Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни

Опубліковано 15 травня 2018, о 18:00

 Комітет 

 

Круглий стіл «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання»: визначено основні виклики інформаційної політики в умовах гібридної війни

 

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з Кафедрою суспільного розвитку і суспільно-владних відносин Національної академії державного управління при Президентові України провели круглий стіл на тему «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання».

Участь у заході взяли народні депутати, члени громадських рад при центральних органах виконавчої влади, науковці та слухачі Національної академії державного управління при Президентові України, журналісти та представники громадянського суспільства.

Учасники обговорення акцентували увагу на питаннях комунікації влади та суспільства, законодавчому врегулюванні відповідальності за викривлення інформації в медіа-просторі, саморегуляції держави в інформаційному просторі, а також на питаннях, пов’язаних з маніпулюванням свідомістю в умовах гібридної війни.

Так, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова зауважила, що нещодавно були проведені слухання, присвячені напрацюванню механізмів протидії фейкам, маніпулятивній інформації, що поширюється у ЗМІ. Вона наголосила, що Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики приділяє велику увагу саморегуляції в медіа сфері з метою уникнення зарегулювання державними інституціями зазначеної сфери. При цьому вона підкреслила, що важливим аспектом збереження стабільних принципів свободи слова є відповідальність самих медіа, безпосередньо самовідповідальність та саморегуляція. За словами Ольга Червакової, ми досі маємо певні складнощі з цього питання, а тому в Парламенті з’являються закони, які намагаються зарегулювати сферу медіа, мова йде про криміналізацію наклепу, позасудові блокування сайтів і засекречення інформації, фактично скасування Закону про доступ до публічної інформації. Та добре, що зазначені ініціативи не були підтримані, зазначила парламентарій і подякувала колегам за підтримку щодо недопущення запровадження диктаторських новацій у законодавче поле України.

Підсумовуючи, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики підкреслила, що сфера медіа потребує регулювання особливо в умовах ведення проти нашої держави гібридної війни, коли перед нами постають абсолютно інші виклики в умовах інформатизації суспільства.

Професор кафедри суспільного розвитку та суспільно-владних відносин Національної академії державного управління при Президентові України Валерія Голубь зауважила, що тема круглого столу є надзвичайно актуальною для нашого суспільства та держави особливо в умовах гібридної війни. Вона наголосила, що Україна сьогодні обирає шлях власного розвитку, який визначений у всіх програмних документах – шлях європейського розвитку. Але ми маємо пам’ятати, що питання, які знаходяться в площині демократичного вектору, передбачають чітке дотримання законодавства та обмеження дій, які можуть зашкодити національним інтересам держави і прогресивному розвитку країни.

У свою чергу народний депутат Григорій Шверк зазначив, що наш інформаційний простір перебуває у такому стані, коли важко визначити ступінь його якості. І дуже важко працювати у цьому просторі як державі, державним інституціям, так і мовникам, які працюють в українському інформаційному просторі. За його словами, держава має знайти і дуже якісно відстежити тонку межу між висловлюванням іншої думки і ворожої пропаганди. Здається, що будь-яке рішення, яке приймає державний орган, зазвичай це Верховна Рада, вносячи зміни до законодавства, або Нацрада з питань телебачення і радіомовлення як державний регулятор, викликає критику з обох боків, додав він. З одного боку лунають висловлювання, що треба закрити, чому тільки попередження, а з іншого боку – не втручайтеся, має дотримуватися свобода слова. Григорій Шверк зазначив, що це дуже велика проблема, оскільки в законі формально прописати ситуацію, що «це є демократично висловлена інша думка, а це є ворожа пропаганда дуже важко». При цьому депутат зауважив, що має бути певний орган, який має мати дискрецію приймати рішення. На разі таким органом є Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, яка, на думку Григорія Шверка, не має достатньо повноважень для швидкого та якісного прийняття рішень щодо керування інформаційним простором. Народний депутат зазначив, що зараз ми в такій ситуації, що простих рішень дуже мало. Ми зобов’язані дуже виважено ставитися до будь-якого рішення, яке прийматиме держава у напрямку управління інформаційною політикою, додав парламентарій.

Народний депутат Юрій Павленко висловив переконання, що надзвичайно важливим є вивчення досвіду інших країн, які проходили подібні випробування і знаходили рішення, які сприяли збереженню цивілізованості, демократичності країни та водночас захисту свого інформаційного простору. Юрій Павленко наголосив, що є противником виключно заборон. Він вважає, що варто зосередитися на прийняті рішення, спрямованих на розвиток власних інформаційних ресурсів, створення більш якісного інформаційного, телевізійного чи кінематографічного продукту власного виробництва. З іншого боку виникають і нові виклики, наприклад, є багато інформаційних телеканалів, які з’явилися останнім часом. З одного боку, це добре, бо через них ми можемо чути багато різним точок зору. Разом з тим, якщо проаналізувати, то можна дійти висновку, що це одна з нових форм маніпуляцій в Україні, зазначив Юрій Павленко. Він нагадав, що Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики взяв на себе функцію підготувати методичні рекомендації як висвітлювати життя дітей у зоні збройного конфлікту. Мова йде про необхідність привернення уваги до дитини, яка постраждала на війні, але при цьому необхідно уникнути заподіяння ще більшої шкоди інформаційним сюжетом чи новиною. Це фактично був наш перший досвід, коли ми підготували зазначені методичні рекомендації для засобів масової інформації. Народний депутат наголосив, що подібних викликів буде багато. І вони потребують дотримання індивідуальних особливостей висвітлення чутливих тем.

Учасники обговорення акцентували увагу на необхідності саморегуляції держави в інформаційному просторі та встановленні комунікації влади і громадськості з метою напрацювання механізмів партнерської взаємодії.

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку