10-е. Тобто це означає те, що у населення немає можливості приймати іншої телевізійної програми, крім НСТУ. Це підтвердженням рейтингу НСТУ, яке було дуже низьким, стало дуже високим,  тому що іншого джерела інформації телевізійного, згідно Конституції, у населення немає.

Тому, якщо далі продовжувати, сьогодні ми казали, що приблизно 2 з половиною мільйона домогосподарств втратять можливість прийому телебачення, його в дійсності виявилося значно більше. Це показує і на рейтинг НСТУ, який зріс за ці дні, особливо обласних телерадіокомпаній. Це перше.

Друге. Стосовно Концерну РРТ. Дійсно, нами з початку року була відпрацьована програма, план дій, як робити, з Національною радою було певне погодження, Центр радіочастот нам порахував 158 частот, вони є в Національній раді, вона в будь-який час може оголосити конкурс. Питання грошей ми ставили перед урядом, щоб нам виділили, але я знайшов інвесторів, які готові були вкласти, і уряду не треба було витрачати коштів, ми б це збудували б вже до цього часу мережа на процентів 50-60 була б, як мінімум, збудована.

СЮМАР В.П. Тобто інвестори могли б інвестувати в державну мережу. Правильно я розумію?

СЕМЕРЕЙ П.І. В тому числі. Це було б, якби спільна діяльність державного, тобто на базі Концерну РРТ згідно рішення уряду зарубіжний інвестор готовий був поставити передавачі швидкими темпами, і ми були готові їх запустити дуже швидко. Але потім на якомусь етапі це питання загальмувалося, і на сьогоднішній день воно не вирішено. Дійсно, Концерн РРТ перебуває в дуже складній ситуації, тому що, з одного боку, 50 процентів наших доходів пропали через вимкнення аналогового телебачення, суспільне телебачення, згідно бюджету України, не фінансується. Єдина у нас надія, що все-таки бюджет заплатить…

СЮМАР В.П. Тобто вони не платять за аналог, ви їх не відімкнули. Ну, добре, напевно, що не відімкнули, але ви їх не відімкнули, і вони не платять.

СЕМЕРЕЙ П.І. Але є надія, все-таки вони заплатять, і ми зі своїми боргами розрахуємося, тому що якщо виключити ще суспільне, тоді взагалі у нас вже ніяких шансів. Те, що надасть уряд нам допомогу і підтримку, ми мало в це віримо, тому нам доведеться, як кажуть, "помирати власною смертю".

СЮМАР В.П. А якщо ви "помрете", що  буде з компанією "Зеонбуд", яка "вісить" на ваших стовпах?

СЕМЕРЕЙ П.І. Вона буде вимкнена, як і весь концерн. Ми сьогодні, 11 областей України попередили нас про вимкнення електроенергії.

СЮМАР В.П. Тепер у мене уточнення. Скільки вам потрібно грошей з державного бюджету на наступний рік дотацій, щоб ваші стовпи продовжували тримати передавачі "Зеонбуду"?

СЕМЕРЕЙ П.І. Розумієте, якщо працювати так, як ми зараз працюємо, і якщо суспільне телебачення буде оплачувати свої послуги, нам дотацій не треба, ми справимося з цією проблемою. У всякому випадку до 31 квітня, як це було записано в рішенні уряду, поки буде аналогове телебачення НСТУ працювати, якщо НСТУ буде розраховуватися, дотацій не треба. Ми проводимо скорочення персоналу, зменшення своїх витрат, оптимізуємо все, тим більше "Зеонбуду" ми вже надали те, що вони запросили: технічні умови на розбудову мережі, підвищення невелике тарифів у зв'язку з тим, що дійсно наші витрати зростають, і це нагрузка збільшується на тих, хто залишився, але шанс вижити у нас є без дотацій. Надіятися на дотації дуже складно, ми на це не плануємо.

СЮМАР В.П. Чекайте, тобто вам буде суспільне буде платити, умовно, до квітня наступного року. Правильно?

СЕМЕРЕЙ П.І. Так повинно було бути  згідно рішення уряду.

СЮМАР В.П. Вони зараз цього не роблять, вас врятує чотирьохмісячна оплата суспільним телебаченням у наступному році? Я правильно зрозуміла?

СЕМЕРЕЙ П.І. Ми працюємо над тим, щоб збільшити надходження, тим більше все-таки надіємося, що Національна рада прийме рішення і проведе рішення про побудову державної мережі цифрового телебачення на базі Концерну РРТ. Це нам дасть додаткові доходи, і ми зможемо вижити.

СЮМАР В.П. Почула. Григорій Аронович.

ШВЕРК Г.А. У мене є декілька зауважень і питання. Щодо зауважень. Особисто я вважаю, що українському телерадіомовленню ще один мультиплекс не потрібен. Бо якщо навіть уявити, що з'являться гроші і КРРТ побудує мультиплекс, який за якістю покриття буде співставним з тими, що є наразі, то виявиться ситуація, що вони мають або вигравати конкуренцію за рахунок меншої ціни, або якимось іншим чином. І, з моєї точки зору, ми будемо мати…

СЮМАР В.П. Це така дуже цікава для мене теза, що конкуренція – це погано. Мені завжди здавалося, що це добре.

ШВЕРК Г.А. Ні, ні, конкуренція зазвичай – завжди добре, але краще було б, якщо б, наприклад, один з мультиплексів, який наразі належить "Зеонбуду", був, наприклад, викуплений державою на користь КРРТ. З точки зору української телерадіогалузі це було б значно якісніше рішення, ніж побудова нового мультиплексу, будь-якого. І я так чув, що наявність тієї кількості частот, яку наразі прорахували, вона не дає можливість побудувати такий мультиплекс, який міг би конкурувати з "Зеонбудом" по якості покриття.

І у мене є питання до УДЦР, якщо можливо. Декілька років тому УДЦР отримав завдання і почав прораховувати синхронну мережу цифрового мовлення. І перехід на синхронну мережу, він мав би збільшити якість сигналу і збільшити покриття. Хочу спитати, чи виконана ця робота і чи планується виконання?

СЮМАР В.П. Прошу.

КОРСУН В.І. Григорій Аронович, дуже дякую. Володимир Іванович Корсун – генеральний директор Українського державного центру радіочастот.

Розпочну, якщо дозволите, з другого питання відносно того, чи потрібен державі ще один мультиплекс. Я зараз не займаю позицію ні державного, скажімо так, оператора, який, можливо, буде, ні приватного. Мова йде про те, що державі, на наше переконання, технічно дуже потрібен мультиплекс в метровому діапазоні. Це краще приймання сигналу – перше. Друге: в метровому діапазоні, саме в метровому діапазоні, враховуючи, куди йде Європа з точки зору розвитку технологій. Ми скоро теж опинимося перед ситуацією, коли потрібно від телебачення, в тому числі від цифрового, звільнювати перший й другий цифрові дивіденди.       

Тепер питання друге відносно того, чи ми прорахували синхронну мережу. Синхронна мережа розраховується по технічним характеристикам після того, як знайдений частотний ресурс. Але ми за ці два роки разом з національною комісією, яка здійснює державне регулювання в сфері інформатизації, зробили цілу науково-дослідну роботу відносно того, як звільнення першого й другого цифрового дивідендів в тому числі погодили з усіма нашими сусідами, за виключенням Російської Федерації, і підписали домовленості про те, що Україна забезпечить частотним ресурсом в дециметровому діапазоні як мінімум на 5 нині проліцензованих мультиплексів.

  Я зараз кажу про те, потрібен один чи потрібно два, не буду про це казати, тому що це справа як мінімум Національної ради. Але про те, що Україна себе забезпечила частотним ресурсом і підписала це все, це якраз та робота, яка була проведена. Синхронні мережі – це вже технічні, скажімо так, можливості і характеристики після розбудови. Зараз ми забезпечені частотним ресурсом  в принципі. І давайте розбудовувати. На моє переконання, в метровому діапазоні покриття навіть по тих 158 передавачах, які ми разом, спільно опрацювали з Петром Івановичем Семереєм, на наше переконання, воно нічим не гірше від дециметрового покриття "Зеонбуду". А в якості приймання воно ще й краще.

І до речі, ще одне питання, воно третє і ключове. Зараз сказано про те, що населення не має сет-топ-боксів. Так от, якщо  населення буде купувати найдешевші сет-топ-бокси, які зараз надходять з Китаю, то через деякий час, певний час, коли ми їх звільнимо від телебачення, перший і другий цифрові дивіденди, там будуть нові технології запроваджені, це спричинятиме абсолютно сильну і, скажімо так, дуже потужну заваду для всіх телеприймачів з цими дешевими сет-топ-боксами, які широкодіапазонні. І тоді потрібно буде вирішувати ще  одне технічне питання – забезпечення фільтрами населення. Я от до чого веду. Тому метровий діапазон, на наше переконання, це досить потужний і серйозний стрибок в ефективність…

СЮМАР В.П. Це серйозна потреба, наскільки я зрозуміла.

КОРСУН В.І. В метровому діапазоні, абсолютно весь метровий діапазон частотами забезпечений, в тому числі і під цифрове радіо.

СЮМАР В.П. Почули. Дякую. Прошу, РРТ.

КОРСУН В.І. Єдине тільки. Вікторіє Петрівно, пробачте.  Єдине, що він потребуватиме, для того щоб там будь-що розбудовувати в цифрі, все рівно відключення аналогового телебачення, тому що там зараз…

СЮМАР В.П. Дякую. Прошу.

СЕМЕРЕЙ П.І. Дякую.

Два слова. Я повністю підтримую Центр радіочастот. Ми дійсно прорахували і готові збудувати мережу, тому що  та державна мережа, це саме мережа в метровому діапазоні, яка має краще покриття набагато. І я думаю, що ми її доведемо до 95 не теоретично, а практично, найбільше.

Але я хотів би, щоб ми, розглядаючи сьогоднішні питання, подивились на два-три кроки вперед, адже сьогодні, щоб встановити приймачі цифрового телебачення, потрібно населенню витратити від півтори тисячі до двох тисяч гривень. Тому що сам сет-топ-бокс 800 гривень сьогодні  коштує. Але щоб встановити…

СЮМАР В.П. Ми ж про 250 говорили.

СЕМЕРЕЙ П.І. Послухайте, будь ласка, цифри. Значить, сет-топ-бокс коштує сьогодні  800 гривень приблизно на ринку. Для того, щоб встановити його на висоту 10 метрів, необхідно ще купити антену за 300 гривень, і на 10 метрів -  це  приблизно півтори-дві тисячі гривень.

СЮМАР В.П. А супутникова скільки коштує?

СЕМЕРЕЙ П.І. А супутникова – до тисячі гривень. Що ми робимо? Виключивши аналогове телебачення, і якщо ще виключимо НСТУ, ми заставимо людей купити супутникові приймачі замість приймання цифрового телебачення. Це можливість приймати всі українські програми, які є у нас, у цифрі…

СЮМАР В.П. Але дивитися російські.

СЕМЕРЕЙ П.І. Ну і плюс російські. В наступному році українські канали основні домовились закодувати. Це ми сьогодні робимо крок для того, щоб у наступному році тільки закодується телебачення наше і телекомпанії, всі будуть дивитися російське телебачення. Тому роблячи такі кроки, ми повинні бачити, прогнозувати, а що буде далі. І от це виключення - жодна країна світу не робила вимкнення аналогового телебачення, коли мережа цифрового телебачення практично фактично у них була менша 90 відсотків. Тільки після того вимикалось. Ми зробили політичний крок, вимкнули її при покритті 60-70 відсотків, не більше.

Тому ми повинні бачити наслідки, якщо ми повністю вимкнемо аналогове телебачення, чим це закінчиться: люди будуть дивитися російські телеканали.

СЮМАР В.П. Дякую. Прошу. Ми різні точки зору вислуховуємо.

БУЦАН Є. Петро Іванович сьогодні нас в котрий раз залякує апокаліпсисом. Я хотів би дуже коротенько розставити крапки по головних питаннях.

Перше, щодо вартості сет-топ-боксів.

Буцан Євген, "Медіа Група Україна".

Вартість сет-топ-боксів до того, як урядом було прийнято рішення про тестове відключення Києва та Кіровоградської області, сет-топ-боксів на ринку коштував 250 гривень. 250 гривень він коштував у роздрібних мережах. Потім, після того, як було прийнято рішення, відповідно… Це ринок, це попит та пропозиція. Відповідно ціна скаканула, дійсно вона там склала десь 700-800 гривень.

СЮМАР В.П. Це означає, що їх не було достатньо.

БУЦАН Є. Це питання попиту. На разі ціна, ми моніторили це питання, бачимо, що ціна понижується, відповідно, попит насичується, і відповідно ціна буде стабілізуватися.

Щодо переходу, Петро Іванович пов'язує рейтинг "Першого національного" з питанням технічних параметрів цифрової мережі. Ну, це просто некоректно так робити, тому що це взагалі різні речі. Рейтинг вимірюється з точки зору технічного покриття, а технічне покриття аналога та цифри пов'язано, питання переходу аналогових телеглядачів у цифровий, воно прив'язано до придбання сет-топ-боксів.

Дякуючи все ж таки розумній позиції і уряду, і Національній раді, ми вийшли, на мій погляд, на збалансоване рішення, коли не було відключено повністю аналогове телебачення, залишились програми регіональних мовників, їх достатньо багато, щоб ніхто не думав, що це так одна-дві компанії, їх достатньо багато залишилося, в тому числі які ретранслюють загальнонаціональних мовників, залишилися програми суспільного мовника та відповідно залишилося мовлення на кордоні з РФ. А відтак, спираючись, дивлячись аналітику, як Київ переходив, ми бачимо, що це поступовий процес. Київ фактично перейшов з 1 серпня, було запроваджено перехід на цифру, і на разі ми бачимо, що, ну, з нуля до сьогоднішнього дня Київ перейшов, аналоговий абонент перейшов, 60 відсотків аналогового абонента перейшло на інші типи прийому.

СЮМАР В.П. Тут 10 метрів, легше вирішити проблему 10-и метрів в Києва.

БУЦАН Є. Тут питання, дивіться, 10 метрів – це знову міфи від Петра Івановича. Справа в тому, що ми кажемо про аналогових абонентів. Для того, щоб приймати аналог, у тебе теж має бути антенна, і вона теж має розміщуватися на висоті 10 метрів, інакше ти не зможеш приймати аналогове телебачення. А відтак, все, що потрібно абоненту, це придбати декодер, сет-топ-боксів так званий, а тому плюсувати до вартості комплекту ще придбання антени і її встановлення, ну, це просто некоректно, тому що ми говоримо про глядачів аналогового телебачення. Дякую.

СЮМАР В.П. Добре, почули.

Ми насправді почули різні сторони, і я думаю, що комітет….

Ще є кілька людей. Дуже коротко, я дуже вас попрошу. Пан Черниш, і Оля.

ЧЕРНИШ О. Дуже коротко я хочу сказати, що, перше, ви правильно сказали, що це було політичне рішення, і кожен, хто брав участь у цій історії, мені здається, йшли не зовсім законним шляхом і ні в якому разі думали, як виконати те, що було їм сказано, а не думали про простих глядачів. Пані Ольга сказала: 2,4 мільйона домогосподарств користувалися аналоговим телебаченням, це правда, скільки їх зараз перейшло, ніхто не може сказати, це в основному дідусі і бабусі, які не цікавлять комерційних мовників, які не знають, куди написати, до кого звернутися, і ці люди залишилися поза нашою увагою.

Та сама Національна рада, членом якої я є, прийняла, на мій погляд, незаконне рішення стосовно визнання ліцензії такими, що втратили чинність. В законах України такого немає. Є втрата чинності ліцензії по закінченню терміну дії. Все. Втрата чинності у зв'язку з закінчення технології – немає. Але я сподіваюся, все-таки я маю надію, що все-таки ті судові позови, які були прийняті, можливо, надії мало, але все-таки, можливо, судами будуть прийняті справедливі рішення, і визнаються дії Національної ради несправедливими. Шансів, що повернуть аналог, дуже мало, але необхідно вирішити питання… "Зеонбуду" ми ніколи не зможемо довести, що його покриття… Ну, можемо, якщо проведемо аналіз всього покриття по всій території України. Це дуже дороге завдання, і ніхто цим займатися не буде.

Зараз, на мій погляд, те, що реально зробити, до нас звертаються представники облдержадміністрацій, вже казали про Одеську область, є з Тернопільської області, Барна написав стосовно тих районів, які повністю не приймають сигнал цифрового телебачення. Всі ми знаємо, що такі райони є. І просто як пропозиція, можливо, залишити аналогове мовлення ще в цих "білих плямах", ні про яке впровадження 4G  мова йти не може зараз, там працюють в цих діапазонах і CDMA, там працюють військові, ніхто в цьому році, в наступному році тендер не буде проводити.

Тому у нас був план, який був зважений, який передбачав, що у січні відключається аналогове мовлення і у травні відключається мовлення НСТУ і місцевих регіональних телекомпаній. Зараз те, що в такому авральному порядку все це проводилося, призвело до того, що люди не забезпечені сет-топ-боксами, ціни, те, що казали, що ціни зросли, бабуся вже не може купити за тисячу. Якби сет-топ-боксів було достатньо, вони б збереглися на рівні 250-300 гривень.

СЮМАР В.П. Панове, ми зрозуміли  цю ситуацію. Ми будемо, розпишемо різні варіанти, які прозвучали сьогодні.

Ще зараз у нас Ольга Большакова, і будемо підводити підсумки.

БОЛЬШАКОВА О. Дякую.

Ольга Большакова – незалежна асоціація мовників і Громадська рада комітету.

Я, власне, хочу презентувати рішення громадської ради з цього приводу, воно стосувалося 2-х пунктів: сет-топ-бокси, про які вже багато говорили, не буду на цьому зупинятися,  і проблема місцевих мовників.

За цифрами Національної ради близько 130 місцевих та регіональних мовників залишаються без цифрової ліцензії,  наразі немає жодного рішення щодо того, як зберегти їх мовлення надалі. Так, їм продовжена можливість аналогового мовлення до травня наступного року, але тим не менше це не є вирішенням питання, це відтермінування їхнього знищення. Це по-перше.

По-друге. На жаль, ми вже неодноразово зверталися і до Національної ради, і до …, обидва ці органи начебто погоджуються з тим, що проблему треба вирішувати, але реальних шляхів до її вирішення ніхто не здійснює. Тому Громадська рада просить комітет або власним рішенням, або звернутися до уряду і організувати робочу групу за участю УДЦР та Національної Ради з вирішення проблеми регіонального та місцевого мовлення в цифрі, тому що всі ці фальстарти…

СЮМАР В.П. Олю, ще раз. Ви хочете засідання уряду чи що?

БОЛЬШАКОВА О. Ми просимо, щоб комітет організував робочу групу або самостійно, або звернувся до уряду, щоб уряд зробив таку робочу групу, тому що, на жаль, дії уряду по впровадженню цифри продемонстрували, що вони дуже ризиково ставляться до цієї проблеми. І ризики, які були пов'язані з вимкненням аналогового мовлення, уряд недооцінює. І тому ми просимо зробити цю історію, тому що 130 компаній, щоб ви зрозуміли, з них близько 50 дуже потужних мовників, це Чернівці, це Харків, це Дніпропетровськ, це Одеса, це міста обласного підпорядкування, це не просто дрібні місцеві районні мовники, які, ну, знищать…

СЮМАР В.П. Ну, зараз вже не відключене, наскільки я розумію. Просто вони не мають цифрових ліцензій.

БОЛЬШАКОВА О. Зараз вони не мають. Зараз у населення залишився НСТУ і місцевий мовник.

СЮМАР В.П. Ну очевидно.

БОЛЬШАКОВА О. Звичайно, це дуже мотивує населення купувати цифрові тюнери. Як тільки населення купує цифровий тюнер, воно більше не дивиться аналог і воно не дивиться місцевих мовників. Ну а НСТУ, звичайно, в цифрі є.

СЮМАР В.П. Юрій Анатолійович, а що у нас з ліцензіями регіональних мовників, от про які Оля сказала? Є якийсь графік, коли будуть розглянуті ці питання?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Зараз працюємо над цим.

СЮМАР В.П.  Є нюанс.    Пані Уляна, прошу.

ФЕЩУК У.Ю. … Ми цим займаємося і займаємося досить активно. Що зараз зробила Національна рада? Національна рада звернулася до місцевих мовників з тим, щоб вони зверталися з формами на замовлення частот для використання їх, цифрових частот, для телебачення. Таким чином можна буде створювати так звані місцеві мультиплекси. Тобто коли буде отримана цифрова частота в певному місці, місцевий мовник зможе сам забезпечити собі мовлення. Мало того, в цю частоту він може запустити ще декілька мовників і таким чином здійснювати мовлення. І ми постійно про це говоримо на засіданнях, постійно пишемо на сайті.

Ну у нас, насправді, з'явилося аж дві таких заявки (ну, 5 зараз), і більше ніхто не біжить. Тобто самі місцеві мовники, ми до них звертаємося, що, будь ласка, давайте, давайте ми вам - забезпечення мовлення, і вони чекають на те, щоб за них просто вирішили питання. Ось і все.

СЮМАР В.П. Так, Оля, закінчуйте швидше.

БОЛЬШАКОВА О. Я перепрошую. Національна рада зверталася до місцевих мовників з такими пропозиціями вже разів 5 за останні 4 роки. Останній раз був місяць тому, після чого Національна рада переговорила з УДЦР і зрозуміла, що форма, яку вони поширили на сайті, була такою, яка УДЦР не може використати. Це треба якось, я не знаю, довести до здорового глузду. Не можна ці фальстарти робити 5 разів за 4 роки. Ну чесно. Тому що, звичайно, від мовників до мене вже тільки за цей тиждень прийшло три заявки.

СЮМАР В.П. Може, у нас Міністерство інформаційної політики щось з цього приводу хоче сказати?

БІДЕНКО А.І. Ну, наша задача в тому плані, який є розроблений робочою групою по розвитку цифрового мовлення, по запуску цифрового мовлення, вона маленька насправді – це інформування населення про те, що цифрове мовлення запущене, про те, де можна ці сет-топ-бокси…

СЮМАР В.П. Ні, це роблять медіа-групи. Артем, є звернення про робочу групу Кабінету Міністрів. Ну, було би логічно, щоб Міністерство інформаційної політики було ініціатором такої робочої групи міжвідомчої, наскільки я розумію, вона має міжвідомчий характер. От якщо громадськість звертається, і це питання розв'язувати. Тому що, ви знаєте, я от сьогодні слухаю весь цей "бардак", даруйте, бо це "бардак" відвертий, коли кожен на кожного отак от пальцями показує і каже: "Отут у нас несостыковочка". А немає того, хто за це несе політичне рішення. А в результаті прийдемо справді до того, що  ми збільшимо кількість споживачів супутникового телебачення, і ще й закодуємо власний сигнал наступного року. І отримаємо глядачів російського телебачення. Збільшимо в рази, колеги. В рази! І політичну відповідальність за це хто буде нести? От у мене велике питання. Тому що всі зараз, кожен грає свою гру.

Ви праві абсолютно, міряючи не кількість телеглядачів українських, а міряючи кількість електорату українського. І в цьому ключова, базова  проблема. І якщо б підходити з державницьких позицій до цього, то дійсно треба передбачувати кошти  в бюджеті на закупівлю сет-топ-боксів для тих, хто отримує бодай субсидію. Якщо ви хочете критерій, вам я відразу його пропоную сходу: отримує людина субсидію – має право на отримання. Порахуйте, скільки отримує субсидій, скільки з них  не мають це… (Шум у залі) Ну не всі вони не мають сет-топ-бокси, давайте так. Не всі вони їх не мають. Це можна перевірити, відповідні служби можуть це перевірити, які перевіряють багато інших речей.

Інакше пропозиція у нас яка? Хай усі купують супутникові антени? Ну тоді давайте чесно скажемо: "Ми як держава Україна радимо всім дивитися російське телебачення". Оце буде логічний підсумок нашого з вами засідання. Особливо в прикордонних регіонах, колеги, де ситуація і так надзвичайно складна.

Друге – монополія. От ми зараз цю розмову почали. Це півтора року до того, як закінчується ліцензія "Зеонбуду". Постійно ми говоримо - нічого з цією монополією не зроблено. Нам потрібна ця монополія, скажіть, будь ласка? Та вона "Зеонбуду" самому не потрібна! Я вам скажу по секрету. Знаєте, чому? Тому що я впевнена, що конкуренція всіх робить кращими. Всіх робить кращими. І кращими надають послуги. І я впевнена, що той "Зеонбуд", будучи монополістом, я розумію, як вас розривали на шматки і як вас далі будуть рвати на шматки всі ті, хто будуть хотіти мати контроль за цією ключовою кнопкою, бо вона зараз є у вас. І це теж для вас не є найкраща ситуація. Нікому ще монополія не допомагала. І конкуренція, якщо держава, розуміючи всю ситуацію в інформаційній сфері, в сфері інформаційної безпеки, отримує мультиплекс, я не бачу в цьому проблеми. Я бачу, навпаки, в цьому цілу масу переваг.

Що стосується регіональних мовників. От цей план, коли вони можуть отримати ліцензію, Юрію Анатолійовичу, величезне прохання, воно має бути прозоро, зрозуміло. До мене мільйон дзвінків. Мільйон просто! Я, ви знаєте, ніколи до вас не зверталася, жодного разу у вас не спитала за жодного мовника. Ви це дуже добре знаєте. Але потрібні просто правила гри. Бо це теж  місцеві вибори 20-го року, на жаль. От так от у нас: не телеглядачами ми міряємо, а електоратом, продовжуємо це робити.

І треба цей графік, щоб було у людей розуміння, коли вони зможуть отримати ліцензію, щоб вони розуміли, що їх не просто виключать в "аналогу", бо знову буде прийняте політичне рішення за два місяці і все відбудеться. Я думаю, що ми з вами завжди були однодумцями. Я думаю, що такий план Нацрада запропонує.

По пропозиціям, по бюджету. Величезне прохання, я не знаю, Артеме, чи я маю можливість до вас,  ну, я не знаю, до кого ще в уряді попросити порахувати оці дотації, які необхідні для закупівлі, для малозабезпечених. Я не знаю, хто це може порахувати, який орган. Мінсоцполітики, да? Значить, тоді до Мінсоцполітики, зафіксуйте, будь ласка, відповідне звернення, щоб ми могли це зробити, тому що треба це питання вирішувати.

І останнє, Ольга Валеріївна пропонувала все-таки розслідувати, куди ділися грошу у 2012 році, бо вже один раз на ті граблі стали, і дуже б хотілося, щоб ми не продовжували на них ставати вкотре. Повернення до аналогу не буде! Ви це знаєте, але мусимо зробити все, щоб відповідно були прозорі, зрозумілі правила гри на телевізійному ринку, і щоб ми українським телебаченням забезпечили українського глядача, колеги, а не електорат, як багато хто зараз намагається зробити.

 Тому відповідні рішення ми упакуємо в наше рішення комітету, перепишемо, не дивіться на те, що там написано, бо я ще хочу попитати, хто то писав, у мене є багато питань до тексту, але, відповідно, я думаю, що ми відпрацюємо відповідні рекомендації і направимо їх відповідним органам влади, і повірте, от останній рік своєї депутатської каденції я точно витрачу на те, щоб кожен місяць "дьоргати" ці органи влади з питаннями, що вони зробили для того, щоб цю проблему вирішити. Бо ми ведемося на скандали, на будь що, а не бачимо основи основ – що ми державу можемо втратити тільки тому, що ми заграємося в політичні ігри. І це те питання, яке саме про це, яке про державність. І я би тут закликала всіх, хто має до цього дотичність, по-державницьки мислити.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Я перепрошую. Я пропоную ще поінформувати РНБО про висновки нашого комітету.

СЮМАР В.П. Звісно. Безперечно.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тому що це, дійсно, правильно наголосили, це питання національної безпеки і це не може залишатися у тому вигляді, як воно є.

І підтримую ідею Громадської ради, щодо створення міжвідомчої групи.

СЮМАР В.П. Це не наші повноваження, але, так, ми рекомендуватимемо уряду. Юрію Анатолійовичу, ви.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я дякую за пропозиції.

Я так розумію, що запит буде до уряду у бюджети не тільки про тюнери, а і виділення коштів на державний мультиплекс. Так чи ні?

 

СЮМАР В.П. Я би так зробила. Чесно вам скажу, я вважаю, що це було б по державницькі.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я теж підтримую це. Але є ще 2 виходи. Це перший вихід, і він досить зрозумілий, вони всі складні. Це пропозиція Шверка. Дійсно, увійти державі на принципах державного приватного партнерства у "Зеонбуд". Ну, це мають бути чесні розмови…

СЮМАР В.П. У мене є підозри, що туди хтось уже увійшов не на таких принципах, а на інших.

АРТЕМЕНКО Ю.А. І третє питання, це вносила депутат, і ми свого часу розробляли, як аргумент, це Закон про націоналізацію "Зеонбуду". Я до цього теж відношуся…

СЮМАР В.П. Ну, у нас тут є суб'єкт підприємницької діяльності, з поваги до нього, я поважаю приватну власність. От пані Ольга – це не буде в рішенні про націоналізацію, я ніколи не була прихильником. Я вважаю, що держава правила повинна встановлювати.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я вважаю, що як щось порушуємо, то це може бути.

І я хотів би просто останнє сказати, про що не казали сьогодні. От коли ми кажемо про місцевих мовників, от місцеві мовники бідні, і коли ми пропонуємо їм частоти, от давайте так казати, ми оголосили конкурс на 120 частот, скільки вільні є, скільки подали заявок? 35. Вони хочуть тільки обласні центри, і ніхто не хоче села, де люди і так далі. 120 заявок – 35 бажаючих. Все!

Ми оголошуємо знову. На 82 – 42 заявки. І я не знаю, хто це вирішить. Будуть плями пусті. Бо не тільки, там, "Зеонбуд" чи Концерн РРТ не будує, а не хочуть туди йти, бо чиста комерція, не Радянський Союз, коли обов'язково мав бути і був один мовник. І це проблема. Я не знаю, як її вирішити. Тому люди там, де не приходять мовники, вони будуть переходити на супутник, і ми нічого не зробимо в цьому.

СЮМАР В.П. Почули, Юрій Анатолійович.    

Григорій Аронович.

ШВЕРК Г.А. Юрій Анатолійович, як я розумію, закон передбачає, що кожна телерадіоорганізація, яка має аналогове мовлення, має право отримати цифрову ліцензію.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Да.

ШВЕРК Г.А. З тих, хто бажає. Тому ж ми маємо виконувати закон з цього приводу.

СЮМАР В.П. Юрій Олексійович, ви заключну промову маєте.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, я уважно слухав, не втручався в дискусію і, Вікторія Петрівна, повністю погоджуюся з вашим висновком, що, ну, бардак. І, на жаль, політична доцільність стала вищою інтересів держави й українського громадянина, коли ухвалювалося рішення про такі швидкі темпи. З однієї сторони, дуже довго готувалися, а потім зненацька вирішили виключити, тому що комусь це захотілось під якийсь свій інтерес. І зараз багато громадян, власне, стали жертвами такого рішення. Тому дуже добре, що ми сьогодні хоча би цю дискусію провели, хоча би почули різні сторони. Я вважаю, що за результатами треба підготувати максимальні рекомендації  Кабінету Міністрів, тому що в великій мірі відповідальність виконавчої влади.

У мене є сумнів щодо Мінсоцполітики, тому що якщо ми напишемо про мультиплекси і скільки вони там коштують, то Мінсоцполітики внесе зміни про видачу субсидій і перестануть видавати субсидії тим, у кого є мультиплекси.

СЮМАР В.П. Не лякайте людей.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Сет-топ-бокси.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Сет-топ-бокс, господи.

СЮМАР В.П. Тим, хто має мультиплекси, не потрібні субсидії.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Согласен.

Разом з тим, от, в самій дискусії ми говорили про великі речі, глобальні, там про мільйони. Але дві ключові, такі небезпечні речі я сьогодні почув в цій дискусії. Перша – це ситуація  з Кримом  і з Херсонською областю із покриттям. Знову ж таки, ситуація нагадує Авдіївку: на один український погано приймаючий канал – 10 російських. Це говорив представник Президента в АРК. Натомість з боку Національної ради були певні там заперечення. Тому це говорить, що вже є небезпечне питання і на нього треба звернути увагу і тут активізувати дії тих, хто відповідальний, з тим, щоб українські громадяни, тим більше на території контрольованій, чули і бачили українське телебачення. Я вже не говорю про те, що треба зробити з Автономною Республікою Крим. І тут не треба жаліти грошей.

Можливо, ми на наступному засіданні комітету ввійдемо в бюджетний процес, будемо розглядати бюджет. Але мені здається, що, знову ж таки, всі говорять, і нинішній уряд говорить, і влада про інформаційну безпеку, але мені здається, зменшують ресурси на…

СЮМАР В.П. І закликають адекватно боротися з ворожою пропагандою – оце мені найбільше сподобалося.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так. Розумієте? А винні хто? А винен "Опозиційний блок" як кремлівські агенти чи хтось інший, чи Тимошенко. Шукають інших винних. Та ні! Ось проблема інформаційної безпеки сьогодні – в державному бюджеті України.

І друга тема, яку я сьогодні почув, власне, з виступу Петра Івановича, в частині боргів суспільного телебачення за аналогове мовлення, я так розумію. Більше того, поки стояли в черзі, заходили, така була дискусія: минулої суботи планували виключити за борги суспільне телебачення, на цю суботу готується якесь непряме доручення виключити суспільне телебачення з аналогового мовлення. Ну, когось, може не влаштовує, так? Тобто позбавити людей і цього джерела інформації. Тому я просив би, щоб навіть в нашому рішенні був акцент на те, що уряду здійснити заходи, щоб погасити, знайти ці можливості – виділити кошти на погашення боргів, з тим щоб суспільне хоча б працювало. Єдине, що цифру я так і не почув. Вона коливається від 5% до 40% - тих, хто сьогодні не має покриття.

СЮМАР В.П. Скажіть, будь ласка, я от зараз пана Леоніда Олександровича хочу запитати, вам на наступний рік в бюджеті дають на "глушилки" кошти, передбачені в проекті бюджету?

ЄВДОЧЕНКО Л.О. Наскільки я знаю, під це завдання поки ні, немає.

СЮМАР В.П. На наступний рік на "глушилки" немає грошей?

ЄВДОЧЕНКО Л.О. Немає.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я, власне, буду завершувати. Але я думаю, що тут треба акцентувати увагу і, можливо, в комітеті не допустити за будь-яких обставин, бо це знову ж таки вина держави – те, що немає коштів на оплату аналогового мовлення для суспільного телебачення - не допустити виключення суспільного телебачення.

І в контексті початої дискусії, в рамках підготовки до бюджетного процесу, я теж просив би, щоб в нас було протокольне рішення, зараз зібрати всю інформацію з міністерств, відомств, органів влади, що стосується їх бачення щодо проекту державного бюджету на наступний рік в сфері нашого відання. Дякую.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, я вже працюю над цим, і уважно вивчила ту частину, яка стосується інформаційної політики, інформаційної безпеки. В нас дійсно на сто відсотків уряд пропонує задовольнити суспільне вперше, і передбачено там 1 мільярд 800 мільйонів. В нас має бути недофінансування іномовлення, певну суму. І це треба буде заслухати, розглянути. Але в нас провалені заходи в сфері інформаційної безпеки тотально. Давайте будемо в цьому свідомі і давайте зараз над цим дуже серйозно працювати. Бо реально це погано закінчиться. Воно недобре і почалося.

Все, колеги, закриваємо це обговорення сьогодні. Воно було складним, непростим.

Ще одне коротеньке питання. Коли будуть готові пропозиції по бюджету, я вам повідомлю, давайте зберемося і їх відпрацюємо. Це перше.

Друге, в "Різному". Ми обіцяли дати оцінку політичну того, що відбулося з журналісткою каналу "NewsOne", і я думаю, що тут не може бути інших позицій, крім того, що будь-які напади на журналістів є неприпустимими, побиття є неприпустимим, бити не можна як звичайних людей, а журналістів тим паче, бо вони там роблять ще й свою роботу, інформують людей. І я не думаю, що в даному випадку мали б бути якісь проблеми з розслідуванням, тому що все було настільки очевидно, що аж в прямому ефірі.

І тому я пропоную, звичайно, засуджуючи факти нападів на журналістів і все-таки фіксуючи, наголошуючи, що у нас надзвичайно мало прецедентів ефективних розслідувань і покарання в різних випадках, запросити на наступне наше засідання представників силових структур з тим, аби вони нас поінформували, по-перше, як про цей випадок, як відбувається розслідування, так і про результати інших розслідувань, нападів на журналістів.

І останнє. Я так думаю, що ми будемо мати звернення з приводу Служби безпеки, я думаю, що ми так само маємо бути тим майданчиком, яке дає можливість різним сторонам висловити свої позиції з приводу тих чи інших питань, які стосуються роботи засобів масової інформації. Тому думаю, що на наступне засідання ми запросимо представників різних силових структур з тим, аби поінформувати з цих питань. Я думаю, що ви мене в цьому плані підтримаєте. Прошу, пані Ольго.

ЧЕРВАКОВА О.В. Є пропозиція: все-таки відправити до силових структур комітетське звернення з проханням забезпечити там всебічне, неупереджене, об'єктивне розслідування. Це перше.

І по-друге, наголосити, звернути увагу правоохоронних органів на те, що журналістці, на яку було скоєно напад, зараз надходять погрози через соцмережі. Ми вчора бачили, що Дмитро Корчинський сказав, що якщо вона не забере заяву, то її чекає фізична помста. І мені здається, що це ще гірше, ніж просто напад на журналіста. Це погроза, до речі, окрема стаття Кримінального кодексу. Тому я думаю, що ми можемо наголосити і на цьому в нашому зверненні до правоохоронців, а потім на наступному засіданні якраз подивитися на їхню реакцію, чи внесуть вони в ЄРДР взагалі це. Погрозу внесли. Вони тільки 171 статтю внесли. А це  163-я, по-моєму. То я вважаю, що погрози теж треба вносити  в ЄРДР, тому що це окрема стаття Кримінального кодексу. Якщо відкрито журналісту погрожують, то не може такого бути, незалежно від того, на якому каналі цей журналіст працює. Тому пропоную з таким зверненням комітетським звернутися до правоохоронних органів.

СЮМАР В.П. Дякую. Сергій Висоцький, прошу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Дякую.

Повністю підтримуючи тезу голови комітету про те, що журналістів бити не можна, я все-таки хочу запропонувати, щоб ми спочатку послухали представників правоохоронних органів, тому що мене ця ситуація під ГПУ дуже здивувала, чесно кажучи. Я вбачаю, що там могла бути якась провокація не з боку журналістів. Якраз журналістська тут була жертвою з обох боків, я би так сказав. Ми всі це розуміємо. Тому хотілось би послухати представників правоохоронних органів, потім робити якісь висновки.

Ну і щодо побиття журналістів і насилля. На жаль, журналісти повинні розуміти, тим більше журналісти, які працюють на телеканалах, які, ми всі підозрюємо, пов'язані з Кремлем і з країною-агресором, і з фінансуванням з джерел, пов'язаних з командою екс-президента Януковича, там, Клименка, Захарченка й інших, Медведчука, що вони для своїх роботодавців є просто розхідним матеріалом, що вони, може, самі не розуміють того, але формують порядок денний, який направлений на те, щоб Україна втратила себе і втратила свою державність, що їх можуть підставити під якісь події, зорганізувати події, маскуючись, наприклад, під якихось правих радикалів. Ми ж знаємо, що Кремль дуже чітко працює з деякими праворадикальними групами, які на словах завжди є найпатріотичнішими.

Тому я би хотів, все ж таки, закликати до виваженості, до того, що нам треба цю ситуацію й інші ситуації дуже прискіпливо розбирати з представниками правоохоронних органів. Також закликаю до засудження нападів на журналістів. Але хочу додати, що єдиним способом уникнути багатьох провокацій, які нас будуть чекати в передвиборчий рік, є все ж таки кардинальне вирішення і Верховною Радою, і РНБО, і Президентом, і всім політичним керівництвом питання існування в Україні ЗМІ, які пов'язані з державою-агресором. Якщо ми це питання не вирішимо, ну тоді будемо зустрічатися з вами, шановні колеги, десь у криївках у Карпатах у 2020 році чи в 2021-22 роках. Дякую.

СЮМАР В.П. Сергію, я згодна тут у чому? Що не журналісти винні. Так, напевно, точно не винні. А треба займатися в першу чергу власниками, треба джерелами фінансування доводити ці позиції відповідно. А журналісти, які роблять свою роботу, ідуть "в поле", так би мовити, ви знаєте, ну це точно не може бути в цій позиції інших точок зору. Це неприпустимі речі. Якщо є в країні влада, то це неприпустимі речі.

І зрештою, кому підіграють оті радикали, які одночасно там намагаються флаєри палити під стінами Генеральної прокуратури і інші речі використовувати  різнобічно з метою провокування політичного конфлікту і громадянського конфлікту в країні? Це той конфлікт, який сьогодні невигідний жодному українцеві, який точно невигідний українській владі. Це той конфлікт, який вигідний лише державі-агресору. З цим я можу погодитись. І все те, що провокує такі конфлікти, громадянські конфлікти всередині країни, має бути особливо розслідувано. А те, що провокатори дуже часто носять одяг не тільки в червоно-синьо-білих тонах, а дуже часто і червоно-чорний, і жовто-блакитний – ну так воно виходить. Дуже часто, на жаль.

І тому все, що стосується провокацій громадянських конфліктів, має присікатися негайно спецслужбами і відповідними правоохоронними органами. А ми зі свого боку крок зробили б проектом закону про  недопустимість розпалювання міжнаціональної ворожнечі і провокування мови ненависті в засобах масової інформації.

І я дуже рада, я вам скажу таку дуже оригінальну річ, що коли ми записали в проекті закону, що не можна використовувати дефініції держави-агресора, заперечувати факт окупації української території, ви знаєте, власник одного з каналів, про які ми зараз говоримо, дав інтерв'ю там, і вже визнав окупацію України. Тому, насправді, теж рамки, які ми встановлюємо, кожний повинен робити свою роботу. Ми свою робимо. Тому давайте проект закону розглядати, приймати його в залі. В цьому плані вимагати і від правоохоронних органів так само робити свою роботу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Ще один коментар, якщо дозволите. Все ж таки я хочу наш комітет закликати: давайте також проявимо політичну волю. Ми сьогодні розглядали довго дуже важливу тему щодо цифрового мовлення. Давайте повернемося і на найближчому засіданні розглянемо питання законопроекту про прозорість фінансування. Це дуже важливо. Якщо ми встановимо прозорість фінансування медіа, то ми полегшимо нашим спецслужбам, правоохоронним органам боротьбу з ворожою пропагандою.

СЮМАР В.П. Почули. Дякую.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Давайте це робити. Я розумію всі перепони, так скажемо, але давайте все ж таки пам'ятати, що держава понад усе, давайте це зробимо.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, перше, я дуже просив би комітет не змішувати дві теми: насильство по відношенню до журналіста і регулювання засобів масової інформації. Тому я просив би, щоб комітет сьогодні виступив з відповідною заявою, якою б засудив конкретний факт насильства над конкретним журналістом, який виконував свої професійні обов'язки. І не можна виправдовувати будь-яке насильство, бо любе виправдання, на жаль, тягне за собою подальші, ще більш жорстокіші, дії. Тому просив би, щоб ми таку заяву в робочому порядку підготували і все-таки дали позицію Комітету з питань свободи слова стосовно конкретного факту побиття і нападу на конкретного журналіста.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, я нічого не змішую, до вашого відома.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І друге. Рівно рік тому, мені здається, 7 вересня комітет ухвалив рішення і підтримав постанову авторства всіх членів комітету про проведення парламентських слухань щодо безпеки журналістів. За цей рік ситуація не стала кращою, а стала ще гіршою, цей факт останній тільки це підтверджує. Я неодноразово, перебуваючи на нарадах у Голови Верховної Ради як представник фракції, піднімав питання про те, щоб ця постанова, хоча вона не має відношення до "Опозиційного блоку", а є комітетською, була в порядку денному Верховної Ради України, на що неодноразово Голова Верховної Ради мені говорив, що це не повноваження фракцій формувати порядок денний, а повноваження комітетів формувати порядок денний. Відповідні наради Голови Верховної Ради з головами комітетів відбуваються по середах, я просив би, Вікторіє Петрівно, щоб ми ініціювали на розгляд як першочергову відповідну постанову.

СЮМАР В.П. Я вас поінформую, що є відповідна альтернативна пропозиція – провести парламентські слухання з питань інформаційної безпеки. І я думаю, що тоді їх в комплексі треба розглядати. Тому що в нас і загрози є, і дуже часто в нас оці приводи використовують саме з цією метою – провокування.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Все правильно.

СЮМАР В.П. І ми нічого не змішуємо, ми говоримо кожний про свою роботу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. На останній нараді така дискусія була. І я не бачу тут проблеми з тим, аби в рамках розгляду постанови, яка вже внесена комітетом, були прямо в залі Верховної Ради доповнення, і доповнити - як безпека журналістів, так і інформаційна безпека в цілому. Тому що рішення комітету є, проект постанови зареєстрований і нічого не заважає нам на наступному пленарному тижні розглянути, і, як там записано, до 1 чи 2 листопада, плюс-мінус, там дні подивитися, рік поміняти, і провести ці парламентські слухання. Я думаю, що це важливо сьогодні  і з точки зору роботи конкретного журналіста, і з точки зору інформаційної безпеки в цілому, і з точки зору тих законодавчих новел, які сьогодні підготовлені в нашому комітеті. Дякую.

СЮМАР В.П. І я би дуже сподівалася, щоб члени нашого комітету не діяли так, як діють деякі представники ніби українських структур на деяких конференціях, наприклад, під егідою ОБСЄ, використовуючи цю тему проти держави Україна. Ми маємо бути об'єктивними, ми намагалися завжди об'єктивними бути і ми цю об'єктивність будемо зберігати. І на цьому майданчику у нас завжди будуть представлені різні позиції. І це не треба використовувати проти держави.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вікторіє Петрівно, я тому, власне, і наполягаю на тому, щоб саме Верховна Рада  стала тим майданчиком, тим центральним місцем, де обговорюються і ухвалюються рішення щодо інформаційної безпеки і безпеки журналістів.

СЮМАР В.П. Вона є таким майданчиком. І відповідні дії, які стосуються парламенту, ви прекрасно знаєте, вони зроблені, вони зроблені Верховною Радою по захисту прав українських журналістів. Якщо ви хочете ставити питання – ставте їх українським правоохоронцям. І, дякувати Богу, вони ще до нас на комітет приходять, і до них в мене теж є дуже багато питань. А ми свою роботу маємо робити відповідно. Я вам дам відповідь на камеру. Прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я не про комітет говорю, я говорю про Верховну Раду.

СЮМАР В.П. Верховна Рада приймає закони. Це вищий законодавчий орган країни.

Всім дякую за роботу.

 

 

Корисні посилання: